Постанова

Іменем України

10 лютого 2021року

м. Київ

справа № 394/44/18

провадження № 61-6166св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ткачука О. С.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання удаваним правочину, визнання майна спільним сумісним майном подружжя та поділ майна, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Кропивницького апеляційного суду

від 24 лютого 2020 року у складі колегії суддів:

учасники справи:

позивач - відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідач - позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з позовом про поділ майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності та визнання право особистої власності на частку майна.

Позовна заява мотивована тим, що 15 червня 2002 року сторони зареєстрували шлюб, який розірвано рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 11 січня 2018 року

У період зареєстрованого шлюбу ними було придбано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , автомобіль КІА державний номер

НОМЕР_1 , автомобіль НИВА державний номер НОМЕР_2 , трактор ХТЗ -3510, трактор МТЗ - 92 державний номер НОМЕР_3 , автомобіль САЗ 3507 державний номер НОМЕР_4 . Сторони не досягли згоди щодо добровільного поділу.

Позивач просив визнати за ним право власності на Ѕ частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , визнати за ним право особистої приватної власності на автомобіль НИВА державний номер НОМЕР_2 , трактор МТЗ - 92 державний номер НОМЕР_3 , автомобіль САЗ 3507 державний номер НОМЕР_4 .

За відповідачем ОСОБА_2 просив визнати право власності на Ѕ частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та право особистої приватної власності на автомобіль КІА, державний номер

НОМЕР_1 , трактор ХТЗ-3510.

У березні 2018 року ОСОБА_3 звернулась до ОСОБА_1

з зустрічним позовом, у якому, з урахуванням уточнень, просила визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на нерухоме та рухоме майно, яке придбано під час перебування у шлюбі, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок з господарською спорудою (огорожа) по АДРЕСА_1 ; житловий будинок з погосподарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль

ВАЗ 21214, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_5 ; автомобіль САЗ 3507 самоскид, 1988 року випуску, державний номер НОМЕР_4 ; трактор колісний МТЗ-920-У1, 2001 року випуску, державний номер НОМЕР_3 ; автомобіль КІА Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,

рік випуску 2013; трактор колісний ХТЗ - 3510, державний номер

НОМЕР_6 , рік випуску 2004, меблі, побутову та кухонну техніку, сейфи, піаніно, ноутбук, сільськогосподарську техніку.

Поділити спільне сумісне майно подружжя, згідно якого визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності по Ѕ частині за кожним у наступному майні: житловому будинку з погосподарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; житловому будинку з господарською спорудою (огорожа) за адресою:

АДРЕСА_1 ; житловому будинку з погосподарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , припинити їх право спільної сумісної власності на вказане майно. Визнати право власності за ОСОБА_2 на автомобіль КІА Sportage, державний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2013, припинити право спільної сумісної власності подружжя.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності на рухоме майно, у сумі 1 198 682,80 грн.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що все перераховане в позовній заяві майно було придбано подружжям під час перебування у шлюбі. Крім того, житловий будинок з погосподарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 було збудовано подружжям в 2009 році на місці старого будинку, що був демонтований і який згідно погосподарського обліку Кам`янецької сільської ради до 2000 року обліковувався за матір`ю відповідача ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про право власності від 20 листопада 2013 року вказане вище будинковолодіння зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 .

Посилаючись на те, що в будинку АДРЕСА_1 залишилось все рухоме майно, включаючи предмети домашньої обстановки та сільськогосподарська техніка і інвентар, який подружжя використовувало у своїй господарській діяльності, а відповідач ОСОБА_1 не допускає її до користування ним та не бажає здійснити його поділ, позивач за зустрічним позовом просила зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2019 року у складі судді Краснопольської Л. П. позов ОСОБА_1 позов задоволено. Зустрічний позов

ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на нерухоме та рухоме майно, яке придбано під час перебування у шлюбі, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок з господарською спорудою (огорожа) за адресою:

