Справа №173/1405/20

Провадження №2/173/49/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

У складі: головуючого: - судді Петрюк Т.М.

При секретареві – Рудовій Л.В.

за участю представника позивача – адвоката Єгорова С.А.

представника відповідача - адвоката Шахторіна А.С

       Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального провадження, в режимі відеконференції, в м. Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна і приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макушев Євгеній Петрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню -

ВСТАНОВИВ:

19.08.2020 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1 , з позовом до відповідача ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Лозенко В.В., і приватний виконавець Макушев Є.П., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

10.09.2020 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача – фізичної особи

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11.09.2020 року відкрите провадження у справі. Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін на 02.11.2020 року.

02.11.2020 року постановлена ухвала про розгляд справи за правилами загального провадження. Справа призначена до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 17.12.2020 року.

16.12.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву

17.12.2020 року в підготовчому судовому засіданні оголошена перерва в зв`язку задоволенням клопотанням про витребування доказів до 04.02.2021 року.

04.02.2021 року проведене підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду в судовому засідання на 04.02.2021 року

Учасникам розгляду справи роз`яснені права та обов`язки у відповідності до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.

04.02.2021 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1396 вчинений 28.07.2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., про звернення стягнення на предмет застави - транспортний засіб автомобіль марки BYD модель S6 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2012 року випуску, легковий універсал В, колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований відділом РЕР ДАІ № 3 ГУМВС України в Дніпропетровській області від 10.07.2012 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 29 серпня 2018 року між ним та відповідачем було укладено договір позики № 29/08/18-6, згідно якого він отримав від відповідача грошові кошти в сумі 139 134.03 грн., що за курсом НБУ на день укладення даного договору еквівалентно 4 960.00 доларів США. Позику він зобов`язувався повернути не пізніше ніж через три місяці з моменту укладання договору, тобто до 29.11.2018 року. На підтвердження отримання грошових коштів ним 05.09.2018 року була складена розписка, про те, що він отримав від ОСОБА_2 , грошові кошти в сумі 125 3007.00 грн., що еквівалентно 4960.00 доларів США.

29 серпня 2018 року між ним та відповідачем було укладено договір застави транспортного засобу. Відповідно до цього договору забезпечується заставою виконання заставодавцем зобов`язань за договором позики грошей від 29.08.2018 року, що укладений заставодержателем та заставодавцем в простій письмовій формі зі строком повернення до 29.11.2018 року, Предметом застави за цим договором є автомобіль марки BYD модель S6 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2012 року випуску, легковий універсал В, колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований відділом РЕР ДАІ № 3 ГУМВС України в Дніпропетровській області від 10.07.2012 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Пунктом 4.2 договору застави передбачено, що стягнення на предмет застави може здійснюватись на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Додатковою угодою від 16.12.2019 року до договору позики № 29/08/18-6 внесені в п. 1 договору наступні зміни, а саме: Позикодавець передає у власність Позичальнику, а Позичальник приймає у власність від позикодавця грошові кошти в сумі 116 808.00 грн., що за курсом доларів США в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (1 долар США -23.55 грн.) на день укладання цього договору еквівалентно 4 960.00 доларів США. В свою чергу позичальник зобов`язується повернути позику у визначений цим договором строк, що згідно з визначеними цим договором умовами сторони домовились, що загальна сума в гривнях, яка підлягає поверненню в строки і в порядку, передбаченому цим договором буде відповідати еквіваленту 4 960.00 доларів США за курсом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на дату здійснення платежу, не пізніше ніж через три місяці з моменту укладення даного договору до 29.02.2020 року.

Згодом він повернув ОСОБА_2 , 960 доларів США, борг, який залишився складає 4000.00 доларів США просив розстрочити в зв`язку з пандемією короновірусу COVID-19 в Україні.

