Справа № 2-1010

       2010 р.

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

05 лютого 2010 року Галицький районний суд міста Львова у складі :

    головуючої – судді  –  ОЛЕКСІЄНКО М.Ю.

    при секретарі       -  БЕСПАЛЬОК О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Львова цивільну справу за позовом

    ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 11 липня 1987 року у Палаці урочистих подій м.Львова зареєструвала шлюб з відповідачем, від якого мають двох синів – ОСОБА_3, 1987 року народження, та ОСОБА_4, 1990 року народження. Спочатку спільне життя з відповідачем складалось непогано, однак після смерті його батьків стосунки істотно погіршились. Причиною цьому слугує психічне захворювання чоловіка, яке він від неї приховав. Раніше їй не було про це відомо, оскільки чоловіка стримували батьки, котрі були для нього авторитетом. Вона не має бажання та наміру у подальшому жити з відповідачем, оскільки почуття між ними втрачені, тривалий час не ведуть спільного господарства та не підтримують подружніх відносин, відновлення сім"ї неможливе, незважаючи на те, що чоловік не дає згоди на розлучення. Просить позов задовольнити.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, покликаючись на мотиви позову, дала пояснення, аналогічні мотивам, наведеним у позовній заяві. Вважає, що сім"я розпалась остаточно, підстав для збереження шлюбу не бачить, тому просить суд винести рішення про його розірвання.

Відповідач у судове засідання повторно не з"явився, хоча був повідомлений про час судового розгляду належно та вчасно, що дає суду підстави для розгляду справи у його відсутності та постановити заочне рішення у відповідності до вимог ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивачки та вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається із свідоцтва про одруження (а.с.4), сторони уклали шлюб 11 червня 1987 року у Палаці урочистих подій м.Львова, про що зроблено відповідний актовий запис № 1981.

Згідно ч.1 ст. 112 СК України, суд з”ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.

Судом встановлено, що сторони мають двох повнолітніх синів – ОСОБА_3, 1987 року народження, та ОСОБА_4, 1990 року народження, а відтак наявність малолітньої дитини не може бути перешкодою для розірвання шлюбу.

    Згідно ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

    Враховуючи те, що позивачка остаточно визначилася і збереження шлюбу не бажає, реально припинила подружні стосунки та сумісне проживання з відповідачем, суд приходить до висновку, що немає підстав для подальшого збереження їх шлюбу, у зв’язку з чим доцільно такий розірвати.  

Керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, на підставі ст. ст. 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд

в  и  р  і  ш  и  в  :

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1, 1964 року народження, та ОСОБА_2, 1956 року народження, зареєстрований 11 червня 1987 року у Палаці урочистих подій м.Львова, актовий запис № 1981.

При оформленні розірвання шлюбу у відділі РАЦСу стягнути з ОСОБА_2 17 грн. державного мита в дохід держави, звільнивши від сплати таких позивачку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ

Оригінал рішення.