КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/16331/20

Провадження № 33/824/358/2021

Головуючий в суді першої інстанції: Педенко А.М.

Доповідач: Трясун Ю.Р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2021 року місто Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу захисника Войкової Світлани Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року про визнання винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення стягнення, -

за участю особи, щодо якої закрите провадження ОСОБА_1 ,

захисника Войкової С.В.

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та провадження у справі закрито, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення стягнення.

Відповідно до постанови, 15 липня 2020 року о 16 год. 20 хв. по проспекту Повітрофлотському, 5, в місті Києві водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz» з номерним знаком НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем «Chevrolet Camaro» з номерним знаком НОМЕР_2 , який рухався в попутньому напрямку, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п. 2.3 б), 10.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник Войкова С.В. просить скасувати постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року та постановити нову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також суд не в повному обсязі з`ясував обставини, що мають значення для справи.

Захисник вказує, що поза увагою суду залишились пояснення ОСОБА_1 , який зазначав, що в смугу, по якій він рухався, виїхав автомобіль «Chevrolet Aveo» сірого кольору та різко зупинився та саме реагуючи на раптову зміну дорожньої обстановки, з метою уникнення зіткнення з даним автомобілем, оцінивши ситуацію на дорозі, ОСОБА_1 прийняв рішення об`їхати перешкоду та, попередньо переконавшись в безпечності такого маневру, перелаштувався у ліву смугу руху.

При цьому апелянт звертає увагу на те, що ОСОБА_1 перед здійсненням маневру подивився у дзеркало заднього виду та побачив транспортний засіб, який був достатньо далеко від ділянки дороги, на яку він мав намір перестроюватись та увімкнувши показчик лівого повороту почав перелаштовуватись та здійснюючи такий маневр, він відчув удар у лівий бік власного автомобіля.

Також захисник зазначає, що водій автомобіля «ChevroletCamaro» ОСОБА_2 не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та не вжив жодних інших заходів реагування на зміну обстановки на дорозі, був неуважним, чим порушив п.п. 2.3 б), 12.1, 12.3 ПДР України, що і стало причиною ДТП.

В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що матеріали справи не містять жодних доказів порушення ОСОБА_1 п. 2.3 б) та п. 10.1 ПДР України.

Так, захисник щодо наявного в матеріалах справи протоколу зазначає, що він не може бути визнаний належним доказом по справі, оскільки за своєю природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів.

Апелянт вказує, що наявна в матеріалах справи схема місця ДТП також не вказує на те, що ДТП сталось саме з вини ОСОБА_1 , оскільки на ній лише графічно зафіксовано об`єкти дорожньої пригоди.

Щодо доданого до матеріалів справи відеозапису, то захисник звертає увагу на те, що на ньому не зафіксовано ані номерних знаків автомобілів, ані водіїв автомобілів, ані дати, часу та місця його знімання. Також відсутні відомості про технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, що у своїй сукупності свідчить про недопустимість наведеного доказу.

Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Войкову С.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Виконуючи приписи ст. 245 КУпАП, суд першої інстанції при розгляді справи всебічно, повно та об`єктивно з`ясував обставини справи та прийняв рішення, виклавши у ньому докази, на підставі яких він дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 , та навів належні і достатні мотиви та підстави ухвалення такого рішення.

Так, відповідно до пояснень свідка ОСОБА_2 в суді першої інстанції, він керував автомобілем «Chevrolet Camaro» з номерним знаком НОМЕР_2 , рухаючись зі швидкістю 38 км/год у лівій смузі по проспекту Повітрофлотському. Момент зіткнення він не бачив, оскільки в цей момент його увага була на спідометр. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції свідок надав аналогічні показання, при цьому уточнив, що напрямок руху не змінював, а його погляд на панель приборів був близько двох секунд.

В той же час особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , як в суді першої інстанції, так і під час розгляду справи апеляційним судом стверджував, що причиною ДТП стало те, що водій ОСОБА_2 був неуважним та несвоєчасно відреагував на зміну обстановки, яка виникла в результаті перелаштування автомобіля «Mercedes-Benz», яким він керував, у смугу руху, по якій рухався ОСОБА_2 . ОСОБА_1 зазначає, що рухався по проспекту Повітрофлотському у другій смузі в напрямку проспекту Перемоги. Раптово перед ним у смугу по якій він рухався виїхав автомобіль «ChevroletAveo» та зупинився. З метою уникнення зіткнення, ввімкнувши лівий покажчик повороту, переконавшись у безпечності маневру, почав перелаштовуватись та відчув удар у лівий бік свого автомобіля.

З метою перевірки доводів апеляційної скарги судом апеляційної інстанції серед іншого також досліджений відеозапис із камери спостереження, відповідно до якого автомобіль «Mercedes-Benz» різко змінив напрямок руху, виїхавши на смугу, по якій рухався автомобіль «ChevroletCamaro». В той же час на відеозаписі не зафіксовано, що для водія автомобіля «Mercedes-Benz» виникла небезпека у русі, з метою уникнення якої єдиним правильним рішенням було б об`їзд автомобіля, який перебував попереду.

Апеляційний суд зазначає, що навіть у разі існування небезпеки, виконуючи об`їзд перешкоди, водій повинен переконатися у безпечності такого маневру. Однак ОСОБА_1 здійснював перелаштування в третю смугу руху в той час, коли по ній на дуже близькій відстані від нього рухався автомобіль «Chevrolet Camaro», про що свідчать також пошкодження на автомобілі «Mercedes-Benz»: задній бампер, задня ліва фара, крило з лівої сторони заднє, ліве заднє колесо.

Отже, апеляційний суд вважає, що саме невиконання ОСОБА_1 п.10.1 ПДР перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з виникненням ДТП і як наслідок, пошкодженням транспортних засобів.

З огляду на викладене, висновок суду про винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є обґрунтоватим, тому відсутні підстави для закриття провадження за п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Войкової С.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення стягнення, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.Р.Трясун