Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #92150096

Головуючий у І інстанції: Волкова С.Я.

Провадження № 22-ц/824/2039/2021 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати зрозгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,

суддів: Мельника Я.С., Поливач Л.Д.,

при секретарі Ковтун М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенніКиївського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» про захист прав споживача,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києваіз позовом до ПрАТ «ВФ Україна», в якому просив визнати неправомірною претензію Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» від 24.09.2019 року№ С 295368583340/09 разом із додатком (розрахунок заборгованості);визнати неправомірними дії відповідача щодо направлення йому вищевказаної претензії тащодо проведення розрахунку заборгованості до цієї претензії,а також зобов`язати Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна» провести перерахунок заборгованості за надання послуг мобільного зв`язку за номером телефону НОМЕР_1 .

Обгрунтовуючи вимоги, позивач посилався на те, що 24.08.2006 року між ним та Закритим акціонерним товариством «Український мобільний зв`язок» було укладено договір № 3016449/1.11112072 про надання послуг мобільного зв`язку, за умовами якого йому було надано номер телефону НОМЕР_1 .

27.09.2019 рокувідповідачем засобами поштового зв`язку позивачубуло направлено претензію від 24.09.2019 року, у якій зазначалося, що Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна» є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв`язок».До претензії додано розрахунок, в якому зазначено, що підлягають сплаті кошти у сумі 44,72 грн., додатково ОСОБА_1 булонараховано штраф.

Разом з тим, позивач у позові зазначав, що договір є припиненим, при цьому не заперечував, що станом на 30.04.2019 рокузаборгованість за користування номером телефону склала 44,72 грн.,однак не погодився з нарахуваннямстаном на 31.08.2019 рокуштрафу, оскільки редакція укладеного договору не передбачає нарахування договірної санкції (штрафу).

Враховуючи викладене, позивач з метою захисту порушених внаслідок неправомірних дій відповідача прав звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 подану апеляційну скаргу підтримав та просив про її задоволення з викладених у ній підстав.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.08.2006 року між Закритим акціонерним товариством «Український мобільний зв`язок» (далі - «UMC») та позивачем ОСОБА_1 (далі - «Абонент») було укладено договір № 3016449/111112072 про надання послуг мобільного зв`язку, за умовами якого Абонент обрав тарифний пакет GSM «UMCМережа Новий», замовивши перелік послуг за цим пакетом, отримав телефонний номер НОМЕР_1 із датою підключення 24.08.2006 року, та сплатив за це 199,00 грн.

За умовами договору UMC надає Абоненту послуги мобільного зв`язку в межах України (пункт 1.1 договору); надання послуг за цим договором починається після внесення Абонентом на підставі відповідного рахунку UMС повної суми первинного авансу та його зарахування на особовий рахунок Абонента (пункт 1.3 договору).

Згідно пункту 1.2 договору загальні умови укладення цього договору та надання послуг мобільного зв`язку в повному обсязі визначаються «Умовами (Правилами) користування мережами мобільного зв`язку» UMC, які є невід`ємною частиною цього договору, і своїм підписом на договорі ОСОБА_1 підтвердив отримання тарифів та «Умов (Правил) користування мережами мобільного зв`язку».

Права та обов`язки сторін визначені частиною другою договору, зокрема, Абонент зобов`язаний: користуватися послугами мобільного зв`язку у повній відповідності до умов цього договору та «Умов (Правил) користування мережами мобільного зв`язку» UMC; своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номера в мережі мобільного зв`язку UMC (плата за утримання номера в мережі сплачується і в тому разі, коли надання послуг призупинено за несплату попередніх рахунків або за заявою Абонента). Фактичне використання абонентом тієї чи іншої послуги означає, що така послуга була замовлена Абонентом (пункти 2.4.1 - 2.4.2 договору).

Згідно частини третьої договору нарахування за надані послуги мобільного зв`язку здійснюється згідно з тарифами UMС, які є невід`ємною частиною цього договору. Розрахунковий період становить один календарний місяць. Кожному абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявними у Абонента телефонами. Нарахування за надані послуги мобільного зв`язку в мережах іноземних операторів під час використання послуги міжнародного роумінгу здійснюється згідно з тарифами іноземних операторів та з урахуванням послуг UMС із забезпечення міжнародного роумінгу. У випадку користування послугою міжнародного роумінгу UMС залишає за собою право включити до поточного розрахункового періоду послуги, отримані у попередні розрахункові періоди. Рахунки за надані послуги та авансові внески Абонент сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок UMС або кредитною карткою в національній валюті України. За наявності авансу рахунки повинні бути сплачені в строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому разі до моменту фактичного використання авансу. Кількість та вартість послуг, наданих Абоненту за розрахунковий період, визначається відповідно до показників належних UMС технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості наданих послуг. Вартість пакета та вартість сервісного пакета послуг нараховується та сплачується Абонентом на наступний розрахунковий період авансом. Вартість пакета або послуги, вартість сервісного пакета послуг, пакетні хвилини або інші послуги в межах пакета нараховуються пропорційно до днів обслуговування активного номера телефону у відповідному тарифному пакеті. Активація номера телефону після тимчасового відключення відбувається після фактичного зарахування коштів на особовий рахунок Абонента.

Згідно пунктів 4.1, 4.5 договору за несвоєчасну оплату рахунків Абонент сплачує пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, якщо діючим законодавством України не передбачено іншого розміру пені. Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору згідно із законодавством України. Згідно пунктів 5.1, 5.2 договору до відносин між UMС та Абонентом, які прямо не врегульовані цим договором, застосовується відповідне законодавство України. Договір припиняється, якщо Абонент має несплачені рахунки і не погасив наявну заборгованість протягом одного місяця після відправлення йому письмового повідомлення, а також у випадках, передбачених «Умовами (Правилами) користування мережами мобільного зв`язку» UMС.

Згідно додаткової угоди № 2743860 від 24.08.2006 рокудо договору про надання послуг мобільного зв`язку № 3016449/111112072 від 24.08.2006 року сторони договору уклали цю додаткову угоду про наступне: починаючи з дати підписання цієї додаткової угоди сторонами та протягом 365 календарних днів з моменту її підписання Абонент не має права відмовитись від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, а надання послуг, передбачених основним договором, відбувається з урахуванням умов, встановлених цією додатковою угодою (пункт 1.1 додаткової угоди); після закінчення строку, встановленого пунктом 1.1 цієї додаткової угоди, основний договір вважається продовженим на невизначений строк, і кожна зі сторін має право припинити основний договір в односторонньому порядку в будь-який час, письмово повідомивши про це другу сторону не пізніше ніж за 7 календарних днів до такого припинення. Остаточні розрахунки між сторонами здійснюються після закінчення останнього розрахункового періоду, на який припадає дата припинення дії основного договору (пункт 1.4 додаткової угоди); закінчення строку, встановленого пунктом 1.1 цієї додаткової угоди, або припинення дії основного договору не звільняє сторони від належного виконання своїх зобов`язань, що виникли до такого припинення (пункт 1.5 додаткової угоди).

Згідно додаткової угоди № 10579344 від 11.04.2018 рокудо договору про надання послуг мобільного зв`язку № 39536860042/295368583340 від 24.08.2006 року сторони договору уклали цю додаткову угоду про наступне: починаючи з дати підписання цієї додаткової угоди сторонами та протягом 365 календарних днів з моменту її підписання Абонент не має права відмовитись від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, а надання послуг, передбачених основним договором, відбувається з урахуванням умов, встановлених цією додатковою угодою (пункт 1.1 додаткової угоди); за цією додатковою угодою Абонент отримує спеціальні умови обслуговування: знижка 10 грн на абонплату 12 місяців (пункт 1.2 додаткової угоди); закінчення строку, встановленого пунктом 1.1 цієї додаткової угоди, або припинення дії основного договору не звільняє сторони від належного виконання своїх зобов`язань, що виникли до такого припинення (пункт 1.5 додаткової угоди).

Також встановлено, що претензією від 24.09.2019 року на суму 400,92 грн. ПрАТ «ВФ Україна» повідомило ОСОБА_1 , що є правонаступником всіх прав та обов`язків Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв`язок», із яким було укладено угоди про надання послуги рухомого (мобільного) телефонного зв`язку/безпровідного доступу до мережі Інтернет на номер телефону НОМЕР_1 , дія якого припинена з 24.08.2019 року. Посилаючись на те, що згідно з умовами договорів Абонент зобов`язався сплатити вартість наданих послуг до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, втім вартість наданих послуг до 24.09.2019 року ним не сплачена, в зв`язку із чим його заборгованість згідно розрахунку станом на 24.09.2019 року складає 400,92 грн. У претензії також роз`яснено, куди звертатися за консультацією при виникненні питань, пов`язаних з наданням послуг мобільного зв`язку.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з його недоведеності та необґрунтованості, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Позивач ОСОБА_1 у своїй позовній заяві просив суд визнати неправомірною претензію ПрАТ «ВФ Україна» та дії даного товариства по направленню цієї претензії та нарахуванню заборгованості, а також просив зобов`язати відповідача провести перерахунок заборгованості за надані йому послуги мобільного зв`язку.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина друга статті 16 ЦК України містить перелік можливих способів захисту цивільних прав та інтересів.

Засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, має бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладненим діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 року).

Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

При цьому, такий спосіб захисту, як скасування нарахованої заборгованості, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права, а тому не підлягає розгляду в судовому порядку.

Також слід зазначити, що вимога про зобов`язання перерахуватизаборгованість підтверджує факт незгоди позивача з розміром плати за надані йому послуги, а виставлення рахунку за надані послуги по своїй суті є претензією.

Оспорювання правильності та підстав нарахування розміру плати за певні види наданих споживачу послуг (заборгованості за такими), що є різновидом претензії, - чинним законодавством як спосіб захисту не передбачений. Споживачі вправі в разі пред`явлення до них вимог про стягнення таких нарахувань заперечувати стосовно них з наданням відповідних доказів.

Зазначений висновок узгоджується з висновком, викладеним в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 квітня 2020 року в справі №462/5889/15-ц.

Таким чином, доводи ОСОБА_1 , на які він посилається у своїй позовній заяві, могли б бути запереченням у разі пред`явлення до нього позову про стягнення заборгованості за надані послуги мобільного зв`язку, однак таких позовних вимог до позивача під час розгляду даної справи відповідачем не заявлялось.

Не є способом захисту порушеного права і визнання недійсною претензії, а також визнання неправомірними дій по направленню претензії та нарахуванню заборгованості за надані послуги, оскільки претензія - це форма досудового врегулювання спорів між контрагентами, яка є вимогою сторони, права або законні інтереси якої порушено, про добровільне/безпосереднє врегулювання спору, тобто сторона, чиї права та охоронювані законом інтереси порушено, має право звернутися до порушника із претензією і таке право на звернення до порушника з вимогою, а у майбутньому з позовом до суду, гарантується державою.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем заявлено вимоги, які не сприяють ефективному відновленню його порушених прав, а доводи ОСОБА_1 , на які він посилається у своїй позовній заяві, можуть бутизапереченням у разі пред`явлення до нього позову про стягнення заборгованості за надані послуги мобільного зв`язку, законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди позивача з висновками суду щодо їх оцінки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і доводи апеляційної скарги позивача цього не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, а скарги ОСОБА_1 - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація