КОПІЯ
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
14 квітня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів
судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
у складі:
Варвус Ю.Д. (головуюча)
Ніколової Б.Ю., Пастощука М.М.
при секретарі Гриньовій А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 4 лютого 2010 року цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі про стягнення невиплаченої надбавки до пенсії як «дітям війни» та зобов’язання здійснювати виплату такої надбавки.
Заслухавши доповідь судді, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в. Хмельницькому районі просить скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду від 4 лютого 2010 року та постановити рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказаною постановою позов задоволений частково. Постановлено визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі щодо невиплати позивачам підвищення пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі провести нарахування та виплату ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 підвищення пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі провести нарахування та виплату ОСОБА_5 підвищення пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В обґрунтування незаконності постанови зазначається, що на законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено на які органи повинні виплачувати підвищення до пенсії, за рахунок яких коштів, з яких джерел і в якому порядку мають виплачуватись надбавки до пенсії, з якого розміру мінімальної пенсії за віком обчислювати вказаний розмір підвищення. Розмір підвищень дітям війни на даний час визначений постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. Задовольняючи позовні вимоги суд не вказав з розрахунку якого саме розміру мінімальної пенсії за віком здійснювати перерахунок пенсії. Суд не взяв до уваги, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, а саме пенсії за віком, по інвалідності та по втраті годувальника, тобто тих виплат які фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду. Таким чином мінімальний розмір пенсій за віком у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, не застосовується для обчислення надбавок та підвищень до пенсії. Оскільки Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансування виплат за цим Законом проводиться із державного бюджету, а не із бюджету Пенсійного фонду, в діях управління Пенсійного фонду України у Хмельницькому районі будь-яких порушень законодавства немає.
В засідання апеляційного суду сторони не з’явилися, про день, час і місце слухання справи повідомленні у встановленому законом порядку.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 мають статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-VІ від 18.11.2004 р. На підставі вказаного Закону позивачі мають право на доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісяця. Управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі в 2006-2007 роках позивачам доплата до пенсії відповідно до Закону № 2195-VІ від 18.11.2004 р не виплачувалася.
В 2008 році позивачам була виплачена доплата до пенсії у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність згідно Постанови Кабінету міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими судом доказами.
Давши належну оцінку зібраним по справі доказам суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про неправомірність дій управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі по невиплаті встановленого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, а ОСОБА_5 за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно. За таких обставин суд обґрунтовано частково задоволив позовні вимоги.
Норми матеріального права застосовані судом правильно, порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом не допущено. Тому наявні підстави для відхилення апеляційної скарги відповідно до ст. 308 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають і спростовуються наступними обставинами.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" призупинено на 2007 рік.
Статтею 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
9 липня 2007 року Рішенням Конституційного суду України N 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Відповідно до п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Положення п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" були визнані такими, що не відповідають Конституції України, згідно з Рішенням Конституційного суду України N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин, відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати позивачам ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 по 31 грудня 2008 року, ОСОБА_5 в період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції Закону, яка діяла до 01.01.2006 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що підвищення до пенсії повинно виплачуватись у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року є необґрунтованими.
Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватись з розміру, встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Посилання на те, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, а саме пенсії за віком, по інвалідності та по втраті годувальника, є безпідставними.
Положення частини третьої статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування".
Не ґрунтується на законі і посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат підвищення до пенсії, оскільки відсутність коштів не може бути підставою невиконання зобов’язань встановлених ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону № 2135-VІ від 18.11.2004 р.
Інші підстави для скасування постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому відхилити.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 4 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: /підпис/ Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д. Варвус
====================================================================
Головуючий у І інстанції – Приступа Д.І. Справа № 22ц-876
Доповідач –Пасторщук М.М. Категорія № 57