22.02.2021 Справа № 756/15529/18

Справа пр. № 2/756/321/21

ун № 756/15529/18

У Х В А Л А

17 лютого 2021 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Ващенко М.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судово-медичної (генетичної) експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства.

Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва Васалатія К.А. від 24 січня 2019 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом.

Одночасно з поданням позовної заяви до суду позивачем було подано клопотання про призначення у справі судово-генетичної експертизи для встановлення кровного споріднення між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14 травня 2019 року у справі була призначена судово-генетична експертиза.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 серпня 2019 року судді Андрейчуку Т.В. передано на розгляд цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства, оскільки з 07 серпня 2019 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Васалатій К.А. був тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя строком на шість місяців відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 06 серпня 2019 року № 2033/0/15-19.

Матеріалами справи засвідчується, що ОСОБА_3 не з`явилась на відбір зразків крові 17 жовтня 2019 року та 14 листопада 2019 року, у зв`язку з чим 19 листопада 2019 року відділенням судово-медичної генетичної ідентифікації судово-медичного лабораторного відділу Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи було складено повідомлення № 100-1035/2820 про неможливість проведення судово-медичної експертизи генетичної ідентифікації.

Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства було поновлено.

Суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 не з`явилась на відбір зразків крові з поважних причин, оскільки повідомлення відділення судово-медичної генетичної ідентифікації судово-медичного лабораторного відділу Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи про необхідність явки 17 жовтня 2019 року та 14 листопада 2019 року до експертної установи для відбору зразків крові були отримані нею 18 жовтня 2019 року та 20 листопада 2019 року (а. с. 89, 93). Указані обставини об`єктивно унеможливили проведення судово-генетичної експертизи.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Ч. 5 ст. 12 ЦПК України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Керуючись приписами ч. 5 ст. 12 ЦПК України, головуючим у справі суддею роз`яснено позивачеві право заявити клопотання про призначення у справі судово-медичної (генетичної) експертизи.

У судовому засіданні 17 лютого 2021 року позивачем було заявлено клопотання про призначення у справі судово-медичної (генетичної) експертизи для встановлення кровного споріднення між ним та ОСОБА_4 .

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти призначення у справі судово-медичної (генетичної) експертизи.

Представник відповідача Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з`явився, відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, подав заяву, у якій просив суд розглядати справу за відсутності його представника.

Заслухавши думку позивача та представника відповідача ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Суду для ухвалення законного та обґрунтованого рішення необхідно встановити факт кровного споріднення між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Верховний Суд у своїй постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 303/2609/17 вказав, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства, що також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (див. рішення у справі "Калачова проти Російської Федерації" від 07 травня 2009 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 273/1542/16-ц, від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 277/836/16-ц.

Зважаючи на вищевикладене, для визначення кровного споріднення між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд вважає за необхідне призначити у справі судово-медичну (генетичну) експертизу методом ДНК-аналізу.

Відповідно до вимог ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Згідно зі ст. 104 ЦПК України експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави проведення експертизи; питання, з яких експерт має надати суду висновок; особу (осіб), якій доручено проведення експертизи; перелік матеріалів, що надаються для дослідження; інші дані, які мають значення для проведення експертизи, а також попередження про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Оскільки для проведення експертизи потрібно значний проміжок часу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд приходить до висновку про необхідність на час проведення експертизи зупинити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства.

Зважаючи на вищенаведене, відповідно до Закону України "Про судову експертизу", Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, керуючись ст. ст. 103, 104, 252 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судово-медичної (генетичної) експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства - задовольнити.

Призначити у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства судово-медичну (генетичну) експертизу для визначення кровного споріднення між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , методом ДНК-аналізу, на вирішення якої поставити запитання:

- "Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?".

Проведення експертизи доручити експертам Київського міського бюро судово-медичних експертиз (м. Київ, вул. Докучаєвська, 4), попередивши їх про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, передбачену ст. ст. 384, 385 КК України.

У розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи № 756/15529/18.

Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .

Попередити сторін про наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Т.В. Андрейчук

Повний текст ухвали виготовлено 22 лютого 2021 року