УХВАЛА

15 лютого 2021 року

м. Київ

Справа №344/9810/19

Провадження №51-655 ск 21

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючої Яновської О. Г.,

суддів Голубицького С. С., Стефанів Н. С.

вивчила касаційну скаргу ОСОБА_1 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2020 року і

встановила:

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд указаного судового рішення у касаційному порядку.

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), касаційний суд дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог вказаної статті.

Всупереч п. 1 ч. 2 ст. 427 КПК України ОСОБА_1 невірно вказав найменування суду касаційної інстанції; всупереч п. 3 ч. 2 ст. 427 КПК України не зазначив судові рішення, що оскаржуються, та, порушуючи вимоги ч. 5 ст. 427 КПК України, не долучив копію рішення суду апеляційної інстанції до скарги. Оскільки засудженим не долучено до касаційної скарги копії рішення суду апеляційної інстанції, зі змісту касаційної скарги неможливо зробити висновок про те, чи був вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 предметом апеляційного перегляду.

Частиною 1 ст. 424 КПК України визначено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.

Крім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі вказується обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. В обґрунтуванні обов`язково слід навести мотиви, чому особа вважає рішення незаконним, тобто в чому полягає неправильність застосування норм матеріального і/або процесуального права.

Вказаних приписів кримінального процесуального закону засуджений належним чином не виконав.

У поданій скарзі не наведено в аспекті приписів статей 412, 413, 414 КПК України у їх взаємозв`язку допущення судами таких порушень норм права, які тягнуть за собою обов`язкову зміну чи скасування судових рішень на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК України.

Такі вимоги мають узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 436 КПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.

Однак, висловлене у касаційній скарзі прохання скаржником не сформульоване належним чином.

Всупереч викладеному, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність оскаржуваного судового рішення у зв`язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, засуджений не навів доводів щодо явної несправедливості призначеного йому покарання з огляду на положення ст. 414 КПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 427 КПК України, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Однак жодних застережень щодо цієї обставини скарга не містить.

Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 .

Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК України залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.

Також суд вважає за необхідне згідно з приписом ст. 20 КПК України роз`яснити засудженому його право на кваліфіковану правову допомогу.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У ч. 2 ст. 8 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК) засудженому гарантується право на правову допомогу. Для одержання правової допомоги засуджені можуть користуватися послугами адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02 червня 2011 року № 3460-VI (далі - Закон № 3460-VI) право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою ст.13 цього Закону (в тому числі захист і складання документів процесуального характеру).

Захист, складання документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів особи, засудженої до покарання у вигляді позбавлення волі, за зверненням такої особи або за ухвалою суду забезпечують Регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (підпункт 2 пункту 8 Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 2 липня 2012 року № 967/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 травня 2016 року № 1487/5).

Таким чином, для засуджених до покарання у виді позбавлення волі на час підготовки ними заяв про перегляд судових рішень, які набрали законної сили і за якими таким особам було призначене відповідне покарання, законом встановлено гарантії їх права на правову допомогу.

Тому для одержання правової допомоги під час складання документів процесуального характеру засуджений, який відбуває покарання у виді позбавлення волі, за змістом статей 110 і 113 КВК вправі через адміністрацію виправної колонії звернутися до відповідного Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Ураховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК України, колегія суддів

постановила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на вирок Івано-Франківського міськогосуду Івано-Франківської області від 21 грудня 2020 року залишити без руху та надати йому строк для усунення вказаних недоліків упродовж п`ятнадцяти днів із дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

О. Г. Яновська С. С. Голубицький Н. С. Стефанів