Справа № 2-а-392/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

             08 квітня 2010 року

    Червоногвардійський районний суд м. Макіївки Донецької області як адміністративний суд у складі:

головуючої судді:                                                            Березнікова О.В.,

при секретарі:                                                                            Шуляк В.О.,

за участю прокурора:                                                            Палійчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Макіївці адміністративну справу за позовом Прокурора Червоногвардійського району м.Макіївки в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, -

 В С Т А Н О В И В:

Прокурор Червоногвардійського району м.Макіївки звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки про стягнення ОСОБА_1 недоплаченої державної соціальної допомоги „Дітям війни”

В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 віднесена до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (2195-15), який набрав чинності з 01 січня 2006 року, має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 %. Просить суд поновити їй строк для звернення до суду з даним позовом, визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати його зробити нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2009 року з наступним нарахуванням.

В судовому засіданні прокурор підтримав позов у повному обсязі та просив задовольнити його у повному обсязі

ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, просила розглянути справу без її присутності. Надала суду заяву про поновлення строку, в обґрунтування якої зазначила, що в силу похилого віку та стану здоров’я не розуміється у законах, а службові особи органу Пенсійного фонду України на протязі всього часу безпідставно переконували, у тому числі в засобах масової інформації, у правомірності своїх дій. Про порушення своїх прав вона дізналася тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації після прийняття відповідного рішення Конституційним Судом України 09.07.2007 року за № 6-рп-2007 та до теперішнього часу її соціальні права не захищені. Просила суд поновити їй строк для звернення з адміністративним позовом з                      01 січня 2009 року про захист порушеного права.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином,  заяв про відкладення розгляду справи та заперечення на позов суду не надав.

За таких обставин і відповідно до ст. 128 КАС суд визнав можливим розглянути справу без участі представника відповідача та на підставі доказів, наданих у справі.

Дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора Червоногвардійського району м.Макіївки, що діє в інтересах ОСОБА_1 підлягають задоволенню  з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше                  18 років.

ОСОБА_1, 1930 року народження, віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в  Червоногвардійському районі м. Макіївки та отримує пенсію за віком, що підтверджується копією посвідчення „Дитини війни”, що знаходиться у матеріалах даної справи.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Водночас ст. 7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" .

Відповідно до ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Факт відсутності визначення та врегулювання на законодавчому рівні питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус "дитина війни" не може бути підставою для позбавлення позивача визначених державою соціальних гарантій та підтримки його як дитини війни.

Стаття 9 КАС України визначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність.

Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року №966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року №2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505–4 від 25 березня 2005 року, що діє з                      31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни – на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином,  з огляду на зазначене, керуючись принципами верховенства права і закону, суд приходить до висновку, що протягом 2009 року позивачка мала право на отримання  підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої не може бути меншим, ніж прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність.

Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” від 26.12.2008 року №835-6 передбачено надання права Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати , в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Аналіз приписів даної норми передбачає три різновиди соціальних виплат, розмір яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме: які:

-   визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати;

-   в абсолютних сумах;

-   у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Але, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком .

Таким чином, норми Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” не передбачають право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної пенсії, тобто, суд вважає, що  при сплаті соціальних виплат „Дітям війни” у 2009 році, у зв’язку з вищевикладеним, необхідно застосовувати саме норми Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Приймаючи до уваги викладені позивачем обставини, доведеність існування у ОСОБА_1 суб’єктивного права і факт його порушення, враховуючи, що до теперішнього часу держава не виконала гарантованих законом і нормами конституції України соціальних зобов’язань перед позивачем відносно здійснення підвищення до пенсії як дитині війни за відповідний термін 2009 року у розмірі передбаченому законом, судом причина пропуску строку звернення позивача з адміністративним позовом до суду визнається поважною і відповідно до вимог статей  100,102 КАС України судом цей строк поновлюється.

Враховуючи викладене суд визнає, що вимоги ОСОБА_1 про виплату їй підвищення до пенсії у розмірі, визначеному в статті шостій Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з                                       01 січня 2009 року  по 31 грудня 2009 року обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За таких, підстав суд задовольняє позовні вимоги.

Відповідач є державною установою, тому суд вважає можливим у відповідності до положень                          статті 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов прокурора Червоногвардійського району м.Макіївки Донецької області, що діє в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки про стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги „Дітям війни” задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки щодо нездійснення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2009 року по                                       31 грудня 2009 року щомісячних виплат підвищення до пенсії в розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком, встановленої в частині 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки провести ОСОБА_1 нарахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного Суду України № 6-рп-2007 від 09.07.2007 року, рішення Конституційного Суду України № 10-рп-2008 від  22.05.2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01 січня 2009 року по  31 грудня  2009 року та забезпечити її виплату.

У задоволені решти позовних вимог прокурора Червоногвардійського району м.Макіївки Донецької області, що діє в інтересах ОСОБА_1 відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя: