СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2021 р.                                                                         Справа № 905/2096/19  

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д., суддя  Мартюхіна Н.О.

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участю:

прокурора – Хольченкова А.О. – на підставі службового посвідчення від 09.10.2020р. №057299;

2-го відповідача – Іванушкіна І.С. – на підставі договору про надання правової допомоги від 04.01.2021р. №01/01-21,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника керівника Донецької обласної прокурати, Донецька область, м. Маріуполь, (вх.№3434 Д/2) на рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2020р. у справі №905/2096/19 (суддя Матюхін В.І., ухвалене в м.Харків, час ухвалення судового рішення – не зазначено, дата складення повного тексту – 06.11.2020р.)

за позовом: Заступника прокурора Донецької області, Донецька область,                          м. Маріуполь, в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, м. Київ,

до 1-го відповідача: Державного навчального закладу “Бахмутський професійний аграрний ліцей”, Донецька область, Бахмутський район, с. Опитне,

до 2-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Бахмут-Агро”, Донецька область, Бахмутський район, с. Яковлівка,

про визнання недійсними договорів та зобов`язання звільнити земельну ділянку

ВСТАНОВИЛА:

12.11.2019р. Заступник прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного навчального закладу “Бахмутський професійний аграрний ліцей” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Бахмут-Агро”, в якому просив суд:

- визнати недійсним договір № 2 від 11.09.2018р. про закупівлю товарів на суму 594540,00грн., укладений між ДНЗ “Бахмутський професійний аграрний ліцей” та ТОВ “Бахмут-Агро”;

- визнати недійсним договір № 3 від 11.09.2018р. про надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції на суму 486900,00грн. укладений між ДНЗ “Бахмутський професійний аграрний ліцей” та ТОВ “Бахмут-Агро”;

- визнати недійсним договір № 1 від 20.02.2019р. про надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції          на суму 4190326,32грн., укладені між ДНЗ “Бахмутський професійний аграрний ліцей” та ТОВ “Бахмут-Агро”;

- визнати недійсним договір № 2 від 08.04.2019р. про надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції          на суму 2108439,30грн., укладений між ДНЗ “Бахмутський професійний аграрний ліцей” та ТОВ “Бахмут-Агро”;

- визнати недійсним договір № 3 від 25.06.2019р. про надання послуг у сфері сільського господарства на суму 288865,48грн., укладений між ДНЗ “Бахмутський професійний аграрний ліцей” та ТОВ “Бахмут-Агро”;

-зобов`язати ТОВ “Бахмут-Агро” звільнити земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 541 га загальною вартістю 15431245,96грн., яка розташована на території Зайцевської сільської ради.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що розпорядженням виконавчого комітету Донецької обласної ради народних депутатів від 21.06.1993 № 157Р ДНЗ “Аграрний професійний аграрний ліцей”, правонаступником якого є ДНЗ “Бахмутський аграрний ліцей” передано у постійне користування земельну ділянку площею 838,6 га для навчальних цілей і ведення сільського господарства, про що свідчить Державний акт (серія ДН №00014), виданий Зайцевською сільською радою. В подальшому, між відповідачами, всупереч норм чинного законодавства, зокрема пункту а) частини 1 статті 96 Земельного кодексу України та цільового призначення земельної ділянки (для навчальних та дослідних цілей), було укладено наступні договори:

-          № 2 від 11.09.2018р. про закупівлю товарів, предметом якого є сільськогосподарські культури, продукція товарного садівництва та рослинництва - насіння озимого ріпаку ДК Секюр Модесто Плюс - 270 посівних одиниць (мішків) по 1,5 млн. насіння;

-          № 3 від 11.09.2018р. про надання послуг, предметом якого є надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції, на землях загальною площею 541 га, що перебувають у постійному користуванні Замовника, а Замовник зобов`язується оплатити Виконавцеві зазначені послуги на умовах, встановлених цим договором;

-          № 1 від 20.02.2019р. про надання послуг, предметом якого є надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції на землях загальною площею 541 га, що перебувають у постійному користуванні Замовника, а Замовник зобов`язується оплатити Виконавцеві зазначені послуги на умовах, встановлених цим договором;

-          № 2 від 08.04.2019р. про надання послуг, предметом якого є надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції на землях загальною площею 541 га, що перебувають у постійному користуванні Замовника;

-          № 3 від 25.06.2019р. про надання послуг, предметом якого є надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції (назва, об`єми, ціна послуги та строки надання послуг визначається у калькуляції до цього договору) на землях загальною площею 541 га, що перебувають у постійному користуванні Замовника, а Замовник зобов`язується оплатити Виконавцеві зазначені послуги на умовах, встановлених цим договором.

Прокурор вважав, що основною ознакою оспорюваних договорів є володіння та користування ТОВ “Бахмут-Агро” на певний строк земельною ділянкою для здійснення сільськогосподарських робіт (посів, вирощування та збір озимого ріпаку), а отже вони суперечать як вимогам Земельного Кодексу України, так і інтересам держави і суспільства.

Крім того, прокурор зазначав, що оскільки відповідно до Державного акту на землю серії ДН № 00014 від 18.10.1993р., виданого ДНЗ “Артемівський професійний аграрний ліцей”, правонаступником якого є ДНЗ “Бахмутський професійний аграрний ліцей”, цільове призначення земельної ділянки - для навчальних та дослідних цілей, 1-ий відповідач укладаючи спірні договори з ТОВ “Бахмут-Агро” фактично передав ці земельні ділянки останньому в оренду, що суперечить вимогам частини 4 статті 80 Закону України “Про освіту”.

Також, прокурор наполягав на тому, що навчальний заклад, уклавши низку договорів про надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції, самоусунувся від використання земельної ділянки, яка надавалась йому для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду сільського господарства, та передав ТОВ “Бахмут-Агро” земельну ділянку для її обробітку, вирощування та збирання урожаю.

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.10.2020р. у справі №905/2096/19 відмовлено в задоволенні позову.

Відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовані тим, що згідно державного акту на право постійного користування землею серія ДН №00014, виданого 18.10.1993р. Зайцівською сільською радою, земельна ділянка загальною площею 838,6 га, у тому числі спірна 541 га, надавалась у користування ліцею як для навчальних цілей, так і для ведення сільського господарства, отже, цільове призначення земельної ділянки площею 541 га, зазначене в державному акті на право постійного користування землею, укладенням відповідачами спірних договорів порушено не було.

Господарським судом першої інстанції також було відхилено доводи прокурора про те, що основною ознакою спірних договорів є володіння та користування ТОВ “Бахмут-Агро” на певний строк земельною ділянкою для здійснення сільськогосподарських робіт (посів, вирощування та збір озимого ріпаку), а отже вони суперечать як вимогам Земельного Кодексу України, так і інтересам держави і суспільства, з огляду на те, що відповідно до пунктів 2.1 оспорюваних договорів, ліцей лише забезпечував доступ техніки, працівників і матеріальних ресурсів виконавця до земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні замовника, загальною площею 541га, тимчасово, до закінчення надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції, що оформлювалось складанням відповідного акту виконаних робіт (надання послуг).

До того ж, відповідно до пунктів 2.2 оспорюваних договорів виконавець зобов`язаний був надавати послуги не на власний розсуд, а за завданням замовника (ліцею).

Тобто, на думку прокурора, вказана земельна ділянка фактично знаходились у володінні та користуванні ліцею, а ТОВ “Бахмут-Агро” лише виконувало певний комплекс робіт на спірній земельній ділянці за окремими договорами, укладеними відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”.

Щодо доводів прокурора про порушення при укладенні оскаржуваних договорів вимог частини 4 статті 80 Закону України “Про освіту” господарським судом першої інстанції було зазначено про те, що спірна земельна ділянка ліцеєм в оренду ТОВ “Бахмут-Агро” не передавалась.

Більш того, земельна ділянка надавалася ліцею як для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду сільського господарства, так і для ведення сільського господарства. Отже, таке подвійне цільове призначення земельної ділянки (для навчальних цілей і ведення сільського господарства) відповідало вимогам чинного на той час законодавства і прямо зазначено в державному акті на право постійного користування землею серія ДН №00014, виданого 18.10.1993 Зайцівською сільською радою.

Заступник керівника Донецької обласної прокурати з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2020р. у справі №905/2096/19 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Одночасно апелянт звернувся з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2020р. у справі №905/2096/19.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, що призвело до передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Зокрема, прокурор зазначає, що виходячи з предмету оспорюваних договорів, навчальний заклад доручає ТОВ “Бахмут-Агро“, а ТОВ “Бахмут-Агро“ зобов`язується надати послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції, що свідчить про те, що навчальний заклад, уклавши низку договорів про надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції, самоусунувся від використання земельної ділянки, яка надавалася йому для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду сільського господарства, та передав ТОВ “Бахмут-Агро“ земельну ділянку для її обробітку, вирощування та збирання урожаю.

При цьому всі роботи, згідно з укладеними договорами, повинні проводитися силами, засобами та за рахунок суб`єкта господарювання (пункти 2.2 оскаржуваних Договорів).

