Справа №  2-463/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2010 року                                               м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі головуючого судді Пташинського І.А.

при секретарі Терлецькій І.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самбір цивільну справу за позовною заявою військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України в особі 37 Гарнізонного будинку офіцерів до ОСОБА_1, 3-я особа на стороні позивача Самбірська КЕЧ району, про зобов’язання знести самочинне будівництво,  

встановив :

Військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону звернувся до суду із вказаним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що гр. ОСОБА_1, не маючи дозволу на виконання будівельних робіт та без проектно-кошторисної документації, в порушення вимог ст.ст.115, 149 ЗК України, п.п. 42, 45 Наказу Міністра Оборони України від 22.12.1997 року №483 „Про затвердження Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями” і „Керівництва з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України”, здійснила самовільне будівництво капітального гаражу №АДРЕСА_2 (цегляна будівля із шиферним перекриттям та металевими воротами) на території військового містечка №17 на самовільно зайнятій земельній ділянці. Про це також свідчить акт перевірки дотримання чинного земельного законодавства на території військового містечка №17 Гарнізонного будинку офіцерів, складений Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області.

В судовому засіданні представник позивача Ковальчук С.І. позов підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Крім того зазначив, що гараж АДРЕСА_1 власником якого є ОСОБА_1, і гараж АДРЕСА_2, щодо якого подано позов, є одним і тим самим об’єктом нерухомого майна.

Прокурор в судове засідання не з’явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, а тому суд вважає за можливе розглядати справу без участі прокурора, на основі представлених та досліджених у судовому засіданні доказів.

Представник Самбірської КЕЧ району - 3-ї особи на стороні позивача без самостійних вимог щодо предмета спору, Турецька Г.І., позов підтримала та погодилась із доводами позивача.    

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, але подав до суду заяву в якій просить справу розглядати без його участі і позов не визнає. Просить відмовити в його задоволенні.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши їх наданими доказами учасниками справи, суд вважає, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно акту перевірки дотримання чинного земельного законодавства на території військового містечка №17 Гарнізонного будинку офіцерів від 08.03.2008 р., Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області на території військового містечка  №17 в м.Самборі по вул. Ів.Франка, 31, виявлено самовільно встановлені 17 гаражів площею 0,03 га без правовстановлюючих документів на землю, чим порушено ст.ст. 125, 126 ЗК України. Гаражі встановлені на землях оборони.

Як відомо із листа Самбірської КЕЧ району від 08.11.2007 р. за №1252, Самбірська КЕЧ району дозвіл на будівництво індивідуальних гаражів на земельній ділянці 37 Гарнізонного будинку офіцерів розміщеній в границях військового містечка №17 не надавала.

У відповідності із ч.1 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

На підставі ч.2 ст.376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Реєстраційним посвідченням від 20.02.1998 р., виданим Самбірським МБТІ, засвідчується, що гараж АДРЕСА_1, зареєстрований в цілому за ОСОБА_1 на праві особистої власності на підставі розпорядження начальника  Самбірського гарнізону від 12.03.1989  р. за №181 та записано в реєстрову книгу №41 за реєстровим №133.

  Із технічного паспорта, від 20.02.1998 р. вбачається, що Самбірським МБТІ виготовлений технічний паспорт на гараж АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_1 на підставі розпорядження начальника Самбірського гарнізону від 12.03.1991 р. за №181

Враховуючи встановлені обставини,  суд приходить до висновку що гараж АДРЕСА_1 Львівської області, загальною площею 18,5 кв.м., власником якого є ОСОБА_1, і гараж АДРЕСА_2, щодо якого подано позов, є одним і тим самим об’єктом нерухомого майна.

Приписом ст.41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Оцінюючи представлені сторонами докази, а також те, що позивачем не оспорювались право власності ОСОБА_1 на гараж АДРЕСА_1, загальною площею 18,5 кв.м., та правові підстави його набуття, суд приходить до переконання що вказаний гараж не являється самочинним будівництвом, тому в позові слід відмовити за  безпідставністю позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 15, 57, 60, 88, 179, 208, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України,  ст.ст. 325, 328, 376, 377 ЦК України, ст.. 41 Конституції України, суд,-

вирішив :

Відмовити в позові військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України в особі 37 Гарнізонного будинку офіцерів до ОСОБА_1, 3-я особа на стороні позивача Самбірська КЕЧ району, про зобов’язання знести самочинне будівництво – гараж АДРЕСА_1 загальною площею 18,5 кв.м.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Самбірського міськрайонного суду Львівської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя             підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                     І.А.Пташинський