2-1783/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е  М       У К Р А Ї Н И

12 травня  2010 року                                                 м.Добропілля

                     Добропільський  міськрайонний суд  Донецької области у складі:

                                     головуючого - судді                       Таніча  Л.М.

                                     при  секретарі                               Данилко  Л.В.

                                     з участю:

                                     представника відповідача           ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Добропільському районі Донецької області про визнання протиправними дій та зобов‘язання сплатити недоотриману щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,

В С Т А Н О В И В:

30 березня 2010 року ОСОБА_2, звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Добропільському районі (Далі УПФУ Добропільського району ) про визнання протиправними дій відповідача, стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня  по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 01 січня по 31 грудня 2009 року.

В судове засідання  позивачка ОСОБА_2 не прибула, звернувшись до суду з письмовою заявою про можливість розгляду справи за її відсутності, де зазначає, що позовні вимоги підтримує повністю. (а.с.10)

Представник відповідача УПФУ в Добропільського району виступаюча за довіреністю ОСОБА_3 позов не визнала обґрунтовуючи свої заперечення тим, що УПФУ мають використовувати кошти тільки на виплати, вичерпний перелік яких визначено діючим законодавством України, до яких не відносяться виплати підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Управління Пенсійного фонду Добропільського району починаючи з 28 травня 2008 року, виплати особам маючим статус діти війни здійснювали у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №530. Згідно ст.110 Закону України  «Про державний бюджет на 2007 рік», у 2007 році урядом не впроваджено порядок надання пільг, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». УПФУ  також стверджує, що законодавством України не передбачено  відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі іншого нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість  закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року. При цьому  іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції  до 01 січня 2008 року, а потому вимоги позивача про перерахунок доплати до пенсії за 2007 – 2009 роки є безпідставними.

Перевіривши доводи та заперечення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Стаття 16 ч.1 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися з позовом до суду  за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_2, має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням та  особистим паспортом копії яких долучено до справи. (а.с. 5-6) 

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.  

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.  

 Таким чином, починаючи з 9 липня 2007 року, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком є чинними до 31 грудня 2007 року.  

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410,06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.

Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виходячи з розрахунку:  (410,06 грн. х 30% / 3 1 х 23 дні + 410,06 грн. х 2 х 30% + 415,11грн. х 3х 30%).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.  

Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання УПФУ Добропільського району  здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» у 2008 році підлягає задоволенню починаючи з 22 травня 2008 року.  

Враховуючи, що позивачу з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен нарахувати доплату до пенсії виходячи з розрахунку: (481 грн. х 30% / 31 х 10 дн. - 481 грн. х 10% /31 х 10 дн. + 481 грн. х 30% - 481 грн. х 10 % + 482 грн х 3 х 30 % - 482 грн. х 3 х 10 % + 498 грн. х 3 х 30 % - 498 гри, х 3 х 10%).  

Стосовно вимог позивача про визнання неправомірною відмови УПФУ Добропільського району щодо нарахування і виплати несплаченої  позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни та зобов`язання її виплатити по теперішній час, тобто  з 01.01.2009 р.  по 31.12.2009 року, суд зазначає наступне.  

Відповідно до ст. 54 ч.2  Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2009 року № 835-VI розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету міністрів України.  

Згідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії  за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили  працездатність, визначеного законом.  

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-III, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення,  у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який  відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Тому дії відповідача  УПФУ по виплаті позивачу підвищення до пенсії в розмірі 49,80 грн. за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 року є неправомірними та не відповідають вимогам ст.6 Закону України № 5631 «Про соціальний захист дітей війни».

Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2009 року сплачувалась підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року відповідач повинен донарахувати позивачу доплату з наступного розрахунку:  -  (498 грн. х 10 х 30% + 573 грн. х 2 х 30% - 49,80 грн. х 12).  

Суд не може погодитись із запереченнями відповідача, щодо необґрунтованості вимог, оскільки  відповідно до Положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1261 від 24.10.2007 року, управління Пенсійного фонду в районах  та  містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та  інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

При цьому  згідно з ч.2 ст.1 ЦК України, до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням наведеного, та у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який є спеціальним законом, підлягаючим застосуванню  при розгляді справи із соціальних правовідносин, та носить публічно-правовий характер, суд визнаючи дії відповідача незаконними, зобов’язує  провести  нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до  закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 6, 10 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст.28, 58 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування", ст.62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Законом “Про Державний бюджет на 2008 рік”, Рішенням Конституційного Суду України  №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст. 15, 209, 212-215, 223 ЦПК України суд,  

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги  ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України Добропільського району  Донецької області щодо відмови у виплаті щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_2 , як особі маючої статус дитина війни, за період з 9 липня  2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України Добропільського району  Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_2  підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної  пенсії за віком, як особі маючої статус дитини війни  починаючи за період з 9 липня  2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року,  з урахуванням  фактично проведених виплат.

Копію рішення направити до відома за місцем мешкання позивачки ОСОБА_2.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано апеляційному суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана апеляційному суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

         Складено одноособово в нарадчий кімнаті в одному примірнику

          Головуючий: суддя                        підпис                             Л.М. Таніч.