Справа №705/4950/20

2/705/1067/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2021 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Уманське лісове господарство» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

До Уманського міськрайонного суду Черкаської області надійшов позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Уманське лісове господарство» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення грошових коштів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.12.2006 він був прийнятий на роботу державним службовцем на посаду головного спеціаліста відділу використання лісових ресурсів Черкаського обласного управління лісового господарства. 23.04.2007 був звільнений із зазначеної посади у зв`язку з переведенням на інше місце роботи в ДП «Уманське лісове господарство і 24.04.2007 зарахований на посаду начальника відділу використання лісосировинних ресурсів та технічного забезпечення. 03.01.2011 переведений на посаду провідного інспектора лісових ресурсів ДП «Уманське лісове господарство», а 01.09.2015 на посаду начальника відділу використання лісових ресурсів та реалізації продукції. 30.11.2020 наказом в.о. директора ДП «Уманське лісове господарство» № 189-к його звільнено з посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв?язку із скороченням чисельності працівників. Позивач зазначає, що при попередженні його про звільнення, йому не було запропоновано жодної з вакантних посад, на які згодом були переведені інші особи, не дивлячись на те, що він також звертався із відповідними заявами про переведення його на ці посади. Йому було запропоновано лише одну вакантну посаду в день його фактичного звільнення, проте, він відмовився, оскільки вважав її нерівнозначною тій, яку він займав до моменту звільнення. Вважає, що такими діями було грубо порушено законодавство про працю, наказ ДП «Уманське лісове господарство» № 189-к від 30.11.2020 «Про припинення трудового договору» є незаконним, тому звернувся з даним позовом до суду та просить: визнати незаконним та скасувати наказ Державного підприємства «Уманське лісове господарство» № 189-К від 30 листопада 2020 року «Про припинення трудового договору», яким його звільнено внаслідок скорочення чисельності та штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України; поновити його з 30 листопада 2020 року на посаді Начальника відділу використання лісосировинних ресурсів та реалізації продукції Державного підприємства «Уманське лісове господарство»; стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в сумі 35 130,62 грн., яка складається із доплати за науковий ступіть кандидата наук - 8 022,85 грн. і надбавки за складність та напруженість у роботі - 27 107,77 грн.; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням за період з 01 грудня 2020 року до дати набрання законної сили рішенням суду про поновлення на роботі, врахувавши середньоденний заробіток в сумі 664,10 грн. та кількість днів вимушеного прогулу, без урахування утримання податків та інших обов`язкових платежів; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі; стягнути судові витрати за понесені позивачем при розгляді даної справи з відповідача.

Ухвалою судді від 23.12.2020 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Позивачу направлено копію ухвали про відкриття провадження, а відповідачу копію ухвали та копію позову з додатками рекомендованими повідомленнями.

