РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Новодворської О.І.
суддів Сукманової Н.В., Кіянової С.В.
при секретарі Поправка О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства Страхова компанія «АРМА» (далі ЗАТ СК «АРМА») на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 31 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ЗАТ СК «АРМА» про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
У ліпні 2007 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом ЗАТ СК «АРМА» про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди вищевказаним, посилаючись на те, що їм на праві сумісної власності належить автомобіль «Тоуоіа IX Ргасіо» держзнак НОМЕР_2 (придбаний в період шлюбу), який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу оформлений на ОСОБА_2 03.08.2005 р. між останньою та відповідачем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, однією з умов якого є проведення страхового відшкодування автомобіля, пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) незалежно від наявності вини водія.
22 березня 2006 р. в результаті ДТП, що відбулася між автомобілем позивачів, який знаходився під керуванням ОСОБА_1 та автомобілем ВАЗ-2107 держзнак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, було пошкоджено їх автомобіль. Незважаючи на своєчасне надання страховій компанії відомостей про ДТП та необхідних документів, у проведенні страхового відшкодування їм було відмовлено у зв'язку з начебто поданням ними «свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку». Просили стягнути на їх корить страхове відшкодування у розмірі вартості ремонтно-поновлювальних робіт - 161038 грн. 37 коп., а також стягнути на їх користь в рахунок відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі по 10000 грн. кожному.
В ході слухання справи позивачі свої вимоги змінили, збільшили розмір страхового відшкодування до 199311 грн. 38 коп.
Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 31 грудня 2008 р. позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були задоволені частково: на їх користь з відповідача було стягнуто страхове відшкодування в розмірі 199311 грн. 38 коп. та судові витрати у вигляді оплати експертизи - 1128 грн. і судового збору - 1700 грн.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач приніс апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просили ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилався на те, що суд безпідставно не прийняв до уваги умови договору, який підписаний сторонами і відповідно до діючого законодавства повинен виконуватися належним чином. Згідно висновку трасологічної експертизи, викладені позивачами обставини ДТП є неспроможними, що стало підставою відмови у страховому відшкодуванні. Вважали, що у суду також не було підстав для прийняття до уваги висновку товарознавчої експертизи, оскільки автомобіль на момент визначення вартості ремонтних робіт вже було продано. Крім того, стягуючи страхове відшкодування на користь позивачів, суд не відраховував суму франшизи.
В судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали і просили її задовольнити у повному обсязі.
Представник позивачів проти апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, а рішення суду залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні за таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами, надав їм відповідну оцінку і обґрунтовано дійшов висновку про наявність у позивачів права на отримання страхового відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля.
Разом з тим, при визначенні розміру страхового відшкодування суд неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до вимог п.4 ст. 309 ЦПК України, є підставами для зміни рішення.
При розгляді справи судом було встановлено, що ОСОБА_2 є власником автомобілю «Тоуоіа IX Ргасіо» держзнак НОМЕР_2, який позивачами було придбано в період шлюбу. Між позивачкою та страховою компанією (відповідачем по справі) було укладено договір страхування транспортного засобу, який хоча і був придбаним в кредит, однак за станом на 11.04.2006 р. розрахунки з банком були проведені у повному обсязі. 22.03.2006 р. вищевказаний автомобіль в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав механічні пошкодження. Вказаний випадок, згідно умов договору страхування, являється страховим, однак у виплаті страхового відшкодування позивачам було відмовлено у зв'язку з порушенням страхувальником п. 20.1.3 Договору страхування, а саме подання останнім «свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку».
Відповідно до ст. 26 Закону України „Про страхування" ( в редакції за станом на 22.03.2006 р.) та п.13 Правил добровільного страхування майна (в редакції за станом на день виникнення правовідносин) ЗАТ СК «АРМА» ( далі Правила), підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:
1. 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку;
2. 2) вчинення страхувальником-громадянином або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
3. 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;
4. 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;
1. 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
2. 6) якщо страхувальник або вигодо набувач розпочали без погодження за страховиком ремонтно-поновлювальні роботи;
3. 7) у разі подання заяви про страхову виплату за страховим випадком, не передбаченим договором страхування;
4. 8) відмова страхувальника передати права власності на викрадене або пошкоджене майно, відповідно до п.п. 11.14 Правил;
5. 9) у разі не виконання страхувальником п.п.8.2 Правил;
10) інші випадки, передбачені законодавством України.
Згідно вищевказаного, зокрема п.п.13.3 п.13 Правил, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування за вищевказаних підстав, при цьому відповідач посилався на висновки трасологічної експертизи, згідно яких при огляді дерева, що помічено в протоколі-схемі ДТП та в порівнянні з фотографіями пошкодженого автомобіля, версія позивача про механізм ДТП необґрунтована, оскільки дерево не має пошкоджень.
Виходячи з наведеного, ні сам відповідач, ні експерти не заперечують і не спростовують факт ДТП (тобто факт події, настання страхового випадку, що стало підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування), а оспорюють механізм пошкодження автомобілю, посилаючись при цьому на відсутність пошкоджень кори на дереві №1 і підтверджуючи при цьому пошкодження на дереві №2.
Разом з тим, факт події ДТП зафіксований робітниками ДАІ, при цьому складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та схема ДТП, яка засвідчена понятими, підписана водіями та робітниками ДАІ. Вказана схема ДТП не містить позначок дерев під №1 та під №2, а позначена цифрою 4.
Крім того, огляд міста події проводився у відсутності водіїв учасників ДТП. Згідно заяви позивачів в страхову компанію про ДТП, відповідачам було повідомлено про зіткнення з автомобілем ВАЗ і такий факт ніким не оспорено і не спростовано. Як вбачається зі страхового полісу, автомобіль було застраховано на всі випадки його пошкодження без урахування наявності вини водія і в судовому засіданні в суді першої інстанції представник страхової компанії підтверджував, що страхове відшкодування було б проведене за любим випадком пошкодження автомобілю
За вказаних обставин, суд обґрунтовано дійшов висновку про необхідність проведення страхового відшкодування позивачам.
Разом з тим, у суду першої інстанції не було підстав для прийняття за основу висновку автотоварознавчої експертизи №4684/27 від 21.11.2008 р., оскільки після ДТП в грудні 2006 р. автомобіль було продано. За вказаних обставин, суду необхідно було виходити з висновку спеціаліста №136/04 від 07.04.2006 р., за яким розмір матеріальної шкоди встановлено - 161038 грн. 37 коп.
Крім того, при стягненні страхового відшкодування суд не звернув уваги на те, що умовами договору передбачено франшизу, розмір якої для даного конкретного випадку встановлено у вигляді 1%, що складає 1610 грн. 38 коп.
За вказаних обставин розмір страхового відшкодування буде складати 159427 грн. 99 коп. (161038.37 - 1610.38 - 159427.99).
Відповідно до пункту 20.18 умов Договору добровільного страхування транспортного засобу від 3 серпня 2005 року при настанні страхового випадку Страховик виплачує страхове відшкодування двома частинами: 80 % страхового відшкодування сплачується на загальних умовах, а решта 20 % - за умови документального підтвердження Страхувальником оплати вартості ремонтних робіт ТЗ. Ненадання Страхувальником відповідного підтверджуючого документа Страховик має право відмовити у виплаті решти 20 % страхового відшкодування.
Судом встановлено, що позивач автомобіль продав не відремонтувавши, тому суму страхового відшкодування слід зменшити на 20% та стягнути з відповідача на користь позивачів страхове відшкодування в розмірі 127220.32 грн.
Керуючись п.3,4 ч.1 ст.309, ст.. 313, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства страхова компанія «АРМА» задовольнити частково.
Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 31 грудня 2008 року в частині стягнення страхового відшкодування змінити.
Стягнути з закритого акціонерного товариства страхова компанія «АРМА» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 127220 ( сто двадцять сім тисяч двісті двадцять) грн.. 32 коп.., а всього, з урахуванням витрат на експертизу в розмірі 1128 грн., стягнути 160555 грн. 99 коп.
Стягнути з закритого акціонерного товариства страхова компанія «АРМА» на користь держави судовий збір в розмірі 1272 ( одна тисяча двісті сімдесят дві ) грн.. 22 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді: