Справа № 2-0-5/07

РІШЕННЯ

іменем   України

05 березня 2007 року Тернопільський міськрайонний суд в складі:

головуючого - Щавурської Н.Б.,

з участю народних засідателів - ОСОБА_10, ОСОБА_11,

при секретарі - Дручок О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі цивільну справу за заявою

ОСОБА_1,   заінтересована   особа   Управління   Пенсійного   Фонду   в

м.Тернополі про визнання особи безвісно відсутньою, -

встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про визнання свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 безвісно відсутнім, посилаючись на те, що у 2000 році він виїхав у невідомому напрямку і на даний час місце перебування його невідоме; неодноразові його пошуки результатів не дали. Визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім їй потрібне для захисту інтересів неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 року - призначення їй пенсії у зв»язку з втратою годувальника, у зв"язку з тим, що від батька вони жодної матеріальної допомоги не отримують.

В ході судового розгляду заявник ОСОБА_1 уточнила заявлені вимоги і з врахуванням переміни її колишнім чоловіком прізвища з «ІНФОРМАЦІЯ_1» на «ІНФОРМАЦІЯ_2», просить визнати безвісно відсутнім ОСОБА_2.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 заявлені вимоги підтримали повністю з мотивів, викладеній у поданій заяві, просять дану заяву задоволити.

Представник заінтересованої особи - Управління пенсійного фонду в м. Тернополі у судовому засіданні пояснив, що заявником не наведено конкретних обставин, які б підтверджували безвісну відсутність її колишнього чоловіка, не вжито заходів для оголошення розшуку його як злісного неплатника аліментів, у зв»язку з чим вважає, що підстав для призначення її доньці пенсії у зв»язку з втратою годувальника немає.

Заслухавши пояснення заявника, її представника, свідків, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти.

Заявник ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який розірвано ІНФОРМАЦІЯ_3 року, що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_1 виданим відділом РАЦС Тернопільського міського управління юстиції 22.02.2006 року (а.с.6).

Від даного шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 р.н., що стверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2, виданим 29.03.2002 року відділом РАГС Тернопільського міського управління юстиції (а.с.7).

23.02.2001 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, змінив своє прізвище на "ІНФОРМАЦІЯ_2", що підтверджується довідкою відділу РАГС виконкому Тернопільської міської ради НОМЕР_3(а.с73).

28.03.2006 року заявник ОСОБА_1 зверталася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, у зв»язку з чим на виконанні у ДВС № 2 м.Тернополя знаходиться відповідний виконавчий лист № 2-1647, виданий 16.04.2006 року. Даний факт стверджується довідкою НОМЕР_4, виданою ДВС № 2 м.Тернополя на запит суду (а.с.34).

Згідно довідки НОМЕР_5 ДВС у м. Тернополі № 2 від 20.07.2006 року ОСОБА_1 в період з 01.03.2006 р. по 01.07.2006 р. не отримувала аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 від ОСОБА_2, який ухиляється від сплати аліментів. Однак, як вбачається з повідомлення ДВС у м. Терноплі № 2 від 13.12.2006 року, ОСОБА_1 з заявою про оголошення розшуку ОСОБА_2 не зверталася (а.с.12, 34).

26.07.2006 року державним виконавцем ДВС № 2 м.Тернополя було нараховано заборгованість ОСОБА_2 за чотири місяці (період березень-червень) в сумі 798 грн. 96 коп. по сплаті ним аліментів згідно виконавчого листа № 2-1647 в користь ОСОБА_1 і копію відповідного акту надіслано за адресою боржника по АДРЕСА_1 (а.с.51,53).

Після отримання акта про існуючу заборгованість по аліментах 31.07.2006 року на адресу заявника ОСОБА_1 було відправлено поштовий переказ на суму 798 грн. 96 коп., що стверджується відповідною квитанцією (а.с.57).

2

Крім цього, починаючи з липня 2006 року на ім»я заявника ОСОБА_1 щомісячно надсилаються поштові перекази по сплаті ОСОБА_2 аліментів в розмірах, визначених рішенням суду, що стверджується відповідними копіями квитанцій, наявними в матеріалах справи (а.с.56-57).

Як встановлено у судовому засіданні, поштові перекази надсилаються від імені ОСОБА_2. його батьком ОСОБА_5 з часу коли, йому стало відомо про існування рішення суду по сплаті аліментів (зокрема, коли ним був отриманий з ДВС № 2 акт про існуючу заборгованість) з грошей, які передає його син для даних потреб, оскільки перебуваючи за кордоном не взмозі сам цього робити.

Відповідно до повідомлення Тернопільського MB УМВС України в Тернопільській області НОМЕР_6 оперативно-розшукова справа стосовно ОСОБА_2 не заводилася, а оперативно-розшукові заходи не проводилися, оскільки місцеперебування останнього відоме; в ході проведених оперативно-розшукових заходів було встановлено факт підтримання ОСОБА_1 зв»язку зі своїм колишнім чоловіком (як у телефонному режимі, так і шляхом отримання передач). Звернення ОСОБА_1 стосовно безвісного зникнення її колишнього чоловіка ОСОБА_2 носить формальний характер (а.с.33).

Крім цього, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 - батько ОСОБА_2. показав, що його син з 23.09.2001 року постійно проживає в США, в М.Філадельфія. Він постійно з ним спілкується по телефону, передає гроші для сплати аліментів на утримання дочки, раз в 2-3 місяці передає передачі для неї (одяг, взуття). Він безпосередньо передавав передачі внучці взимку і літом 2006 року за адресою АДРЕСА_2.

Вказані вище обставини також підтвердила свідок ОСОБА_6, яка з березня 2001 року проживає в США, постійно спілкується там з ОСОБА_2. з яким деякий час навіть спільно винаймали будинок. Останніх пів року ОСОБА_2 проживає в штаті Нью-Джерсі, а працює в М.Філадельфія. їй відомо, що батько передає кошти та передачі для своєї дочки. Кошти він пересилає на ім"я свого батька, який в свою чергу передає їх внучці, зокрема останній факт надання ОСОБА_2 допомоги своїй дочці мав місце 6.01.2007 року, коли він передав для неї гроші в сумі 100 доларів США, а бабуся (мати ОСОБА_2) передала внучці курку. На ім"я ОСОБА_1 ОСОБА_2 нічого не пересилає.

Свідок ОСОБА_7, підтвердив, що ОСОБА_2 протягом декількох років проживає в США, а саме в м. Філадельфія, з ним він часто спілкується по телефону.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 - батько заявника ОСОБА_1 показав, що йому відомо, що колишній чоловік його доньки виїхав в США, однак з часу, коли, він виїхав його донька жодної допомоги від нього не отримувала.

У відповідності до ст.43 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Аналізуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, і враховуючи те, що місцеперебування ОСОБА_2., який з 2001 року постійно проживає і працює в США, відоме, як його родичам і знайомим, так і самому позивачу, з донькою якої, він особисто та його родина спілкуються по телефону; а також те, що з часу, коли ОСОБА_2 стало відомо про існування рішення суду про стягнення з нього аліментів, він регулярно сплачує їх заявнику ОСОБА_1, суд вважає, що вимога ОСОБА_1 про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_2. є безпідставною і до задоволення не підлягає, .

При цьому суд не приймає до уваги пояснення заявника ОСОБА_1 на обґрунтування заявлених нею вимог про те, що коштів, які вона отримує від батька її доньки не вистачає для утримання останньої, оскільки вказана обставина у відповідності до ст.184 Сімейного кодексу є лише підставою для призначення дитині відповідно до закону державної допомоги, але аж ніяк не для визнання особи безвісно відсутньою.

Необгрунтованими також є твердження заявника, що кошти, які вона отримує сплачуються батьком її колишнього чоловіка, а не ним особисто, оскільки, ОСОБА_1 не зверталася до суду з позовом про стягнення аліментів з батька її колишнього чоловіка, а кошти для сплати аліментів передаються самим ОСОБА_2 батькові для сплати їх за рішенням суду.

Керуючись ст.ст.88, 209 ч.1, 2, 3; 213-215, 217, 218, 223, 234 ч.2 п.3, 235 ч.3, 4, 7; 248-249, 294 ч.1, 295 ч.4 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.43 Цивільного кодексу України,

суд,-

вирішив:   В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання особи безвісно відсутнім ОСОБА_2 - відмовити.

3

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо у встановлені для їх подання строки їх не було подано, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано - після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуюча:

Народні засідателі: