Справа  № 1-97/2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2010 року                                                          м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

в складі : головуючого  судді   Пташинського І.А.

при секретарі   Терлецькій І.В.

з участю прокурора   Коваленко Т.М.

та захисника-адвоката   ОСОБА_1

представника служби у справах дітей Гунзи С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самборі кримінальну справу про обвинувачення

неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Либохора, Турківського району, Львівської області, проживаючого в с.Мала Озимина, Самбірського району, Львівської області,  українця, гр.України, учня 10-го класу Самбірської спеціальної школи-інтернату, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,  -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3, 05 грудня 2009 року о 10.45 год. в приміщенні класу трудового навчання Самбірської спеціальної школи-інтернату по вул. Шевченка, 21, в м.Самборі, Львівської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно викрав мобільний телефон марки „Соні-Еріксон W 610 і ” чорно-оранжевого кольору вартістю 400 грн., в якому був стартовий пакет оператора мобільного зв’язку „Київстар” вартістю 25 грн., який належить неповнолітньому ОСОБА_4, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 425 грн.

Під час судового розгляду неповнолітній підсудний ОСОБА_3 свою винність у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся та повністю підтвердив свої покази, які він давав в ході досудового слідства. Не заперечує, проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи.

Враховуючи, що фактичні обставини вчиненого злочину та доведеність вини неповнолітнього ОСОБА_3 у його вчиненні, учасниками процесу не оспорюється і вони не наполягають на дослідженні всіх доказів, що є в справі, суд знаходить недоцільним їх дослідження згідно ст. 299 КПК України.

Суд вважає доведеною винність ОСОБА_3, у таємному викраденні чужого майна - мобільного телефону марки „Соні-Еріксон W 610 і ” вартістю 400 грн. із стартовим пакетом «Київстар» вартістю 25 грн., що належать ОСОБА_4, а тому кваліфікація його дій за ч.1 ст.185 КК України є вірною.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_5 - законний представник неповнолітнього підсудного показала, що її син - ОСОБА_3 народився із психічними вадами – легка розумова відсталість. Із 2003 року він знаходиться на обліку в психіатричному кабінеті в Самбірській ЦРЛ і навчається в Самбірській спеціальній школі-інтернаті. Навчається посередньо. Рідного батька  у ОСОБА_6 не має, а є вітчим. Побутові умови в них задовільні, хоч склалося важке матеріальне становище, так як ніхто не працює. Крім ОСОБА_3 у них в сім’ї є ще син та дві доньки. Син допомагає по господарству, на обліку в міліції не перебуває. Вважає, що зможе забезпечити належну поведінку сина до його повноліття, у разі передачі його їй під нагляд.

Згідно свідоцтва про народження підсудного ОСОБА_3 відомо, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.52).

 Із висновку стаціонарної судово-психолого-психіатричної експертизи №55 від 10.03.2010 р. відомо, що ОСОБА_3 психічним захворюванням не страждає, виявляє ознаки легкої розумової відсталості в степені помірної дебільності. Ступінь наявного у нього розумового недорозвитку не досягає рівня психічного захворювання чи недоумства, тому не позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій він також психічним захворюванням не страждав, не перебував у стані будь-якого хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.79-80).

Учасники процесу виказали одностайну думку про можливість закриття кримінальної справи та застосування до ОСОБА_3 примусових заходів виховного характеру.

При вирішенні питання про застосування до неповнолітнього ОСОБА_3 примусових заходів виховного характеру, суд враховує, особу підсудного, який є неповнолітнім, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, виявляє ознаки легкої розумової відсталості в степені помірної дебільності, із 2003 року знаходиться на обліку в психіатричному кабінеті в Самбірській ЦРЛ і навчається в спеціальній школі-інтернаті, позитивно характеризується по місцю проживання та навчання, раніше не судимий, вчинив злочин середньої тяжкості, те, що шкода потерпілому відшкодована і той претензій до підсудного не має, а також приймає до уваги його сімейні обставини, і приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливе без застосування до нього кримінального покарання.

Суд вважає за можливе застосувати до неповнолітнього ОСОБА_3 примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження та передачі його під нагляд матері, передбачені п.п. 1,3 ч.2 ст. 105 КК України , а справу провадженням закрити.

Керуючись ст. ст.447, 448 КПК України, ст. ст. 105 КК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити неповнолітнього ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України.

Кримінальну справу про обвинувачення неповнолітнього ОСОБА_3  у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, провадженням закрити.

Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_3  примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження та передачі під нагляд матері –   ОСОБА_5, терміном на 1 (один) рік.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з моменту її проголошення.

Постанова виготовлена в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя                 підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                                               І.А.Пташинський