Справа № 11-235/10 Головуючий по першій інстанції Каліновська В.С.
Категорія: ч. 2 ст. 309 КК України Доповідач Міліщук С.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 21 травня 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді: Міліщука С.Л.,
суддів: Бешти Г.Б., Матата О.В.,
з участю прокурора: Старчука В.М.,
засудженого: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Луцького міськрайонного суду від 12 березня 2010 року, яким:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луцька, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1, судимого:
1) вироком Луцького міського суду від 05 червня 1998 року за ст.ст. 140 ч.2, 42 ч.3 КК України (в ред. 1960 р.) на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 25 квітня 2000 року після відбуття покарання;
2) вироком Луцького міського суду 17 вересня 2001 року за ст.185 ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі; звільненого 25 травня 2002 року після відбуття покарання;
3) вироком Рожищенського районного суду від 04 червня 2003 року за ст. 309 ч.2 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі; постановою Хмельницького районного суду на підставі Закону України « Про амністію» невідбутий строк 1 рік 11 місяців 28 днів скорочено на 2/3 і до відбуття визначено 1 рік 6 місяців; звільненого 10 серпня 2004 року після відбуття покарання;
4) вироком Луцького міськрайонного суду від 05 квітня 2006 року за ст.ст. 309 ч.2, 75 КК України на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;
5) вироком Луцького міськрайонного суду від 23 січня 2007 року за ст.ст. 185 ч.2, 71 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого 27 квітня 2009 року після відбуття покарання,
засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбуття призначеного покарання за даним вироком, якщо він протягом трьохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього згідно ст. 76 КК України обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця роботи, проживання; періодично з’являтись для реєстрації в зазначені органи.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженому залишено попередній - підписку про невиїзд.
Вироком вирішено долю речових доказів та судових витрат.
Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 19 жовтня 2009 року, приблизно в 16 год., перебуваючи поблизу кінотеатру «Мир» по вул. Шевченка в м. Луцьку, повторно, для власного вживання, без мети збуту, незаконно придбав в особи, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження, особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований загальною вагою 0,12 гр., який зберігаючи при собі перевіз маршрутним таксі на вул. Січову в м. Луцьку, де і був затриманий працівниками міліції, які виявили та вилучили в нього вищезазначений наркотичний засіб.
В апеляції прокурор, який брав участь у суді першої інстанції, не оспорюючи кваліфікацію дій засудженого, вважає призначене ОСОБА_2 покарання надто м’яким. Посилається на те, що судом не враховано тяжкість вчиненого злочину, неодноразові судимості ОСОБА_2. Просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким призначити останньому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку, доводи апеляції, прокурора, який підтримав апеляцію, засудженого, який просив залишити вирок суду без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину, за який він засуджений, підтверджуються зібраними по справі та дослідженими у судовому засіданні доказами, які ніким не оспорюються і яким суд дав правильну юридичну оцінку, вірно кваліфікувавши його дії за ч. 2 ст. 309 КК України.
Як вбачається з вироку суду, при призначенні ОСОБА_2 покарання, судом першої інстанції враховано тяжкість скоєного ним злочину, дані про його особу, а саме, що він раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів, в тому числі, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, не працює.
Обтяжуючою покарання обставиною суд підставно визнав рецидив злочину.
Крім того, судом враховано, що ОСОБА_2 щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, задовільно характеризується, хворіє на хронічний гепатит С і ВІЛ-інфекцію, пройшов курс протинаркоманійного лікування та реабілітацію в будинку милосердя, що підтверджується довідками Волинського обласного наркодиспансера від 31 грудня 2009 року та об’єднання Церкви Християн від 26 лютого 2010 року.
Виходячи з вищенаведеного, суд прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_2 необхідно призначити покарання в межах санкції ст. 309 ч.2 КК України – позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України – звільнення від покарання з випробуванням і виконанням певних обов’язків згідно ст. 76 КК України.
Призначене покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Підстав для зміни вироку по обставинах, викладених в апеляції, колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи, залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 12 березня 2010 року щодо ОСОБА_2 – без зміни.
Головуючий підпис С.Л. Міліщук
Судді підпис Г.Б. Бешта
підпис О.В. Матат
Згідно оригіналу
Суддя апеляційного суду
Волинської області С.Л. Міліщук