У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Новодворської О.І.
суддів Сукманової Н.В., Кіянової С.В.
при секретарі Поправка О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 17 березня 2010 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічному позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору про надання споживчого кредиту - неукладеним .
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 17 березня 2010 року позов Акціонерного комерційного інноваційного банку « Укрсіббанк» задоволений, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку « Укрсіббанк» одноразово:
заборгованість за кредитним договором - 10 338 грн. 95 коп.,
пеня по кредиту - 436 грн. 35 коп.,
заборгованість по відсотках - 9446 грн.71 коп.
строкова заборгованість за кредитом - 79 766грн.47коп.
пеня по відсотках - 402 грн.72коп.
судовий збір - 1003 грн. 90 коп.,
витрати на інформаційно-технічне забезпечення - 252 грн.,
Всього 101 646 грн.46 коп.
У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання договору про надання споживчого кредиту не укладеним відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, відмовивши в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» та, задовольнивши його позов про визнання договору про надання споживчого кредиту - неукладеним, посилаючись на те, що судом не ураховано всіх обставин справи, порушенні норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
З матеріалів цивільної справи убачається, що у липні 2009 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернувся в суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те,, що 19 грудня 2006 р. ОСОБА_1 уклав з ПАТ «УкрСиббанк» кредитний договір, згідно якому отримав в установі банку споживчий кредит в розмірі 16600 доларів США строком на 19 грудня 2013 р. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % річних. Поручителем за даним договором є відповідач ОСОБА_2, про що свідчить договір поруки від 19 грудня 2006 р. Оскільки погашення по кредиту та відсотків здійснюється не регулярно позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість, яка за станом на 14 червня 2009 р. складає 13 167 доларів 01 цент з яких прострочена заборгованість за кредитом - 1 355,95 доларів США, що еквівалентно сумі 10 338,31 грн.; прострочена заборгованість за відсотками - 1239,01 доларів США, що еквівалентно сумі 9 446, 71грн.; строкова заборгованість за кредитом - 10462 доларів США, що еквівалентно сумі 79 766,47 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту - 57,23доларів США, що еквівалентно 436,35 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом - 52,82 доларів США, що еквівалентно сумі 402,72 грн. З наведених підстав позивач просить суд стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором у сумі 13 167, 01 доларів США, що еквівалентно 100 390,56 грн. та судові витати.
Представник відповідача ОСОБА_1- ОСОБА_3, звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання вищевказаного договору неукладеним, посилаючись на те, що відповідно до ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено умові укладення договорів споживчого кредиту. Договір про надання споживчого кредиту №11097112000 від 19.12.2006р. є договором про споживчий кредит, передбачений Законом України "Про захист прав споживачів". Відповідно до ч.4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено перелік істотних умов договору про споживчий кредит. Одною із обов'язкових умов цього виду договорів є наявність детального розпису загальної вартості кредиту для споживача. У укладеному між сторонами договорі такий пункт відсутній. Відповідно до діючого законодавства правочин, у якому сторони не досягли згоді з усіх істотних умов є неукладений, та не породжує прав та обов'язків для сторін. Така сама позиція відображена у п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009р. Крім гою відповідно до ст.1054 Цивільного Кодексу України - За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ст.1046 ЦК України - договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до умов кредитного договору АКІБ "УкрСиббанк" повинен був перерахувати кошти на рахунок позивача № 26206062375800 МФО 351005. Іншого способу отримання цих коштів між сторонами визначено не було, та ця умова є істотною умовою цього договору. Але з боку банка кошти так і не поступили на рахунок ОСОБА_1 Відповідно до цього, на теперішній час, з огляду на приписи ст.1046 ЦК України, договір про надання споживчого кредиту №11097112000 від 19.12.2006р. є неукладений. Така сама позиція відображена у п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009р. Відповідно до ч.І ст.202 ЦК України - правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
У зв'язку із тим, що неукладений правочин не породжує прав та обов'язків для сторін. Тому усі умови, яки визначені у договорі не можуть бути застосовані під час розгляду справи, та не можуть бути підставою для нарахування відсотків, фінансових (штрафних) санкцій ті інших обов'язків, яки витікають із договору.
Також неукладений правочин не може створювати правові наслідки та бути підставою для укладання інших правочинів. Тому уві види форм забезпечення зобов'язань є недійсними. Це твердження обґрунтовується відповідно до ст.8, та ч.2. ст.548 ЦК України, тобто правочин, щодо забезпечення недійсного зобов'язання є нікчемнім, так як його недійсність прямо передбачена законом.
Тому договір поруки №76968 від 19.12.2006р., також не може бути підставою для відповідальності, оскільки цей правочин з огляду на вище викладене є нікчемнім. Просив визнати вищезазначений кредитний договір неукладеним.
В судовому засіданні позивач - представник ПАТ «УкрСиббанк» свої позовні вимоги підтримав, із зустрічним позовом не погодився .
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 позов ПАТ «УкрСиббанк» не визнав, свої доводи навів в вимогах зустрічного позову, наполягає на визнанні кредитного договору неукладеним.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно встановив, які правовідносини виникли між сторонами та закон, який їх регулює.
Судом першої інстанції встановлено, що 19 грудня 2006 р. між позивачем та
відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір згідно якому останній
отримав в установі банку споживчий кредит в іноземній валюті в сумі 16600 доларів СІП А
строком до 19 грудня 2013 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12
% річних. Крім того, між позивачем та відповідачем ОСОБА_219 грудня 2006 року укладено договір поруки, згідно якому остання поручилась за належне виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором.(а.с.7-10, 13) Згідно п.п. 1.2.2., 1.3.4, відповідач ОСОБА_1. зобов'язався щомісячно здійснювати повернення кредиту, а також сплачувати нараховані відсотки за користування кредитом.
Також встановлено, та не оспорювалося самим представником ОСОБА_1, що відповідачем ОСОБА_1 погашення кредиту проводиться не регулярно і не в повному обсязі, в зв»язку з чим та на теперішній час заборгованість відповідача перед позивачем складає 13 167 доларів 01 цент, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 1 355,95 доларів США, що еквівалентно сумі 10 338,31 грн.; прострочена заборгованість за відсотками - 1 239,01 доларів США, що еквівалентно сумі 9 446, 71грн.; строкова заборгованість за кредитом - 10462 доларів США, що еквівалентно сумі 79 766,47 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту 57,23доларів США, що еквівалентно 436,35 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом - 52,82 доларів США, що еквівалентно сумі 402,72 грн. , загальна ж заборгованість за кредитним договором становить 13 167, 01 доларів США, що еквівалентно 100 390,56 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд обгрунтовано виходив із того, що згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інші не встановлено договором між фізичними особами, а розмір процентів за користування чужими грошовими коштами.
Згідно зі ч. 2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 Цивільного Кодексу України наслідками порушення відповідачем зобов'язання, щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
У відповідності до ст.. 553 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У відповідності до ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Встановивши, що відповідачі порушили зобов'язання за договором по сплаті наданого кредиту в зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 13 167 доларів 01 цент, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 1 355,95 доларів США, що еквівалентно сумі 10 338,31 грн.; прострочена заборгованість за відсотками - 1 239,01 доларів США, що еквівалентно сумі 9 446, 71грн.; строкова заборгованість за кредитом - 10462 доларів США, що еквівалентно сумі 79 766,47 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту - 57,23доларів США, що еквівалентно 436,35 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом - 52,82 доларів США, що еквівалентно сумі 402,72 грн., суд стягнув вказані суми та судовий збір у сумі 1003 грн. 90 коп., втрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в суді у розмірі 250 грн..з відповідачів на користь позивача.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання кредитного договору не укладеним, суд обгрунтовано дійшов висновку про те, що за взаємною згодою сторони уклали спірний кредитний договір у письмовій формі, визначили суму споживчого кредиту та термін погашення кредиту, відповідальність за невиконання зобов'язань, засвідчили своїми підписами та скріпили печатками, тобто кредитний договір № 11097112000 від 19 грудня 2006 р. відповідають вимогам ст. 1050, 1054, ЦК і є законними.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ст. 311 ЦПК України підстави для обов’язкового їх скасування.
Керуючись ст., ст. 308, 313,315 ЦПК України, апеляційний суд –
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 17 березня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді: