Справа № 2-1531\07 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

7 березня 2007 року Тернопільський міськрайонний суд    Тернопільської області в складі:

головуючої -Щавурської Н.Б.,

при секретарі - Дручок О.В.,

з участю адвоката - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про                                                                            розірвання договору

довічного утримання, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, укладеного між ними ІНФОРМАЦІЯ_1 року, посилаючись на те, що останній порушує його умови та не виконує взятих на себе за договором обов'язків. Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_2 тривалий час ухиляється від виконання умов даного договору, просить його в судовому порядку розірвати.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала та в обґрунтування позовних вимог пояснила, що з моменту підписання договору відповідач жодного разу не виконав його умов: не надавав їй матеріальної допомоги, необхідного догляду, оскільки виїхав на заробітки в Чехію, а коли приїжджав на Україну, ні разу до неї не навідався. У зв»язку з тим, що вона похилого віку, часто хворіє, а відповідач не забезпечує їй належного догляду, вона змушена була звернутися в відділ соціального захисту, і за нею закріпили працівника, який турбується про неї.

Відповідач в попереднє судове засідання не з»явився, однак надіслав заяву про слухання справи у його відсутності, відносно позову не заперечує, а також надіслав письмові пояснення, згідно яких з 1996 року він постійно проживає та працює в Чехії і у зв»язку з цим він не міг надавати допомогу позивачеві відповідно до укладеного між ними ІНФОРМАЦІЯ_1 року договору довічного утримання.

Враховуючи позицію сторін по справі, суд вважає за можливе постановления судового рішення, у відповідності до ч.4 ст.130 ЦПК України, під час попереднього судового засідання.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти

ІНФОРМАЦІЯ_1 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір довічного утримання, який посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за НОМЕР_1.

Згідно з умовами даного договору позивач передає у власність відповідачу належну їй на праві приватної власності двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 зобов'язується пожиттєво повністю утримувати ОСОБА_1.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідач ОСОБА_2 з моменту укладення (ІНФОРМАЦІЯ_1 року) не виконував умови договору довічного утримання ОСОБА_1 внаслідок виїзду на постійну роботу в Чехію. З того часу він жодного разу не був у ОСОБА_1, не здійснював за нею необхідного догляду та не надавав матеріальної допомоги.

Даний факт відповідач в письмових поясненнях не заперечував, підтвердивши, що з 1996 року постійно проживає та працює в Чехії, а на Україну приїжджає лише у відпустку.

З оглянутої в судовому засіданні диспансерної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1, виданої 24.10.2006 року Тернопільською міською комунальною лікарнею № 2 вбачається, що остання є одинокою, знаходиться на обліку з діагнозом УХС з гіпертензією, хронічний холесцит. У період з 2001 по 2007 рік часто зверталася за допомогою лікара-кардіолога. З 26.07.2004 року по 09.08.2004 року знаходилася на стаціонарному лікуванні з діагнозом кардіосклероз атеросклеротичний, артеріальна гіпертензія, часткове подвоєння лівої нирки, хронічний панкреатит. З 15.12.2005 року по 26.12.2005 року перебувала на стаціонарному лікуванні з приводу гіпертонічної хвороби II ступеню, важкий перебіг; гіпертрофія стінок лівого шлуночка.

Відповідно до ст.755 ЦК України договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини. При цьому, ( ст.756 ЦК України), відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, і враховуючи невиконання відповідачем ОСОБА_2 умов договору довічного утримання ОСОБА_1, укладеного між ними ІНФОРМАЦІЯ_1 року, суд приходить до висновку,  що в даному випадку мають

2

місце порушення відповідачем прав позивача, які підлягають  захисту,  шляхом розірвання вищевказаного договору.

Керуючись ст.ст. 130, 209 ч.1, 2; 213-215, 217, 218, 223, 294 ч.1, 295 ч.4 ЦПК України, ст.ст. 744, 755, 756 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання - задовольнити.

Розірвати договір довічного утримання від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за НОМЕР_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо у встановлені для їх подання строки їх не було подано, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано - після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуюча: