Номер провадження: 22-ц/813/5777/21

22-ц/813/5779, 22-ц/813/6569

Номер справи місцевого суду: 522/6826/19

Головуючий у першій інстанції Науменко А.В

Доповідач Гірняк Л. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2021 року                                                                 м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Одеського апеляційного суду в складі:

Головуючого - Гірняк Л.А.

Суддів - Комлевої О.С., Сегеди С.М.,

За участю секретаря - Ющак А.Ю.,

       розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 17 липня 2019 року та ухвали Приморського районного суду м. одеси від 20 серпня 2019 року( про виправлення описки) по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради

-про визнання дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

          Короткий зміст позовних вимог

       18.04.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до виконавчого комітету Одеської міської ради про забезпечення житлом.

Вимоги обґрунтовував тим, що він є інвалідом війни 2-ї групи. Разом з матірю- ОСОБА_2 та бабою- ОСОБА_3 з 18.05.2006 року перебуває на квартирному обліку у приморській районній адміністрації м. Одеси з правом позачергового надання житла. Станом на 04.03.2019 року номер у черзі-167, у списках сімї загиблих воїнів-10. 0ь 24.02.2011 року у списках інвалідів війни № 43,з 29.01.2018 року, враховано пільгу сімї ветерана військової служби.

       Вважає, що бездіяльність виконкому одеської міської ради, через яку він не отримав житло у визначений дворічний законом строк, було порушено його право на житло, гарантоване Конституцією.

Із врахуванням зазначеного, позивач просив суд :

-визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Одеської міської ради щодо незабезпечення його позачергово житловою площею у межах відповідної норми та ненадання житла в порушення вимог п.18 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни,гарантії соціального захисту».

- зобов`язати Виконавчого комітету Одеської міської ради позачергово забезпечити позивача житловою площею, та надати ОСОБА_1 благоустроєне житлове приміщення у вигляді окремої квартири в м. Одесі у межах норми житлової площі на три особи, що відповідає встановленим санітарним і технічним нормам, відповідно до вимог та строків передбачених п. 18 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як особі яка має переважне право перед всіма іншими категоріями позачерговиків на забезпечення житлом згідно частини 1 статті 46 Житлового кодексу України.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

       Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2019 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.( а.с. 38-42).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2019 року виправлено описку в вступній та резолютивній частині рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2019 року за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії наступним чином:

в останньому абзаці мотивувальної частині рішення вказати: «Керуючись ст. ст. 22 13, 76,77, 141. 259. 263. 264. 265. 268.272.273 ЩІК України.»: в першому абзаці резолютивної частині рішення вказати ««цивільного позову»; замість другого та третього абзаці у резолютивній частині рішення вказати:

«Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду міста Одеси протягом тридцйти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України.»( а.с.45-46).

       Ухвалою Приморського районного суду м. одеси від 20 серпня 2019 року виправлено описку в рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2019 року за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії та вважати правильним написання в рішенні наступним чином:

-В вступної частини рішення вказати « цивільна справа»;

-- в першому абзаці описової частині рішення вказати «Цивільним позовом»;

В останньому абзаці мотивувальної частині вказати:

«Керуючись ст.ст. 12, 13,76,77,141,259,263,264,265, 268,272,273 ЦПК України»:        

в першому абзаці резолютивної частині рішення вказати ««цивільного позову»;

в останніх двох абзацах у резолютивній частині рішення вказати:

«Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч. 1ст.354 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлений 25.07.2019року».

       В апеляційній скарзі на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2019 року ОСОБА_1 просить суд скасувати його та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи,невідповідності висновків суду,викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи та порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вирішуючи спір суд безпідставно у порушені вимог закону відмовили позивачу у задоволені позовних вимог, порушивши його право на житло. Положення ст.46 ЖК Української РСР чітко вказує, що житло особам з інвалідністю та прирівняним до них особам повинно надаватись протягом двох років з дати включення їх до списку у позачерговому порядку.

Заявник зазначає, що судом розглянута справа в порядку Кодексу адміністративного судочинства України, а не цивільного за яким відкрито провадження по справі.

       В апеляційній скарзі на ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 20.08.2019 року - про виправлення описок, заявник зазначає що районний суд змінив норми процесуального права на підставі яких ухвалив судове рішення, а саме норми КАС, а вже після подачі ним апеляційної скарги змінив свою позицію на норми ЦПК при цьому змінивши фактично суть та зміст оскаржуваного судового рішення.

       Надходження апеляційних скарг до апеляційного суду.

Ухвалою Одеського апеляційного суду ( суддя Цюра Т.В.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. одеси від 17 липня 2019 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії-повернута без розгляду.

Суд роз`яснив ОСОБА_1 , що розгляд зазначеної апеляційної скарги підвідомчий Пятому апеляційному адміністративному суду( а.с.64-65).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.11.2019 року ( суддя Комлева О.С.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2019 року про виправлення описки вступної та резолютивної частинах рішення приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2019 року та ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2019 року про виправлення описки повного тексту рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2019 року ( а.с.81-82).

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року ухвалу Одеського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.( а.с.116-120).

Протоколом автоматизованого розподілу справи визначено склад судку: суддя-доповідач-Гірняк Л.А., судді: Черевко П.М., Вадовська Л.М.

11.01.2020 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про обєднання апеляційних проваджень № 22ц/813/4134/20;22ц/813/2709/20 та 22ц/813/2710/20 в одне провадження.

Ухвалою від 21.01.2020 року відкрито апеляційне провадження на рішення приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2019 року.

Протоколом від 22.01.2020 року колегії суддів Гірняк Л.А.,Черевко П.М. та Вадовській Л.М. передано справу за № 22-ц/813/2709/20 та 22ц/813/2710/20.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Одеської міської ради просила апеляційний суд відмовити у задоволені позовних вимог.Зазначає, що повноваження щодо прийняття рішення про забезпечення житлом громадян,які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, належить виконавчому комітету ОМР, відповідно до рішень якого Райадміністрацією видається особі/особам ордер на вселення у житлові приміщення.Тому позивачем не обґрунтовано пред`явлено позовні вимоги до Одеської міської ради.

       Звертає увагу, що відповідно до ст.46 ЖК Української РСР вбачається надання законодавцем однакових умов пільговим категоріям громадян для позочергового отримання житла.Виділення квартири позивачеві поза пільговою чергою порушить право осіб, які стали на облік раніше, ніж позивач.

Відповідно до розпорядження № 5476 від 26.11.2020 року та 5496 від 26.11.2020 року протоколами від 26.11.2020 року визначений склад суду: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Позивач ОСОБА_1 до Одеського апеляційного суду надав клопотання про відкладення справи посилаючись на карантинні заходи та продовження особливого режиму роботи Одеського апеляційного суду.

Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» з подальшими змінами, постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу  COVID-19» з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусу COVID-19: 1 з подальшими змінами, на усій території України з 12 березня установлено карантин.

Рада суддів України рекомендувала у період з 16 березня встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами.

Пунктами 1, 5 розпорядження Голови Одеського апеляційного суду від 20.10.2020 року «Про посилення карантинних обмежень та продовження особливого режиму роботи суду» передбачено, що тимчасово, на час установлення на території м.Одеси рівня епідемічної небезпеки: "помаранчевий" або "червоний", зупинити розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судових процесів та припинити їх допуск до залів судових засідань.

Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у ч. ч. 1, 2 ст. 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у її якнайшвидшому розгляді, усвідомленість учасників справи про розгляд справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, наявності у справі достатніх матеріалів для її розгляду по суті, колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні клопотання представників відповідача про відкладення розгляду справи справу розглянути за відсутності її учасників.

В силу частини 2 ст.372 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю.

При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 5 ст.268 ЦПК України, в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

       У зв`язку з цим, та на підставі частини 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З цих підстав,датою складання цього судового рішення 12.02.2021 року.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ та ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ:

Щодо апеляційної скарги на ухвали суду про виправлення описок        

Судова колегія заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг приходить до наступного.

Згідно з частиною першою статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. адміністрації з правом позачергового отримання житла з 18.05.2006 року та станом на 01.01.2019 року черга в позачерговій групі-№ 167; у списках сімей загиблих- № 10; з 24.02.2011 року включені до списків інвалідів війни, де черга складає-№ 42.

Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень (частина друга статті 269 ЦПК України).

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

У підпункті «г» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України вказано, що у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження.

Зміна в судовому рішенні норм процесуального закону, порядку оскарження та строку виготовлення повного тексу рішення суду не є опискою у розумінні статті 269 ЦПК України, оскільки ці питання відноситься до юрисдикції спору, порядку розгляду справи та повноважень суду.

Аргументи апеляційної скарги  дають підстав для висновку про те, що зміна юрисдикції, порядоку розгляду справи, є правом позивача на його оскарження в апеляційному порядку, а тому зазначені ухвали підлягають скасуванню так як при виправлені зазначених описок змінено суть оскаржуваного позивачем рішення.

Щодо апеляційної скарги на рішення суду

       Відмовляючи у задоволені позовних вимогах районний суд в порядку адміністративного судочинства дійшов до висновку про необґрунтованість вимог про забезпечення житлом до виконавчого комітету Одеської міської ради, оскільки юридичний механізм забезпечення житлом реалізується через видачу ордеру на право вселення, але виконавчий комітет Одеської міської ради , до якого висунуто позовну вимогу про забезпечення житлом не вилає ордерів на право вселення до житлових приміщень.

Посилаючись на те, що виконавчий комітет Одеської міської ради не є належним відповідачем районний суд відмовив у задоволені адміністративної справи.

Виправляючи описки у судовому рішенні від 17.07.2019 року районний суд виходив з вимог ст.269 ЦПК України та вважав можливим їх виправити.

       З таким судженням районного суду погодитись не можна з наступних підстав.

Розглянувши матеріали справи апеляційний суд вважає, що зазначений спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спірні правовідносини виникають із житлових відносин, якими охоплюються питання обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, користування житловими приміщеннями державного або приватного фонду, в тому числі службовими житловими приміщеннями, забезпечення житлових прав наймача та членів його сім`ї, зокрема й безкоштовного отримання житла у власність, зміни статусу житлового приміщення тощо.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …. Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, встановленим законом.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Норми КАС України регламентують порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад.

Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Проте, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень - не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Суд зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість, однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника.

Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового чи немайнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Органи місцевого самоврядування можуть бути, як суб`єктами приватних правовідносин, так і суб`єктами публічних правовідносин. Причому статус державних органів влади визначається виключно нормами публічного права, незалежно від того, які права - цивільні чи публічні вони мають намір реалізувати.

Предметом розгляду у даній справі є вимога позивача до виконавчого комітету одеської міської ради про забезпечення житлом.

Відповідно до ст 31 ЖК УРСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

Згідно ст 33 ЖК УРСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

Статтею 42 ЖК УРСР визначено, що жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, крім випадків, передбачених статтею 46, частинами першою і другою статті 54, частиною першою статті 90, частиною шостою статті 101, статтями 102, 110, частиною першою статті 114 цього Кодексу, а також інших випадків, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

З аналізу вимог статті 1 ЦПК України та статті 2 КАС України можна зробити висновок, що не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) як суб`єктом публічного права та суб`єктом приватного права, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи, оскільки за своєю правовою природою надання безоплатно житла стосується захисту житлових прав особи.

При цьому, зважаючи на обґрунтування, які позивач наводить у якості підстав для звернення до суду, -

Як вже було зазначено вище, відповідно до п. 1 ч. 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з житлових правовідносин.

Таким чином, зважаючи на те, що спірні правовідносини мають приватноправовий характер та пов`язані безпосередньо з житловими правами.

У цьому випадку той факт, що відповідачами є виконавчий комітет Васильківської міської ради - не змінює правової природи спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий, відтак має вирішуватися судом за правилами ЦПК України.

У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов`язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача.