Крім того, прокурор звертає увагу суду на те, що приймаючи оскаржуване рішення суд зокрема зазначив, що приписами ч. 4 ст. 80 Закону України “Про освіту“ до прийняття Закону № 2661-VIII від 20.12.2018р. передбачалось, що “об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням“, після ж прийняття Закону № 2661-VIII від 20.12.2018 ця правова норма набула такого вигляду: “Об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства“.

Тобто, на думку суду, законодавцем було послаблено вимоги щодо заборони використання землі не за освітнім призначенням і на час звернення прокуратури з позовом до суду і на час розгляду справи передбачена можливість надання майна державних і комунальних закладів освіти в оренду за певних умов.

Разом з тим, на думку прокурора, місцевим господарським судом безпідставно не було взято до уваги, що головною вимогою законодавця до передачі майна закладів освіти в оренду, є надання в оренду майна з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Таким чином, законодавцем встановлена єдина підстава для укладання зазначеного договору, а саме: з метою надання послуг, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Оскільки ведення ТОВ “Бахмут-Агро“ сільськогосподарських робіт на земельній ділянці учбового закладу ніяким чином не пов`язано з освітнім процесом або обслуговуванням учасників освітнього процесу, вказані висновки суду с безпідставними.

Окрім викладеного, прокурор вважає, що судом також безпідставно не взято до уваги позицію Міністерства освіти і науки України, яке повністю підтримало позовні вимоги прокурора та надало пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Прокурор наголошує, що спірні договори № 2 від 11.09.2018р. на суму 594540,00грн., № 3 від 11.09.2018р. на суму 486900,00грн., № 1 від 20.02.2019р. на суму 4190326,32грн., № 2 від 08.04.2019р. на суму 2108439,30грн., № 3 від 25.06.2019р. на суму 288865,48грн., укладені між ДНЗ “Бахмутський професійний аграрний ліцей“ та ТОВ “Бахмут-Агро“, не відповідають вимогам законодавства, а саме - ст. ст. 22, 95, 96,152 ЗК України, що свідчить про їх недійсність на підставі ч. ч. 1, 2, 5 ст. 203, 215 ЦК України.

Прокурор робить висновок, що зі спірних договорів вбачається, що всі послідовні дії, які починаються від укладення договору № 2 від 11.09.2018р. про закупівлю товарів, а саме: закупівлю насіння озимого ріпаку, договору № 3 від 11.09.2019р. про надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції, а саме: передпосівна культивація та посів озимого ріпаку; відповідно до договору № 1 від 20.02.2019р. про надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції, а саме: внесення добрив; відповідно до договору № 2 від 08.04.2019р. про надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції, а саме: внесення засобів захисту рослин; відповідно до договору № 3 від 25.06.2019р. про надання послуг у сфері сільськогосподарського господарства, а саме: збирання озимого ріпаку та його транспортування, тобто виконання механічних робіт на цій земельній ділянці, використання повного комплексу робіт з вирощування сільськогосподарської культури (озимого ріпаку), збору вирощеної продукції і її транспортування свідчать про те, що земельна ділянка перебуває у користуванні ТОВ “Бахмут-Агро“, яке отримало цю ділянку без достатньої правової підстави, а тому зобов`язане її звільнити.

Прокурор вважає, що в даному випадку, оскільки на теперішній час укладені договори вже виконані, розрахунки здійснені в повному обсязі, тобто оспорювані договори необхідно визнати недійсними для недопущення в подальшому аналогічних порушень вимог законодавства у сфері земельного законодавства.

Прокурор також не погоджується з тим, що підставою для відмови місцевим господарським судом в задоволенні позову стало те, що прокуратурою належними та допустимими доказами не було доведено, що ліцей наявними у нього засобами і людськими силами міг в повному обсязі і своєчасно здійснювати повний комплекс робіт з вирощування сільськогосподарських культур.

Зокрема, відповідно до Статуту Державного навчального закладу “Бахмутський професійний аграрний ліцей“, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 894 від 21.06.2017р., основною метою діяльності ДНЗ “Бахмутський професійний аграрний ліцей“ є здійсненню освітньої, виховної та впроваджувальної діяльності, яка забезпечує підготовку у навчальному закладі висококваліфікованих фахівців, а не отримання прибутку в результаті сільськогосподарської діяльності.

Наявність у ТОВ “Бахмут-Агро“ більш сучасної матеріально-технічної бази для обробки земельних ділянок, приймаючи до уваги мету, з якою має використовувати навчальний заклад надані йому в користування земельні ділянки, не може бути підставою для укладання договору про надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції.

Отже, в контексті раціонального використання земель прокурор зазначає, що відповідне завдання нормативного регулювання земельних відносин не може бути досягнуто шляхом здійснення землекористування суб`єктом, здатним її раціонально використовувати, а не спеціальним суб`єктом, якому вона була надана. І так само відсутність ресурсів у спеціального суб`єкта землекористування не може компенсуватися внаслідок зміни суб`єкта землекористування без зміни титулу чи цільового використання.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2020р. поновлено Заступнику керівника Донецької обласної прокурати строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2020р. у справі №905/2096/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Донецької обласної прокурати на рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2020р. у справі №905/2096/19; встановлено сторонам у справі строк до 11.01.2021р. для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами його надсилання та призначено справу до розгляду на 18.01.2021р.

11.01.2021р. 2-им відповідачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№216), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Заступника керівника Донецької обласної прокурати, рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2020р. у справі №905/2096/19 залишити без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2021р. оголошено в судовому засіданні перерву до 10.02.2021р.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 10.02.2021р. прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2020р. у справі №905/2096/19 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Представник 2-го відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2020р. у справі №905/2096/19 залишити без змін.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, а також, що явка представників не була визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.09.2018р. між Державним навчальним закладом “Бахмутський професійний аграрний ліцей” (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Бахмут-Агро” (надалі - виконавець) було укладено договір № 2 про закупівлю товарів (надалі – договір №2 від 11.09.2018р. т.1 а.с.34-37), відповідно до умов якого виконавець зобов`язався поставити замовнику товар, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити товар у порядку і на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1. договору №2 від 11.09.2018р. ).

Згідно пункту 1.2 договору №2 від 11.09.2018р. предмет закупівлі: сільськогосподарські культури, продукція товарного садівництва та рослинництва - насіння озимого ріпаку ДК Секюр Модесто Плюс - 270 посівних одиниць (мішків) по 1,5 млн насіння.

Відповідно до пункту 3.1 договору №2 від 11.09.2018р., ціна договору № 2 становить 594540,00грн.

Крім того, 11.09.2018р. між Державним навчальним закладом “Бахмутський професійний аграрний ліцей” (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Бахмут-Агро” (надалі - виконавець) було укладено договір № 3 про надання послуг (надалі – договір №3 від 11.09.2018р. т.1 а.с.39-41), пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції, відповідно до умов якого виконавець зобов`язався у 2018 році за завданням замовника надати послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (назва, об`єми, ціна послуги та строки надання послуг визначаються у калькуляції до цього договору), на землях загальною площею 541 га, що перебувають у постійному користуванні замовника, а замовник зобов`язався оплатити виконавцеві зазначені послуги на умовах, встановлених цим договором (пункт 1.1. договору №3 від 11.09.2018р.).

Згідно пункту 2.1 договору №3 від 11.09.2018р., замовник зобов`язаний забезпечувати доступ техніки, працівників і матеріальних ресурсів виконавця до земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні замовника загальною площею 541га.

Відповідно до калькуляції до договору №3 від 11.09.2018р., виконавець повинен здійснити передпосівну культивацію та посів озимого ріпаку.

Згідно пункту 1.3 договору №3 від 11.09.2018р., послуги виконавцем надаються власною або орендованою сільськогосподарською технікою та механізмами (агрегатами) з використанням власних - робочої сили (працівників), паливно-мастильних матеріалів.

Відповідно до пункту 2.2 договору №3 від 11.09.2018р., виконавець зобов`язаний за завданням замовника своєчасно та якісно виконати послуги у сфері сільського господарства з використанням власного транспорту та спецтехніки з екіпажом та власних паливно-мастильних та інших матеріалів. За результатами фактично наданих послуг скласти відповідний Акт виконаних робіт (надання послуг) та надати його Замовнику.

Загальна сума договору, відповідно до пункту 3.1 договору №3 від 11.09.2018р., складає 486900,00грн.

Відповідно до пункту 9.1 договору №3 від 11.09.2018р., строк його дії - до 31.12.2018р., але до повного виконання своїх зобов`язань за цим договором.

20.02.2019р. між Державним навчальним закладом “Бахмутський професійний аграрний ліцей” (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Бахмут-Агро” (надалі - виконавець) було укладено договір № 1 про надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції (надалі – договір №1 від 20.02.2019р. т.1 а.с.43-49), відповідно до умов якого виконавець зобов`язався у 2019 році за завданням замовника надати послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (назва, об`єми, ціна послуг та строки надання послуг визначаються у калькуляції до цього договору) на землях загальною площею 541 га, що перебувають у постійному користуванні замовника, а замовник зобов`язався оплатити виконавцеві зазначені послуги на умовах, встановлених цим договором (пункт 1.1. договору №1 від 20.02.2019р.).

Відповідно до калькуляції до договору №1 від 20.02.2019р., виконавець повинен здійснити внесення добрив протягом 2019 року на земельній ділянці площею 541 га.

Згідно пункту 1.3 договору №1 від 20.02.2019р., послуги виконавцем надаються власною або орендованою сільськогосподарською технікою та механізмами (агрегатами) з використанням власних - робочої сили (працівників), паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив.

Згідно пункту 2.1 договору №1 від 20.02.2019р., замовник зобов`язаний забезпечувати доступ техніки, працівників і матеріальних ресурсів виконавця до земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні замовника загальною площею 541га.

Загальна сума договору №1 від 20.02.2019р., відповідно до пункту 3.1, складає 4190326,32грн.

Відповідно до пункту 9.1 договору №1 від 20.02.2019р., строк його дії - до 31.12.2019р., але до повного виконання своїх зобов`язань за цим договором.

08.04.2019р. між Державним навчальним закладом “Бахмутський професійний аграрний ліцей” (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Бахмут-Агро” (надалі - виконавець) було укладено договір № 2 про надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції (надалі – договір №2 від 08.04.2019р. т.1 а.с. 48-49), відповідно до умов якого виконавець зобов`язався у 2019 році за завданням замовника надати послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (назва, об`єми, ціна послуги та строки надання послуг визначаються у калькуляції до цього договору) на землях загальною площею 541 га, що перебувають у постійному користуванні замовника, а замовник зобов`язався оплатити виконавцеві зазначені послуги на умовах, встановлених цим договором.

Відповідно до калькуляції до договору №2 від 08.04.2019р., виконавець повинен здійснити внесення засобів захисту рослин: гербіциди – квітень 2019 року, інсектициди – травень 2019 року, фунгіциди (двічі) – червень 2019 року та мікродобрива – червень 2019 року на земельній ділянці площею 541 га.

Згідно пункту 1.3 договору №2 від 08.04.2019р., послуги виконавцем надаються власною або орендованою сільськогосподарською технікою та механізмами (агрегатами) з використанням власних - робочої сили (працівників), паливно-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин.

Згідно пункту 2.1 договору №2 від 08.04.2019р., замовник зобов`язаний забезпечувати доступ техніки, працівників і матеріальних ресурсів виконавця до земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні замовника загальною площею 541га.

Загальна сума договору №2 від 08.04.2019р., відповідно до пункту 3.1, складає 2108439,30грн.

Відповідно до пункту 9.1 договору №2 від 08.04.2019р., строк його дії до 31.12.2019р., але до повного виконання своїх зобов`язань за цим договором.

25.06.2019р. між Державним навчальним закладом “Бахмутський професійний аграрний ліцей” (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Бахмут-Агро” (надалі - виконавець) було укладено договір № 3 про надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції (надалі – договір №3 від 25.06.2019р. т.1 а.с.91-93), відповідно до умов якого виконавець зобов`язався у 2019 році за завданням замовника надати послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (назва, об`єми, ціна послуги та строки надання послуг визначаються у калькуляції до цього договору) на землях загальною площею 541 га, що перебувають у постійному користуванні замовника, а замовник зобов`язався оплатити виконавцеві зазначені послуги на умовах, встановлених цим договором.

Відповідно до калькуляції до договору №3 від 25.06.2019р., виконавець повинен здійснити збір урожаю озимого ріпаку на земельній ділянці площею 541 га та його транспортування.

Згідно пункту 1.3 договору №3 від 25.06.2019р., послуги виконавцем надаються власною або орендованою сільськогосподарською технікою та механізмами (агрегатами з використанням власних - робочої сили (працівників), паливно-мастильних матеріалів.

Згідно пункту 2.1 договору №3 від 25.06.2019р., замовник зобов`язаний забезпечувати доступ техніки, працівників і матеріальних ресурсів виконавця до земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні замовника, загальною площею 541га.

Загальна сума договору №3 від 25.06.2019р., відповідно до пункту 3.1, складає 299865,48грн.

Відповідно до пункту 9.1 договору №3 від 25.06.2019р., строк його дії - до 31.12.2019р., але до повного виконання зобов`язань за цим договором.

Як зазначав в позовній заяві прокурор, основною ознакою спірних договорів є володіння та користування ТОВ “Бахмут-Агро” на певний строк земельною ділянкою для здійснення сільськогосподарських робіт (посів, вирощування та збір озимого ріпаку), а отже зазначені договори суперечать як вимогам Земельного Кодексу України, так і інтересам держави і суспільства.

Крім того, прокурор зазначав, що оскільки відповідно до Державного акту на землю серії ДН № 00014 від 18.10.1993р., виданого ДНЗ “Артемівський професійний аграрний ліцей”, правонаступником якого є ДНЗ “Бахмутський професійний аграрний ліцей”, цільове призначення земельної ділянки - для навчальних та дослідних цілей, Державний навчальний заклад “Бахмутський професійний аграрний ліцей” укладаючи спірні договори з ТОВ “Бахмут-Агро” фактично передав ці земельні ділянки останньому в оренду, що суперечить вимогам частини 4 статті 80 Закону України “Про освіту”.

Також, прокурор наполягав на тому, що навчальний заклад, уклавши низку договорів про надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції, самоусунувся від використання земельної ділянки, яка надавалася йому для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду сільського господарства, та передав ТОВ “ Бахмут-Агро ” земельну ділянку для її обробітку, вирощування та збирання урожаю.

З метою захисту інтересів держави прокурор звернувся до Міністерства освіти і науки України листом від 28.10.2019р. №08-837вих19, проінформувавши орган державної влади про встановлені порушення (т.1 а.с.109-115).

12.11.2019р. Заступник прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного навчального закладу “Бахмутський професійний аграрний ліцей” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Бахмут-Агро” (т.1 а.с.4-118), в якому просив суд:

- визнати недійсним договір № 2 від 11.09.2018р. про закупівлю товарів на суму 594540,00грн., укладений між ДНЗ “Бахмутський професійний аграрний ліцей” та ТОВ “Бахмут-Агро”;

- визнати недійсним договір № 3 від 11.09.2018р. про надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції на суму 486900,00грн. укладений між ДНЗ “Бахмутський професійний аграрний ліцей” та ТОВ “Бахмут-Агро”;

- визнати недійсним договір № 1 від 20.02.2019р. про надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції          на суму 4190326,32грн., укладені між ДНЗ “Бахмутський професійний аграрний ліцей” та ТОВ “Бахмут-Агро”;

- визнати недійсним договір № 2 від 08.04.2019р. про надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції          на суму 2108439,30грн., укладений між ДНЗ “Бахмутський професійний аграрний ліцей” та ТОВ “Бахмут-Агро”;

- визнати недійсним договір № 3 від 25.06.2019р. про надання послуг у сфері сільського господарства на суму 288865,48грн., укладений між ДНЗ “Бахмутський професійний аграрний ліцей” та ТОВ “Бахмут-Агро”;

- зобов`язати ТОВ “Бахмут-Агро” звільнити земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 541 га загальною вартістю 15431245,96грн., яка розташована на території Зайцевської сільської ради.

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.10.2020р. у даній справі відмовлено в задоволенні позову, з підстав викладених вище (т.3 а.с.31-37).

Досліджуючи питання наявності підстав представництва органами прокуратури інтересів держави колегія суддів зазначає наступне.

Так, в силу положень статті 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. В разі встановлення наявності у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

За приписами частини 2 та 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Так, частинами 3 та 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття “інтерес держави”. Враховуючи, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Таким чином, “інтереси держави” охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Разом з тим, надмірна формалізація “інтересів держави”, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018р. у справі №806/1000/17, від 16.04.2019р. у справі №910/3486/18.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо до звернення до суду повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі №587/430/16-ц.

Повідомлення прокуратурою Міністерства освіти і науки України про представництво інтересів держави від 28.10.2019р. №08-837вих19, наявне в матеріалах справи (т.1 а.с.109-115).

Як зазначав в позовній заяві прокурор, Державний навчальний заклад “Бахмутський професійний аграрний ліцей“ є державною організацією (установою, закладом), заснованим на державній власності і є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України, і є підзвітним йому, що у свою чергу свідчить про певну специфіку регулювання його господарської діяльності.

За приписами частини 7 статті 8 Закону України “Про професійно-технічну освіту“ до повноважень міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади, відноситься розпорядження державним майном, що перебуває у користуванні підпорядкованих професійно-технічних навчальних закладів.

Розпорядження державним майном - земельними ділянками, що надані ДНЗ “Бахмутський професійний аграрний ліцей“ на праві постійного користування, відповідно до вимог частини 7 статті 8 Закону України “Про професійно-технічну освіту“, відноситься до компетенції Міністерства освіти і науки України, як органу виконавчої влади, якому підпорядкований ДНЗ “Бахмутський професійний аграрний ліцей“.

Відповідно до інформації Міністерства освіти і науки України № 1/11-9153 від 18.10.2019р., матеріально-технічна база вищих навчальних закладів включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші матеріальні цінності.

Майно закріплюється за держаним або комунальним вищим навчальним закладом на праві господарського відання і не може бути предметом застави, а також не підлягає вилученню або передачі у власність юридичним і фізичним особам без згоди засновників вищого навчального закладу та вищого колегіального органу самоврядування вищого навчального закладу, крім випадків, передбачених законодавством.

Земельні ділянки передаються вищим навчальним закладам незалежно від форми власності у постійне користування в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Статтею 80 Закону України “Про освіту“ визначено, що основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають вилученню, крім випадків, встановлених законом.

Окремо Міністерством освіти і науки України було зазначено, що об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням та повідомлено про відсутність інформації щодо погодження договорів, укладених між ДНЗ “Бахмутський професійний аграрний ліцей“ та ТОВ “Бахмут-Агро“.

Отже, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності та цільового використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства.

З урахуванням позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019р. у справі №903/129/18, відповідно до якої сам факт не звернення до суду органу, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (навіть за відсутності підтвердження обставин щодо неможливості такого звернення), надає прокурору підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з відповідним позовом, судова колегія вважає, що наведені прокурором обставини в якості підстав для застосування прокурором наданих Конституцією України та Законом України “Про прокуратуру“ повноважень щодо представництва інтересів держави в суді є обґрунтованими.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що частиною 1 статті 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Згідно приписів частини 1 статті 95 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час звернення прокурора до суду з відповідним позовом) землекористувачі, яким є і ліцей, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право:

а) самостійно господарювати на землі;

б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;

в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі;

г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Відповідно до пункту а) частини 1 статті 96 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час звернення прокурора до суду з відповідним позовом) землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Відповідно до вимог частини 4 статті 80 Закону України “Про освіту” об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації і використанню не за освітнім призначенням.

Як вбачається з пункту 1.1 Статуту Державного навчального закладу “Бахмутський професійний аграрний ліцей” (надалі - Статут) (т.1 а.с.55-75), ліцей підпорядкований Міністерству освіти і науки України як державний професійно-технічний навчальний заклад другого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічної та повної загальної середньої освіти.

Професійний аграрний ліцей здійснює первинну професійну підготовку робітника високого рівня кваліфікації з числа випускників загальноосвітніх навчальних закладів на основі базової чи повної/загальної середньої освіти, а також професійно-технічне навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації працюючих робітників і незайнятого населення.

Згідно з пунктом 1.4 Статуту, головним завданням професійного аграрного ліцею є забезпечення права громадян України на професійне навчання відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей та стану здоров`я з метою задоволення потреб економіки країни у/кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітниках.

Пунктом 1.6. Статуту визначено, що професійний аграрний ліцей має землю у постійному користуванні, де розміщене навчальне господарство, яке здійснює господарську діяльність з виробництва продукції, що пов`язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді (сільськогосподарське виробництво), а також займається переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Розпорядженням виконавчого комітету Донецької обласної ради народних депутатів від 21.06.1993р. № 157Р Професійно-технічному училищу №147 м. Артемівськ, перейменованим відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 31.01.2006 №67 “Про перейменування професійно-технічних навчальних закладів Донецької області” в “Артемівський професійний аграрний ліцей”, перейменованим у подальшому в Державний навчальний заклад “Артемівський професійний аграрний ліцей”, найменування якого було змінено на Державний навчальний заклад “Бахмутський аграрний ліцей”, передано у постійне користування земельну ділянку площею 838,6 га для навчальних цілей і ведення сільського господарства, про що свідчить Державний акт на право постійного користування землею серія ДН №00014, виданий 18.10.1993 Зайцівською сільською радою (т.1 а.с.76-79).

В період виділення відповідачу земельної ділянки і оформлення земельних відносин (день видачі акту на право постійного користування) діяв Земельний кодекс України в редакції Закону від 18 грудня 1990 року №561-XII, згідно статті 48 якого, землі сільськогосподарського призначення передавались у власність і надавались у користування:

1) громадянам - для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби;

2) громадянам, радгоспам, колективним та іншим сільськогосподарським підприємствам і організаціям - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

3) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам і загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, для ведення сільського господарства;

4) несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям, громадським об`єднанням та релігійним організаціям - для ведення підсобного сільського господарства.

Отже, відповідно до чинного на той час законодавства і державного акту на право постійного користування землею серія ДН №00014, виданого 18.10.1993 Зайцівською сільською радою, земельна ділянка загальною площею 838,6 га, у тому числі спірна 541 га надавалась у користування ліцею як для навчальних цілей, так і для ведення сільського господарства і ліцей міг її використовувати за своїм розсудом саме в межах такого цільового призначення.

