Справа № 2-277/2010 рік

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   13.05.2010 року Сколівський районний суд Львівської області  в складі:

   головуючого – судді   Янка Б.Я. ;

   при секретарі               Корнуті Т.Б.

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на Ѕ житлового будинку в порядку спадкування за заповітом та Ѕ житлового будинку як частку в спільній сумісній власності подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

   Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовною заявою до відповідача - Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області, в якій просять визнати за ними по Ѕ частині право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті батька та як частку в спільній сумісній власності подружжя на житловий будинок АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що батько позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 володів вказаним вище будинком разом із своєю дружиною ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності подружжя. 25.01.1997 року батько в Тухлянській сільській раді Сколівського району Львівської області склав заповіт на все своє майно на ім’я позивача дочки ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 року батько (чоловік) помер. На даний час позивачі мають намір оформити право власності на зазначений будинок, проте зробити цього не можуть, оскільки відсутнє свідоцтво про право власності на об’єкт нерухомого майна.  

   Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить позов задовольнити та визнати за нею право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті свого батька.

   Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить позов задовольнити та визнати за нею право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1, як частку в спільній сумісній власності подружжя.

   Відповідач Тухлянська сільська рада Сколівського району Львівської області в судове засідання в черговий раз явку компетентного представника не забезпечила, про причини неявки компетентного представника не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи не подала. З огляду на вказане вище суд вважає неявку компетентного представника не поважною і за доцільне продовжувати розгляд справи у відсутності такого.  

   Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачів, давши оцінку доказам по справі, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

   В судовому засіданні встановлено, що батько позивача ОСОБА_1 і чоловік позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_4, після смерті якого дочка має намір оформити спадщину, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим Тухлянською сільською радою Сколівського району Львівської області 12.10.1998 року. Спадщина відкрилася в цей же день, у відповідності до ст. 525 ЦК Української РСР в редакції 1963 року. Згідно заповіту, складеного 25.01.1997 року та посвідченого посадовою особою Тухлянської сільської ради Сколівського району, батько все своє майно, яке належало йому на день смерті, заповів позивачу – дочці ОСОБА_1.

   З свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2, виданого Тухлянською сільською радою Сколівського району Львівської області 07.03.1997 року вбачається, що позивач після одруження змінила прізвище на ОСОБА_1.

   Згідно із свідоцтвом про народження позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_3, виданого повторно Тухлянською сільською радою Сколівського району 31.01.1985 року батьком останньої є ОСОБА_4.

   Позивач ОСОБА_2 претензій до спадкового майна після смерті чоловіка не має, про що і зазначила у судовому засіданні. Це пов’язано з ти, що чоловік перед смертю все своє майно, а саме Ѕ житлового будинку АДРЕСА_1, заповів дочці – ОСОБА_1. Інша частина зазначеного житлового будинку належить їй на праві спільної сумісної власності подружжя, так як такий був збудований за їхні з чоловіком спільні кошти та спільними зусиллями під час перебування у зареєстрованому шлюбі.

   Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, а кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

   З огляду на вказане, спірний житловий будинок є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя Костів, а тому позивач ОСОБА_2 належить його половина.  

   Таким чином суд встановив, що позивач ОСОБА_1 є рідною дочкою спадкодавця ОСОБА_4 і є спадкоємцем останнього за заповітом. Позивач ОСОБА_2 була дружиною покійного ОСОБА_4 і має право на отримання Ѕ житлового будинку як частку у спільно нажитому майні подружжя.

   На підставі вказаного вище, суд вважає за необхідне визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті батька на Ѕ житлового будинку АДРЕСА_1, а на іншу Ѕ частину зазначеного будинку визнати право власності за позивачем ОСОБА_2, як частку у спільному майні подружжя.

   Керуючись ст. ст. 10, 62, 209, 212- 215 ЦПК України, ст. ст. 525, 549 ЦК Української РСР в редакції 1963 року, ст. ст. 60 – 63 СК України, суд

ВИРІШИВ:

   Позов задовольнити.

   Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 на Ѕ житлового будинку АДРЕСА_1.

   Визнати за ОСОБА_2 право власності як частку в спільній сумісній власності подружжя  на Ѕ житлового будинку АДРЕСА_1.

   Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги на рішення протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                Б.Я. Янко

                                                                                                                      Справа № 2-277/2010 рік

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

   13.05.2010 року Сколівський районний суд Львівської області  в складі:

   головуючого – судді   Янка Б.Я. ;

   при секретарі               Корнуті Т.Б.

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на Ѕ житлового будинку в порядку спадкування за заповітом та Ѕ житлового будинку як частку в спільній сумісній власності подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Керуючись ст. ст. 10, 62, 209, 212- 215 ЦПК України, ст. ст. 525, 549 ЦК Української РСР в редакції 1963 року, ст. ст. 60 – 63 СК України, суд

ВИРІШИВ:

   Позов задовольнити.

   Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 на Ѕ житлового будинку АДРЕСА_1.

   Визнати за ОСОБА_2 право власності як частку в спільній сумісній власності подружжя  на Ѕ житлового будинку АДРЕСА_1.

   Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги на рішення протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                Б.Я. Янко

                                                                                                                      Справа № 2-277/2010 рік

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   13.05.2010 року Сколівський районний суд Львівської області  в складі:

   головуючого – судді   Янка Б.Я. ;

   при секретарі               Корнуті Т.Б.

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на Ѕ житлового будинку в порядку спадкування за заповітом та Ѕ житлового будинку як частку в спільній сумісній власності подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

   Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовною заявою до відповідача - Тухлянської сільської ради Сколівського району Львівської області, в якій просять визнати за ними по Ѕ частині право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті батька та як частку в спільній сумісній власності подружжя на житловий будинок АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що батько позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 володів вказаним вище будинком разом із своєю дружиною ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності подружжя. 25.01.1997 року батько в Тухлянській сільській раді Сколівського району Львівської області склав заповіт на все своє майно на ім’я позивача дочки ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 року батько (чоловік) помер. На даний час позивачі мають намір оформити право власності на зазначений будинок, проте зробити цього не можуть, оскільки відсутнє свідоцтво про право власності на об’єкт нерухомого майна.  

   Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить позов задовольнити та визнати за нею право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті свого батька.

   Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить позов задовольнити та визнати за нею право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1, як частку в спільній сумісній власності подружжя.

   Відповідач Тухлянська сільська рада Сколівського району Львівської області в судове засідання в черговий раз явку компетентного представника не забезпечила, про причини неявки компетентного представника не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи не подала. З огляду на вказане вище суд вважає неявку компетентного представника не поважною і за доцільне продовжувати розгляд справи у відсутності такого.  

   Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачів, давши оцінку доказам по справі, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

   В судовому засіданні встановлено, що батько позивача ОСОБА_1 і чоловік позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_4, після смерті якого дочка має намір оформити спадщину, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим Тухлянською сільською радою Сколівського району Львівської області 12.10.1998 року. Спадщина відкрилася в цей же день, у відповідності до ст. 525 ЦК Української РСР в редакції 1963 року. Згідно заповіту, складеного 25.01.1997 року та посвідченого посадовою особою Тухлянської сільської ради Сколівського району, батько все своє майно, яке належало йому на день смерті, заповів позивачу – дочці ОСОБА_1.

   З свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2, виданого Тухлянською сільською радою Сколівського району Львівської області 07.03.1997 року вбачається, що позивач після одруження змінила прізвище на ОСОБА_1.

   Згідно із свідоцтвом про народження позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_3, виданого повторно Тухлянською сільською радою Сколівського району 31.01.1985 року батьком останньої є ОСОБА_4.

   Позивач ОСОБА_2 претензій до спадкового майна після смерті чоловіка не має, про що і зазначила у судовому засіданні. Це пов’язано з ти, що чоловік перед смертю все своє майно, а саме Ѕ житлового будинку АДРЕСА_1, заповів дочці – ОСОБА_1. Інша частина зазначеного житлового будинку належить їй на праві спільної сумісної власності подружжя, так як такий був збудований за їхні з чоловіком спільні кошти та спільними зусиллями під час перебування у зареєстрованому шлюбі.

   Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, а кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

   З огляду на вказане, спірний житловий будинок є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя Костів, а тому позивач ОСОБА_2 належить його половина.  

   Таким чином суд встановив, що позивач ОСОБА_1 є рідною дочкою спадкодавця ОСОБА_4 і є спадкоємцем останнього за заповітом. Позивач ОСОБА_2 була дружиною покійного ОСОБА_4 і має право на отримання Ѕ житлового будинку як частку у спільно нажитому майні подружжя.

   На підставі вказаного вище, суд вважає за необхідне визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті батька на Ѕ житлового будинку АДРЕСА_1, а на іншу Ѕ частину зазначеного будинку визнати право власності за позивачем ОСОБА_2, як частку у спільному майні подружжя.

   Керуючись ст. ст. 10, 62, 209, 212- 215 ЦПК України, ст. ст. 525, 549 ЦК Української РСР в редакції 1963 року, ст. ст. 60 – 63 СК України, суд

ВИРІШИВ:

   Позов задовольнити.

   Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 на Ѕ житлового будинку АДРЕСА_1.

   Визнати за ОСОБА_2 право власності як частку в спільній сумісній власності подружжя  на Ѕ житлового будинку АДРЕСА_1.

   Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги на рішення протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

   Суддя                                                                                                                     (підпис)

   Рішення суду набрало законної сили і є копією оригіналу, який знаходиться в матеріалах справи № 2-277/2010 рік в архіві Сколівського районного суду.

    Голова Сколівського районного суду

   Львівської області                                                                                              Янко Б.Я.