За вх. № 2536 від 02.02.2021 від представника відповідача - ДП «Уманське лісове господарство» надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому зазначено, що він просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідно до наказу № 41-к від 10.09.2015, позивач обіймав посаду начальника відділу лісосировинних ресурсів та реалізації продукції, яка була затверджена 26.12.2019 штатним розписом на 2020 рік. 04.03.2020 у зв`язку із значним падінням виробництва, погіршенням фінансового стану, не можливістю використовувати працю працівників протягом повного робочого часу та з метою запобігання масового звільнення працівників на підприємстві наказом № 6-ОД з 11.05.2020 був встановлений неповний робочий день, тривалістю 6 годин. З березня 2020 року, на підприємстві відбулось зменшення дохідності та скорочення витрат на його утримання, тому 30.06.2020 відповідачем виданий наказ № 202 «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників». Також, 01.07.2020 відповідачем видано наказ № 29-ОД «Про внесення змін в організаційну структуру підприємства та структуру підприємства», проте, будь-які дії передбачені наказами № 202 від 30.06.2020 та № 29-ОД від 01.07.2020, відповідачем не проводились, адже підприємство намагалось знайти вихід з нестабільної фінансової ситуації та зберегти робочі місця для працівників. 06.07.2020 керівником підприємства видано наказ № 32-ОД, де пунктом 2 передбачалося реорганізувати структуру управління, внести зміни в організаційну структуру та граничну чисельність штатних працівників, по підприємству в розрізі структурних підрозділів на 2020, а саме: провести ліквідацію посад лісників; ліквідувати відділ лісосировинних ресурсів та реалізації продукції; скоротити посаду начальника відділу лісосировинних ресурсів та реалізації продукції, посаду інженера з лісозаготівель II категорії, посаду начальника відділу лісового та мисливського господарства, посаду інженера лісового господарства, посади слюсаря та водія в Потаському та Синицькому лісництвах. Пунктом 4 вказаного наказу передбачалося з 18.09.2020 підготувати проект штатного розпису. Цим же наказом в п. 5 закріплювалося з 14.07.2020 підготувати проекти попереджень про вивільнення працівників, посади яких скорочувалися, при цьому, запропонувати переведення їх за згодою на вакантні посади за наявності таких посад на момент попередження. Разом з тим, п. 7 наказу № 32-ОД від 06.07.2020 закріплював скасування наказу № 202 від 30.06.2020 та № 29-ОД від 01.07.2020. Крім того, 20.07.2020 профспілковим комітетом проведено засідання, на якому було розглянуто наказ № 32-ОД від 06.07.2020, посади та працівники, що підлягали скороченню та надано згоду на скорочення посад та запропоновано внести зміни до наказу № 32-ОД від06.07.2020. Відповідачем 25.08.2020 було винесено наказ № 41-ОД від 25.08.2020 «Про внесення змін до наказу 32-ОД від 06.07.2020», яким змінено термін скорочення працівників, таким чином переніс його на 01.11.2020. Відповідно до п. 5 наказу № 41-ОД від 25.08.2020 позивача повідомлено про заплановане звільнення, що підтверджує повідомлення № 770/04 від 01.09.2020. Вказаний наказ надано на розгляд профспілковому комітету підприємства, що підтверджується супровідним листом № 802/05 від 03.09.2020 і профспілковим комітетом повторно проведено засідання на якому розглянуто наказ № 41-ОД від 25.08.2020, та надано згоду на скорочення посад, що підлягали скороченню. Позивач був належним чином повідомлений про його скорочення, проте, бажаючи щоб його перевели на посаду лісничого Потаського лісництва, одночасно в цей же час постійно перебував на лікарняних, що підтверджується відповідними листами непрацездатності Серія АДЯ № 509452 з 02.07.2020 по 13.07.2020, Серія АДШ № 993007 з 14.07.2020 по15.07.2020, Серія АДЯ №509417 в період з 16.07.2020 по 27.07.2020, Серія АДЯ № 627434 з 12.10.2020 по 25.10.2020, Серія АДЯ № 627552 з 30.10.2020 по 13.1 1.2020, Серія АДЯ № 524096 з 16.11.2020 по 29.11.2020, а саме 68 днів. Водночас, заяву позивача від 23.10.2020 про переведення його на посаду лісничого Потаського лісництва, відповідач отримав 07.11.2020, що підтверджується трекінгом з офіційного сайту Укрпошти за №2030110111766, а саме у період перебування позивача на лікуванні. У вказаній заяві позивач просив перевести його на посаду лісничого, однак при цьому не вказував час, з якого він просить це зробити та коли він вийде на роботу. Тому, до часу надходження заяви позивача, у якій він просив перевести його на посаду лісничого та після її надходження позивач постійно перебував на лікуванні, про час свого одужання та виходу на роботу не повідомляв, а в цей час обов`язки лісничого Потаського лісництва відповідно до наказу №148-к від 17.09.2020 виконував ОСОБА_2 , який зарекомендував себе як спеціаліст з високою кваліфікацією і продуктивністю праці та звернувся із заявою про призначення його на дану посаду. Вказане призначення відбулося за погодженням Черкаського ОУЛМГ від 09.11.2020 на призначення на посаду лісничого ОСОБА_2 , що є обов`язковою умовою призначення лісничих, а також те, що лісництво за специфікою своєї господарської діяльності не може перебувати без лісничого (керівника), адже за вказаною посадою закріплено матеріальні цінності підрозділу, наказом № 178-к від10.11.2020 на посаду лісничого Потаського лісництва призначено ОСОБА_2 (копія наказів як доказів додається). Крім того, позивач в період перебування на лікуванні, знову звернувся із заявою від 06.11.2020, яку відповідач отримав 11.11.2020, у якій він просив перевести його на посаду лісничого Монастирищенського лісництва з 10.11.2020, при цьому, ні 10.11.2020, ні 11.11.2020 на роботу не з`явився, про час свого одужання та виходу на роботу відповідача не повідомляв. Тому, з урахуванням того, що майстер Потаського лісництва ОСОБА_3 , звернувся із заявою про призначення його на посаду лісничого Монастирищенського лісництва, а відповідачу надійшло погодження Черкаського ОУЛМГ від 09.11.2020, що є обов`язковою умовою призначення лісничих, на посаду лісничого Монастирищенського лісництва наказом № 181-к від 11.11.2020 переведено ОСОБА_3 , який зарекомендував себе як спеціаліст з високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Тобто, твердження позивача про те, що посада майстра залишилась вакантною, яку йому не запропоновано, не відповідає дійсності. При цьому, позивач постійно перебував на лікарняному, про час свого одужання та виходу на роботу не повідомляв відповідача, а тому на посаду майстра був переведений інший працівник. Проте, намагаючись зберегти трудові відносини, 30.11.2020 після виходу позивача з лікування на роботу, відповідач запропонував йому перейти на єдину на той час вакантну посаду робітника на лісокультурних і лісозагосподарських роботах Потаського лісництва, що підтверджується пропозицією № 1090 від 30.11.2020, але позивач відмовився від вищевказаної пропозиції, обґрунтовуючи це тим, що запропонована посада не відповідає його кваліфікаційним вимогам, є менш оплачуваною та він не має можливості діставатися до Потаського лісництва, адже проживає в іншій місцевості в с. Родниківка Уманського району за 45 км. Вказану посаду позивачу було запропоновано 30.11.2020 в перший же день, після його виходу з лікарняного. Тобто, відповідно до чинного законодавства, якщо працівника немає можливості перевести на іншу посаду за його згодою, він підлягає звільненню. З приводу того, що позивач вказує на те, що при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві і відповідачем не враховано, що позивач має вищу освіту, науковий ступінь кандидата економічних наук, тривалий час працює на керівних посадах у відповідача та має на утриманні дітей, то відповідач зазначає, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, але даному випадку відповідач ставить під сумнів кваліфікаційний рівень, професіоналізм, перевагу перед іншими працівниками як спеціаліста позивача, оскільки відповідно до листа заступника начальника ВБКОЗ СБ України, що надійшов на адресу підприємства, в діях позивача, співробітники СБ України вбачали завдання істотних збитків підприємству, адже у березні-квітні 2020 за результатами проведеної перевірки на підприємстві, за безвідповідальне ставлення до своїх посадових обов`язків, які передбачені посадовою інструкцією та враховуючи дебіторську заборгованість у сумі 2 мл. 457 тис. 200 грн., що виникла на підприємстві з вини позивача, що стало причиною зменшення оборотних коштів та погіршення рівня фінансової стійкості підприємства, наказом № 112-аг від 08.04.2020 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення, яке на час звільнення не знято. Крім того, за результатами перевірки підприємство звернулося із заявами до органу ДБР про відкриття кримінальних проваджень за фактом діяльності позивача, яким підприємство нанесено матеріальних збитків, у зв?язку з чим, 24.07.2020 за заявами підприємства до ЄРДР внесено відомості за ознаками складу злочину, передбаченого ст. ст. 364, 367 КК України за фактами неправомірних дій службових осіб ДП «Уманський лісгосп». Також, відповідач зазначає, що йому незрозуміло з приводу продуктивності праці позивача, адже крім створення дебіторської заборгованості підприємству та отримання дисциплінарного стягнення, позивач із січня 2020 року по листопад 2020 року перебував 68 днів на лікуванні та 87 днів у відпустках. Тобто, за вказаний період позивач працював лише 113 та 155 був відсутній на роботі.

Також, відповідач не погоджується із твердженням позивача про те, що починаючи із березня 2020 року відповідач самостійно, в односторонньому порядку, припинив виплачувати доплати за науковий ступінь кандидата наук та надбавок за складність та напруженість у роботі і на день звільнення 30.11.2020 заборгованість становить 35 130,62 грн., оскільки згідно п. 1 наказу № 67 від 26.12.2019 «Про зміни до штатного розпису з 01.01.2020», відповідачем з 01.01.2020 встановлено мінімальну місячну тарифну ставку робітника першого розряду лісокультурних (лісогосподарських) робіт у розмірі 5000 грн. на місяць, а згідно п. 2.4 наказу № 1 від 02.01.2020 «Про встановлення надбавок та доплат до тарифних ставок, посадових окладів», позивачу як і іншим працівникам підприємства за складність, напруженість у роботі, згідно пункту 5 «Надбавки» Додатку № 4 Колективного договору (надбавки до посадового окладу, місячної тарифної ставки), встановлено - 50% надбавки. 23.03.2020 відповідачем в зв`язку із значним падінням виробництва, погіршення фінансового стану підприємства, винесено наказ № 11 «Про внесення змін до наказу № 1 від 02.01.2020 «Про встановлення надбавок і доплат до тарифних ставок та посадових окладів», яким скасовано дію інших наказів про встановлення розмірів доплат і надбавок до тарифних ставок, посадових окладів працівників підприємства. На підприємстві також можуть встановлюватися надбавки або доплати у відсотках до посадового окладу (окладу, місячної тарифної ставки), або у грошовому (сумарному) виразі і вони нараховуються за фактично відпрацьований час. Доплати і надбавки не є обов`язковими, можуть бути встановлені наказом керівника, а можуть і не бути. Обмеженнями обставинами під час встановлення доплат і надбавок є економічна та соціальна доцільність і фінансові можливості підприємства. Зазначені виплати /доплати і надбавки/ здійснюється диференційовано у межах фонду оплати праці, за наявності коштів, після здійснення обов`язкових виплат, (арк. 30,31 колдоговору). Разом з цим, п. З «Формування фонду оплати плати на підприємстві» вказаного положення, закріплює, що рішення про конкретний розмір доплати та надбавки ухвалює директор підприємства, шляхом видання наказу, розпорядження залежно від складності, характеру, обсягу виконуваних робіт, витрат робочого часу, за високу професійну майстерність (встановлюється окремим висококваліфікованим робітникам персонально). Вимоги ст. 143 КЗпП України закріплюють, що застосовувати роботодавцем до працівників будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку є правом, а не обов`язком. Тобто, надбавки та доплати є структурними елементами організації матеріального стимулювання працівників підприємств. Надбавки та доплати нараховуються у відсотках до посадового окладу, тарифної ставки. Надбавки пов`язані основним чином із стимулюючою, а доплати з компенсуючою функціями заробітної плати. Тобто основним призначенням надбавок є стимулювання працівників до швидкого підвищення кваліфікації та рівня майстерності, за довготривале виконання трудових обов`язків у певній сфері, виробничої діяльності, а керівник підприємства самостійно визначає відповідно до галузевої угоди та колективного договору перелік і порядок нарахування надбавок та доплат, які виплачуватимуться працівникам і вони не належать до обов`язкових, а тому можуть зменшуватися чи скасовуватися якщо він наділений таким повноваженням, і це не буде змін в бік погіршання умов оплати праці працівника та змін істотних умов праці. Законодавцем закріплені гарантії працівника на отримання основної заробітної плати, яка у позивача складала 14600 грн., та яка повинна бути не нижчою від встановленої Державою на 2020 рік тобто 5000 грн., а саме зменшення основної заробітної плати на яку при укладенні трудового договору погодилися сторони тобто позивач та відповідач і у випадку виникнення на підприємстві тимчасових об`єктивних фінансово-економічних причин, які змусять відповідача прийняти рішення в бік погіршання умов оплати праці працівника, що теж є зміною істотних умов, на період подолання фінансових труднощів, а саме виплачувати основну заробітну плату працівнику меншу ніж обумовлено при укладені трудового договору та меншу за встановлений державою мінімум. Відповідач окремо звертає увагу на те, що науковий ступінь кандидата економічних наук, на який як переважне право залишення на роботі посилається позивач, позивачем за період трудової діяльності жодного разу на практиці для розвитку чи будь яких інших інтересів підприємства, що б дало змогу зробити висновок про кваліфікацію та продуктивність праці, позивачем не застосовано, адже будь яких доказів, що доводить інше, позивачем не надано. Тому, відповідач діяв в межах трудового законодавства України та у відповідності до Галузевої угоди та колективного договору і вправі був видати наказ №11 від 23.03.2020, яким скасував надбавки і доплати до тарифних ставок та посадових окладів позивачу і цей наказ ніким не був оскаржений. Разом з тим, питання невиплати відповідачем, позивачу надбавок і доплат та інших питань, розглядалось в Черкаському окружному адміністративному судді. Позивач звернувся із заявою про невиплату відповідачем надбавок і доплат та з інших питань до Управління праці у Черкаській області, у зв?язку з чим, в період з 21.09.2020 по 23.09.2020 Управлінням держпраці у Черкаській області, на підприємстві проведено позаплановий захід державного нагляду, а саме перевірку за зверненням позивача. За результатами інспекційного відвідування 23.09.2020 було складено акт № ЧК 582/362/АВ та відповідачу внесено припис про усунення вказаних порушень. Не погодившись із вказаним актом, відповідач звернувся із скаргою до Черкаського окружного адміністративного суду та рішенням суду від 22.12.2020 позовні вимоги відповідача задоволено повністю, визнано протиправним і скасовано припис Держпраці. У вказаному рішенні було зазначено, що відміна окремих надбавок і доплат, виплата яких не є обов`язковою відповідно до умов колективного договору, не свідчить про зниження доходу особи працівника, а отже не є достатнім для висновку про погіршення умов оплати праці, позаяк мають бути досліджений розмір інших складових та загальний розмір виплаченого доходу для відповідної категорії працівників.

З урахуванням вище викладеного, відповідач просить винести рішення про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу Державного підприємства «Уманське лісове господарство» № 189-К від 30.11.2020 «Про припинення трудового договору», поновлення його на посаді та стягненні коштів.

За вх. № 3024 від 08.02.2021 від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, з якої вбачається, що з відзивом відповідача він не погоджується, оскільки в ньому викладена невірна та сумнівна інформація, при цьому, відповідачем не спростована відсутність чи наявність вакантних посад станом на 01.09.2020, а також те, що ці посади пропонувались позивачу. Також, чинним законодавством не передбачено пропонувати працівникові, який підлягає звільненню, іншу роботу в день його звільнення. Перебування працівника на лікарняному ніяким чином не могло перешкоджати у тому, щоб йому було запропоновано будь-яку вільну на той час посаду. Також, позивач звертає увагу на те, що факт внесення відомостей до ЄРДР за ознаками складу злочину, передбаченого ст. ст. 364, 367 КК України за фактами неправомірних дій службових осіб ДП «Уманський лісгосп», ніяким чином його не стосується, адже він не отримував ні повідомлень, ні підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тим більше відповідачем взагалі не долучено документів яких саме осіб стосується даний факт. Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача коштів в сумі 35 130,62 грн., яка складається із доплати за науковий ступіть кандидата наук - 8 022,85 грн. і надбавки за складність та напруженість у роботі - 27 107,77 грн., він також наполягає на її задоволенні, адже відмова у цій виплаті не узгоджується з чинним законодавством, а тим більше з положеннями Колективного договору. У поданій відповіді позивач просить подану ним позовну заяву задовольнити повністю.

За вх. № 3657 від 16.02.2021 від представника відповідача - ДП «Уманське лісове господарство» надійшло заперечення на відповідь позивача на відзив, в якому відповідач не погоджується з позицією позивача про те, що на момент попередження його про звільнення на підприємстві були вакантні посади, тому йому було запропоновано перейти на ту вакантну посаду, яка була вільна в день його виходу з тривалого лікарняного, проте, він відмовився сам. Крім того, відповідач просить звернути увагу на те, що наказ №112-аг від 08.04.2020, яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, на даний час судом не скасовано і це є доказом кваліфікації працівника при виконанні ним своїх обов?язків. З приводу стягнення доплати за науковий ступінь кандидата наук та надбавок за складність, то відповідачем спростовано все у запереченні на позов, де зазначено, що певні надбавки були зняті з дотриманням всіх норм і правил. Відповідач вважає позов ОСОБА_1 безпідставним та необґрунтованим і просить відмовити у його задоволенні повністю.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Із матеріалів справи та відповідно до записів у трудовій книжці встановлено, що 29.12.2006 ОСОБА_1 був прийнятий на роботу державним службовцем на посаду головного спеціаліста відділу використання лісових ресурсів Черкаського обласного управління лісового господарства.

23.04.2007 він був звільнений із зазначеної посади у зв`язку з переведенням на інше місце роботи в ДП «Уманське лісове господарство і 24.04.2007 зарахований на посаду начальника відділу використання лісосировинних ресурсів та технічного забезпечення.

03.01.2011 позивач переведений на посаду провідного інспектора лісових ресурсів ДП «Уманське лісове господарство».

Відповідно до наказу № 41-к від 10.09.2015 ОСОБА_1 обіймав посаду начальника відділу лісосировинних ресурсів та реалізації продукції, яка була затверджена 26.12.2019 штатним розписом на 2020 рік.

04.03.2020 у зв`язку із значним падінням виробництва, погіршенням фінансового стану, не можливістю використовувати працю працівників протягом повного робочого часу та з метою запобігання масового звільнення працівників на підприємстві наказом № 6-ОД з 11.05.2020 був встановлений неповний робочий день, тривалістю 6 годин. З березня 2020 року, на підприємстві відбулось зменшення дохідності та скорочення витрат на його утримання, тому 30.06.2020 відповідачем виданий наказ № 202 «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників».

01.07.2020 керівником ДП «Уманське лісове господарство» видано наказ № 29-ОД «Про внесення змін в організаційну структуру підприємства та структуру підприємства»,

06.07.2020 керівником ДП «Уманське лісове господарство» видано наказ № 32-ОД, де пунктом 2 передбачалося реорганізувати структуру управління, внести зміни в організаційну структуру та граничну чисельність штатних працівників, по підприємству в розрізі структурних підрозділів на 2020, а саме: провести ліквідацію посад лісників; ліквідувати відділ лісосировинних ресурсів та реалізації продукції; скоротити посаду начальника відділу лісосировинних ресурсів та реалізації продукції, посаду інженера з лісозаготівель II категорії, посаду начальника відділу лісового та мисливського господарства, посаду інженера лісового господарства, посади слюсаря та водія в Потаському та Синицькому лісництвах. Пунктом 4 вказаного наказу передбачалося з 18.09.2020 підготувати проект штатного розпису. Цим же наказом в п. 5 закріплювалося з 14.07.2020 підготувати проекти попереджень про вивільнення 18.09.2020 працівників, посади яких скорочувалися, при цьому, запропонувати переведення їх за згодою на вакантні посади за наявності таких посад на момент попередження. Пунктом 7 наказу № 32-ОД від 06.07.2020 закріплював скасування наказу № 202 від 30.06.2020 та № 29-ОД від 01.07.2020.

20.07.2020 профспілковим комітетом проведено засідання, на якому було розглянуто наказ № 32-ОД від 06.07.2020, посади та працівники, що підлягали скороченню та надано згоду на скорочення посад та запропоновано внести зміни до наказу № 32-ОД від06.07.2020.

25.08.2020 керівником ДП «Уманське лісове господарство» було винесено наказ № 41-ОД від 25.08.2020 «Про внесення змін до наказу 32-ОД від 06.07.2020», яким змінено термін скорочення працівників, таким чином переніс його на 01.11.2020.

На виконання п. 5 наказу № 41-ОД від 25.08.2020 ОСОБА_1 було повідомлено про заплановане звільнення, що підтверджується повідомленням № 770/04 від 01.09.2020.

Наказ було надано на розгляд профспілковому комітету підприємства, що підтверджується супровідним листом № 802/05 від 03.09.2020 і профспілковим комітетом повторно проведено засідання на якому розглянуто наказ № 41-ОД від 25.08.2020, та надано згоду на скорочення посад, що підлягали скороченню.

В період часу з 02.07.2020 по 29.11.2020 позивач ОСОБА_1 періодично перебував на лікарняних, що підтверджується відповідними листами непрацездатності Серія АДЯ № 509452 з 02.07.2020 по 13.07.2020, Серія АДШ № 993007 з 14.07.2020 по15.07.2020, Серія АДЯ №509417 в період з 16.07.2020 по 27.07.2020, Серія АДЯ № 627434 з 12.10.2020 по 25.10.2020, Серія АДЯ № 627552 з 30.10.2020 по 13.1 1.2020, Серія АДЯ № 524096 з 16.11.2020 по 29.11.2020.

При цьому, ОСОБА_1 звертався до керівника ДП «Уманське лісове господарство» із заявою від 23.10.2020 про переведення його на посаду лісничого Потаського лісництва.

Також, ОСОБА_1 звертався до керівника ДП «Уманське лісове господарство» із заявою від 06.11.2020 про переведення його на посаду лісничого Монастирищенського лісництва з 10.11.2020.

Відповідно до наказу №148-к від 17.09.2020 обов`язки лісничого Потаського лісництва виконував ОСОБА_2 , а з 09.11.2020 він був пнризначений на посаду лісничого Потаського лісництва.

За погодженням Черкаського ОУЛМГ від 09.11.2020 на посаду лісничого Монастирищенського лісництва наказом № 181-к від 11.11.2020 було переведено ОСОБА_3

30.11.2020 після виходу ОСОБА_1 з лікарняного на роботу, відповідачем було запропоновано йому перейти на вакантну посаду робітника на лісокультурних і лісозагосподарських роботах Потаського лісництва, що підтверджується пропозицією № 1090 від 30.11.2020, але позивач відмовився від вищевказаної пропозиції, обґрунтовуючи це тим, що запропонована посада не відповідає його кваліфікаційним вимогам, є менш оплачуваною та він не має можливості діставатися до Потаського лісництва, адже проживає в іншій місцевості в с. Родниківка Уманського району за 45 км.

Згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом в тому числі у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Вимогами частини 2 статті 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1,2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частинами 1-3 статті 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Як встановлено, ч.1,2 ст.42 КЗпП України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Як вбачається з матеріалів справи, відсутні докази того, що відповідачем було проінформовано станом на дату попередження позивача про його звільнення, про наявність вакантних посад, при цьому за період часу з моменту попередження позивача про його звільнення і до його звільнення, було заповнено дві посади: лісничого Потаського та Монастирищенського лісництва, тобто на той час вони були вакантними. При цьому, позивач двічі звертався до керівника із заявами про переведення його на вищевказані посади.

Суд вважає такі дії відповідача неправомірним, тому позовні вимоги про визнання незаконними та скасування наказу про звільнення з роботи ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають до задоволення. Крім цього, суд вважає, що позивача необхідно поновити на роботі з 30.11.2020 на посаді начальника відділу використання лісосировинних ресурсів та реалізації продукції ДП «Уманське лісове господарство» із стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу, включно по день ухвалення рішення.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 35130,62 грн. за доплату за науковий ступінь кандидата наук і надбавку за складність та напруженість у роботі, то суд приходить до висновку, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 наказу № 67 від 26.12.2019 «Про зміни до штатного розпису з 01.01.2020», відповідачем з 01.01.2020 встановлено мінімальну місячну тарифну ставку робітника першого розряду лісокультурних (лісогосподарських) робіт у розмірі 5000 грн. на місяць, а згідно п. 2.4 наказу № 1 від 02.01.2020 «Про встановлення надбавок та доплат до тарифних ставок, посадових окладів». ОСОБА_1 як і іншим працівникам підприємства за складність, напруженість у роботі, згідно пункту 5 «Надбавки» Додатку № 4 Колективного договору (надбавки до посадового окладу, місячної тарифної ставки), встановлено - 50% надбавки.

23.03.2020 керівником ДП «Уманське лісове господарство» у зв`язку із значним падінням виробництва, погіршення фінансового стану підприємства, винесено наказ № 11 «Про внесення змін до наказу № 1 від 02.01.2020 «Про встановлення надбавок і доплат до тарифних ставок та посадових окладів», яким скасовано дію інших наказів про встановлення розмірів доплат і надбавок до тарифних ставок, посадових окладів працівників підприємства, оскільки на підприємстві також можуть встановлюватися надбавки або доплати у відсотках до посадового окладу (окладу, місячної тарифної ставки), або у грошовому (сумарному) виразі і вони нараховуються за фактично відпрацьований час, проте, доплати і надбавки не є обов`язковими, можуть бути встановлені наказом керівника, а можуть і не бути.

Крім того, ОСОБА_1 вже звертався із заявою про невиплату відповідачем надбавок і доплат та з інших питань до Управління праці у Черкаській області, у зв?язку з чим, в період з 21.09.2020 по 23.09.2020 Управлінням держпраці у Черкаській області, на підприємстві проведено позаплановий захід державного нагляду, а саме перевірку за зверненням позивача. За результатами інспекційного відвідування 23.09.2020 було складено акт № ЧК 582/362/АВ та відповідачу внесено припис про усунення вказаних порушень. Не погодившись із вказаним актом, відповідач звернувся із скаргою до Черкаського окружного адміністративного суду та рішенням суду від 22.12.2020 позовні вимоги відповідача задоволено повністю, визнано протиправним і скасовано припис Держпраці.

Крім того, відповідно до положень ч.2 ст. 235 КЗпП України - при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Відповідно до п. 8 р. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

Тобто, вимушений прогул визначається як період часу, з якого почалось порушення трудових прав працівника (незаконне звільнення або переведення на іншу роботу, неправильне зазначення формулювання причин звільнення або затримки видачі трудової книжки при звільненні) до моменту поновлення таких прав, тобто ухвалення рішення про поновлення працівника на роботі чи визнання судом факту того, що неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника.

У 2020 році позивачем фактично відпрацьовано робочих днів: січень -21; лютий - 20; березень - 21; квітень - 21; травень - 19; червень - 5 (інші дні відпустка); липень - 1 (інші дні хворів); серпень - не працював (повністю відпустка); вересень - 4 (інші дні відпустка); жовтень - 4 (інші дні хворів); листопад - 1 (інші дні хворів). Тобто, останніми фактично повністю відпрацьованими місяцями, які передували звільненню, є квітень та травень 2020 року. У квітні 2020 року було нараховано заробітну плату в розмірі 14 600,00 грн., а у травні - 11 963,96 грн., тому, розмір середньоденного заробітку складає 664,10 грн.

В даному випадку, кількість робочих днів вимушеного прогулу з 30.11.2020 року по 23.02.2021 складає 59 робочих днів. Отже, заробіток за час вимушеного прогулу за зазначений період складає 39181,90 грн. (59 роб. днів х 664,10 грн.), який підлягає до стягнення з відповідача.

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги, що дійсно мало місце незаконне звільнення позивача, тому позовні вимоги про звільнення позивача з посади та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу знайшли своє підтвердження, і вони підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір підлягає до стягнення з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України,суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ ДП «Уманське лісове господарство» №189-К» від 30.11.2020 «Про припинення трудового договору», яким ОСОБА_1 звільнено внаслідок скорочення чисельності та штату працівників.

Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на роботі на посаді начальника відділу використання лісосировинних ресурсів та реалізації продукції ДП «Уманське лісове господарство» з 30.11.2020.

Стягнути з ДП «Уманське лісове господарство» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 39181(тридцять дев"ять тисяч сто вісімдесят одну) грн. 90 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ДП «Уманське лісове господарство» на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

Копію рішення направити сторонам.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Валентина Леонідівна Гудзенко