КОПІЯ

                                            Справа № 2-1227 / 10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2010 року         Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

                головуючого судді             - Парахіної Є.В.,

                при секретарі                 - Салівон В.І.,

за участю представника позивача     - ОСОБА_1,

представника відповідача         - Телегазій В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,  -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, в якому посилаючись на те, що як потерпілий від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії отримує пенсію на підставі Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС", з 13.05.2004 року є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 26.02.2010 року звернувся до УПФУ в Ленінському районі м. Полтави з заявою про перерахунок пенсії, обчислення якої проводиться без врахування положень ст. 50, ч. 4 ст. 54 вказаного Закону. Просить визнати протиправною відмову відповідача в проведенні перерахунку пенсії, зобов’язати здійснити перерахунок пенсії з 13.05.2004 року відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС" по другій групі інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій, а також перерахувати додаткову пенсію інваліду 2 групи у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, та провести виплату нарахованих сум.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з'явився, надавши заяву з проханням розглядати справу без його участі.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі з наведених в ньому підстав.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову за безпідставністю, посилаючись на те, що позивач як потерпілий від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід 2 групи отримує основну та додаткову пенсію, передбачені ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Обчислення його пенсії проведено відповідно до положень постанов Кабінету Міністрів України "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року N 530 та "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" від 16.07.2008 року N 654. Застосувати положення ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо виплати основної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій та додаткової пенсії в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком у органу ПФУ немає жодних правових підстав, оскільки вказані положення Закону змінені Законом України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", а після визнання цих змін неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" відповідні зміни до Закону, як і рішення про відновлення чинності попередньої редакції, у встановленому порядку не приймалось. Крім того, безпідставним є твердження позивача про необхідність застосовувати положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" при обчисленні розміру додаткової пенсії, оскільки ця норма застосовується виключно при застосуванні вказаного Закону, тоді як Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не врегульовано питання визначення мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно обчислювати відповідні виплати. Позовні вимоги про проведення перерахунку пенсії з 13.05.2004 року задоволенню не підлягають, оскільки заявлені з порушенням строків позовної давності.

             Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

             Судом встановлено, що ОСОБА_3  є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом IІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 21.05.2004 року та довідкою МСЕК № 0010785 від 13.05.2004 року.

    ОСОБА_3 перебуває на обліку в УПФУ Ленінського району м. Полтави з 11.10.1999 року та в період з 13.01.2006 року по теперішній час отримує пенсію на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується також довідкою № 1542/07-22 від 31.03.2010 року. В інший період ОСОБА_3 отримував пенсію на підставі Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

             Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

            Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону  їхнього життя  і  здоров'я, створення  єдиного  порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

              Згідно з ч. 4 ст. 54  Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  від 28 лютого 1991 року № 796-XII в редакції, яка набрала чинності з 01.01.2004 року, в усіх випадках розмір пенсій  для  інвалідів  II групи,  щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою,  не може бути  нижчим  8  мінімальних пенсій за віком.

    Відповідно до ст. 50 вищевказаного Закону особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ групи призначається також щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  змінено та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою,  не можуть  бути нижчими для учасників  ліквідації  наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по II групі   інвалідності  -  200  процентів  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

            Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Тому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнано неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тому з 01.01.2004 року по 31.12.2007 року, 22.05.2008 року по теперішній час діє норма Закону  України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою встановлено, що розмір пенсій  для  інвалідів  II групи,  щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою,  не може бути  нижчим  8  мінімальних пенсій за віком, а розмір додаткової пенсії – 75 % мінімальної пенсії за віком

Таким чином, в період з 13.01.2006 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року у позивача існувало право на отримання пенсії у розмірі не менше, ніж 8 мінімальних пенсій за віком, що передбачено ст. 54 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також в період з 13.05.2004 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 50 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Зі статей 50, 54 вказаного Закону  випливає, що під час визначення розміру пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Згідно із чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», де зазначено, що мінімальний  розмір  пенсії  за  віком  за  наявності  у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у   розмірі   прожиткового   мінімуму   для   осіб,  які  втратили працездатність, визначеного законом.

Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Суд не бере до уваги положення ч. 3 ст. 28 вищезазначеного Закону, де зазначено, що мінімальний  розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується  виключно  для визначення  розмірів  пенсій,  призначених  згідно  з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та додаткової пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50, 54 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

               У запереченнях проти позову відповідач посилається на те, що при нарахуванні пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, він правомірно керувався Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 р. № 1, якою визначено,  що виходячи з розміру 19 гривень 91 копійка провадиться розрахунок пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Разом з тим, Постанова КМУ від 03.01.2002 року № 1 не визначає поняття мінімального розміру пенсії за віком, натомість встановлює розрахункову величину в сумі 19,91 грн., тим самим істотно звужуючи зміст та обсяг існуючих прав осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлених законами України, що суперечить ст. 22 Конституції України. Після прийняття рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, № 10-рп/2008 зазначена постанова була скасована Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 року № 654.

             Посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення  пенсії  по  інвалідності,  що  настала внаслідок каліцтва чи захворювання,  і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи   визначається   Кабінетом   Міністрів України, суд не вважає обґрунтованим,  оскільки  надання  законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок,  може  допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням визначення поняття мінімального пенсії за віком частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

При розрахунку державної  пенсії та додаткової пенсії, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, та виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до ч. 3 ст. 67  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 року N 231-V у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Як встановлено в ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42  і частиною п’ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії — з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, — з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

    Відповідно до положень ч. 3 ст. 42 вищевказаного Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії провадиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

З урахуванням викладеного, з 22.05.2008 року позивач мав право на перерахунок основної пенсії в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсій за віком, із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законами про державний бюджет на відповідні періоди.

Як вбачається з листа Управлінням Пенсійного  фонду України в Ленінському районі м. Полтави № 28/Г-02 від 12.03.2010 року, адресованого ОСОБА_3, він отримує основну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як інвалід ІІ групи, її розмір обчислено без урахування вимог ст. ст.  50, 54 зазначеного Закону.

З урахуванням викладеного, позивач мав право на перерахунок пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до положень ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону станом на 01.01.2004 року, з 13.05.2004 року по 31.12.2004 року, відповідно до положень ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону станом на 01.01.2005 року, із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, в період з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року, а також  додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 13.05.2004 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року.

            Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання ОСОБА_3 є Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави. Враховуючи вищевикладене, суд вважає Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави належним відповідачем по даній справі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави здійснити перерахунок пенсії  ОСОБА_3 відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести виплату недоплаченої основної пенсії з 13.01.2006 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року, а також  додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з 13.05.2004 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року.

Відмову Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави у нарахуванні пенсії ОСОБА_3 в розмірі, передбаченому ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", слід визнати протиправною.

Вирішуючи клопотання про застосування до позовних вимог ОСОБА_3 строку позовної давності, суд виходить з наступного.

    Відповідно до положень ст. ст. 257, 264 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

    Враховуючи те, що правовідносини з виплати пенсії позивачу тривають з 1999 року по теперішній час, пенсія ОСОБА_3 призначена довічно, а УПФУ в Ленінському районі м. Полтави щомісяця проводить нарахування та виплату основної та додаткової пенсії, що не оспорюєтьс сторонами, тобто фактично визнає існування своїх зобов’язань перед позивачем з пенсійного забезпечення, тоді як спір пов'язаний виключно з неправильністю розрахунку, посилання представника відповідача в судовому засіданні на необхідність застосування строку позовної давності не заслуговують на увагу.  

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 130, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами" № 1691-УІ від 18.02.2010 року, суд, -

В И Р І Ш И В :

    Позовну заяву ОСОБА_3 – задовольнити частково.

    Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави в перерахунку ОСОБА_3 пенсії протиправною.

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави провести перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_3, в розмірі, передбаченому ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", провівши обчислення пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи з положень ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", за період з 13.01.2006 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року та провести відповідні виплати.

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави провести перерахунок додаткової пенсії, призначеної ОСОБА_3, відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", провівши обчислення в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 13.05.2004 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року та провести відповідні виплати.

    Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави на користь ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням протягом 20 днів після цього апеляційної скарги.

ВІРНО: Суддя Ленінського районного

суду  м. Полтави                                 Є.В. Парахіна