ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2010 р. Справа №07/2548
За позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_1
до Черкаської міської ради
та до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2
про визнання недійсними рішення та договору
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Ковба І.М.
Представники сторін:
від позивача: особисто позивач –ОСОБА_1, ОСОБА_3 –за довіреністю від 30.11.2009р.;
від першого відповідача: Стойко А.Ю. –за довіреністю від 26.01.2010р.;
від другого відповідача: особисто відповідач –ОСОБА_2, ОСОБА_5 –за довіреністю від 25.11.2009р.
Заявлено позов про визнання недійсними рішення восьмої сесії Черкаської міської ради від 30.06.2005р. №8-247 “Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 03.03.2005р. № 8-38” та укладеного на підставі цього рішення між відповідачами договору оренди землі від 04.07.2005р., розташованої на перетині вулиць Гагаріна і Розкопної в м. Черкаси.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що з дозволу Черкаської міської ради в 2004р. був розроблений проект відведення йому земельної ділянки площею 30123 кв.м., розташованої на перетині вулиць Гагаріна і Розкопної в м. Черкаси, який (проект) після державної землевпорядної експертизи з усіма необхідними матеріалами був переданий на розгляд до Черкаської міської ради. Про прийняті Черкаською міською радою рішення від 03.03.2005р. №8-38 “Про надання приватному підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду на перетині вул.. Гагаріна та Розкопної” і від 30.06.2005р. “Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 03.03.2005р. №8-38” за твердженням позивача він дізнався під час розслідування порушеної за постановою прокурора Придніпровського району м. Черкаси від 27.06.2008р. відносно нього кримінальної справи по факту самовільного захоплення земельної ділянки. Позивач вважає спірне рішення і укладений на підставі нього між відповідачами спірний договір оренди землі такими, що не відповідають вимогам ст. ст. 123, 124, 151 Земельного кодексу України, ст. ст. 55, 56 Закону України “Про землеустрій” та постановам Кабінету Міністрів України від 31.03.2004р. №427 та від 26.05.2004р. №677, через те, що цими рішенням і договором позивача позбавили без його волі на те оренди земельної ділянки, на відведення якої він витратив кошти та час, і в порушення встановленого порядку незаконно надали вказану земельну ділянку в оренду ОСОБА_2, яка не мала для цього документів на відведення їй земельної ділянки.
Позивач також заперечив доводи відповідачів про сплив трирічної позовної давності для звернення до господарського суду з таким позовом.
У засіданні суду позивач та його представник позов підтримали з викладених вище підстав.
Відзив на позов від першого відповідача до господарського суду не надійшов.
У засіданні суду представник першого відповідача проти позову заперечив, оскільки вважає спірне рішення законним та обґрунтованим, враховуючи, що є заява позивача від 22.04.2005р. про внесення змін в рішення Черкаської міської ради від 03.03.2005р. № 8-38 в частині заміни землекористувача ОСОБА_1 на ОСОБА_2 і, що остання розробила технічну документацію із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право на земельну ділянку. Крім того, представник першого відповідача вказав на пропущення позивачем строку позовної давності.
Другий відповідач проти позову заперечив, оскільки з доводів позивача не вбачає підстав для визнання недійсними спірних рішення і договору. При цьому другий відповідач зазначив, що позивач не укладав договору оренди землі, тому не набув права на оренду земельної ділянки і подав заяву від 22.04.2005р. про заміну його як землекористувача на ОСОБА_2 Враховуючи, що земельна ділянка площею 30123 кв.м. на перетині вулиць Гагаріна і Розкопної в м. Черкаси і її цільове призначення не змінювалося, тому проект її відведення ОСОБА_6 не розроблявся. Після прийняття Черкаською міською радою спірного рішення була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право на земельну ділянку, складовою частиною якої є саме спірне рішення.
Другий відповідач заявив про застосування при вирішенні цього спору трирічної позовної давності, яка на його думку на день подання позивачем позову спливла.
У засіданні суду другий відповідач та його представник підтримали заперечення проти позову.
З 30 березня по 2 квітня 2010р. в судовому засіданні оголошувалась перерва.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення учасників процесу, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
В 2004р. після вибору місця розташування ОСОБА_1 парку розваг у м. Черкаси товариством з обмеженою відповідальністю “Черкаський міський земельно-кадастровий центр” був розроблений проект відведення земельної ділянки підприємцю ОСОБА_1 площею 30123 кв.м. під розміщення парку розваг в зоні відпочинку населення на перетині вул. Гагаріна та Розкопної у м. Черкаси. Цей проект після погодження його з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини, територіальним органом виконавчої влади з питань водного господарства і проведення державної землевпорядної експертизи був поданий на розгляд до Черкаської міської ради.
3 березня 2005р. Черкаська міська рада прийняла рішення №8-38 “Про надання приватному підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду на перетині вул. Гагаріна та Розкопної”. Цим рішенням Черкаська міська рада затвердила проект відведення земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_1 на перетині вул. Гагаріна та Розкопної у м. Черкаси і вирішила надати йому в оренду на 49 років ( без права передачі її в суборенду) земельну ділянку площею 30123 кв. м. на перетині вул. Гагаріна та Розкопної у м. Черкаси під розташування парку розваг за рахунок земель Черкаської міської ради при умові виконання вимог висновку черкаського регіонального управління водних ресурсів від 23.11.2004р. №833.
4 березня 2005р. приватний підприємець ОСОБА_1 та приватний підприємець ОСОБА_2 уклали договір про спільну діяльність № 01/03, згідно з яким приватний підприємець ОСОБА_1 зобов‘язується, зокрема, надати приватному підприємцю ОСОБА_2 право користування земельною ділянкою площею 30123 кв. м., розташованою на перетині вул. Гагаріна та Розкопної, з метою розвитку парку розваг.
1 квітня 2005р. підприємець ОСОБА_2 подала до Черкаської міської ради заяву про те, що у зв’язку з укладенням нею з підприємцем ОСОБА_1 договору про спільну діяльність від 04.03.2005р. №01/03 вона не заперечує проти внесення змін в рішення Черкаської міської ради від 03.03.2005р. №8-38 в частині заміни землекористувача з підприємця ОСОБА_1 на підприємця ОСОБА_2
3 квітня 2005р. на виконання рішення Черкаської міської ради від 03.03.2005р. № 8-38 представником товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаський міський земельно –кадастровий центр” ОСОБА_7 в присутності начальника відділу земельних відносин виконкому Черкаської міської ради Сиротчука А.А., виконуючого обов’язки начальника міського управління земельних ресурсів Харченка В.Г., приватного підприємця ОСОБА_1 було перенесено в натуру (на місцевість) межі відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 років підприємцю ОСОБА_1 площею 30123 га на перетині вул. Гагаріна та Розкопної під розташування парку розваг за рахунок земель Черкаської міської ради із закріпленням меж межовими знаками та складено акт перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_1, який був підписаний усіма вказаними вище особами. Цей акт спростовує доводи підприємця ОСОБА_1 про те, що про рішення Черкаської міської ради від 03.03.2005р. № 8-38 він дізнався лише в 2008р. під час розслідування порушеної за постановою прокурора Придніпровського району м. Черкаси від 27.06.2008р. кримінальної справи.
Договір оренди земельної ділянки площею 30123 га, розташованої на перетині вул. Гагаріна та Розкопної у м. Черкаси між Черкаської міською радою і підприємцем ОСОБА_1 не укладався.
30 червня 2005р. Черкаська міська рада на підставі заяви підприємця ОСОБА_1 прийняла спірне рішення №8-247, яким вирішила внести зміни до власного рішення від 03.03.2005р. № 8-38, замінивши у ньому по всьому тексту у відповідних відмінках прізвище, ім‘я, по батькові “ОСОБА_1” на “ОСОБА_2”.
Надана господарському суду підприємцем ОСОБА_2 заява підприємця ОСОБА_1, на підставі якої Черкаською міською радою було прийняте спірне рішення від 30.06.2005р. №8-247, адресована Черкаській міській раді, надрукована за допомогою комп’ютера, датована 22.04.2005р. і має такий зміст “Прошу внести зміни в рішення Черкаської міської ради №8-38 від 03.03.2005р. “Про надання ПП ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду на перетині вул. Гагаріна та Розкопної” в частині заміни землекористувача з ПП ОСОБА_1 на ПП ОСОБА_2, оскільки договором про спільну діяльність №01/03 від 04.03.2005р. передбачено оформлення права на користування земельною ділянкою ПП ОСОБА_2”.
Згідно з висновком судової почеркознавчо-технічної експертизи від 03.02.2010р. №1029П;37ТЕД, призначеної ухвалою господарського суду віл 07.12.2009р. і проведеною експертом Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Благовісним О.Б., підпис на заяві від 22.04.2005р. від імені ПП ОСОБА_1 виконаний самим ОСОБА_1. На цій заяві спочатку нанесений відтиск печатки ПП ОСОБА_1, а потім виконаний ним підпис.
Таким чином, вказаним висновком експертизи спростовуються доводи підприємця ОСОБА_1 про те, що він не підписував заяви від 22.04.2005р. про заміну його як землекористувача на підприємця ОСОБА_2, а доводи підприємця ОСОБА_1 про те, що можливо він підписав на прохання ОСОБА_2 лише чистий аркуш паперу ґрунтуються на припущеннях і не підтверджуються доказами.
4 липня 2005р. Черкаська міська рада, як орендодавець, та приватний підприємець ОСОБА_2, як орендар, уклали договір оренди землі, згідно з яким орендодавець на підставі рішень Черкаської міської ради від 03.03.2005р. № 8-38 та від 30.06.2005р. № 8–247 надав, а орендар прийняв в оренду строком до 03.03.2054р. земельну ділянку на перетині вулиць Гагаріна та Розкопної під розташування парку розваг. За цільовим призначенням земельна ділянка відноситься до земель водного фонду (прибережна смуга) та земель рекреаційного призначення.
Після прийняття Черкаською міською радою спірного рішення від 30.06.2005р. № 8–247 товариством з обмеженою відповідальністю “Геоземпроект” була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право на земельну ділянку приватному підприємцю ОСОБА_2 площею 30123 кв. м. на перетині вул. Гагаріна та Розкопної під розташування парку розваг.
6 липня 2005р. договір оренди землі від 04.07.2005р. був зареєстрований в Черкаській регіональній філії ДП “”Центр ДЗК” при Держкомземі України, про що в державному реєстрі земель вчинено запис за № 040577500092.
27 червня 2008р.постановою прокурора Придніпровського району м. Черкаси було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 по факту самовільного захоплення ним земельної ділянки, яка була направлена для розслідування до слідчого відділу Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області.
Постановою слідчого СВ Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області Хандусь А.А. від 14.11.2008р. вказана кримінальна справа була закрита у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу злочину.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Земельний кодекс України в редакції, яка була чинною станом на день прийняття спірного рішення і укладення спірного договору оренди землі, передбачав такі норми:
Частини 1, 2, 5 ст. 116:
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом. Частини 1-6 ст. 123:
Надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.
Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Форма типового договору, нормативи та строки розробки проектів відведення земельних ділянок визначаються Кабінетом Міністрів України.
Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.
До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.
Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.
Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки. Земельного кодексу країни розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).
Частини 1-3 ст. 124:
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Частина 2 ст. 125:
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Статтею 56 Закону України “Про землеустрій” в редакції, яка булла чинною в 2005р., встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, включає:
а) пояснювальну записку;
б) технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку;
в) копії заяв фізичних або клопотання юридичних осіб;
г) матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки;
ґ) рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди;
д) акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання;
е) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності;
є) кадастровий план земельної ділянки;
ж) перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути.
Згідно з п. 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. №677 проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення.
Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.
Позивач не укладав з Черкаською міською радою договору оренди земельної ділянки площею 30123 кв. м., розташованої на перетині вул. Гагаріна та Розкопної у м. Черкаси, тому у нього не виникло права оренди на цю земельну ділянку, а це означає, що для надання цієї земельної ділянки в оренду іншій особі її (земельну ділянку) не треба було вилучати у позивача.
Заява позивача від 22.04.2005р. означає про фактичну відмову позивача від оренди земельної ділянки площею 30123 кв. м., розташованої на перетині вул. Гагаріна та Розкопної у м. Черкаси, тому за наявності такої заяви Черкаська міська рада мала право на передачу цієї земельної ділянки іншій особі.
Земельна ділянка площею 30123 кв. м., розташована на перетині вул. Гагаріна та Розкопної у м. Черкаси, була виділена в натурі (на місцевості) і її цільове призначення при наданні в оренду підприємцю Гурбі не змінювалося, тому при цьому в силу ст. 124 Земельного кодексу України та п. 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. №677, проект відведення земельної ділянки розробляти не треба.
Законодавство України не вимагає виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, до прийняття відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки в оренду. Як випливає із ст. 56 Закону України “Про землеустрій” таке рішення є складовою частиною вказаної технічної документації.
Таким чином, Черкаська міська рада станом на 30.06.2005р. мала право приймати рішення про надання підприємцю ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки площею 30123 кв. м., розташованої на перетині вул. Гагаріна та Розкопної у м. Черкаси.
Той факт, що питання про надання підприємцю ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки площею 30123 кв. м., розташованої на перетині вул. Гагаріна та Розкопної у м. Черкаси, було вирішено Черкаською міською радою не шляхом прийняття окремого рішення про це, а шляхом прийняття рішення про внесення відповідних змін у попередньо прийняте нею рішення, не є порушенням вимог чинного законодавства.
За таких обставин господарський суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Докази про те, що позивач довідався або міг довідатися про прийняте Черкаською міською радою спірне рішення і про укладення між відповідачами спірного договору оренди землі відсутні раніше ніж під час розслідування порушеної за постановою прокурора Придніпровського району м. Черкаси від 27.06.2008р. кримінальної справи відсутні, тому підстав вважати трирічну позовну давність для звернення позивачем до господарського суду з цим позовом такою, що спливла, немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
У позові відмовити повністю.
Це рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
СУДДЯ М.В. Дорошенко