ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.05.2010 року Справа № 16/88(9/227)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Стрелець Т.Г., Головко В.Г.
при секретарі судового засідання Марунич Н.В.
з участю представників сторін :
позивача –Проніна Ю.О., Синенько Ю.І.
відповідача –ОСОБА_3
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Формула ТТГ ЛТД” на рішення господарського суду Кіровоградської області від 28.01.2010р. у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Формула ТТГ ЛТД” “, м. Кіровоград
до відповідача Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5
про стягнення 384411,49гр.
В С Т А Н О В И В :
28.08.2008р. до господарського суду Кіровоградської області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю “Формула ТТГ ЛТД” (далі ТОВ “Формула”) про стягнення з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 526674,19гр. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що у 2006р. сторони уклали договір оренди нерухомого майна, розташованого за адресою : м. Кіровоград, вул. Леніна,31. В подальшому господарським судом договір оренди було визнано нікчемним. Оскільки відповідач фактично користувався отриманим приміщенням з 1.10.2006р. по 31.01.2008р., але починаючи з вересня 2007р. перестала здійснювати плату за користуванням майном, ТОВ “Формула” просило стягнути 517492,8гр. за користування майном та 9181,39гр. плати за фактично отримані комунальні послуги.
Під час розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги та в остаточній редакції позову просив стягнути з відповідача 380160гр. за користування нежитлових приміщенням та 4251,49гр. за фактично отримані у серпні 2007р. - січні 2008р. комунальні послуги (т3 а.с.10-11, 112-113).
Справа неодноразово розглядалась господарськими судами різних рівнів (т2 а.с.37-41, 69-70, 93-98).
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 28.01.2010р. (суддя Коротченко Л.С.) в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням ТОВ “Формула” звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просило рішення скасувати та задовольнити позов.
Відповідач у своєму відзиві зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :
З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником вбудованого в житловий будинок нежитлового приміщення площею 148,5м2, яке розташовано за адресою : м. Кіровоград, 31 (т1 а.с.15).
1.10.2006р. сторони уклали договір оренди вказаного приміщення зі строком дії договору один рік, на підставі якого ОСОБА_5 в той же день отримала приміщення у користування (т1 а.с.16-19).
Рішенням господарського суду від 22.11.2007р. договір оренди від 1.10.2006р. визнано недійсним через недотримання сторонами вимог щодо його нотаріального посвідчення (т1 а.с.20-23). З огляду на приписи ч3 ст.207 ГК України зобов’язання сторін за вказаним договором визнано недійсними та припинено на майбутнє.
Частиною 1 ст.216 ЦК України передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Аналогічні наслідки визнання недійсним господарського зобвоязання передбачено ч2 ст.208 ГК України.
Таким чином, наслідком визнання укладеного між сторонами договору оренди недійсним є повернення майна позивачу та виникнення у відповідача обов’язку здійснити оплату за фактичне користування об’єктом нерухомості за цінами, які існують на момент відшкодування.
Оскільки позовні вимоги в остаточній редакції позивачем сформульовано 11.12.2009р., ТОВ “Формула” повинно довести, що розмір орендної плати спірного приміщення, яка існувала на цей час, відповідає наданому розрахунку. Пославшись на те, що розмір орендної плати в розмірі 160гр. за 1 кв.м. нежитлового приміщення відображає середню вартість оренди по м. Кіровоград, позивач не надав відповідних доказів в підтвердження своїх доводів. Не виконано ТОВ “Формула” відповідні і вимоги суду, викладені в ухвалі від 21.04.2010р. (т4 а.с.29).
Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято в якості доказу договір оренди, укладений між ТОВ “Формула” та ВАТ “СЕБ Банк”, оскільки його зміст не може бути доказом розміру орендної плати на приміщення, аналогічне спірному, станом на грудень 2009р.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено належним чином обґрунтованість його вимог щодо стягнення плати за користування нежитловим приміщенням.
Правильним є також і висновок суду про те, що позивачем обрано непередбачений законом спосіб захисту своїх інтересів щодо стягнення вартості комунальних послуг.
Щодо посилання апелянта на не вирішення судом першої інстанції питання про повернення державного мита, то у відповідності до декрету КМУ “Про державне мито” та Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (затв. наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. N15) повернення державного мита проводиться на підставі заяви платника, поданої ним протягом року з дня зарахування державного мита до бюджету, до відповідного органу, що справляє мито. Отже для вирішення вказаного питання ТОВ “Формула” повинно звернутися з відповідною заявою до місцевого суду.
З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку про відсутність передбачених ст.104 ГПК України підстав для скасування чи зміни рішення суду.
Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Формула ТТГ ЛТД” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 28.01.2010р. –без змін.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя В.Г. Головко
Суддя Т.Г. Стрелець
Постанову оформлено у відповідності до вимог ст.84 ГПК України 15.05.2010р.