Аналогічні висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах щодо неможливості розгляду в порядку адміністративного судочинства спорів щодо захисту житлових прав з боку визначених відповідачами суб`єктів владних повноважень, які підлягають розгляду в межах цивільного судочинства, - викладено в постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 року у справі №6-14цс16, постанові Верховного суду від 02.04.2019 року у справі №826/20130/15 та в ряді постанов Великої Палати Верховного Суду: від 18.04.2018 року у справі №806/104/16, від 03.10.2018 року у справі №757/37024/15-а, від 03.04.2019 року у справі №826/11308/18.

За таких обставин, удова колегія прийшла до висновку, що відкривши провадження по справі у порядку цивільного судочинства, районний суд помилково розглянув його в порядку адміністративного судочинства що в силу ст.376 ЦПК України є безумовною підставою для його скасування та прийняття нової постанови по суті заявлених вимог.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач має статус ветерана війни - інваліда війни, ще підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 30.01.2015 року правлінням соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси департаменту праці і соціальної політики Одеської міської ради.

Перебуває на квартирному обліку при районній адміністрації, складом родини із 3-х осіб (вона, дочка - ОСОБА_2 , онук - ОСОБА_1 ), з правом позачергового отримання житла (пільга - сім`я загиблого (померлого) ветерана війни) з 18.05.2006 року (розпорядження районної адміністрації № 1080 від 18.05.2006).

Розпорядженням від 23.04.2010 року № 370, згідно особистої заяви та документами, які підтверджують пільги, до квартирно-облікової справи були внесені зміни та врахована пільга - інвалід армії 2 групи, що дає право на позачергове отримання житла.

Розпорядженням від 24.02.2011 року № 184, зарахована зазначена пільга. Розпорядженням від 29.01.2018 року № 27 в квартирно-обліковій справі врахована ще одна пільга ОСОБА_8 , а саме: «вдова ветерана військової служби», відповідно до заяви, ст. 6, п.п. 6-9 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Стаття 47 Конституції України декларує право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Відповідно до статі 9 Житлового кодексу Української РСР забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися шляхом будівництва або придбання доступного житла за рахунок надання державної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частинами першою, третьою та четвертою статті 43 ЖК Української РСР передбачено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень).

Статтею 46 ЖК Української PCP визначено перелік осіб, яким жилі приміщення можуть бути надані поза чергою, до таких віднесено, зокрема, інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб, яким жиле приміщення надається поза чергою протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення, а з них інвалідам першої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року з визначенням переважного права інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків.

Відповідно до пункту 15 статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має право на позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановивши, що позивач хоча і включений в списки на позачергове житло, що дає йому право на позачергове отримання житла, однак  статтею 46 ЖК Української РСР не встановлено переважного права особи на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків для членів сім`ї загиблих ветеранів війни, а тому позивач підлягає забезпеченню житлом в порядку черговості після того, як будуть забезпечені житлом особи, які були раніше включенні до списку осіб, які мають право на позачергове одержання житла, що відповідатиме положенням статті 43 ЖК Української РСР судова колегія дійшла до висновку про відмову в задоволені позову.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 03 червня 2015 року у справі № 6-390цс15, з висновком якого погодився й Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11 листопада 2019 року у справі № 712/4259/17 (провадження № 61-15146сво18).

Позивачем не надано доказів на підтвердження недобросовісності дій відповідача, а також наявності підстав для порушення черговості надання житла в межах однієї черги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. 367,368,374,376,379,381,382,384,390 ЦПК  України, судова колегія,-   

ПОСТАНОВИЛА:        

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2019 року, про виправлення описки в вступній та резолютивній частині рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2019 року задовольнити .

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2019 року, про виправлення описки в вступній та резолютивній частині рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2019 року – скасувати.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2019 року, про виправлення описки в рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2019 року задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2019 року, про виправлення описки в рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2019 року – скасувати

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2019 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 17 липня 2019 скасувати та прийняти постанову.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя - Л.А. Гірняк

Судді С.М.Сегеда

-

О.С.Комлева