П О С Т А Н О В А                                 справа № 2-а-3  /2010

                                                       ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

19 травня 2010 року   суддя  Середино-Будського районного  суду Сумської області Банчукова В.І., розглянувши у  порядку письмового провадження в приміщенні   м. Середина-Буда  Сумської області  справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1   до управління  Пенсійного фонду України в Середино-Будському районі  Сумської  області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,-

                                                     ВСТАНОВИВ:                                                            

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до  Управління Пенсійного Фонду України у Середино-Будському районі   про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги “Дітям війни” за період з 01.01.2007 року і по 31.12.2009 року.

Просить суд: поновити пропущені процесуальні строки для звернення до суду з позовом,

визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України у Середино-Будському районі  по невиплаті в повному обсязі надбавок до пенсії, як “Дитині війни” за період з 2007 по 2009 роки; нарахувати   недоплачену державну соціальну допомогу за період 2007-2009 років.

Позивач в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву в якій позов підтримує і просить розглянути справу  у її відсутність.

Представник відповідача в  судове засідання не з'явився.

Подав до суду заперечення на позов в якому позов не визнає і просить суд відмовити в його задоволені, мотивуючи це тим, що відсутній сам механізм реалізації положень Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а також те, що позивач пропустив процесуальні строки для звернення до суду з вказаним позовом.

У відповідності до ст.122 ч.3 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність позивача і представника відповідача в порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі доказів.

 Дослідивши матеріали справи,   судом встановлено наступні обставини та  відповідні їм правовідносини.

 Відповідно до статті 1 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" позивач
являється особою, яка  має статус " дитини війни".

Відповідно до статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Згідно ст. 7 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Законом України " Про внесення змін до Закону України " Про державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006 року‚ 3367- IV п.17 статті 77 вказаного Закону
виключено, а статтю 110 цього Закону-викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни"
запроваджуються у 2006 році поетапно.      

 Положення Закону України " Про державний бюджет України на 2006 рік" рішеннями Конституційного Суду України неконституційними не визнавалися та є чинним до наступного часу, тому суд вважає, що в цій частині позов задоволенню не підлягає. Пунктом 12 статті 71 Закону України " Про державний бюджет на 2007 рік" з урахуванням ст. 111 було зупинено дію статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" № 2195-1 V від 18.11.2004 року та встановлено виплати на 2007 рік в розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком.

Рішенням Конституційного Суду № 6-р п/2007 від 09.07.2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України " Про державний бюджет України на 2007 рік" було визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто визнані неконституційними.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

В Конституції України визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін чинних законів не може бути звужений.

При прийнятті законів про Державний бюджет України систематично зупиняється дія інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, які є складовою конституційного права  громадян на соціальний захист і достатній рівень життя кожного.

Зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та / або за колом осіб і має здійснюватися відповідно до вимог Конституції України.

Законом про державний бюджет України припиняється на певний строк правове регулювання відносин у сфері соціального захисту, зупиняється дія механізму реалізації конституційних соціально — економічних прав громадян, що призводить до обмеження права на соціальний захист.

Відповідно до статті 64 Конституції України лише в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень, та визначено ряд прав і свобод, які не можуть бути обмежені за жодних обставин.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 5-р п/2002 від 20.03.2002 року, як  вбачається зі змісту положень Конституції України та Бюджетного Кодексу, закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення    доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення. Тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших Законів України.    

Отже, зупинення Законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій , внесення змін до інших законів України, встановлення  іншого правового регулювання відносин; ніж передбачено законами України, не відповідає Конституції України.

Таким чином, Верховна Рада  України не повноважна при прийнятті Закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/ або будь - яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Отже, в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Середино-Будському  районі нарахувати недоплачену позивачу як “дитині війни” щомісячну державну соціальну допомогу у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також з 22.05.2008 року  по 31.12.2009 року позов     підлягає задоволенню.

 Відповідно до чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається  лише за правилами передбаченими частиною першою статті 28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно - правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір немає.

Враховуючи норми Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та положення статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни", якою встановлено право особи зі статусом " дитина війни" на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, суд вважає, що відповідач зобов'язаний призначити, нарахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком , у 2007 році - виходячи із розміру встановленого у липні - вересні 2007 року мінімального розміру пенсії за віком в сумі 406 гривень та у жовтні - грудні 2007 року мінімального розміру пенсії за віком в сумі 411 гривень. У 2008 році-виходячи із розміру встановленого у травні-червні місяцях 2008 року мінімального розміру пенсії за віком 481 гривень, у липні - вересні місяцях 482 гривень та у жовтні-грудні місяцях 492 гривень, а в 2009 році 498 гривень.

Початок терміну дії положень рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, приймаючи до уваги абзац другий пункту другого мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 1 -рп/99 від 9 лютого 1999 року, яким визначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Про порушення прав позивачу стало відомо в 2007 році після ухвалення рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, тому суд вважає, що пропущення строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів було з поважної причини, і позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів правомірності своєї бездіяльності, однак кошти на виплату допомоги відповідач отримує з державного бюджету, тому суд вважає за необхідне захистити права позивача шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Керуючись ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції від 18.11.2004 року, ст.ст. 10,81 Закону України " Про пенсійне забезпечення", Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішенням, Конституційного Суду України від 20.03.2002 року № 5-рп/2002, Конституцією України,  ст.ст.86,100-102,159-163,167 КАС України, суд, -

                                                         ПОСТАНОВИВ:      

Адміністративний позов задовольнити частково. Поновити ОСОБА_1  пропущені процесуальні строки  звернення до адміністративного суду з позовом за захистом  порушених прав. Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду у Середино-Будському  районі по невиплаті їй  підвищення до пенсій, як “Дитині війни” за період 2007-2009 років.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Середино-Будському  районі Сумської області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ОСОБА_2  підвищення до пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22.05.2008 року  і по 31.12.2009 року

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Середино-Будський районний суд Сумської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на дану постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду. Крім цього, апеляційна скарга на дану постанову може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                                В.І.Банчукова