Справа №361/1204/19

Провадження №1-кп/359/162/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

9 лютого 2020 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі колегії суддів:

головуючого судді Вознюка С.М., суддів Чирки С.С. та Борця Є.О.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Мойсієнко О.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисників - адвокатів Пліси Н.М. та Назаренко Д.Л., потерпілої ОСОБА_2 ,

під час судового розгляду з технічною фіксацією кримінального провадження №120181101300003380, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.08.2018 року, що надійшло до суду за підсудністю з Київського апеляційного суду, з обвинувальним актом відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, українця, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, з вищою освітою,зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 152, ч.2 ст. 153 КК України, -

розглянувши в порядку ст.ст. 331, 350 КПК України клопотання прокурора Мойсієнко Олени Вікторівни про продовження дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на більш м`який у вигляді нічного домашнього арешту, -

в с т а н о в и в :

На розгляді в Бориспільському міськрайонному суді Київської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , щодо вчинення ним кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 152, ч.2 ст. 153 КК України.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.12.2020 року ОСОБА_1 змінено запобіжний захід у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання з визначенням відповідних обов`язків судом терміном на два місяці, який спливає о 24.00 год. 15.02.2021 року.

В той же час, до указаного часу завершити судовий розгляд даного кримінального провадження є неможливим, а наступне судове засідання для допиту свідка ОСОБА_3 та дослідження доказів, поданих стороною захисту раніше, у зв`язку з оголошенням перерви визначено на 15.00 год. 17.02.2021 року, згідно встановленого графіку проведення судових засідань.

У цьому зв`язку прокурором подано клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, оскільки визначені раніше ризики відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не зникли та продовжують існувати.

Захисники та обвинувачений проти клопотання прокурора заперечили, зважаючи на суперечливість позиції прокурора в цій частині.

В свою чергу, сторона захисту подала клопотання про обрання відносно обвинуваченого менш суворого виду домашнього арешту - нічного. Мотиви указаного клопотання зводяться до можливості ОСОБА_1 спілкуватися із захисниками, офіційного працевлаштування та отримання доходу для утримання себе і своєї родини в повноцінному режимі, оскільки станом на 09.02.2021 року він працює в дистанційному режимі, а тому отримує незначний дохід. Крім того, сторона захисту вказує, що ОСОБА_1 виконує всі покладені на нього судом обов`язки, чому надала докази разом з клопотанням.

Прокурор проти зменшення обов`язків та тяжкості домашнього арешту заперечила.

Потерпіла ОСОБА_2 зазначила про необхідність продовження утримання ОСОБА_1 під вартою в умовах ізоляції від суспільства, оскільки остання переживає за себе, зважаючи на те, що останній знає де вона проживає та проходить службу. На питання суду повідомила, що станом на 09.02.2021 року жодних погроз чи тиску на неї з боку захисників чи особисто ОСОБА_1 не здійснювалось.

Заслухавши пояснення та позицію сторін провадження, ознайомившись з матеріалами клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, матеріалами клопотання захисників обвинуваченого про зміну запобіжного заходу та кримінального провадження в обсязі, необхідному для розгляду заявлених клопотань, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

З урахуванням вимог ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі, наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, про що також зазначає прокурор у поданому клопотанні.

При цьому, колегія суддів приходить до висновку, що забезпечити виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, та запобігти існуючому ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, може і застосування більш м`якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою.

Так, на думку колегії суддів, щоб забезпечити виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, та запобігти існуючому ризику, до ОСОБА_1 достатньо застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням на нього обов`язків, встановлених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; носити електронний засіб контролю; утримуватися від спілкування із потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Зазначене відображено в ухвалі суду від 18.12.2020 року.

Так, відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження (зміну) запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.

За результатами, встановлених у судовому засіданні обставин, та з урахуванням доводів, викладених стороною захисту та стороною, яка підтримує державне обвинувачення, колегія суддів прийшла до переконання, що після обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ступень ризиків, які були встановлені судом, змінилися, а тому відносно нього обрано менш суворий запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

З цього приводу, станом на 09.02.2021 року ступінь ризиків не зменшилась, а обраний у цьому зв`язку менш суворий запобіжний захід відповідає тяжкості злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , та умовам можливості утримання ним родини і виконання свого захисту шляхом спілкування з захисниками.

Крім того, стороною захисту надано докази працевлаштування ОСОБА_1 в умовах домашнього арешту та гарантування працевлаштування від роботодавця. Тому підстав для зміни порядку та умов домашнього арешту, на даний час, суд не вбачає.

При цьому, на думку суду, ризику переховування від суду, за встановлених в ході судового розгляду обставин, може запобігти цілодобовий домашній арешт із покладенням на ОСОБА_1 обов`язку носити електронний засіб контролю, за допомогою якого сторона обвинувачення може відслідковувати порушення умов домашнього арешту.

Крім того, на думку колегії суддів перебування ОСОБА_1 під цілодобовим домашнім арештом з носінням електронного засобу контролю, так само як і тримання під вартою, здатне унеможливити вчинення відносно потерпілої ОСОБА_2 протиправних дій. Адже, в разі цілодобового домашнього арешту обвинувачений перебуватиме лише в одному місці - за місцем фактичного проживання, а його пересування на виклик до суду знаходитиметься під контролем правоохоронних органів з допомогою електронного засобу контролю.

Отже, вищенаведене свідчить, що в порівнянні із тим, якими під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у та його продовження 09.02.2021 року були ризики, вони, станом на дату продовження такого запобіжного заходу, не зменшилися. І при цьому нові ризики не з`явилися.

При цьому, слід зазначити, що обвинувачений знаходиться під цілодобовим домашнім арештом неповних два місяці, що на думку суду, є недостатнім терміном для розгляду клопотання про зміну уумов такого домашнього арешту.

З огляду на вище викладене, колегія суддів вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту із покладенням на нього обов`язків, встановлених ч. 5 ст. 194 КПК України, є необхідним і далі, та дозволить забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_1 , покладених на нього процесуальних обов`язків.

У відповідності до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч.6 ст.181 Кримінального процесуального кодексу України строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 331, 350, 376 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання захисників - адвокатів Назаренко Діани Леонідівни та Пліси Наталії Михайлівни про зміну запобіжного заходу на більш м`який у вигляді нічного домашнього арешту, - відмовити.

Клопотання прокурора Мойсієнко Олени Вікторівни про продовження дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання ( АДРЕСА_1 ) терміном на два місяці з носінням електронних засобів контролю та визначенням наступних обов`язків: не залишати фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися з місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про необхідність зміни свого місця проживання та зміну засобів зв`язку; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон; не спілкуватись безпосередньо, чи через інших осіб, із потерпілою та свідками у кримінальному провадженні; заборонити вживання алкогольних напоїв на строк дії обов`язків; дотримуватись правил карантинних обмежень, застосованих у відповідності до діючого законодавства України, тощо.

Термін дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 становить до 24.00 год. 10.04.2021 року.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 11.02.2021 року.

Головуючий: С.М.Вознюк

Судді: С.С.Чирка

Є.О.Борець