Судове рішення #9200058

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ


  16 квітня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

                                            головуючого  Новодворської О.І.

                                            суддів Сукманової Н.В., Кіянової С.В.  

                                            при секретарі  Поправка О.О.  

              розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах   неповнолітнього ОСОБА_2 на рішення Червоногвардійського районного суду міста Макіївки від 7 грудня 2009року по цивільній справі за позовом     ОСОБА_1, яка дії в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, КП „Жилсервис-2" про визнання права власності на частину квартири та права користування квартирою,-

                                                                В С Т А Н О В И В:

          Рішенням  Червоногвардійського районного суду міста Макіївки від 7 грудня 2009року у задоволенні позову ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження до ОСОБА_3, КП „Жмлсервис-2" про визнання права власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 відмовлено.

 В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що судом розглянуті не всі позовні вимоги, не ураховано всіх обставин справи, порушенні норми матеріального та процесуального права.

 Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної  скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів цивільної справи убачається, що у вересні 2008 року позивачка, яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, звернулася в суд з позовом до відповідачів про визнання права власності на частину квартири, посилаючись, що вона знаходилась у юридичному шлюбі з ОСОБА_3 з 3 березня 1990року. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_5, який проживає з нею, а відповідач сплачує їй аліменти на утримання сина. 15 березня 2001 року шлюб між ними був розірваний.

Її сину ОСОБА_2 належало 25/100частки у квартирі АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру за №4800,виданого Фондом державного майна України у місті Донецьку 28 серпня 2001 року. Свідоцтво було зареєстровано у БТІ міста Донецьку 7 вересня 2001 року і після отримання документів вони з відповідачем продали квартиру АДРЕСА_2. У договорі купівлі-продажу було вказано, що продавець повинен включити неповнолітніх дітей у коло співвласників квартири за адресою: АДРЕСА_3. Після продажу квартири вона з дітьми стала проживати у будинку її бабки за адресою: м. Донецьк, вул. Циклонна, 53, а відповідач купив собі квартиру за адресою:АДРЕСА_4. Після купівлі вказаної квартири відповідач зареєстрував сина у цієї квартирі, а потім їй стало відомо,що у вересні 2007року він зняв з реєстрації сина за адресою: АДРЕСА_1 тому син залишився без долі власності у квартирі за адресою: АДРЕСА_1

Позивачка просила визнати за неповнолітнім сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 та визнати його право користування вказаною квартирою.

В ході розгляду справи позивачка уточнювала позовні вимоги та просила визнати за її неповнолітнім сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та визнати за ним право користування вказаною квартирою і пояснила, що при укладенні договору про задаток від 25 серпня 2001 року відповідач взяв на себе зобов"язання при покупки квартири включити у власники сина ОСОБА_2 1998року народження. Таке ж зобов"язання було вказане і у договорі купівлі-продажу квартири від 20 вересня 2001року. Згідно домовленості у зв"язку з розірванням шлюбу і розподілом квартири, вона забезпечую житлом свою доньку, а відповідач їх сумісного сина, однак відповідач свого зобов'язанням не виконав. Відповідач не повідомив її про те, що він купив квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ще до продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 Гроші за продаж цієї квартири вони поділили порівну.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечував.

  Відповідно до положень п.5 ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Вирішуючи спір, суд не розглянув позовні вимоги позивачки про визнання за неповнолітнім сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, права користування жилою площею в квартирі АДРЕСА_1 не встановив підстави заявленого позову.

Даний недолік не був і не може бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, а тому рішення суду слід скасувати, а справу передати на новий розгляд.  

            Керуючись п. 5 ч.1 ст. 311,ст., ст. 313,315 ЦПК України,  апеляційний суд –

                                                                    УХВАЛИВ :

            Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах   неповнолітнього ОСОБА_2       задовольнити частково.

             Рішення Червоногвардійського районного суду міста Макіївки від 7 грудня 2009року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація