У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Новодворської О.І.
суддів Сукманової Н.В., Кіянової С.В.
при секретарі Поправка О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ворошиловського районного суду м. Донецька від 18 березня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Управління Держкомзему у місті Донецьку Донецької області про визнання угоди недійсною та визнання права власності. -
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 18 березня 2010 року зупинено провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Управління Держкомзему у місті Донецьку Донецької області про визнання угоди недійсною та визнання права власності до перегляду в касаційному порядку Постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2008 року, яким було визнано недійсним рішення виконкому Донецької міської ради від 15.11.2006 року № 675/6 «Про передачу громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки у власність для будівництва та житлового будинку, господарських будівель та споруд по вулиці Донецькій 19 у Ворошиловському районі».
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати, а справу передати на розгляд суду першої інстанції, посилаючись на те, що судом не ураховано всіх обставин справи, порушенні норми процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів цивільної справи убачається, що ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просить суд: визнати державний акт про право власності на земельну ділянку на ім’я ОСОБА_2 від 21.12.2006 року серії ЯБ № 477533 недійсним; визнати договір купівлі продажу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 від 15.02.2007 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 недійсним; припинити право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1; визнати державний акт на право власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_3; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку на адресою АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 700 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, посилаючись на наступне.
На підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого державним нотаріусом 06.09.1988 року, вона є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, яке розташоване на земельній ділянці площею700 кв.м.
Однак, рішенням виконкому Донецької міської ради від 15.11.2006 року № 675/6 більша частина земельної ділянки під її домоволодінням передана ОСОБА_2 у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель по АДРЕСА_2 21.12.2006 року на підставі зазначеного рішення ОСОБА_2 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 477533. 15.02.2007 року згідно договору купівлі - продажу земельної ділянки ОСОБА_2 продав земельну ділянку площею 0,0568 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_3.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2008 року по справі № 22-а-3133/08 було визнано недійсним рішення виконкому Донецької міської ради від 15.11.2006 року № 675/6 «Про передачу громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки у власність для будівництва та житлового будинку, господарських будівель та споруд по вулиці Донецькій 19 у Ворошиловському районі».
Вважає, що у неї виникло право на витребування від добросовісного покупця ОСОБА_3 земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, оскільки вона перейшла до нього на підставі угоди, яка не_відповідає вимогам закону, тобто на підставі правовстановлюючого документа, (рішення виконкому), яке визнане незаконним. Договір купівлі - продажу, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 15.02.2007 року відповідно підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України, тим паче що ОСОБА_3 фактично не прийняв земельну ділянку. Крім того, вона має бажання приватизувати земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, однак вважає для себе морально тяжким звернення в Донецьке міське управління земельних ресурсів, оскільки прокурором 10.01.2008 року порушена кримінальна справа по факту зловживання службовими особами службовим положенням при підписанні актів про право власності на земельні ділянки АДРЕСА_2 громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_4, за якою вона є потерпілою, а обвинувачення пред’явлене ОСОБА_5, який є зятем відповідача ОСОБА_2 Вважає, що так як ОСОБА_5 працює Ворошиловським землеустріювачем, то він може вплинути та перешкоджати оформленню за нею законного права на приватизацію земельної ділянки, тому вона змушена звернутися в суд с заявою про визнання за нею права власності на спірну земельну ділянку.
Зупиняючи провадження по справі місцевий суд виходив з того, що згідно п.4 ч. І ст.201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, кримінального чи адміністративного судочинства.
З таким висновком суду неможна погодитися, тому, що судове рішення суду, на яке посилався відповідач набрало законної сили, його ж перевірка в касаційному порядку не підставою до зупинення розгляду справи.
Судом першої інстанції порушені норми процесуального права, тому ухвалу слід скасувати, у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження по справі відмовити, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ч.1 ст.. 312, ст., ст. 313,315 ЦПК України, апеляційний суд –
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Ворошиловського районного суду м. Донецька від 18 березня 2010 року скасувати.
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження по справі відмовити.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді: