ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.08.2006 Справа № 27/39
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сизько І. А. (доповідач)
суддів: Швець В.В., Прокопенко А.Є.
при секретарі судового засідання: Врони С.В.
прокурор у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
від позивача: Міщенко В.В., довіреність №17487/10/100 від 18.07.06, начальник юридичного відділу;
від відповідача-1: Калюпін Ю.В., довіреність №б/н від 01.03.06, адвокат;
відповідач-2 у судове засідання не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будснабресурс", м.Кривий Ріг
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.06р. у справі № 27/39
за позовом прокурора Саксаганського району м.Кривого Рогу в інтересах держави в особі Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі
до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю "Будснабресурс", м.Кривий Ріг
відповідача-2 приватного підприємства "Універсал-Д", смт.Ювілейне, Дніпропетровська область
про визнання недійсним договору купівлі-продажу
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2006р. у справі №27/39 позов задоволено повністю. Визнаний недійсним договір купівлі-продажу №12 від 13.09.2002р., укладений між приватним підприємством “Універсал-Д” та товариством з обмеженою відповідальністю “Будснабресурс”. З ТОВ ”Будснабресурс” стягнуто на користь держави 9700грн. З ПП ”Універсал-Д” на користь ТОВ ”Будснабресурс” стягнуто 9700грн., на користь держбюджету стягнуто 187грн. держмита, на користь ДП ”Судовий інформаційний центр” стягнуто 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду обґрунтовано тим, що дії осіб, які уклали угоду з боку відповідача-2, спрямовані на приховування від оподаткування прибутків та доходів.
Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач-1, ТОВ ”Будснабресурс”, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду, прийняти нове, яким в позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що господарським судом Дніпропетровської області було порушено норми матеріального права; прокурор не є належним позивачем по справі; Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.1963р. втратив чинність, тому посилання в рішенні на ст.49 ЦК УРСР є незаконним.
Позивач в своєму запереченні вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі, необґрунтованими і безпідставними, просить залишити рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Прокурор у судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідач-2 відзив на апеляційну скаргу не надав, присутність свого повноважного
представника у судовому засіданні не забезпечив.
Колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача-2, так як ухвала суду була надіслана за адресою підприємства, зазначеною в спірній угоді, податкових деклараціях підприємства, у позовній заяві, в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (т.1 а.с.2,6,46-49,98). Інші відомості про місцезнаходження підприємства в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч.1 п.4 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках , встановлених законом. За пунктом 11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає в силу наступного.
Договір купівлі-продажу №12 між ТОВ «Будснабресурс»та ПП «Універсал-Д»був укладений 13.09.2002р. Виконання даного договору підтверджено податковою накладною від 16.09.02р. №87, накладною від 16.09.02р. №87, квитанціями до прибуткових касових ордерів (т.1 а.с.7-11).. Відповідно до зазначених документів загальна сума договору складає 9700грн.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2004 року №2-589 визнані недійсними з моменту реєстрації статут ПП „Універсал-Д”, свідоцтво про державну реєстрацію, довідка про включення до ЄДРПОУ. Рішення набрало законної сили 06 травня 2004 року.
Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст. 49 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) недійсною є угода, укладена з метою, за відомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто яка порушує основні принципи існуючого суспільного ладу.
Якщо угода укладена з метою, за відомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами –в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
Необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до статті 49 Цивільного кодексу Української РСР є її укладення з метою, за відомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. ховного Сни в п.6 постанови №3 від 28.04.1978р. “Про судовуо визнанСтаття 67 Конституції України встановлює, що кожний зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Статтями 2,4,9 Закону України “Про систему оподаткування” передбачений обов`язок платників податків, якими, зокрема, є і суб`єкти підприємницької діяльності, сплачувати податки і збори до бюджетів та до
державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються Законами України про оподаткування. од н
снимЩодо досліджуваної справи, то у даному випадку відповідний умисел та мета, за відомо суперечна інтересам держави і суспільства були присутні в діях ПП “Універсал-Д”, що цілком підтверджується сукупністю перелічених в рішенні господарського суду фактичних обставин.
Угоди, визнані недійсними відповідно до ст.49 Цивільного кодексу Української РСР, мають противоправний характер, порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, у зв’язку з чим, не можуть породжувати у сторін відповідних прав і обов’язків, у тому числі, і у невинної сторони.
Стосовно доводів скаржника треба зазначити що:
по-перше, відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Такі випадки передбачені ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (порушення справ за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави), ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України (прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу).
По-друге, відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року (набрав чинності з 01 січня 2004р.), Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Договірні відносини між ТОВ «Будснабресурс»та ПП «Універсал-Д»було завершено ще у 2002 року, тому господарським судом Дніпропетровської області при вирішенні даного спору було застосовано ст. 49 Цивільного кодексу УРСР від 18 липня 1963 року.
Доводи скаржника стосовно предмета спору – угоди колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки визначальним фактором для визнання спірного договору недійсним відповідно до ст.49 Цивільного кодексу Української РСР є підтверджена матеріалами справи наявність матеріальної ознаки цього визнання, а саме –заподіяння шкоди інтересам держави і суспільства внаслідок приховування від оподаткування доходів, отриманих за договором приватним підприємством “Універсал-Д”. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 22.04.2002р. по справі №25/111, в постанові від 11.04.2002р. по справі №11/326.
Судова колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будснабресурс”, м.Кривий Ріг залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.06р. у справі № 27/39 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: І.А.Сизько
Суддя: В.В.Швець
Суддя: А.Є.Прокопенко
З оригіналом згідно.
Помічник судді О.В.Кравець