Справа № 22ц-841/2009

Категорія 06

Головуючий в 1 інстанції Калімбет Л.І.

Доповідач Фурман Т.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року квітня місяця 21 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого: Пузанової Л.В.

суддів: Фурман Т.Г., Стародубця М.П.

при секретарі: Костеннікові Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка діє за довіреністю від імені ОСОБА_2 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 25 грудня 2008 року в справі

за позовом

ОСОБА_4 до

виконавчого комітету Генічеської міської ради Херсонської області про визнання права власності,

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2008 року ОСОБА_4 звернулася до суду зі вказаним вище позовом.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивачка зазначала, що у 1988 році ОСОБА_3 - користувач земельної ділянки розташованої за адресою АДРЕСА_1, надала їй та її чоловіку дозвіл на будівництво об’єктів нерухомості на цій земельній ділянці.

Після смерті ОСОБА_3., мати чоловіка, яка належним чином не прийняла спадщину після померлої, також не заперечувала проти здійснення ними будівництва

Протягом 1988-1990 років вона та чоловік збудували підвальне приміщення житлового будинку та господарські споруди.

Оскільки зведені будівлі були побудовані самовільно, без належного дозволу та не на відведеній їй земельній ділянці, позивачка просила суд визнати за нею право власності на самочинно збудоване нерухоме майно відповідно до ст. 376 ЦПК України та зобов’язати Генічеське державне бюро технічної інвентаризації зареєструвати за нею право власності на нерухоме майно.

Рішенням суду від 25 грудня 2008 року позов про визнання права власності задоволено, визнано за ОСОБА_4 право власності на нерухоме майно - сарай „В" загальною площею 21,6 кв.м., підвальне приміщення житлового будинку загальною площею 111,5 кв.м. ( літ „А" технічного паспорту ), ' сарай „ Д „ загальною площею 10,0 кв.м., сарай „ Е" загальною площею 7,5 кв.м., сарай „ Є„ загальною площею 5,0 кв.м., споруди № 1-№ 2 ( огорожа, ворота з хвірткою ) в решті частини позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, яка діє за довіреністю від імені ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і

ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема на те, що ухваленим рішенням порушуються права її довірителя відносно спірного майна, в той час, як його не було залучено до участі у справі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_4 доводи апелянта не визнала рішення суду вважає законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Задовольняючи позов суд виходив з того, що визнання за позивачкою права власності на самочинно збудоване нерухоме майно не порушує прав та інтересів третіх осіб.

Проте до такого висновку суд прийшов, допустивши порушення норм матеріального і процесуального законодавства, в результаті чого прийшов до неправильного висновку в спірних правовідносинах, що є безумовною підставою для скасування ухваленого в справі рішення з направленням справи на новий судовий розгляд.

Із матеріалів справи вбачається, що власником будинку по АДРЕСА_2, який розташований на земельній ділянці 330 кв.м. була ОСОБА_3 ( а.с. 10 ).

Після її смерті спадщину фактично прийняла дочка померлої - ОСОБА_5.

Зазначені факти сторони визнають і не оспорюють.

Як пояснив представник апелянта в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, що після смерті ОСОБА_5 між її дітьми - ОСОБА_6 та ОСОБА_2 виник спір, щодо поділу спадкового майна і виділу частки із складу земельної ділянки, в тому числі і майна, яке є предметом даного спору і земельної ділянки на якій це майно розташовано.

Крім того, визнавши за позивачкою право власності на самочинно збудоване майно, суд не звернув увагу на той факт, що зі змісту заявленого позову вбачається, що спірні об’єкти нерухомості були зведені нею та її чоловіком ОСОБА_6.. Цю обставину позивачка підтвердила в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Суд, при вирішенні даного спору не встановив чи не порушуються права і обов’язки ОСОБА_2 та ОСОБА_6. стосовно предмету спору та в порушення ст. 33 ЦПК України не залучив останніх до участі у справі, вирішивши питання про їх права і обов’язки в спірних правовідносинах, що згідно з п.4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд.

В позовній заяві позивачка просила зобов’язати БТІ зареєструвати за нею право власності на нерухоме майно.

Суд не залучив до участі у справі БТІ, що також відповідно до п.4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд.

Задовольняючи позовні вимоги суд не перевірив наявність підстав виникнення у позивачки права власності на самочинно збудоване майно відповідно до діючого законодавства за часом виникнення спірних правовідносин та на час розгляду спору.

Застосувавши до спірних правовідносин ст. . 376 ЦК України суд не зважив на те, що дана норма передбачає право власності на самочинно збудоване нерухоме майно лише за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Особу землекористувача або землевласника суд не встановив і до участі у справі не залучив.

При новому розгляді суду слід врахувати наведене, сприяти всебічному і повному з’ясуванню обставин справи, перевірити доводи апелянта, вжити передбачених законом заходів до всебічного, повного, об’єктивного з’ясування обставин справи, прав і обов’язків сторін, і залежно від встановленого, відповідно до вимог законодавства, що регулює спірні правовідносини, вирішити спір.

Керуючись ст. ст. 303,307, п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє за довіреністю від імені ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 25 грудня 2008 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду іншим складом суду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.