ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"17" лютого 2021 р. Справа№ 910/3359/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Разіної Т.І.

за участю секретаря судового засідання Тарнавського В.Б.

за участю представника(-ів) згідно протоколу судового засідання від 17.02.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 (повний текст складено 03.12.2020) та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2020

по справі №910/3359/20 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест КМ"

до Київської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2) Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будінвест КМ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення № 446/8019 від 12.12.2019 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 1,0900 га на АДРЕСА_1 , укладеного між Київської міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвестком КМ" від 14.08.2007 № 85-6-00341 (зі змінами, внесеними угодою від 29.05.2017) та врегулювання подальшого використання земельної ділянки площею 1,09 га на АДРЕСА_1 ".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказаним рішенням відповідачем порушені права позивача, як орендаря земельної ділянки, оскільки відповідач до закінчення строку дії договору оренди вирішив розірвати договір односторонньому порядку без достатніх на те правових підстав та вчинити відповідні дії щодо зняття його з державної реєстрації. Цим же рішенням Київська міська рада доручила здійснити оформлення права постійного користування зазначеною земельною ділянкою на іншу особу (Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва) та розробити проект землеустрою земельної ділянки щодо зміни її цільового призначення.

З огляду на викладене, позивач стверджував, що оспорюване рішення було прийняте відповідачем незаконно, з порушенням норм чинного законодавства. У той же час, при прийнятті спірного рішення відповідач не дотримався процедури, передбаченої Регламентом Київської міської ради, затвердженого рішенням Київради № 579/579 від 07.07.2016, що також свідчить про його протиправність.

За таких обставин позивач посилаючись на положення ст. 188 ст. 141, 143 Земельного кодексу України, ст. 21, 614, 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 25, 27, 31, 32 Закону України "Про оренду землі" просив суд першої інстанції визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради № 446/8019 від 12.12.2019 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 1,0900 га на АДРЕСА_1 , укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвестком КМ" № 85-6-00341 від 14.08.2007 (зі змінами, внесеними угодою від 29.05.2017), та врегулювання питання подальшого використання земельної ділянки площею 1,09 га на АДРЕСА_1 ", прийняте на пленарному засіданні IX сесії Київської міської ради VIII скликання.

26.05.2020 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшли заяви про вступ у справу третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою занесеною судом першої інстанції до протоколу судового засідання від 01.06.2020 у задоволенні клопотань про залучення третіх осіб без самостійних вимог - відмовлено.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасувати рішення Київської міської ради № 446/8019 від 12.12.2019 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 1,0900 га на АДРЕСА_1 , укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвестком КМ" № 85-6-00341 від 14.08.2007 (зі змінами, внесеними угодою від 29.05.2017), та врегулювання питання подальшого використання земельної ділянки площею 1,09 га на АДРЕСА_1 ", прийняте на пленарному засіданні IX сесії Київської міської ради VIII скликання. Стягнуто з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест КМ" витрати по сплаті судового збору за подачу позову в сумі 2 102,00 грн, витрати по сплаті судового збору за заяву про забезпечення позову у сумі 1 051,00 грн.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять:

- скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 про відмову у задоволенні клопотань (заяв) про залучення третіх осіб без самостійних вимог, постановлену судом першої інстанції без виходу до нарадчої кімнати та занесену до протоколу судового засідання від 01.06.2020 року по справі №901/3359/20, в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/3359/20 та ухвалити нове рішення про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Будінвест КМ" в задоволенні позовних вимог повністю.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції скаржники зазначають неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

За твердженням скаржників, порушення процесуального права полягає у відмові судом першої інстанції в задоволенні заяв про вступ у дану справу скаржників, у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки останні вважають, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду стосується їх прав та законних інтересів.

Крім цього, скаржники посилаються на те, що судом першої інстанції при розгляді заяв про вступ у справу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у якості третіх осіб не було враховано існуючу судову практику в аналогічних справах щодо допуску до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, які є власниками та/або користувачами суміжних земельних ділянок, зокрема у справах за №№ 910/12489/18, 910/10439/19.

Короткий зміст відзиву позивача на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів викладених у апеляційній скарзі, позивач наголошує на тому, що сам факт, що скаржники є мешканцями житлових будинків АДРЕСА_2 , які є суміжними із земельною ділянкою позивача, яка є предметом даного спору, не створює порушень прав та інтересів скаржників.

Разом з цим, позивач зазначає, що оскаржуваним рішення суду першої інстанції не вирішувалися права та обов`язки скаржників, тому просить суд апеляційної інстанції закрити апеляційне провадження за вищезгаданою апеляційною скаргою.

Короткий зміст письмового правового та документального обґрунтування скаржників щодо наявності правового зв`язку між сторонами у справі та скаржниками, порушення їх прав оскаржуваним рішення суду та узагальнення його доводів.

Вказане обґрунтування мотивоване тим, що між діями позивача на спірній земельній ділянці щодо намагань її забудови та діями скаржників й інших членів місцевої громади щодо захисту ділянки від забудови з метою її забезпечення як частини паркової зони міста існує правової зв`язок, що полягає в обумовленості дій місцевої громади по захисту порушених прав у відповідь на будь-які дії (спроби) позивача здійснити забудову спірної земельної ділянки та знищити існуючий стан благоустрою парку.

Крім цього, скаржники зауважують на тому, що правовий зв`язок між позивачем (його діями) та скаржниками ґрунтується на безпосередньому сусідньому розташуванні спірної земельної ділянки та прибудинкової території багатоквартирних будинків, в яких проживають скаржники.

Також скаржники посилаються на те, що їх інтерес відносно спірної земельної ділянки полягає у збереженні зеленої зони на сусідній земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 (спірній земельній ділянці) та залишенні в силі оспорюваного рішення Київської міської ради № 446/8019 від 12.12.2019 про розірвання договору оренди з позивачем та надання спірній земельній ділянці статусу парку, оскільки це створює умови для безпечного для життя і здоров`я довкілля.

За таких підстав, скаржники вважають, що оскаржуване судове рішення прямо впливає на їх права та законні інтереси.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 04.01.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по справі №910/3359/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 по справі №910/3359/20; зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надати Північному апеляційному господарському суду через канцелярію суду правове та документальне обґрунтування наявності правового зв`язку між сторонами у справі та скаржниками, порушення їх прав оскаржуваним рішенням суду, станом на час прийняття оскаржуваного рішення; розгляд апеляційної скарги призначено на 17.02.2021.

В судове засідання, яке відбулося 17.02.2021 з`явилися представники скаржників, позивача, відповідача та третьої особи-1, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Представник третьої особи-2 у судове засідання не з`явився, про причину відсутності суду апеляційної інстанції не повідомив. Оскільки явка представника третьої особи-2 у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення про місце, дату та час судового розгляду, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0411633288178.

Судова колегія визнала можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника третьої особи-2.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про закриття апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виходячи з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Частиною 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Таким чином, звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом. Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають.

За правилами ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Законом встановлено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності. Частина 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України містить перелік суб`єктів, право на звернення яких до господарського суду є обмеженим. Це означає, що право на звернення до господарського суду повинно бути прямо передбачене законодавчими актами України.

Відповідно до приписів ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність). Юридична особа набуває процесуальних прав та обов`язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.

Діючим законодавством України передбачено виключний перелік суб`єктів, які вправі оскаржити в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду у випадку наявності підстав для цього. Визначаючи коло вказаних суб`єктів, законодавство передбачає попередню участь апелянта у справі з певним процесуальним статусом, за винятком випадків, коли рішення стосується прав та обов`язків скаржника, який не брав участь у справі.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто у рішенні суду повинен безпосередньо розглядатися і вирішуватися спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або має бути наведено судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

При розгляді апеляційної скарги, подана особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження, повинен з`ясувати наявність правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі.

Рішення або постанова господарських судів є такими, що прийняті про права та обов`язки особи, яку не було залучено до участі у справі, якщо у них розглянуто і вирішено питання про право у правовідносинах, учасником яких є така особа, або якщо в їх описовій або мотивувальній частині містяться висновки чи судження про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині господарський суд прямо вказав про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку ст. 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, що означає, що скаржник має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Водночас, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

Відтак, звертаючись з апеляційною скаргою має бути чітко зазначено, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, про які саме та яким чином прослідковується та співвідноситься правовий зв`язок вирішених правовідносин між сторонами з правами, інтересами та (або) обов`язками особи, що не брала участі у цій справі.

Доведення цих обставин покладено на скаржників, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За правилами п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Так, предметом позову була вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення № 446/8019 від 12.12.2019 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 1,0900 га на АДРЕСА_1 , укладеного між Київської міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвестком КМ" від 14.08.2007 № 85-6-00341 (зі змінами, внесеними угодою від 29.05.2017) та врегулювання подальшого використання земельної ділянки площею 1,09 га на АДРЕСА_1 ".

Поряд з цим, обставин щодо порушення прав та інтересів інших осіб, у тому числі прав і інтересів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо предмета спору, а також обставин участі останніх в укладені та виконанні договору оренди земельної ділянки площею 1,0900 га на АДРЕСА_1 не встановлено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

З огляду на зазначені вище обставини та те, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/3359/20 не порушувало права скаржників на час ухвалення оскаржуваного рішення та не порушує і не впливає на права, обов`язки та охоронювані законом інтереси ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на час звернення з апеляційною скаргою, скаржники не можуть бути залучені до участі у справі у якості третіх осіб, а рішення суду першої інстанції за цією апеляційною скаргою не підлягає перегляду апеляційним судом.

Посилання скаржника на судову практику в інших справах №910/12489/18 та №910/10439/19, колегія суддів оцінюється критично, оскільки скаржники не враховують того, що по останніх треті особи залучалися на стадії розгляду справи в суді першої інстанції, а не під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/3359/20.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16.

Керуючись ст. 234, п. 2 ч. 1 ст. 264, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Закрити апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 у справі № 910/3359/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

Т.І. Разіна