Справа № 2-А-1366/10/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 квітня 2010 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Аркатової К.В.
при секретарі - Троценко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов”язання здійснити перерахунок та нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”, -
Установив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року, зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова нарахувати на її користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2009 роки.
Свої позовні вимоги вона обґрунтовує тим, що вона є пенсіонером за віком, має статус Дитина війни. Всупереч діючого законодавства відповідачем протягом 2006-2009 років не виплачувалася доплата до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.
Позивач у судове засідання не з’явилася, про день та час слухання справи була повідомлена своєчасно та належним чином, надала суду заяву, у якій просила розглядати справу за її відсутністю.
Відповідач управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова у судове засідання не з’явився, причини своєї неявки суду не повідомив, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1
Згідно із ст.1 Закону України Про соціальний захист дітей війни дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України Про соціальний захист дітей війни. Даний факт підтверджується копією посвідчення позивача з проставленим в ньому штампом Дитини війни.
Враховуючи зазначений статус позивача, його соціальний захист регулюється Законом України Про соціальний захист дітей війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Виходячи з того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України Про соціальний захист дітей війни, суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України Про соціальний захист дітей війни, в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Згідно зі ст. 7 Закону України Про соціальний захист дітей війни, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України Про Державний бюджет на 2006 рік від 20.12.2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік зупинено.
Законом України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет на 2006 рік від 19.01.2006 року, який набрав чинності 15.03.2006 року, до статті 110 Закону України Про Державний бюджет на 2006 рік було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни запроваджені не були.
Закони України Про Державний бюджет на 2006 рік від 20.12.2005 року та Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет на 2006 рік від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.
Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова не було підстав нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни, оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.
Крім того, надаючи перевагу Законам України Про Державний бюджет на 2006 рік від 20.12.2005 року та Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет на 2006 рік від 19.01.2006 року, суд виходить з того, що з акони є актами єдиного органу законодавчої влади – Верховної Ради України. Конституція України не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає такого закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Конституційний Суд України у п. 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив: Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше.
Виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача, які стосуються виплат доплати до пенсії за 2006 рік. Відповідач управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова протягом 2006 року діяв у відповідності з діючим законодавством та не мав підстав здійснювати позивачу щомісячні доплати до пенсії, оскільки до 15.03.2006 року дія ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни була зупинена, а з 15.03.2006 року здійснення доплат, визначено у інший спосіб, тобто поставлено в залежність від виконання у другому півріччі 2006 року Закону України Про Державний бюджет на 2006 рік.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу підвищення до пенсії за 2007 рік, суд вважає їх частково підлягаючими задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік статтю 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни зупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік (справа про соціальні гарантії громадян) № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року пункт 12 статті 71 Закону України Про Державний бюджет на 2007 рік було визнано такими, що не відповідає Конституції України (є не конституційними).
Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, положення п. 12 ст. 71 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік від 19.12.2006 р. № 489-V втратило чинність 09 липня 2007 року.
Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України Про Державний бюджет України, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач Управління пенсійного фонду України у Дзержинському районі міста Харкова з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни, нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.
Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача виплачувати йому в 2008 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України текст статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
З січня 2008 року позивачу було нараховане та виплачується зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру, що підтверджується довідкою управління пенсійного фонду України у Дзержинському районі міста Харкова.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп..41 розділу 2 Закону України Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.п.41 розділу 2 Закону України Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.
Статтею 54 Закону України Про Державний бюджет на 2009 рік встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Таким чином, відповідач з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року мав діяти у відповідності з приписами чинної норми ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.
ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує пенсію за віком в управлінні Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова .
За таких обставин, суд приходить до висновку, що до повноважень управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова відноситься нарахування у розмірі, встановленому законодавством, та виплата підвищення до пенсії позивачу, а суд не повноважний визначати конкретний розмір підвищення до пенсії позивача у грошовому вимірі, суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.
Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни покладено на управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова .
Суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України у Харківській області, по не виконанню з 09.07.2007 року приписів статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни, яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії.
Порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тривало з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і припинилось лише 01.01.2008 року після внесення змін до Закону України Про соціальний захист дітей війни. Таким чином, суд, не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.3 ст.94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 46, ч.2 ст. 152 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України Про соціальний захист дітей війни, Законом України Про Державний бюджет України на 2007 рік від 19.12.2006 року № 489-V, Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік (справа про соціальні гарантії громадян) № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, ст. 28 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, Законом України Про Державний бюджет на 2006 рік від 20.12.2005 року Законом України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет на 2006 рік від 19.01.2006 року , Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року за № 121/2001, ст. ст. 1, 3, ч.2 ст. 11, ч. 2 ст. 72, 94, 99, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова по не виконанню з 09.07.2007 року приписів статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни, яка призвела до порушення прав на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова нарахувати та сплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов’язкове пенсійне страхування за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року з урахуванням здійснених виплат.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70 (одна гривня сімдесят копійок) грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 3 ст. 186 КАС України.
СУДДЯ: