Справа № 515/417/20

Провадження № 2/492/34/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі головуючого судді Варгаракі С.М., за участю секретаря судового засідання Богдан А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Арциз Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Саратської районної державної нотаріальної контори Одеської області про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та скасування держаної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просив визнати не дійсним свідоцтво про право на спадщину за законом видане ОСОБА_2 щодо спадкового майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на наступні обставини. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_4 , в установлений законом строк вона як спадкоємець першої черги не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. У 2018 р. їй стало відомо, що 05 грудня 2018 року державним нотаріусом Саратської районної державної нотаріальної контори Колєсніком Дмитром Юрійовичем на підставі ст.1264 ЦК України спадкоємцю четвертої черги за законом щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ОСОБА_2 було видано свідоцтво про спадщину за законом на земельну ділянку загальною площею 3,7736 га, кадастровий номер 5125085200:01:001:0508, що розташована на території Трапівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області. Відповідач ОСОБА_2 отримав оспорюване свідоцтво про право на спадщину за законом внаслідок ухвалення Татарбунарським районним судом Одеської області рішення від 24 квітня 2018 року у цивільній справі № 515/1862/17 про встановлення факту проживання однією сім`єю не менш, як п`ять років до часу відкриття спадщини. Постановою апеляційного суду Одеської області від 26.11.2019 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення суду 24.04.2018 р. скасовано, заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду. А тому вважає, що скасоване судове рішення, на підставі якого нотаріусом було видане свідоцтво про право на спадщину за законом відповідачу, втратило юридичну силу, що являється підставою визнання такого свідоцтва недійсним.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Татарбунарського районного суду Одеської області від 27 квітня 2020 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 21 травня 2020 року підготовче провадження закрито та справу призначено до розгляду по суті.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 16 липня 2020 року, задоволено заяву про відвід судді Тимошенка С.В.

Розпорядженням Татарбунарського районного суду Одеської області від 17 липня 2020 року, на підставі ч. 4 ст. 31, ст. 32, ч. 3 ст. 41 ЦПК України цивільну справу передано до Арцизького районного суду Одеської області.

Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області від 27 липня 2020 року цивільну справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 11 серпня 2020 року підготовче провадження закрито та справу призначено до розгляду по суті.

Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 09 листопада 2020 року позивачці наданий строк для усунення недоліків, які в подальшому позивачкою усунуті.

Учасники справи про дату, час і місце судового засідання повідомленні належним чином у порядку, передбаченому ст. ст. 128, 130, 131 ЦПК України.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явилися, але представник позивачки надав до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи - Саратської районної державної нотаріальної контори Одеської області, в судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву, в якій просив суд про розгляд справи у його відсутність, щодо заявлених позовних вимог покладається на розсуд суду.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, приходить до наступного висновку.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із цивільного законодавства, пов`язані із спадковим правом, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Цивільним Кодексом України.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Житомир, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 15.08.2018 року (а. с. 57, 111).

02.10.2018 р. на підставі заяви ОСОБА_2 , Саратською районною державною нотаріальною конторою Одеської областізаведена спадкова справа № 274/2018, щодо майна ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також, в матеріалах витребуваної судом спадкової справи наявна інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 08.09.2020 р. (а.с.92), якою підтверджується, що після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , державним нотаріусомСаратської районної державної нотаріальної контори Одеської області Колісником Д.Ю. відкрита спадкова справа за номером у спадковому реєстрі 63083763, зареєстрована у нотаріуса за № 274/2018 від 02.10.2018 р.; видано свідоцтво про право на спадщину від 05.12.2018 р. за № 785 у реєстрі (а.с.94-152).

Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 24.04.2018 р. встановлено факт постійного проживання ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю не менше п`яти років до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7-9).

Постановою Одеського апеляційного суду від 26.11.2019 р., скасовано рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 24.04.2018 р., а заяву ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - залишено без розгляду.

Крім того, рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 25 червня 2018 року у цивільній справі №523/6748/18 встановлено факт відповідно до якого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.а. 15).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

В силу ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як передбачено ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають д- ти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

За приписами ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За змістом ч.ч.1,5 ст.1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу.

Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

У відповідності до ч.2 ст.1275 ЦК України, якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.

Згідно ч.5 ст.1274 ЦК України, відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених ст.ст.225, 229-231 і 233 цього Кодексу.

Як визначено ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є не- рухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Як зазначено в абзаці 3 пункту 27Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, що відповідно до статті 1301 ЦК свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

В постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 414/811/17 Касаційний цивільний суд вказав, що відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11 (провадження № 61-12290св18) у статті 1301 ЦК України, як підставу визнання свідоцтва недійсним, прямо вказано лише відсутність права спадкування в особи, на ім`я якої було видане свідоцтво. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, що давали б їй підстави набути право на спадкування - утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване. Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини тощо.

Відповідно до частини першої, другої статті 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

У відповідності до приписів статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є вимога про визнання правочину недійсним.

Частиною третьою статті 26 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено можливість скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду.

Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. ст. 12, 76, 77, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін . Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи те, що рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 24 квітня 2018 року, яке стало підставою для видачі ОСОБА_2 нотаріусом свідоцтва на спадщину за законом, скасоване постановою Одеського апеляційного суду від 26.11.2019 р., а отже за таких обставин , суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видане державним нотаріусом Саратською районною державною нотаріальною конторою Одеської області Колісник Д.Ю. від 05 грудня 2018 року на ім`я ОСОБА_2 , щодо спадкового майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається із земельної ділянки площею 3,7736 гектари з кадастровим номером 5125085200:01:001:0508.

Разом із тим, оскільки свідоцтво є недійсним, то державна реєстрація права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,7736 гектари з кадастровим номером 5125085200:01:001:0508, підлягає скасуванню.

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 1216, 1217, 1261, 1264, 1268, 1270, 1273, 1275, 1301 ЦК України, ст.ст.76-81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Саратської районної державної нотаріальної контори Одеської області про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та скасування держаної реєстрації - задовольнити повністю.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 05.12.2018 року, видане державним нотаріусом Саратської районної державної нотаріальної контори Одеської областіКолісник Дмитром Юрійовичем на ім`я ОСОБА_2 , реєстровий № 785 на земельну ділянку з кадастровим номером 5125085200:01:001:0508, що розташована на території Трапівської сільської ради Татарбунарськогь району Одеської області та скасувати державну реєстрацію на земельну ділянку з кадастровим номером 5125085200:01:001:0508 на ім`я ОСОБА_2 , номер запису 29272144 від 05.12.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 10 лютого 2021 року.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 );

Відповідач: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 );

Третя особа: Саратська районна державна нотаріальна контора Одеської області (місце знаходження: 68200, смт. Сарата Одеської області, вул. Чкалова, буд. № 2).

Суддя

Арцизького районного суду С.М. Варгаракі