Справа№ 22 ц-729/09
Категорія: ЦП: 34
Головуючий у першій інстанції: Таварткіладзе О.М.
Доповідач: Сегеда С.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Виноградової Л.Є., Кононенко Н.А.,
за участю секретаря Шкрабак В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2008 року, у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,
ВСТАНОВИЛА:
22 листопада 2007 року позивач ОСОБА_2 звернулася із зазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди у сумі 9956 грн. 56 коп., моральної шкоди у сумі 5000 грн., заподіяних внаслідок залиття квартири, а також стягнення судових витрат у сумі 1031 грн.
У попередньому судовому засіданні позивач відмовилась від позовних вимог, в частині стягнення з відповідачки на її користь моральної шкоди у сумі 5000 грн., та просила суд закрити провадження у справі в цій частині, а також не наполягала на стягненні з відповідача на її користь судових витрат у сумі 1031 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2008 року прийнято відмову ОСОБА_2 від позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 грн. та провадження у справі в цій частині закрито (а.с. 68).
Відповідач ОСОБА_1 визнала позовні вимоги щодо стягнення з неї на користь позивача матеріальної шкоди у сумі 9956 грн. 56 коп. та підтвердила всі обставини, викладені позивачем, а тому просила суд ухвалити рішення у попередньому судовому засіданні (а.с. 67).
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2008 року уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені у повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування зазначеного судового рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Ухвалою колегії суддів судової палати апеляційного суду Одеської області від 03.02.2009 року строк на апеляційне оскарження рішення суду апелянту був поновлений.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 15.08.2007 року ОСОБА_1, яка проживає в квартирі АДРЕСА_1, внаслідок халатного поводження з водопровідним краном скоїла залив квартири № 55 у тому ж будинку, яка належить на праві власності позивачу, відповідно до витягу з домової книги (а.с. 34).
В суді апеляційної інстанції апелянт також підтвердила факт необережного поводження з водопровідним краном, який вона повністю не закрила, проте посилалась при цьому на вину водопостачальної організації, яка подавала воду не регулярно.
Таким чином, апелянтом не заперечується факт завдання шкоди позивачу, однак вона не погоджується із сумою цієї шкоди та фактом залиття квартири гарячою водою.
При вирішенні питання про суму завданої шкоди, суд обґрунтовано керувався письмовими доказами, які маються в матеріалах справи.
Так, факт заливу квартири позивача та перелік пошкоджень у квартирі підтверджено актом робітників ділянки № 33 КП ЖКС „Чорноморський" від 15.08.2007 року (а.с. 35) та дефектним актом (а.с. 31).
Відповідно до звіту ТОВ „Вердикт Експертиза" про визначення вартості поновлюваних робіт та компенсації витрат за порчу майна АДРЕСА_1, внаслідок заливу квартири позивачу було завдано матеріальну шкоду на суму 9956 грн. 56 коп. (а.с. 9-49).
Доводи апелянта про те, що сума матеріальної шкоди мала визначатись за результатами судової експертизи є безпідставними, оскільки про призначення останньої ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції від апелянта клопотання не надходило.
Більш того, як слідує із показань позивача, на даний час проведення експертизи неможливе, оскільки вона повністю відремонтувала квартиру і усунула завдані їй пошкодження.
Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що вимоги позивача є вмотивованими, ґрунтуються на доказах, що є в матеріалах справи та на вимогах діючого законодавства України, а тому підлягають задоволенню.
Доводи апелянта про те, що в її квартирі на той час була відсутня гаряча вода, в даному випадку правового значення не відіграє, оскільки залив квартири позивача міг бути і від холодної води, яка витікала із крану в квартирі відповідача.
Доводи апелянта про те, що вона визнала позовні вимоги помилково, у стані душевного хвилювання, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки згідно матеріалів справи, а саме заяви про визнання позовних вимог (а.с. 67) відповідач визнала суму матеріальної шкоди саме у розмірі 9956 грн. 56 коп.
Крім того, апелянт не надала суду доказів того, що під час написання заяви вона перебувала в стані душевного хвилювання і не усвідомлювала своїх дій.
Судова колегія зазначає, що апелянт, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, не надала суду жодних доказів на підставу своїх заперечень проти позовних вимог та на підтвердження апеляційної скарги.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно з’ясував обставини, що мають значення для справи, ухвалив законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення без змін.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.