В травні 2020 року він отримав заяву від відповідача, згідно якої відповідач пропонував виконати до 19.05.2020 року зобов`язання за договором позики та достроково повернути кошти в сумі 106 400.00 грн., що є еквівалентним 4000.00 доларів США та сплатити 85 120 грн., неустойки відповідно до п. 10 укладеного договору позики, при цьому до заяви не було додано розрахунку неустойки та доказів, на яку саме дату курс АТ КБ «ПРИВАТБАНК» дорівнював: 1 долар США - 26.6 грн.

14.08.2020 року він отримав постанову приватного виконавця виконавчого округу Макушева Є.П., від 07.08.2020 року про відкриття виконавчого провадження з якої дізнався, що за виконавчим написом № 1396 виданим 28.07.2020 року приватний виконавець Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., звернула стягнення на автомобіль марки BYD модель S6 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2012 року випуску, легковий універсал В, колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований відділом РЕР ДАІ № 3 ГУМВС України в Дніпропетровській області від 10.07.2012 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . За рахунок коштів, виручених від реалізації у встановленому порядку заставного майна задовольнити вимоги ОСОБА_2 , в сумі 194 020 грн. 12 коп., з яких

- 106 400.00 грн.. сума заборгованості

- 85 120.00 грн., неустойка відповідно до п. 10 договору позики

- додаткові витрати, пов`язані із вчиненням цього виконавчого напису в сумі 2 500 грн.

Вважає даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з тим, що зазначена у виконавчому написі заборгованість не є безспірною, що й стало підставою звернення до суду.

В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи. Також пояснив, що при вчиненні виконавчого напису відповідач не надав нотаріусу розрахунку заборгованості неустойки. Та вважає, що визначена ним сума заборгованості за неустойкою не є безспірною, оскільки неустойка стягується за кожен день прострочення виконання зобов`язання, а сума долара протягом вказаного періоду змінювалась.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що позивачеві була направлена заява з указаними в ній сумами заборгованості, але позивач не оскаржив розмір заборгованості, визначений в заяві , тому погодився з сумою заборгованості, таким чином сума заборгованості є безспірною. А встановлений офіційний курс долара США є доступним.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна і приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макушев Євгеній Петрович не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Письмові пояснення суду не подали.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, 29 серпня 2018 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики № 29/08/18-6, згідно якого позивач отримав від відповідача грошові кошти в сумі 139 134.03 грн., що за курсом НБУ на день укладення даного договору еквівалентно 4 960.00 доларів США. Позику позивач зобов`язувався повернути не пізніше ніж через три місяці з моменту укладання договору, тобто до 29.11.2018 року, що підтверджується копією договору позики.

На підтвердження отримання грошових коштів 05.09.2018 року позивачем була складена розписка, про те, що він отримав від ОСОБА_2 , грошові кошти в сумі 125 307.00 грн., що еквівалентно 4960.00 доларів США, що підтверджується копією розписки.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України -  За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч.1. 2 ст. 1047 ЦК України Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Таким чином судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини із договору позики. Договір був укладений у встановленій законом формі.

29 серпня 2018 року між позивачем та відповідачем було укладено договір застави транспортного засобу. Відповідно до цього договору забезпечується заставою виконання заставодавцем зобов`язань за договором позики грошей від 29.08.2018 року, що укладено заставодержателем та заставодавцем в простій письмовій формі зі строком повернення до 29.11.2018 року. Предметом застави за цим договором є автомобіль марки BYD модель S6 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2012 року випуску, легковий універсал В, колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований відділом РЕР ДАІ № 3 ГУМВС України в Дніпропетровській області від 10.07.2012 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , що підтверджується копією договору застави.

Відповідно до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього   Кодексу,   інших   актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

 Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

  Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.  Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даними договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Як вбачається з наданих суду доказів позивач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки з повернення позики, наслідком чого стало укладення додаткових угод до договору, згідно яких сторони уточнювали суму заборгованості та строки повернення боргу.

Відповідно до останньої додаткової угоди № 5 від 16.12.2019 року, укладеною між сторонами, сторони погодили, що Позиткодавець передає у власність Позичальнику, а Позичальник приймає у власність від позикодавця грошові кошти в сумі 116 808.00 грн., що за курсом доларів США в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (1 долар США -23.55 грн.) на день укладання цього договору еквівалентно 4 960.00 доларів США,, в свою чергу позичальник зобов`язується повернути позику у визначений цим договором строк, що згідно з визначеними цим договором умовами сторони домовились, що загальна сума в гривнях, яка підлягає поверненню в строки і в порядку, передбаченому цим договором буде відповідати еквіваленту 4 960.00 доларів США. за курсом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на дату здійснення платежу, не пізніше ніж через три місяці з моменту укладення даного договору до 29.02.2020 року, що підтверджується копією додаткової угоди.

За цією угодою сторони визначили графік платежів, а саме 7 536.00 грн.. що еквівалентно 320 доларів США до 29.12.2019 року; 7 536 грн., що еквівалентно 320 доларів США до 29 січня 2020 року та 101 736 грн., що еквівалентно 4 320 доларів США до 29.02.2020 року, додаткова угода підписана сторонами. Тобто сторони погодились з даними умовами.

Також судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем було сплачено відповідачу 960 доларів США, що підтверджено представниками сторін в судовому засіданні.

Наявність невиконаних зобов`язань представником позивача не заперечується.

Суду не надано доказів того, що позивач просив у в відповідача розстрочення боргу в зв`язку з пандемією короновірусу COVID-19 в Україні і сторони погодили дану пропозицію. Таким чином на час направлення позивачеві заяви про повернення боргу та вчинення виконавчого напису нотаріуса позивач мав прострочений борг за договором позики, оскільки строк його повернення. Визначений додатковою угодою № 5 минув.

Згідно укладеного між сторонами договору застави транспортного засобу в розділі 4 сторони погодили що заставодержатель набуває право звернення на Предмет застави при наявності хоча б однієї обставини з наступних:

-невиконання, або неналежного виконання Заставодавцем умов договору позики (при несвоєчасному поверненні позики повністю або її частини)

-або умов виконання цього договору у випадках, передбачених законодавством України.

Також сторони погодили спосіб звернення стягнення на предмет застави, в тому числі і на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Судом встановлено, що згідно виконавчого напису № 1396 вчиненого 28.07.2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., звернене стягнення на автомобіль марки BYD модель S6 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2012 року випуску, легковий універсал В колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований відділом РЕР ДАІ № 3 ГУМВС України в Дніпропетровській області від 10.07.2012 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , який належить на праві власності позивачеві. За рахунок коштів, виручених від реалізації у встановленому порядку заставного майна, задовольнити вимоги ОСОБА_2 , в сумі 194 020 грн. 12 коп., з яких

- 106 400.00 грн.. сума заборгованості

- 85 120.00 грн., неустойка відповідно до п. 10 договору позики

- додаткові витрати, пов`язані із вчиненням цього виконавчого напису в сумі 2 500 грн.

Позивач вважає даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з тим, що він вчинений без перевірки безспірності вимоги, оскільки до нього не додані докази, що підтверджують розрахунок неустойки.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Главою 14 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженимнаказом Міністерства

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 "Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні" від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Судом встановлено, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису керувався наданими відповідачем документами, а саме копією договору застави транспортного засобу, заявою відповідача про вчинення виконавчого напису, заявою відповідача до позивача про повернення суми боргу та його попередження про звернення стягнення на предмет застави, копією договору позики, копією додаткової угоди № 5 від 16.12.2019 року , розпискою.

Також судом встановлено, що заявою від 19 травня 2020 року відповідач пропонував повернути позивачеві в строк до 19 червня 2020 року суму боргу з урахуванням неустойки в сумах, які зазначені у виконавчому написі. Дану заяву позивач отримав 22.05.2020 року, що підтверджується копією поштового повідомлення (а.с.98), в якому зазначена адреса позивача, така ж, що і в договорі позики та у позовній заяві. Крім того у поданій позовній заяві позивач не заперечує факту отримання даної заяви. Таким чином позивач був належним чином повідомлений відповідачем про його намір звернути стягнення на предмет застави у випадку неповернення простроченого боргу до вказаного у заяві строку. В заяві чітко зазначена як сума боргу так і сума неустойки.

