Справа № 127/16522/13-к

Провадження № 4-с/127/18/21

                               УХВАЛА

                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       22 лютого 2021 року                         м. Вінниця

       Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Антонюк В.В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Комової Дар`ї Юріївни,-

в с т а н о в и в :

        ОСОБА_1  звернувся до суду із вище вказаною скаргою, в якій просить: поновити процесуальний строк на подачу скарги; визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Комової Дар`ї Юріївни; зобов`язати старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Комову Дар`ю Юріївну звернутись до суду з поданням про оголошення в розшук на всій території України боржника ОСОБА_2 ; зобов`язати старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Комову Дар`ю Юріївну звернутись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 ; зобов`язати старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Комову Дар`ю Юріївну здійснити виїзд на місце проживання, зазначене у виконавчому листі за адресою АДРЕСА_1 для перевірки та складення акту щодо проживання боржника ОСОБА_2 ; зобов`язати старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Комову Дар`ю Юріївну звернутись з запитом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, щодо надання відомостей про реєстрації земельних ділянок боржника; зобов`язати старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_3 звернутись із запитом до ПФУ про надання інформації щодо працевлаштування боржника за трудовими та цивільно-правовими договорами; зобов`язати старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Комову Дар`ю Юріївну прийняти постанову про розшук автомобілів, належних боржнику ОСОБА_2 .

Зі змісту поданої скарги вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує дії/бездіяльність державного виконавця Комової Д.Ю. та просить зобов`язати вчинити певні дії.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частиною 9 ст. 10 ЦПК України передбачено, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

В даному випадку суд застосовує аналогію закону.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 07.02.2014 року за №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (частина п`ята статті 128 КПК).

Оскільки судове рішення щодо цивільного позову у кримінальному провадженні ухвалюється не за нормами ЦПК, які лише субсидіарно можуть бути застосовані при його розгляді, а його примусове виконання здійснює державна виконавча служба, то оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби при виконанні вироків, що стосуються вирішення цивільних позовів у кримінальному провадженні, відповідно до статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Право на звернення до суду та способи судового захисту визначені в ст. 5 КАС України.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушені їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено іншого порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Аналіз наведених правових положень у сукупності з обставинами цієї справи дають підстави для висновку, що спір з приводу оскарження постанови про стягнення виконавчого збору підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 826/5195/17.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вище викладене, а також те, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо зобов`язання виконання певних дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, суд вважає що ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому слід відмовити у відкритті провадження.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України,

у х в а л и в :

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за його скаргою на дії/бездіяльність державного виконавця Комової Дар`ї Юріївни.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя :