Справа № 22-515- 2010 р.                                     Головуючий у 1-й інст. – Рудик Л.М.                

   Категорія №  37                                                     Доповідач - Оніпко О.В.

                                                                  УХВАЛА

                            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ    

    19 квітня  2010 р.                                         м. Рівне

                Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

                         Головуючого судді -  Оніпко О.В.

                                                 Суддів  -    Григоренка М.П., Ковалевича С.П.

                                                 При секретарі  -  Омельчук А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні   цивільну справу за  апеляційною скаргою   ОСОБА_1 на рішення  Гощанського районного суду від 2 лютого 2010 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до Курозванівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -

                                       в с т а н о в и л а :

     Рішенням Гощанського районного суду від 2 лютого 2010 р. ОСОБА_1 в позові відмовлено.

В поданій  на рішення апеляційній скарзі позивач вважає його незаконним та необгрунтованим. Суд не взяв до уваги, що  відповідач  не заперечував проти його позову про визнання права власності на жилий АДРЕСА_1 , не дав оцінки довідці сільради , поясненням свідка ОСОБА_2 До смерті батька (у 1990 р.)  він періодично проживав у даному господарстві.  . Господарство мало статус колгоспного двору. Після смерті ОСОБА_3 у 2004 р., яка проживала разом з батьком з 1969 р. у незареєстрованому шлюбі і була останнім членом цього двору, відкрилася спадщина і він має право на неї, оскільки до смерті батька періодично проживав   у вказаному господарстві та  проживав більше п»яти років зі спадкодавцями однією сім»єю та вів спільне господарство. З 2004 р. він  проживає у даному господарстві та розпоряджається вказаним майном. Просив рішення скасувати, задовольнити його позов.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

6.11.2009 р. ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду .

Судом встановлено,  що батько позивача – ОСОБА_4 у 1969 р. перейшов проживати до  ОСОБА_3 у належний їй старий будинок . Вони проживали у незареєстрованому шлюбі . За час спільного життя у 1978 р. збудували новий АДРЕСА_1. Господарство  мало статус колгоспного двору і головою його була ОСОБА_3  

ОСОБА_4 помер у 1990 р., а ОСОБА_3- у 2004 р.

    Суд  1-ї інстанції у рішенні вірно послався на вимоги  закону, який діяв ( до 16.12.1993 р. )  на час існування спірних правовідносин – ст. 563 ЦК України ( 1963 р. ), у відповідності до якої спадкоємство в майні колгоспного двору відкривається лише у разі смерті останнього члена двору.

    З  матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що останній  членом колгоспного двору не був. Після смерті його батька у 1990 р. майно колгоспного двору перейшло у користування та володіння останнього його члена – ОСОБА_3, з якою позивач  у родинних стосунках не перебував.

    Окрім того, згідно з довідкою Рівненського ОБТІ від 3.09.2009 р. спірний будинок зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності , виданого Гощанським райвиконкомом 12.09.1989 р. ( а.с. 8).

Посилання  позивача на довідку Курозванівської сільради від 10.09.2009 р. ( а.с. 13)   про те, що він до смерті ОСОБА_3 проживав разом з нею,  вів спільне господарство та продовжує розпоряджатися будинком та майном по даний час, окрім пояснень останнього, доказами не стверджуються та спростовуються  довідкою тієї ж сільради від 9.04.2010 р., згідно з якою ОСОБА_3 з 1992 р. проживала у незареєстрованому шлюбі  з ОСОБА_5, який  проживав у спірному будинку до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 р.  

За таких обставин доводи ОСОБА_1 про те, що він має право на спадкове майно, оскільки проживав понад п»ять років разом зі спадкодавцем до часу  відкриття спадщини,   не заслуговують на увагу та не є підставою для задоволення його позовних вимог .  

Оскільки рішення судом 1-ї інстанції  ухвалено з дотримання норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги  висновків, наведених у ньому , не спростовують, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 , 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

              у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гощанського районного суду від 2 лютого 2010 р. – відхилити.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Головуючий                     Судді