Ухвала

23 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 759/12225/18

провадження № 61-514ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року у справі за позовом заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 8 в інтересах держави, в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки та скасування реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 8 звернувся до суду з позовом в інтересах держави, в особі Київської міської ради, до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки та скасування реєстрації права власності.

Позов обґрунтовано тим, що рішенням Київської міської ради від 09 липня 2009 року № 861/1917 ОСОБА_2 надано у приватну власність земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:75:670:0294 площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . На виконання вказаного рішення ОСОБА_3 отримав державний акт про право власності на земельну ділянку. У подальшому право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 грудня 2009 року. У свою чергу ОСОБА_4 відчужив ОСОБА_5 вказану земельну ділянку відповідно до договору купівлі-продажу від 03 серпня 2016 року № 924. Пізніше, 04 жовтня 2016 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки. Разом з тим встановлено, що рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 грудня 2009 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутнє та даним судом не ухвалювалось. Крім того, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03 лютого 2014 року визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської ради від 09 липня 2009 року № 861/1917 про передачу ОСОБА_2 у приватну власність спірну земельну ділянку, визнано недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку, зобов`язано повернути земельну ділянку Київській міській раді.

Зазначені обставини свідчать про незаконність відчуження спірної земельної ділянки, а також неправомірність реєстрації права власності за відповідачем. Земельна ділянка неправомірно вибула з власності територіальної громади за відсутності волевиявлення власника та з порушенням встановленого законодавством порядку щодо передачі земельних ділянок, у зв`язку з чим прокурор просив задовольнити заявлені позовні вимоги.

В обґрунтування правомірності звернення прокурора із даним позовом зазначено, що Київська міська рада належним чином не захищає порушені права територіальної громади, про що свідчить відсутність протягом тривалого часу вжитих заходів зі сторони ради, направлених на поновлення порушених прав щодо повернення спірної земельної ділянки територіальній громаді міста Києва та вжитих цивільно-правових заходів, направлених на витребування земельної ділянки з володіння ОСОБА_1 .

На виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», місцевою прокуратурою повідомлено листом Київську міську раду про прийняте рішення щодо представництва їх інтересів у суді шляхом звернення з позовною заявою до Святошинського районного суду м. Києва.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року позов задоволено. Витребувано у ОСОБА_1 на користь Київської міської ради земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:75:670:0294 по АДРЕСА_1 . Скасовано рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно від 04 жовтня 2016 року № 16733224 відповідно до якого 04 жовтня 2016 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:75:670:0294 по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 967877580386. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно від 08 липня 2016 року № 15326383 відповідно до якого 04 серпня 2016 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:75:670:0294 по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 967877580386. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно від 04 серпня 2016 року № 15868080 відповідно до якого 04 серпня 2016 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:75:670:0294 по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 967877580386. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь прокуратури м. Києва судові витрати у розмірі 30 916,49 грн.

У січні 2021 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року у вищевказаній справі, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху, з наданням строку для усунення недоліків до 25 лютого 2021 року, але не більше десяти днів з дня отримання цієї ухвали. Зокрема запропоновано заявнику сплатити судовий збір у розмірі 61 832,98 грн.

У лютому 2021 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали про усунення недоліків, а саме квитанція від 09 лютого 2021 року № 35586 про сплату судового збору у розмірі 61 833,00 грн.

Таким чином недоліки касаційної скарги ОСОБА_1 усунуто.

У відповідності до положень частини першої статті 394 ЦПК України колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Як підставу касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме застосування норм права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 915/1022/18, від 30 липня 2020 року у справі № 904/5598/18, від 23 січня 2020 року у справі № 916/2128/18, від 26 лютого 2020 року у справі № 756/618/14-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того, посилається на те, що судами попередніх інстанцій не досліджено зібрані у справі докази та не залучено до участі у справі заінтересовану особу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи.

Оскільки недоліки касаційної скарги усунуто, за формою та змістом касаційна скарга відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, та витребування матеріалів указаної вище справи.

Разом із касаційною скаргою заявником подано клопотання про зупинення виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року. Клопотання обґрунтовує тим, що у випадку задоволення судом його касаційної скарги, повернути витребувану земельну ділянку буде значно важче, у зв`язку з чим є підстави для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Оскільки заявником не наведено обґрунтованих підстав зупинення виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року, а також не додано доказів, які б підтверджували наявність підстав для зупинення виконання судових рішень, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання оскаржуваних судових рішень, то клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 389, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 8 в інтересах держави, в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки та скасування реєстрації права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року.

Витребувати зі Святошинського районного суду міста Києва матеріали справи № 759/12225/18.

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року відмовити.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик