ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/47/21 Справа № 311/4274/18 Суддя у 1-й інстанції - Задорожка Д.А. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Слоквенка Г.П.

суддів Коваленко Н.В., Крот С.І.

за участю:

секретаря судового засідання Пінчук Е.С.

прокурора (в режимі відеоконференції) Васильчука Б.Г.

обвинувачених (в режимі

відеоконференції) ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисників (в режимі відеоконференції) Кісєльова О.М., Біленка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження №1201808000000300 за апеляційними скаргами прокурора Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Васильчука Б.Г., обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Біленка О.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Василівського районного суду Запорізької області від 18 березня 2020 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Скельки Василівського району Запорізької області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-25 січня 2012 року Ленінським районним судом міста Запоріжжя за ч.2 ст. 125, ч.1 ст. 187, ч.1 ст. 130 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнився з Вільнянської ВК Запорізької області № 20 24 травня 2013 року, умовно достроково, невідбутий строк 10 місяців 27 днів;

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 та ч.3 ст.369 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в с. Скельки Василівського району Запорізької області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України,

В с т а н о в и л а:

Вироком Василівського районного суду Запорізької області від 18 березня 2020 року:

ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.369 та ч.3 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання:

-за ч.3 ст. 369 КК України - у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією ј належного йому на праві власності майна;

-за ч.3 ст. 185 КК України - у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, призначено ОСОБА_1 покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією ј належного йому на праві власності майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 ухвалено відраховувати з 18 березня 2020 року.

ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, та призначено йому покарання у виді 4 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 ухвалено відраховувати з моменту його фактичного затримання після звернення вироку до виконання.

Судом також вирішено долю речових доказів та питання розподілу процесуальних витрат.

Вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними за наступних обставин.

Так, наказом т.в.о. начальника ГУНП в Запорізькій області Пазиніч І.І. № 420 о/с від 09.12.2016, ОСОБА_3 призначено на посаду старшого слідчого слідчого відділення Дніпрорудненського відділення поліції Василівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області.

Перебуваючи на посаді старшого слідчого слідчого відділення Дніпрорудненського відділення поліції Василівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК України, є службовою особою та, згідно з п. 2 примітки до ст. 368 КК України, займає відповідальне становище.

10.10.2018 старший слідчий СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , згідно з графіком чергувань слідчо-оперативної групи (далі - СОГ), перебував на добовому чергуванні. У вказаний день, приблизно о 13 годині 15 хвилин, до чергової частини Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що невстановлені особи поблизу с. Маячка Василівського району Запорізької області здійснюють у лісосмузі вирубку дерев.

У подальшому, 10.10.2018, приблизно о 13 годині 20 хвилин, у ході проведення огляду місця події на вказаній ділянці місцевості, ОСОБА_3 у складі СОГ було виявлено транспортний засіб «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , синього кольору, з причепом «МАЗ 8114», реєстраційний номер НОМЕР_2 , жовтого кольору, зі спиляними стовбурами дерев довжиною близько 1 метра. Поряд з автомобілем зафіксовано наявність обрубок дерев та гілок, а також бензопила «Фореста». Крім того, на місці події перебували ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

10.10.2018, у період часу з 13 годині 20 хвилин по 14 годин 30 хвилин, поблизу с. Маячка Василівського району Запорізької області, під час проведення огляду місця події та складання протоколу, до старшого слідчого СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 неодноразово звертався ОСОБА_1 з пропозицією надання неправомірної вигоди у розмірі 10 000 грн. за вирішення питання щодо повернення транспортного засобу «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , причепу «МАЗ 8114», реєстраційний номер НОМЕР_2 , спиляних стовбурів дерев довжиною близько 1 метра, бензопили «Фореста».

У ході проведення огляду місця події старшим слідчим СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Андріївим А.Л. виявлені транспортний засіб «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_2 , причеп «МАЗ 8114», реєстраційний номер НОМЕР_2 та бензопила «Фореста», які перебувають у користуванні ОСОБА_1 , вилучено та передано на зберігання до Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області.

10.10.2018 транспортний засіб «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , причеп «МАЗ 8114», реєстраційний номер НОМЕР_2 , спиляні стовбури дерев довжиною близько 1 метра, бензопила «Фореста визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

За вказаним фактом старшим слідчим СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Андріївим А.Л. внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018081190000540 від 10.10.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено здійснювати старшому слідчому СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3

У подальшому, у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці, приблизно з 10.10.2018 до 18.10.2018, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розуміючи, що ОСОБА_3 займає посаду старшого слідчого СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області, та до повноважень якого входить вирішення питання щодо повернення їм майна, яке було вилучено 10.10.2018 в ході огляду місця події, виник умисел звернутись з пропозицією та надати йому неправомірну вигоду у сумі 10 000 гривень за вирішення питання щодо повернення у своє користування транспортного засобу «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , причепу «МАЗ 8114», реєстраційний номер НОМЕР_2 , бензопили «Фореста».

18 жовтня 2018 року, приблизно 11 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за попередньою змовою, реалізовуючи свій злочинний умисел щодо надання неправомірної вигоди старшому слідчому СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3, як службовій особі, яка займає відповідальне становище, перебуваючи у службовому кабінеті №11 адміністративної будівлі Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області за адресою: Запорізька область, м. Дніпрорудне, вул. Героїв Праці, 1, діючи умисно, в особистих інтересах, звернулись з пропозицією та надали ОСОБА_3 частину неправомірної вигоди у сумі 1 000 гривень за вирішення питання щодо повернення раніше вилученого в ході огляду місця події від 10.10.2018 транспортного засобу «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , причепу «МАЗ 8114», реєстраційний номер НОМЕР_2 , спиляних стовбурів дерев довжиною близько 1 метра, бензопили «Фореста», вилученого у кримінальному провадженні № 12018081190000540 від 10.10.2018.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у період з 10.10.2018 по 18.10.2018, діючи умисно, в особистих інтересах, за попередньою змовою, висловили пропозицію надати та, знаходячись у службовому кабінеті №11 адміністративної будівлі Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області за адресою: Запорізька область, м. Дніпрорудне, вул. Героїв Праці, 1, надали старшому слідчому СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , тобто службовій особі, яка займає відповідальне становище, частину неправомірної вигоди у сумі 1 000 гривень за вирішення питання щодо повернення раніше вилученого в ході огляду місця події від 10.10.2018 транспортного засобу «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , причепу «МАЗ 8114», реєстраційний номер НОМЕР_2 , спиляних стовбурів дерев довжиною близько 1 метра, бензопили «Фореста», вилученого у кримінальному провадженні № 12018081190000540 від 10.10.2018.

Своїми діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 369 КК України, що кваліфікується, як, пропозиція надати службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду та надання такої вигоди за вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, дій з використанням службового становища.

Крім того, ОСОБА_1 , 06.01.2019, близько 12 години 30 хвилин, знаходячись на АДРЕСА_2 , діючи з раптово виниклим умислом, направленим на таємне заволодіння чужим майном, повторно, руками відчинив незамкнені двері та проник до будинку АДРЕСА_3 , де виявив та таємно викрав три металевих панцерних сітки та бильця у кількості шість штук, які є складовими частинами ліжка, вартістю, відповідно до висновку експерта № 10-58 від 22.01.2019, 560 гривень 29 копійок, які належать ОСОБА_5 , після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд та завдав своїми діями потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду у розмірі 560 гривень 29 копійок.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, що кваліфікується, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

В апеляційних скаргах:

-прокурор просить вирок Василівського районного суду Запорізької області від 18.03.2020 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати в частині призначеного покарання. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 369 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1/4 належного йому майна, за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/4 належного йому майна. ОСОБА_2 призначити покарання за ч. З ст. 369 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що, не оспорюючи фактичні обставини справи та доведеність вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вважає вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню в частині призначеного покарання у зв`язку із невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особам засуджених, яке за своїм розміром є явно несправедливим через м`якість.

- обвинувачений ОСОБА_1 просить скасувати вирок Василівського районного суду Запорізької області від 18 березня 2020 року та виправдати його.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що призначене йому покарання є занадто суворим, а вирок незаконний та необґрунтований, викрадене майно повернув потерпілому в повному обсязі, претензій до нього з боку потерпілого нема, але суд не врахував його щире каяття. Вважає, що слідчий мав на меті отримати неправомірну вигоду від нього.

Звертає увагу на те, що приймав участь на війні на сході України та був у полоні, має матір похилого віку, в також має на утриманні малолітнього сина.

- захисник Біленко О.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 просить скасувати вирок Василівського районного суду Запорізької області від 18 березня 2020 року та призначити новий розгляд справи в суді першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що при винесенні вироку було порушено норми матеріального та процесуального права, певна частина доказів отримана з порушенням КПК України, у зв`язку з чим вони не можуть слугувати доказом вини ОСОБА_2 .

Зазначає, що під час призначення обвинуваченому покарання, суд формально врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, але чітко не сформулював, за яких підстав та у зв`язку з чим зробив висновки, які наведені в вироку, що суперечить ст.374 КПК України.

Під час апеляційного розгляду прокурор підтримав апеляційну скаргу сторони обвинувачення, просив її задовольнити, заперечував проти задоволення інших апеляційних скарг.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник, кожен окремо, підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 та просили її задовольнити, підтримали й апеляційну скаргу захисника Біленка О.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 , заперечували проти задоволення апеляції прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник, кожен окремо, підтримали апеляційну скаргу захисника та просили її задовольнити, підтримали також апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 , заперечували проти задоволення апеляції прокурора.

В судових дебатах сторони підтримали такі ж позиції.

Заслухавши суддю - доповідача, думки учасників судового провадження, дослідивши та перевіривши надані матеріали, співставивши їх з доводами апеляційних скарг, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто в тому числі ухвалене з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст.94 цього Кодексу, з наведенням належних та достатніх мотивів і підстав його ухвалення.

Законним є судове рішення, постановлене за умови правильного застосування кримінального закону і дотримання при проваджені у справі кримінально-процесуального закону.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог кримінально-процесуального закону.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Посилання в апеляційних скаргах обвинуваченого ОСОБА_1 тазахисника Біленка О.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на те, що оскаржуваний вирок є незаконним та необгрунтованим, постановлений з порушеннями норм чинного законодавства, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є неспроможними та спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Апеляційним розглядом встановлено, що судове слідство у справі проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, таких порушень цього закону, котрі були б суттєвими і тягли за собою скасування вироку, судом не допущено. Відповідно не встановлено даних, які б свідчили про неповноту чи необ`єктивність дослідження органами досудового розслідування та судом обставин кримінального провадження.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 369 КК України, вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України, за яке вони засуджені, підтверджуються сукупністю доказів, які зібрані з додержанням вимог кримінального процесуального закону та перевірені під час розгляду кримінального провадження, яким суд дав належну оцінку.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним за ч.3 ст. 185 КК України - у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у житло, та за ч.3 ст. 369 КК України - у пропозиції надати службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду та наданні такої вигоди за вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, дій з використанням службового становища. ОСОБА_2 визнано винним за ч.3 ст. 369 КК України - у пропозиції надати службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду та наданні такої вигоди за вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, дій з використанням службового становища.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих ним кримінальних правопорушень за вказаних у вироку обставин та кваліфікація дій ОСОБА_1 за ознаками ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 369 КК України, ОСОБА_2 - за ознаками ч.3 ст. 369 КК України ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні та правильно оцінених судом доказах, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами і, зокрема, даними, що містяться в показаннях учасників судового провадження та даними досліджених в судовому засіданні документів. Будь-яких підстав, які б викликали сумнів у викладених висновках суду перевіркою матеріалів провадження не виявлено. Оскільки наведені докази зібрані у встановленому законом порядку і узгоджуються між собою, підстав піддавати сумніву їх достовірність та допустимість колегія суддів не вбачає.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження, технічних носіїв інформації фіксування судового провадження та журналів судових засідань встановлено, що суд першої інстанції провів всебічне, повне й неупереджене дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосередньо перевірив при судовому розгляді наявні у кримінальному провадженні докази, допитав обвинувачених, потерпілого, свідків, перевірив письмові докази, яким дав оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих ним кримінальних правопорушень, суд обґрунтовано послався на показання під час судового розгляду потерпілого ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також на матеріали письмових документів, а саме: заяву ОСОБА_3 від 12 жовтня 2018 року на адресу начальника Запорізького управління ДВБ НП України, вилучені копії матеріалів кримінального провадження № 12018081190000540 від 10.10.2018 за ч.1 ст. 246 КК України, наказ від 09 грудня 2016 року № 420 о/с, функціональні обов`язки старшого слідчого СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3, заяву ОСОБА_3 від 18 жовтня 2018 року про надання дозволу на проведення огляду його службового кабінету в Дніпрорудненському ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області, протокол огляду від 18 жовтня 2018 року, протокол огляду місця події від 18 жовтня 2018 року, протокол огляду від 26 жовтня 2018 року, протокол огляду від 27 жовтня 2018 року, протокол огляду від 27 жовтня 2018 року, протокол затримання ОСОБА_2 в порядку ст.. 208 КПК України від 18 жовтня 2018 року, протокол затримання ОСОБА_1 в порядку ст.. 208 КПК України від 18 жовтня 2018 року, протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 22 жовтня 2018 року, протокол про результати аудіо-, відео контролю за особою ( ОСОБА_1 ) від 22 жовтня 2018 року, протокол про результати аудіо-, відео контролю за особою ( ОСОБА_3 ) від 22 жовтня 2018 року, довідку від 28 серпня 2019 року, рапорт від 09.01.2019 року, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 09.01.2019 року, протокол огляду місця події від 09 січня 2019 року, заяву ОСОБА_10 про добровільну видачу, протокол огляду від 09 січня 2019 року, протоколи пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 09.01.2019 року, протоколи пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 09.01.2019 року, протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12 січня 2019 року, протокол огляду від 12 січня 2019 року, висновок експерта № 10-58 від 22 січня 2019 року.

Надаючи оцінку зазначеним доказам у своїй сукупності, колегія суддів не сумнівається у їх належності та допустимості, вважає такі докази достатніми для доведеності вини обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних діянь, а тому не вбачає підстав визнати наведені у вироку висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Наведеними доказами, яким суд дав належну оцінку, попри невизнання обвинуваченими вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України, підтверджуються викладені у вироку висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складів інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 369 КК України, а в діях ОСОБА_2 - складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України.

Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив, що дійсно в час, місце та за обставин, вказаних в обвинувальному акті, він вчинив крадіжку майна, належного потерпілому ОСОБА_5 . Зокрема, 06 січня 2019 року, він проник до будинку, який розташований поряд з його будинком за місцем проживання в селі Скельки Василівського району, та викрав там три панцерні металеві ліжка з бильцями, які в той же день продав жительці села Скельки Василівського району.

Потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що він проживає за адресою: АДРЕСА_3 по вказаній вулиці купувався його матір`ю. На початку 2019 року у вказаному будинку було викрадено належні йому три металеві панцерні ліжка, які, в подальшому, були повернуті йому співробітниками поліції. Підтримав пояснення, викладені ним в протоколі його допиту під час досудового розслідування.

Вищенаведені свідчення узгоджуються і з показаннями свідка ОСОБА_10 , яка пояснила, що в 2019 році до неї на автомобілі приїхав ОСОБА_1 та запропонував купити три металеві панцерні ліжка, які були розібрані та знаходилися в причепі до автомобіля. Вона придбала ліжка та заплатила ОСОБА_1 за них 150 гривень. Наступного дня до неї приїхали співробітники поліції, які повідомили, що придбані нею ліжка крадені та вилучили їх.

Що стосується обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, то з цього приводу судом було допитано свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що він працює на посаді старшого слідчого СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області. В 2018 році, під час перебування його в добовому чергуванні в складі слідчо-оперативної групи (надалі за текстом - СОГ) надійшло повідомлення про те, що невідомі особи в лісосмузі між селами Златопіль та Маячка Василівського району Запорізької області, здійснюють вирубку дерев. Він, поліцейський ОСОБА_6 та водій на службовому автомобілі виїхали на місце події. Коли приїхали, то на місці вже знаходився наряд ГШР, який приїхав на службовому автомобілі. Це було в денний час, лісосмуга розташовувалася приблизно на відстані 600-800 метрів від автодороги Василівка-Дніпрорудне. На місці знаходився також автомобіль ВАЗ з причепом, а поряд знаходилися три особи, як пізніше було встановлено, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та співмешканка ОСОБА_1 . В причепі автомобіля знаходилися порізані дерева породи «біла акація», та бензопила. Особи, яка знаходилися на місці події, були з ознаками алкогольного сп`яніння. Під час огляду було встановлено, що в лісосмузі нещодавно були спиляні дерева, оскільки деревина була ще сирою. Для огляду місця події були запрошені поняті, яким він вказав на автомобіль, причеп, сліди спилу дерев та пеньки. Огляд було зафіксовано на фотоапарат. Під час огляду місця події ОСОБА_1 підходив до нього та намагався запропонувати неправомірну вигоду в гривнях, в розмірі еквівалентному від 300 до 500 доларів за повернення належного їм з ОСОБА_2 майна, однак свідок відмовився. Після цього, транспортний засіб, причеп та бензопилу було вилучено та поміщено до Дніпрорудненського ВП. Через декілька днів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прибули до Дніпрорудненського відділення поліції та запропонували грошові кошти за повернення транспортного засобу та закриття кримінального провадження, про що він повідомив начальника Дніпрорудненського відділення поліції, який повідомив, що необхідно звернутися до поліції внутрішньої безпеки. Приблизно через 2 дні він звернувся до ГУНП в Запорізькій області із відповідною заявою, після чого відомості були внесені до ЄРДР, а він був визнаний свідком у вказаному кримінальному провадженні. Через деякий час ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зателефонували йому та повідомили, що приїдуть. Потім, приблизно через тиждень після огляду місця події, об 11-й годині вони зайшли до його службового кабінету, де велося відеоспостереження, та в ході розмови ОСОБА_1 запропонував йому грошові кошти, однак свідок відповів, що це незаконно. Потім ОСОБА_1 поклав грошові кошти до книги кримінального кодексу України та повідомив, що там 1 000 грн. Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили, що в них будуть ще грошові кошти, які вони обіцяли принести пізніше (на загальну суму 10 000 грн.). Після цього зайшли співробітники поліції, які зафіксували передачу неправомірної вигоди.

З даними свідченнями узгоджуються і покази свідка ОСОБА_6 , який пояснив, що він працює на посаді оперуповноваженого СКП Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області. Восени 2018 року, приблизно об 11-й годині, він перебував в складі слідчо-оперативної групи, яка виїжджала на місце події - в лісосмугу недалеко від міста Дніпрорудне Василівського району, де невідомі особи здійснювали вирубку дерев. Крім нього в складі СОГ були слідчий ОСОБА_3 , а також два співробітники поліції з групи швидкого реагування - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Прибувши на місце події, він помітив, що на грунтовій дорозі поблизу лісосмуги знаходився автомобіль ВАЗ з причепом, в якому знаходилася бензопила. На місці події знаходилися три особи: два чоловіка ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) та жінка. Встановлено, що було спиляно 2 дерева. На місці події слідчим складався протокол огляду. Особи, які знаходилися на місці події, пояснювали, що пиляли дерева на дрова для опалення. ОСОБА_1 цікавився у свідка, хто старший, на що останній повідомив, що ОСОБА_3 .

Підтверджують надані свідчення і покази свідка ОСОБА_7 , який пояснив, що він працює поліцейським СРПП Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області. Восени 2018 року, в обідній час, він разом з поліцейським ОСОБА_11 виїхали до лісосмуги напроти села Златопіль Василівського району, де виявили автомобіль з причепом, в якому знаходилися спиляні дерева. На місці події був ОСОБА_1 та ще один чоловік і жінка. Він повідомив чергового Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області про подію, після чого на місце події прибула СОГ, в складі якої були слідчий ОСОБА_3 , який проводив огляд місця події, та оперуповноважений ОСОБА_6 .

Не суперечать вищенаведеним показанням і свідчення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які, кожен окремо, пояснили, що у вказаному кримінальному провадженні вони брали участь в якості понятих при проведенні співробітниками поліції слідчих дій. Вид слідчої дії назвати не змогли, однак пояснили, що під час її проведення в кабінеті слідчого в місті Дніпрорудне (з показань свідка ОСОБА_8 ) нічого не знайшли. Вони підписувалися на протоколі слідчої дії, порушень під час проведення слідчої дії, ними не виявлено.

Із матеріалів провадження істотних суперечностей, які б впливали на правильність установлення фактичних обставин провадження при скоєнні кримінальних правопорушень, у показаннях потерпілого та свідків не вбачається. Під час вивчення матеріалів кримінального провадження не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що потерпілий чи свідки, які були допитані судом під присягою, з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинувачених у зазначених кримінальних правопорушеннях. Тому колегія суддів не вбачає в діях суду першої інстанції будь-яких порушень законодавства під час відправлення ним правосуддя у даному кримінальному провадженні. А та обставина, що слідство і суд по-іншому оцінюють докази, зокрема, показання потерпілого, свідків та письмові докази, порівняно з оцінкою їх обвинуваченими та їх захистом, не свідчить про необ`єктивність слідчих органів і суду, на що є посилання в поданих апеляціях.

Правильність та об`єктивність вищезазначених доказів підтверджується також матеріалами письмових документів, які містяться в матеріалах провадження, а саме:

- заявою ОСОБА_3 від 12 жовтня 2018 року на адресу начальника Запорізького управління ДВБ НП України, в якій він просить вирішити питання про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , який з 10 жовтня 2018 року систематично пропонував йому неправомірну вигоду за не притягнення до кримінальної відповідальності (т.к.п. № 3, а.к.п. 61);

- копіями матеріалів кримінального провадження № 12018081190000540 від 10.10.2018 року за ч.1 ст. 246 КК України, згідно яких, 10 жовтня 2018 року до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 246 КК України за фактом виявлення 10.10.2018, близько 13.00 години, поблизу села Златопіль Василівського району, інспектором СРПП ОСОБА_11 осіб, які займаються рубкою дерев в лісопосадці (т.к.п. № 3, а.п. 91). В кримінальному провадженні 10 жовтня 2018 року слідчим СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Андріїв А.Л. проведено огляд місця події, під час якого виявлено автомобіль ВАЗ 2101, д/н НОМЕР_1 , причеп, відрізки стовбурів дерев в причепі, бензопила «FORESTA» (т.к.п. № 3, а.п. 92-94); постановою слідчого ОСОБА_3 від 10 жовтня 2018 року вилучені під час огляду місця події предмети визнані речовими доказами (т.к.п. № 3, а.п. 74); 11 жовтня 2018 року слідчий Андріїв А.Л. звернувся до слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області із клопотанням про арешт тимчасово вилученого під час огляду місця події майна; 12 жовтня 2018 року ухвалою слідчого судді клопотання про арешт майна повернуто слідчому для усунення недоліків (т.к.п. № 3, а.к.п. 102-104, 76); ухвалою слідчого судді клопотання про арешт майна задоволено частково: накладено арешт на автомобіль ВАЗ 2101, р/н НОМЕР_1 , причеп автомобільний МАЗ 81114, р/н НОМЕР_2 , бензопилу «Foresta» та 23 відрізки стовбурів дерев породи «Біла акація» (т.к.п. № 3, а.п. 208-214);

- наказом від 09 грудня 2016 року № 420 о/с, згідно якого, підполковника поліції ОСОБА_3 , призначено старшим слідчим СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (т.к.п. № 3, а.п. 114);

- функціональними обов`язками старшого слідчого СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 (т.к.п. № 3, а.п. 117);

- заявою ОСОБА_3 від 18 жовтня 2018 року про надання дозволу на проведення огляду його службового кабінету в Дніпрорудненському ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (т.к.п. № 3, а.п. 118);

- протоколом огляду від 18 жовтня 2018 року, з додатком, яким зафіксовано огляд з 09 год. 52 хв. до 09 год. 58 хв. службового кабінету № 11 в Дніпрорудненському ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області, який є робочим місцем слідчого ОСОБА_3 . Під час огляду жодних сторонніх речей, предметів, грошових коштів не виявлено (т.к.п. № 3, а.п. 119-120);

- протоколом огляду місця події від 18 жовтня 2018 року, з додатком, згідно якого, з 11 год. 58 хв. до 12 год. 28 хв. зафіксовано, що під час огляду службового кабінету № 11 в Дніпрорудненському ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області, який є робочим місцем слідчого ОСОБА_3 , ОСОБА_3 пояснив, що в книзі «Кримінальний кодекс України» знаходяться грошові кошти, які передав ОСОБА_1 разом з ОСОБА_1 за повернення автомобіля, причепу, бензопили та дров. При відкритті кодексу на 102-103 сторінках виявлено п`ять купюр номіналом по 200 грн. кожна, які в подальшому, були вилучені (т.к.п. № 3, а.к.п. 125-128);

- протоколом огляду від 26 жовтня 2018 року, яким оглянуто флеш носій чорного кольору, при відкритті якого зафіксована слідча дія - огляд місця події, який мав місце 18 жовтня 2018 року, з 11 год. 58 хв. до 12 год. 28 хв., яким зафіксовано огляду службового кабінету № 11 в Дніпрорудненському ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області, який є робочим місцем слідчого ОСОБА_3 (т.к.п. № 3, а.п. 129-132);

- протоколом огляду від 27 жовтня 2018 року, яким оглянуто мобільний телефон «Нокіа 1280», вилученого у ОСОБА_2 під час затримання. Під час огляду папки «контакти» встановлено наявність в ній контакту « ОСОБА_13 » з номером телефону НОМЕР_3 . Оглядом папки «набранные номера» встановлено наявність в ній вихідних дзвінків контакту « ОСОБА_13 » 12.10.2018 о 09.12 год., 13.00 год., 13.01 год., 13.12 год., 18.10.2018 о 10.26 год. Тривалість усіх дзвінків 00:00:00 год. (т.к.п. № 3, а.п. 145);

- протоколом огляду від 27 жовтня 2018 року, яким оглянуто мобільний телефон «Fly», в корпусі чорного кольору, вилученого у ОСОБА_1 під час затримання. Під час огляду папки «журнал вызовов» в папці «исходящие» встановлено наявність в ній вихідних дзвінків абоненту з номером НОМЕР_4 17.10.2018 о 13.50 год. тривалістю 00:00: 31 год. та 18.10.2018 об 11.13 год. тривалістю 00:00:08 год. (т.к.п. № 3, а.п. 146);

- протоколом затримання ОСОБА_2 в порядку ст.. 208 КПК України від 18 жовтня 2018 року, під час обшуку ОСОБА_2 у нього виявлено та вилучено мобільний телефон «Нокіа 1280» в корпусі чорного кольору (т.к.п. № 3, а.п. 151-154);

- протоколом затримання ОСОБА_1 в порядку ст.. 208 КПК України від 18 жовтня 2018 року, під час обшуку ОСОБА_1 у нього виявлено та вилучено мобільний телефон «Fly», в корпусі чорного кольору (т.к.п. № 3, а.п. 175-178);

- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 22 жовтня 2018 року, згідно якого, 18 жовтня 2018 року до старшого слідчого СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 об 11 год. 21 хв. зайшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які, в процесі розмови з ОСОБА_3 пропонували грошову винагороду за повернення вилученого транспортного засобу, причепу, бензопили а також закриття кримінального провадження. Об 11 год. 33 хв. ОСОБА_1 передав слідчому грошові кошти у сумі 1 000 грн., при цьому, пообіцяв разом із ОСОБА_2 ще 8 000 грн. для остаточного розрахунку. Події відбувалися в службовому кабінеті слідчого СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 за адресою: Запорізька область, місто Дніпрорудне, вул.. Героїв праці, 1 (т.к.п. № 3, а.п. 247-248);

- протоколом про результати аудіо-, відео контролю за особою ( ОСОБА_1 ) від 22 жовтня 2018 року, згідно якого, в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії встановлено, що зафіксовані події відбуваються в службовому кабінеті № 11 слідчого СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 за адресою: Запорізька область, місто Дніпрорудне, вул.. Героїв праці, 1. Події відбуваються 18 жовтня 2018 року об 11 год. 21 хв. У вказаний момент до кабінету заходить слідчий ОСОБА_3 , а слідом за ним - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , при цьому, ОСОБА_3 сів на своє робоче місце, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 навпроти. В ході проведення бесіди між вказаними особами, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 висловлювали слідчому пропозиції надання неправомірної вигоди за повернення вилученого майна у вигляді транспортного засобу, причепу, бензопили та дров, а також закриття кримінального провадження, а в подальшому, ОСОБА_1 передав слідчому грошові кошти у сумі 1 000 грн., поклавши до книги «Кримінальний кодекс України». Крім того, в ході розмови зі слідчим ОСОБА_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пообіцяли надати ОСОБА_3 ще 8 000 грн. в якості неправомірної вигоди для остаточного розрахунку (т.к.п. № 4, а.п. 8-15);

- протоколом про результати аудіо-, відео контролю за особою ( ОСОБА_3 ) від 22 жовтня 2018 року, згідно якого, в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії встановлено, що зафіксовані події відбуваються в службовому кабінеті № 11 слідчого СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 за адресою: Запорізька область, місто Дніпрорудне, вул.. Героїв праці, 1. Події відбуваються 18 жовтня 2018 року об 11 год. 21 хв. У вказаний момент до кабінету заходить слідчий ОСОБА_3 , а слідом за ним - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , при цьому, ОСОБА_3 сів на своє робоче місце, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 навпроти. В ході проведення бесіди між вказаними особами, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 висловлювали слідчому пропозиції надання неправомірної вигоди за повернення вилученого майна у вигляді транспортного засобу, причепу, бензопили та дров, а також закриття кримінального провадження, а в подальшому, ОСОБА_1 передав слідчому грошові кошти у сумі 1 000 грн., поклавши до книги «Кримінальний кодекс України». Крім того, в ході розмови зі слідчим ОСОБА_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пообіцяли надати ОСОБА_3 ще 8 000 грн. в якості неправомірної вигоди для остаточного розрахунку (т.к.п. № 4, а.п. 21-29);

- довідкою від 28 серпня 2019 року про те, що ОСОБА_5 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 (т.к.п. № 4, а.п. 67);

- рапортом від 09.01.2019 року, згідно якого, 09.01.2019 до Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про викрадення трьох залізних ліжок за адресою: АДРЕСА_2 (т.к.п. № 4, а.п. 68);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 09.01.2019 року, згідно якого, ОСОБА_5 повідомив правоохоронні органи про те, що в період часу з 02.01.2019 до 09.01.2019, невстановлена особа шляхом виривання дужки скоби навісного замку, проникла до домоволодіння АДРЕСА_3 , звідки таємно викрала три металеві ліжка, що належали ОСОБА_5 (т.к.п. № 1, а.п. 238);

- протоколом огляду місця події від 09 січня 2019 року, яким зафіксовано огляд домоволодіння АДРЕСА_3 . Під час огляду встановлено пошкодження навісного замку на вхідних дверях в будинок (т.к.п. № 4, а.п. 69-74);

- заявою ОСОБА_10 про добровільну видачу 3 металевих сіток від ліжок та 6 билець, які вона придбала 07.01.2019 у мешканця села Скельки ОСОБА_1 (т.к.п. № 4, а.п. 80);

- протоколом огляду від 09 січня 2019 року, яким зафіксовано обставини видачі ОСОБА_10 3 металевих сіток від ліжок та 6 билець (т.к.п. № 4, а.п. 81-88);

- протоколами пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 09.01.2019 року, згідно яких, потерпілий ОСОБА_5 впізнав викрадені у нього бильця від ліжок (т.к.п. № 4, а.п. 90-93, 94-97, 98-101,102-105, 106-109,110-113);

- протоколами пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 09.01.2019 року, згідно яких, потерпілий ОСОБА_5 впізнав викрадені у нього ліжка (т.к.п. № 4, а.п. 114-117, 118-121, 122-125);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12 січня 2019 року, згідно якого, ОСОБА_10 впізнала ОСОБА_1 , як особу, яка привезла їй 3 панцерні сітки та 6 билець (т.к.п. № 4, а.п. 126-128);

- протоколом огляду від 12 січня 2019 року, згідно якого, оглянуто 3 панцерні сітки та 6 металевих билець, які надав ОСОБА_5 .. Вказані предмети були зважені, їх вага склала 115 кг. 50 гр. (т.к.п. № 4, а.п. 130-135);

- висновком експерта № 10-58 від 22 січня 2019 року, згідно якого, ринкова вартість за ціною лому металу сталі загальною масою 115 кілограмів 50 грамів, з урахуванням його зносу, на момент скоєння злочину, а саме, 07.01.2019, може складати 560 грн. 29 коп. (т.к.п. № 4, а.п. 141-143).

Вивченням матеріалів справи не виявлено порушень вимог кримінального процесуального закону під час збирання й закріплення вищевказаних доказів у справі, які б викликали сумніви в їх достовірності. Наявні у справі докази відповідають вимогам закону щодо допустимості, достовірності й достатності доказів.

Що ж стосується доводів апелянтів в частині непричетності до інкримінованого злочину за ч.3 ст. 369 КК України, а натомість наявності у кримінальному провадженні з боку слідчого ОСОБА_3 провокації надання йому неправомірної вигоди, колегія суддів вважає їх певною лінією захисту з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинене правопорушення, такими, що не підтверджуються, а взагалі спростовуються іншими доказами по кримінальному провадженню, та повністю погоджується з судом першої інстанції, який критично віднісся до відповідної позиції обвинувачених та їх захисту з цього приводу та цілком обгрунтовано мотивував свої висновки в обвинувальному вироку стосовно зазначених обставин.

Так, суд вірно зазначив, що встановлені в судовому засіданні обставини беззаперечно підтверджують ініціювання обвинуваченими надання слідчому ОСОБА_3 неправомірної вигоди, їхню активну позицію у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та безпосереднє надання слідчому в його службовому кабінеті неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в розмірі 1 000 грн., що, в цілому, спростовує версію обвинуваченого ОСОБА_1 про непричетність його до злочину та провокаційні дії з боку ОСОБА_3 , а посилання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 на те, що зі змісту протоколів про результати аудіо-, відеоконтролю за особами ( ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ) вбачається провокаційний характер розмов з боку слідчого ОСОБА_3, спрямованого, на думку захисника на надання неправомірної вигоди, є неспроможними, оскільки вказані пояснення, на думку суду, є суб`єктивною думкою та власною оцінкою доказів з боку сторони захисту.

Дані висновки суду підтверджуються й показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 , об`єктивно підтверджені протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, на яких зафіксовані події передачі неправомірної вигоди обвинуваченим ОСОБА_1 . ОСОБА_3 , про те, що через декілька днів після вищевказаних подій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прибули до Дніпрорудненського відділення поліції та запропонували йому грошові кошти за повернення транспортного засобу та закриття кримінального провадження. Приблизно через 2 дні він звернувся до ГУНП в Запорізькій області із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Через деякий час ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зателефонували йому та повідомили, що приїдуть. Потім, приблизно через тиждень після огляду місця події, об 11-й годині вони зайшли до його службового кабінету, де велося відеоспостереження, та в ході розмови ОСОБА_1 запропонував йому грошові кошти, однак свідок відповів, що це незаконно. Потім ОСОБА_1 поклав грошові кошти до друкованого видання кримінального кодексу України та повідомив, що там 1 000 грн. Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили, що в них будуть ще грошові кошти, які вони обіцяли принести пізніше (на загальну суму 10 000 грн.). Після цього зайшли співробітники поліції, які зафіксували передачу неправомірної вигоди.

Крім того, суд обгрунтовано відзначив і те, що головну та ініціативну роль у наданні неправомірної вигоди слідчому ОСОБА_3 та проведенні з ним зустрічей щодо вирішення питання про повернення майна займав обвинувачений ОСОБА_1 , що підтверджено показаннями самого ОСОБА_3 та матеріалами провадження, зокрема, заявою ОСОБА_3 від 12 жовтня 2018 року на адресу начальника Запорізького управління ДВБ НП України, в якій він просить вирішити питання про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , який з 10 жовтня 2018 року систематично пропонував йому неправомірну вигоду за не притягнення до кримінальної відповідальності. Під час огляду місця події до слідчого ОСОБА_3 неодноразово звертався ОСОБА_1 з пропозицією надання неправомірної вигоди за вирішення питання щодо повернення транспортного засобу, причепу, спиляних стовбурів дерев, бензопили «Фореста», що підтверджено показаннями свідка ОСОБА_3 .

Отже, аналізуючи позицію обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , співставляючи її з обвинуваченням за ч.3 ст. 369 КК України, що їм інкримінується, а також з показами учасників судового провадження та з іншими доказами, дослідженими судом, які повністю викривають обвинувачених у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, колегія суддів робить висновок про те, що вищезазначені покази та інші наведені судом докази мають характер логічних, послідовних та об`єктивних. Зазначені докази винуватості обвинувачених є такими, що доповнюють одне одного, є належними, достовірними, допустимими, достатніми та такими, що не суперечать Конституції та нормам КПК України.

Колегія суддів вважає, що, давши належну оцінку всім зібраним доказам у сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку як про винність ОСОБА_1 у пропозиції надати службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду та наданні такої вигоди за вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, дій з використанням службового становища, та таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у житло, і правильно кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 369 КК України; так і про винність ОСОБА_2 у пропозиції надати службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду та наданні такої вигоди за вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, дій з використанням службового становища і правильно кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 369 КК України.

За таких обставин вважати, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 невмотивовано засуджено за вказані злочинні дії, немає підстав. Тому доводи обвинуваченого та захисника є необґрунтованими, оскільки на підставі тих доказів, які були предметом перевірки в судових засіданнях, з достатньою повнотою з`ясовано всі обставини зазначених в оскаржуваному вироку кримінальних правопорушень.

Що ж стосується призначення обвинуваченим покарання, то апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для його вибору суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про винну особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші обставини, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

З огляду на матеріали кримінального провадження, суд при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який ніде не працює, суспільно-корисною працею не займається, не одружений, що свідчить про відсутність сталих соціальних зв`язків, за місцем мешкання характеризується нейтрально, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисних злочинів проти власності, маючи непогашену судимість, вчинив нові умисні тяжкі злочини, що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення злочинних діянь, про стійкість його злочинного корисливого умислу та небажання ставати на шлях виправлення, а також про його підвищену суспільну небезпечність, визнання вини, яку визнав обставиною, що пом`якшує покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкцій статей у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців з конфіскацією 1/4 належного йому на праві власності майна, з реальним його відбуттям в ізоляції від суспільства, за відсутності підстав для застосування положень ст..ст. 69,75 КК України, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, ніде не працює, суспільно-корисною працею не займається, не одружений, що свідчить про відсутність сталих соціальних зв`язків, за місцем мешкання характеризується нейтрально, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, і дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкцій статті у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна, з реальним його відбуттям в ізоляції від суспільства, за відсутності підстав для застосування положень ст..ст. 69,75 КК України, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Таким чином, на думку колегії суддів, вимоги закону суд першої інстанції виконав і належним чином обґрунтував у мотивувальній частині вироку свій висновок про вид і розмір покарання. Наведені судом обставини ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та даних судового розгляду справи, підтверджені відповідними документами. При призначенні обвинуваченим покарання суд першої інстанції не порушив загальних засад призначення покарання, передбачених Кримінальним кодексом України, дотримався принципу індивідуалізації покарання, врахував тяжкість вчинених кримінальних правопорушень і дані про особи як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 , й призначив покарання, яке є необхідним й достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги прокурора щодо наявності підстави для скасування оскаржуваного вироку в частині призначення покарання та ухвалення апеляційним судом свого вироку з метою призначення обвинуваченим більш суворого покарання, є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Отже, виходячи з системного аналізу матеріалів кримінального провадження можливо зробити висновок, що суд першої інстанції під час ухвалення даного обвинувального вироку виходив першочергово з загальних засад кримінального процесуального законодавства, у зв`язку з чим було постановлено законне та обґрунтоване рішення, яке підлягає залишенню без змін, а подані у кримінальному провадженні апеляційні скарги - такими, що не підлягають задоволенню.

Будь-яких даних, які б свідчили про наявність при розслідуванні кримінального провадження та його судовому розгляді істотних вимог норм кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою безумовне скасування всього вироку, по справі не встановлено.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги прокурора Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Васильчука Б.Г., обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Біленка О.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Вирок Василівського районного суду Запорізької області від 18 березня 2020 року щодо ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 та ч.3 ст.369 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 426 КПК України до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

______________ _______________ _____________

Г.П.Слоквенко Н.В. Коваленко С.І. Крот