Позивач не надав суду доказів того, що ним повернений борг, або оспорені суми вказані у цій заяві.

Тому суд погоджується із твердженнями представника відповідача, що суми визначені в виконавчому написі є безспірними оскільки не оспорювались позивачем.

Крім того, згідно укладеного договору застави транспортного засобу, сторони погодили можливість звернення стягнення на предмет застави і у випадку неповернення позивачем як боргу в цілому, так і його частини.

В додатковій угоді № 5 від 16.12.2019 року сторони погодили суму основного боргу. Строк його повернення. Також врахували суму боргу фактично повернену позивачем.

Судом встановлено, що оспорюваний виконавчий напис, має предметом не стягнення суми боргу з позивача, а звернення стягнення на автомобіль, що дає можливість сторонам в подальшому погодити суми належні до стягнення при реалізації транспортного засобу для відшкодування боргу.

Посилання представника позивача на те, що нотаріусом порушено пп.2.1 п. 2 гл. 16 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, оскільки відповідачем не надано розрахунку заборгованості, суд вважає безпідставним.

   Оскільки в відповідно  пп. 2.1  п. 2  гл. 16 розд.ІІ   Порядку  вчиненя нотаріальних   дій, затвердженого  наказом  міністерства  юстиції  України   22.02.2012   року №  296/5 - Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені:відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника;дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи;номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи;строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Таким чином нотаріусу для вчинення виконавчого напису вимагається надання не розрахунку стягуваних сум, а інформацію щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню. Така інформація викладена в договорі, позики, додатковій угоді № 5 від 16.12.2019 року, договорі застави транспортного засобу, копії яких надані суду.

Крім того позивач лише зазначає, що суми боргу, зазначені нотаріусом у виконавчому написі не є безспірними. Але не надав суду жодного доказу, який би свідчив про їх небезспірність: доказів повернення боргу, власного розрахунку заборгованості, тощо.

Враховуючи, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусу була надана додаткова угода № 5 від 16.12.2019 року, якою погоджена сума боргу між сторонами, і яка визнана позивачем, шляхом підписання даної угоди. Позивач був проінформований про суми боргу в направленій на його адресу заяві і даний борг не оспорив та не сплатив до вказаної в заяві дати. Сторони в укладеному договорі застави транспортного засобу передбачили спосіб звернення стягнення на предмет застави шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом ухвалюється рішення про відмову у задоволенні позовних вимог понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1261.20 грн,. з відповідача не стягуються і покладаються на позивача

Сторонами заявлене клопотання про надання ними протягом 5-ти днів доказів на підтвердження понесених судових витрат по наданню правової допомоги, дана заява приймається судом та питання про її вирішення буде розглянуте шляхом ухвалення додаткового рішення, при своєчасному наданні зазначених доказів.

       Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

        Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна і приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макушев Євгеній Петрович про визнання виконавчого напису зареєстрованого реєстрі за № 1396 від 28 липня 2020, вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенком Валентин Володимирович (юридична адреса: 49000, м. Дніпро вул. В Липинського, 12 кв. 38а ) про стягнення на предмет застави – транспортний засіб автомобіль марки BYD модель S6 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 2012 року випуску легковий універсал В колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований відділом РЕР ДАІ № 3 ГУМВС України в Дніпропетровській області від 10.07.2012 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 – залишити без задоволення.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1261 20 коп. покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

Надати сторонам строк протягом п`яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення щодо надання доказів про розмір понесених ними судових витрат.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 14.02.2021 року

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 16.02.2021 року

Дата набрання законної сили: 17.03.2021 року