У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Новодворської О.І.
суддів Сукманової Н.В., Кіянової С.В.
при секретарі Поправка О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 15 грудня 2009 року за позовом відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за кредитним договором, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька від 15 грудня 2009 року стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за договором кредиту за № 571650/МБ від 23 квітня 2007 року на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в особі філії Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" Донецького регіонального управління, заборгованість в сумі 64006,42 грн. та судові витрати у розмірі 66837 грн. 37 коп./.
Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просить скасувати рішення та справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що судом не ураховано всіх обставин справи, порушенні норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
З матеріалів цивільної справи убачається, що у квітні 2009 року позивач - Відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра" в особі філії Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра", звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь банку 120 448,26 грн. за кредитним договором, а також судових витрат у розмірі 1 204,48 грн. та 30 грн., посилаючись на те, що 23 квітня 2007 року між ВАТ комерційний банк "Надра" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір за № 571650/МБ терміном до 18 квітня 2014 року, згідно до якого відповідач отримав від банку 15 893,07 доларів США і повинен був їх повернути протягом дії договору, з виплатою 15 відсотків річних за користування кредитом, і за умовами цього договору щомісячно відповідач повинен сплачувати не менше 309 доларів США. Відповідач ОСОБА_1 несвоєчасно сплачував борг за кредит та відсотки за користування кредитом і на час подання позову до суду не погасив борг по кредиту та відсотки за користування ним. Тому представник позивача просив стягнути з відповідача всю суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 15642,63 доларів США, що за курсом НБУ складає 120 448,26 грн. Вказаний розмір заборгованості за кредитним договором нарахований позивачем станом на 1 квітня 2009 року і складається з суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14 413,23 долари США, що за курсом НБУ складає 110981,88 грн., заборгованості по відсотках у розмірі 993,15 доларів США, що за курсом НБУ складає 7 647,26 грн., пені по сумі кредиту у розмірі 192,84 долари США, що за курсом НБУ складає 1 484,87 грн., пені по відсотках за користування кредитом у розмірі 43,41 доларів США, що за курсом НБУ складає 334,26 грн. У забезпечення виконання кредитного договору відповідачем ОСОБА_1 виступила його поручителем відповідачка ОСОБА_3, з якою позивачем був укладений договір поруки, що є умовами договору за № 571650/МБ від 23 квітня 2007 року. Тому представник позивача вважає, що заборгованість за кредитним договором ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повинні відшкодувати солідарно та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проти позову заперечували.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд обгрунтовано виходив із того, що відповідно до ст.ст. 1050,1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти / кредит / позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму кредиту, то він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув гроші, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до ст.ст. 549-552 ЦК України, яка нараховується від дня, коли гроші повинні бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.
Обставини та умови кредитного договору сторонами не оспорювалися. Судом встановлено, що 23 квітня 2007 року за № 571650/МБ між сторонами був укладений кредитний договір терміном до 18 квітня 2014 року на отримання кредиту у розмірі 15893,07 доларів США на придбання автомобілю, які відповідач був зобов'язаний повернути у вказаний час з виплатою 15 відсотків за користування кредитом.
Відповідно до графіку повернення кредиту за вказаним договором, відповідач повинен був сплачувати кредит щомісячно по 309 доларів США з урахуванням відсотків за користування ним.
Згідно наданих позивачем розрахунків заборгованості відповідача за договором кредиту за 571650/МБ від 23 квітня 2007 року, останнє часткове погашення внеску за кредитом було зроблено відповідачем 21 січня 2009 року у розмірі 100 доларів США.
Відповідно до п.п. 2.2.1,2.2.3 вказаного вище договору, відповідач зобов'язався погашати кредит частками щомісячно та сплачувати відсотки за його користування до 18 числа кожного місяця і мінімальний розмір платежу складає 309 доларів США, в тому числі сплатити на користь кредитора пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми заборгованості.
Крім того, згідно до п.п.3.2,3.2.1,3.2.2 названого кредитного договору, відповідачка ОСОБА_3 узяла на себе зобов'язання перед позивачем відповідати по зобов'язанням відповідача ОСОБА_1 в повному обсязі.
За період з 23 квітня 2007 року до1 грудня 2009 року відповідач погасив, по тілу кредиту 1479,84 доларів США, в той час, як, виходячи з мінімального розміру сплати кредиту у 309 доларів США, він повинен був сплатити 9270 доларів США (30 міс.х309=9270).
Виходячи з цього, суд обгрунтовано дійшов висновку, що заборгованість на 1 грудня 2009 року становить7790,16 доларів США, що за курсом НБУ на 1 грудня 2009 року складає 62187,29грн.(7790,16x7,9828) та стягнув її , пеню по суму заборгованості на цей час по кредиту у розмірі 192,84 долари США, що за курсом НБУ складає 1 484,87 грн., пеню по відсотках за користування кредитом у розмірі 43,41 доларів США, що за курсом НБУ складає 334,26 грн. солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3.
Судом першої інстанції у повному обсязі були перевірені доводи та заперечення сторін та надана їм відповідна оцінка, яка не спростована будь – якими доказами.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевірялися судом першої інстанції, та вони не спростовують висновків суду.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ст. 311 ЦПК України підстави для обов’язкового їх скасування.
Керуючись ст., ст. 308,313, 315 ЦПК України, апеляційний суд –
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 15 грудня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді: