КОПІЯ
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
14 квітня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів
судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
у складі:
Варвус Ю.Д. (головуючий)
Ніколаєвої В.М., Пастощука М.М.
при секретарі Гриньовій А.М.
з участю: ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_5, поданою в інтересах ОСОБА_4, на рішення Летичівського районного суду від 11 січня 2010 року цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на лікування.
Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача та його представника, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 просить скасувати рішення Летичівського районного суду від 11 січня 2010 року та постановити рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказаним рішенням суду позов задоволений. Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 додаткові витрати на лікування сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 3750 грн.
Стягнуто з ОСОБА_4 51 грн. судового збору в дохід держави та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В обґрунтування незаконності рішення суду зазначається, що відповідач надає матеріальну допомогу на утримання сина, що підтверджується квитанціями про перерахування на адресу позивачки поштовими переказами коштів. Довідка № 217 видана Летичівською ЦРЛ про те, що ОСОБА_8 хворіє на сколіоз грудного відділу хребта І-ІІ ст. та йому рекомендоване санаторно-курортне лікування в санаторії м. Євпаторії або амбулаторно-курортне лікування в м. Бердянську, є недійсною та не повинна братися судом до уваги. Суд безпідставно взяв до уваги, як доказ, лист Летичівської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 16.10.2009 року № 376, у якому не конкретизовано вартість лікування матері, дитини чи матері і дитини разом становить 7500 грн. Позивачка не надала суду будь-яких доказів того, що кошти будуть використані саме на санаторно-курортне лікування ОСОБА_8, що заявлена нею сума належить для лікування дитини і не входить до суми коштів, необхідних для перебування у лікувальному закладі матері разом з дитиною. Син сторін по справі фактично перебуває на утриманні батьків позивачки ОСОБА_6, відповідач надає необхідну та можливу допомогу на утримання сина, а тому відсутні підстави для участі ОСОБА_4 у додаткових витратах на дитину, що викликані хворобою. Позивачка не обґрунтувала своєї частки в участі на утримання дитини, участі відповідача у додаткових витратах на дитину. Крім того, суд не врахував, що з 30.09.2008 р. відповідач ОСОБА_4 не працює, на його утриманні знаходиться мати, яка хворіє, потребує постійного догляду та стаціонарного лікування.
В засіданні апеляційного суду відповідач та його представник апеляційну скаргу підтримали з викладених у ній мотивів.
Позивачка ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилася, про день, час і місце слухання справи повідомлена у встановленому законом порядку.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 до 22 травня 2007 року перебували у зареєстрованому шлюбі. 29 березня 1994 року у них народився син ОСОБА_7.
Син ОСОБА_7, який проживає з матір’ю, хворіє на сколіоз грудного відділу хребта І-ІІ ст. і йому рекомендоване санаторно-курортне лікування в санаторії м. Євпаторії, м. Саки або амбулаторно-курортне лікування в м. Бердянську, м. Одесі.
Середня вартість путівок на санаторно-курортне лікування органів опору та руху для матері і дитини в Євпаторійському центральному дитячому клінічному санаторію становить 7500 грн.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими судом доказами.
Давши належну оцінку зібраним по справі доказам суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що додаткові витрати на дитину, пов’язані із хворобою, мають нести обоє батьків у рівних частках, а тому обґрунтовано задоволив позовні вимоги ОСОБА_6 відповідно до ст. 185 СК України.
Норми матеріального права застосовані судом правильно, порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом не допущено. Тому наявні підстави для відхилення апеляційної скарги відповідно до ст. 308 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають і його висновки не спростовують.
Відповідно до ст. 180 СК України зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 1 ст. 185 СК України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Син сторін ОСОБА_4 потребує лікування, і вартість путівки для матері та дитини в Євпаторійський центральний дитячий клінічний санаторій становить 7500 грн. Враховуючи вік дитини, вона не може перебувати самостійно в санаторії без батьків.
В засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_4 підтвердив, що син має перебувати в санаторії з матір’ю.
За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок, що батько ОСОБА_4 зобов’язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, і має нести половину вартості витрат на лікування сина в сумі 3750 грн.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач з 30.09.2008 р. не працює і на його утриманні знаходиться мати, яка хворіє, потребує постійного догляду та стаціонарного лікування, не звільняє ОСОБА_4 від обов’язку передбаченого ч. 1 ст. 185 СК України щодо своєї дитини.
Відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_4 не подав будь-яких доказів того, що довідка Летичівської ЦРЛ № 217 про хворобу ОСОБА_9 і необхідність його лікування є незаконною.
Інші підстави, в межах доводів апеляційної скарги, для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, подану в інтересах ОСОБА_4, відхилити.
Рішення Летичівського районного суду від 11 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: /підпис/ Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д. Варвус
====================================================================
Головуючий у І інстанції –Козак О.В. Справа № 22ц-544
Доповідач - Пастощук М.М. Категорія № 46