АДРЕСА_1 ; житловий будинок з погосподарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль ВАЗ 21214, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_2 ; автомобіль САЗ 3507 самоскид, 1988 року випуску, державний номер НОМЕР_4 ; трактор колісний БЕЛАРУС-920-У1, 2001 року випуску, державний номер НОМЕР_3 ; трактор колісний XТ3 - 3510, державний номер НОМЕР_7 , рік випуску 2005; автомобіль КІА Sportage, державний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2013; автомобіль Renault Master, державний номер НОМЕР_6 , рік випуску 2004; меблі, побутову та кухонну техніку, сейфи, піаніно, ноутбук, сільськогосподарську техніку.

Поділено спільне сумісне майно подружжя наступним чином:

визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності по Ѕ частині житлових будинків з погосподарськими будівлями та спорудами за адресами:

АДРЕСА_1 ;

АДРЕСА_1 ;

АДРЕСА_1 , припинено право спільної сумісної власності на вказані житлові будинки.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на: автомобіль ВАЗ 21214, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автомобіль САЗ 3507 самоскид, 1988 року випуску, державний номер НОМЕР_4 ; трактор колісний БЕЛАРУС-920-У1, 2001 року випуску, державний номер

НОМЕР_3 ; трактор колісний ХТЗ - 3510, державний номер НОМЕР_7 , рік випуску 2005, припинено право спільної сумісної власності на вказані транспортні засоби.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль КІА Sportage, державний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2013, припинено право спільної сумісної власності подружжя.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію 1/2 частки вартості автомобіля Renault Master, державний номер НОМЕР_6 , рік випуску 2004, у сумі 157 833,13 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію Ѕ частки вартості транспортних засобів у загальному розмірі сумі 137 384, 50 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що належними та достеменними доказами ОСОБА_1 не довів факт особистої приватної власності на житловий будинок по

АДРЕСА_1 , як такий, що перейшов йому у власність від його матері, також не довів щодо наявності інших обставин, передбачених статтею 57 СК України.

Місцевий суд дійшов висновку, що житлові будинки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , є майном, нажитим сторонами як подружжям під час шлюбу й кожний з них має рівні права володіння, користування й розпорядження цим майном, а відтак за кожною із сторін слід визнати право власності по 1/2 частині вказаного нерухомого майна.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача за зустрічним позовом компенсації у розмірі дійсної ринкової вартості, що відповідає Ѕ частині вартості автомобіля, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірний автомобіль був спільною сумісною власністю подружжя, набутий за час шлюбу, що не заперечується сторонами, є цінним майном та неподільною річчю. Відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 не доведено належними та достеменними доказами, що він здійснив його продаж іншій особі за згодою позивача ОСОБА_2 , як другого з подружжя. Не містять і матеріали справи доказів того, що кошти, що були виручені від продажу цього автомобіля були використані в інтересах сім`ї та увійшли до спільного бюджету.

Що стосується вимог зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на рухоме майно, яке знаходиться у житловому будинку по АДРЕСА_1 та сільськогосподарської техніки і інвентаря, які використовували подружжя у своїй господарській діяльності та стягнення грошової компенсації з відповідача ОСОБА_1 замість її частки у спільній сумісній власності на рухоме майно, місцевий суд дійшов висновку про відмову в задоволенні цих вимог, оскільки жодних доказів цієї вартості суду не надано, а пояснення ОСОБА_2 , що вона визначила їх вартість на день розгляду справи за середніми цінами взагалі нічим не підтверджені, тому не можуть бути прийняті судом до уваги.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 24 лютого

2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2019 року в частині поділу транспортних засобів та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 скасовано, у цій частині ухвалено нове судове рішення.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину та за ОСОБА_1 на ѕ частин житлового будинку з погосподарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , припинено право особистої власності ОСОБА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль ВАЗ 21214, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 78 812 грн, припинено право спільної сумісної власності.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль САЗ 3507 самоскид, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , вартістю 56 282,75 грн, припинено право спільної сумісної власності.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на трактор колісний БЕЛАРУС-920-У1, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , вартістю 321 937,33 грн, припинивши право спільної сумісної власності.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль КІА Sportage, державний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2013, вартістю 286 012 грн, припинивши право спільної сумісної власності подружжя.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за поділені транспортні засоби в сумі 85 510,04 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію Ѕ частки вартості автомобіля Renault Master, державний номер НОМЕР_6 , рік випуску 2004, у сумі 76 730 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частки вартості трактора колісного ХТЗ-3510, заводський номер НОМЕР_8 , державний номер НОМЕР_7 , у сумі 51 875 грн.

В іншій частині рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2019 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що за час проживання сторін у шлюбі, площа житлового будинку по

АДРЕСА_1 збільшилась майже у двічі. Таке збільшення маси майна, яке належить позивачу, є істотним, тому поділу підлягає частина на яку майно було збільшено, а саме Ѕ частина будинку в існуючих, на день постановлення судового рішення, розмірах.

Суд апеляційної інстанції погодився з вимогами сторін в частині поділу транспортних засобів, при цьому вважав за необхідне стягнути з ОСОБА_1 компенсацію різниці вартості отриманих сторонами транспортних засобів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у березні 2020 року, ОСОБА_2 просить скасувати постанову апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог щодо поділу житлового будинку

АДРЕСА_1 , справу у цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В решті рішення суду сторонами не оскаржується.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду в частині вирішення питання щодо поділу житлового будинку

АДРЕСА_1 прийнята всупереч нормам, передбаченим статтею 263 ЦПК України з порушенням норм матеріального права та без дотриманням норм процесуального права, без врахування висновків, щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Апеляційний суд неправильно встановив фактичні обставини у справі, від яких залежить вирішення спору, висновки суду не відповідають матеріалам справи.

Суд апеляційної інстанції у повній мірі не перевірив доводи ОСОБА_2 про те, що спірний будинок є спільним майном подружжя, оскільки побудований сторонами у період зареєстрованого шлюбу на місці старого будинку, що був демонтований і обліковувався за матір`ю відповідача ОСОБА_1 .

Залишились не з`ясованими всі обставини справи щодо джерела та часу набуття спірного житлового будинку у власність.

Суд апеляційної інстанції без належних підстав збільшив розмір частки ОСОБА_1 у спірному майні.

Доводи інших учасників справи

Доводи відзиву ОСОБА_1 зводяться до того, що касаційна скарга є необґрунтованою, наведені в касаційній скарзі позиції є такими, що не стосуються предмету справи. Просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 серпні 2020 року поновлено відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Житловий будинок по АДРЕСА_1 придбано матір`ю ОСОБА_1 . ОСОБА_5 за договором купівлі - продажу від 25 квітня 2000 року. Згідно договору купівлі - продажу придбане ОСОБА_6 0. 3. домогосподарство складається із житлового будинку, жилою площею 34,41 кв. м та надвірних будівель.

15 червня 2002 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб, який розірвано рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 11 січня 2018 року.

Від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 від 11 грудня 2006 року, даний будинок належить ОСОБА_8 . Правовою підставою видачі вказаного свідоцтва зазначено рішення Кам`янецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області від 22 червня

2006 року № 9.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 20 листопада 2013 року Новоархангельським районним управлінням юстиції в Кіровоградській області на житловий будинок по АДРЕСА_1 загальною площею 105,6 кв. м, житловою 60,1 кв. м побудований у

2009 році та зареєстровано право власності 2013 року.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті З ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.

У ході судового розгляду ОСОБА_8 наполягав на тому, що спірний житловий будинок є його особистою приватною власністю, так як перейшов йому у власність від його матері на підставі заяви, адресованої Кам`янецькій сільській раді Новоархангельського району Кіровоградської області.

Сімейне законодавство передбачає два режими власності подружжя - особиста приватна власність дружини, чоловіка, тобто кожного з подружжя, та спільна сумісна власність подружжя.

У статті 57 СК України визначено перелік підстав набуття майна, яке відноситься до особистої приватної власності дружини, чоловіка.

У статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.

Апеляційний суд встановив, що за час проживання сторін у шлюбі, площа спірного будинку збільшилась майже у двічі. Таке збільшення маси майна, яке належить ОСОБА_8 є істотним, тому поділу підлягає частина, на яку майно було збільшено, а саме Ѕ частина будинку в існуючих, на день постановлення судового рішення, розмірах.

Апеляційний суд вважав за можливе визнати за ОСОБА_9 право власності на ј частину спірного житлового будинку.

Відповідно до частини першої статті 62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Як трудові затрати необхідно розуміти особисту чи спільну трудову діяльність подружжя. Така діяльність може бути направлена на ремонт майна, його добудову чи перебудову, тобто дії, що потягли істотне збільшення вартості такого майна.

Грошові затрати передбачають внесення особистих чи спільних коштів на покращення чи збільшення майна. Наявність істотного збільшення вартості є оціночним поняттям, тому у конкретній справі рішення про задоволення чи відмову у задоволенні позову приймається судом з урахуванням усіх його обставин.

Істотність має визначальне значення, так як необхідно враховувати не лише збільшення остаточної вартості в порівнянні з первинною оцінкою об`єкта, однак співвідносити і у співмірності з одиницями тенденцій загального удорожчання конкретного майна, інфляційними процесами, якісні зміни характеристик самого об`єкта та ту обставину, що первинна оцінка чи сам об`єкт стають малозначними в остаточній вартості об`єкта власності чи у остаточному об`єкті.

Істотність збільшення вартості майна підлягає з`ясуванню шляхом порівняння вартості майна до та після поліпшень внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя.

Тобто істотність збільшення вартості має відбутися така, що первинний об`єкт нерухомості, який належав одному з подружжя на праві приватної вартості, розчиняється, нівелюється, втрачається чи стає настільки несуттєвим, малозначним у порівнянні із тим об`єктом нерухомого майна, який з`явився під час шлюбу у результаті спільних трудових чи грошових затрат подружжя чи іншого з подружжя, який не є власником.

За загальною практикою мають враховуватися капітальний ремонт чи переобладнання житла, тобто значне перетворення об`єкта нерухомості.

Згідно положень статті 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розглядаючи спір по суті позовних вимог в частині поділу житлового будинку АДРЕСА_3 , суд першої інстанції дослідив технічний паспорт на спірний будинок та встановив, що будинок та господарські будівлі і споруди збудовані у період 2007-2009 року. Письмові докази на підтвердження переходу в установленому законом порядку до нього права власності на спірний будинок від матері позивач не надав.

Встановивши, що ОСОБА_8 не спростував презумпцію спільності права власності подружжя на спірний житловий будинок, місцевий суд дійшов правильного висновку, що таке майно є спільною сумісною власністю подружжя, тому підлягає поділу між подружжям, частки якого є рівними.

Суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, врахував аргументи та доводи сторін у справі, дав правову оцінку наданим сторонам доказам у їх сукупності та вирішив спір у оскарженій частині відповідно до закону.

У свою чергу, апеляційний суд всупереч вимогам статей 367, 382 ЦПК України, переоцінив наявні в справі докази, без витребування нових, не навів належних доказів на спростування висновків суду першої інстанції, скасував законне рішення суду першої інстанції.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до вимог статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково

і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, нормами матеріального та процесуального права,

які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку у їх сукупності.

Скасовуючи правильне по суті рішення суду першої інстанції

та задовольняючи скаргу, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але апеляційним судом допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, судове рішення апеляційного суду в оскарженій частині, відповідно до статті 413 ЦПК України, підлягає скасуванню із залишенням в цій частині в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

3. Постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 лютого 2020 року в частині вирішення вимоги щодо поділу житлового будинку

АДРЕСА_3 скасувати, у цій частині залишити в силі рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області

від 28 серпня 2019 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

О. С. Ткачук