465/945/21

                       2-з/465/30/21

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

17.02.2021 року                                                                        м. Львів

Франківський районний суд міста Львова

у складі: головуючогосудді Марків Ю.С.,

з участю секретаря Галімурки О.І.,

розглянувши матеріали заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

09.02.2021 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить в якості забезпечення позову накласти арешт намайно, що належить відповідачеві - ОСОБА_2 , а саме: житлова квартира загальною площею 39,5 кв.м., житлова площа 27,7 кв.м. до квартири належить комора в підвалі площею 13,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Подана заява мотивована тмм, що він звернувся до Франківського районного суду м.Львова із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. Зазначає, що відповідач заборгованості в порушення договірних зобов`язань не повернув, а зважаючи на значний розмір суми заборгованості, яка складає 47687,50 доларів США, є всі підстави, як ним зазначається, що у разі ухвалення рішення на користь позивача, відповідач буде уникати виконання судового рішення., відтак це може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову. При цьому, сума заборгованість, яку він просить стягнути становить 47687,50 доларів США, а нерухоме майно, яке належить відповідачу на праві власності коштує менше аналогічної ціни за ринковими цінами.

Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

У відповідності з роз`ясненнями, викладеними в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову`розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши заяву про забезпечення позову та враховуючи вищезазначене, суд вважає, що така заява не підлягає до задоволення, оскільки позивач не обґрунтував підстав для забезпечення позову та не надав суду будь-яких належних та переконливих доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза можливого невиконання рішення суду та ОСОБА_2 вчиняються дії, спрямовані на відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а невжиття таких заходів в подальшому призведе до неможливості забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених, оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Таким чином, враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити.

З наведених міркувань та керуючись ст. 149, 153 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволені заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя                                                                 Марків Ю.С.