Земельний кодекс України від 18 грудня 1990 року №561-XII (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 10, ст. 98; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 25, ст. 354; 1993 р., № 10, ст. 79, № 26, ст. 276; 1999 р., № 18, ст. 138; 2000 р., № 39, ст. 333) втратив чинність з 01.01.2002 року на підставі Кодексу № 2768-III ( 2768-14 ) від 25.10.2001, ВВР, 2002, N 3-4, ст.27), проте право користування земельною ділянкою і її цільове призначення, зазначене в державному акті серія ДН №00014 від 18.10.1993, залишились незмінними.

Оскільки згідно державного акту на право постійного користування землею серія ДН №00014, виданого 18.10.1993р. Зайцівською сільською радою, земельна ділянка загальною площею 838,6 га, у тому числі спірна 541 га, надавалась в користування Державного навчального закладу “Бахмутський професійний аграрний ліцей” як для навчальних цілей, так і для ведення сільського господарства, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що цільове призначення земельної ділянки площею 541 га, зазначене в державному акті на право постійного користування землею, укладенням відповідачами спірних договорів порушено не було.

Крім того, як під час розгляду справи місцевим господарським судом так і під час апеляційного перегляду даної справи прокурор наголошував, що основною ознакою спірних договорів є володіння та користування ТОВ “Бахмут-Агро” на певний строк земельною ділянкою для здійснення сільськогосподарських робіт (сівба, вирощування та збір озимого ріпаку), Державний навчальний заклад “Бахмутський професійний аграрний ліцей” укладаючи спірні договори з ТОВ “Бахмут-Агро” фактично передав ці земельні ділянки останньому в оренду, що свідчить про наявність правових підстав для визнання їх недійсними на підставі частини 1 статті 215 та частин 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що укладені між Державним навчальним закладом “Бахмутський професійний аграрний ліцей” (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Бахмут-Агро“ (виконавець) договори за своєю правовою природою є договорами про надання послуг.

Зокрема, пунктами 1.1. оспорюваних договорів сторонами було погоджено, що виконавець зобов`язався у 2018-2019роках за завданням замовника надати послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (назва, об`єми, ціна послуг та строки надання послуг визначаються у калькуляції до цього договору) на землях загальною площею 541 га, що перебувають у постійному користуванні замовника, а замовник зобов`язався оплатити виконавцеві зазначені послуги на умовах, встановлених цим договором

Пунктами 2.1. договорів визначено, що замовник зобов`язаний забезпечувати доступ техніки, працівників і матеріальних ресурсів виконавця до земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні замовника, загальною площею 541га, тимчасово, до закінчення надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції, що оформлювалось складанням відповідного акту виконаних робіт (надання послуг).

До того ж, відповідно до пунктів 2.2 оспорюваних договорів виконавець зобов`язаний був надавати послуги не на власний розсуд, а за завданням замовника (ліцею).

Отже, фактично вказана земельна ділянка знаходились у володінні та користуванні ліцею, а ТОВ “Бахмут-Агро” лише виконувало певний комплекс робіт на спірній земельній ділянці за окремими договорами, укладеними відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”.

Більш того, відповідно до пунктів 10.2 зазначених договорів, врожай, зібраний в результаті фактичного виконання цього договору, є власністю замовника.

Отже, за наведених обставин, колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи прокурора про те, що Державний навчальний заклад “Бахмутський професійний аграрний ліцей” укладаючи спірні договори з ТОВ “Бахмут-Агро” фактично передав ці земельні ділянки останньому в оренду, що свідчить про наявність правових підстав для визнання їх недійсними на підставі частини 1 статті 215 та частин 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, що цільове призначення земельної ділянки площею 541 га, зазначене в державному акті на право постійного користування землею, укладенням відповідачами спірних договорів порушено не було, а прокуратурою не було доведено належними та допустимими доказами той факт, що ліцей фактично передав спірні земельні ділянки в оренду (володіння та користування) ТОВ “Бахмут-Агро” і, як наслідок, не доведено правомірність вимог про визнання спірних угод недійсними та зобов`язання ТОВ “Бахмут-Агро” звільнити земельну ділянку, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів також враховує, що в пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини Справа "Проніна проти України" (Заява №63566/00) Суд нагадує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2020р. у справі №905/2096/19 слід залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Донецької обласної прокурати залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 27.12.2019р. у справі №922/2753/19 залишити без змін.

Повний текст постанови складено  16 лютого 2021р.  

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий суддя                                                                    О.В. Плахов

Суддя                                                                                           Т.Д. Геза  

Суддя                                                                                           Н.О. Мартюхіна