Судове рішення #91995621


Постанова

іменем України

04лютого 2021 року

м. Київ

справа № 749/400/17

провадження № 51- 5472км19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Голубицького С. С.,

суддів Бущенка А. П., Шевченко Т. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,

прокурора Мороз С. В.,

представника потерпілого Загальця О. М. (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Щорського районного суду Чернігівської області від 05 березня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року в кримінальному провадженні № 12016270280000252 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Морозовичі Іваничівського району Волинської області та жителя АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 і 2 ст. 140 Кримінального кодексу України (далі - КК),

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Щорського районного суду Чернігівської області від 05 березня 2019 року, залишеним без змін ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 визнано винуватим:

- у неналежному виконанні медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого - смерть породіллі ОСОБА_2 та засуджено за ч. 1 ст. 140 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік;

- у неналежному виконанні медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому хворому - смерть новонародженого ОСОБА_3 та засуджено за ч. 2 ст. 140 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади лікаря та займатися лікарською діяльністю в установах, підприємствах, організаціях незалежно від форми власності на строк 2 роки.

На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади лікаря та займатися лікарською діяльністю в установах, підприємствах, організаціях незалежно від форми власності на строк 2 роки.

Частково задоволено цивільний позов потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , стягнуто зі Сновської центральної районної лікарні на користь кожного по 300 000 грн у відшкодування моральної шкоди та 14 943,74 на відшкодування матеріальної шкоди.

Вирішено питання щодо долі речових доказів та про стягнення процесуальних витрат у кримінальному провадженні.

Місцевий суд установив, що ОСОБА_1 , працюючи на посаді лікаря-анестезіолога Сновської центральної районної лікарні, 25 липня 2016 року о 17:30 у приміщенні вказаної лікарні на вул. Спортивній, 21 в м. Сновську Чернігівської області, недбало виконуючи свої обов`язки, на етапі анестезіологічного забезпечення проведення кесаревого розтину породіллі ОСОБА_2 , яку було госпіталізовано у зв`язку з початком пологів, не переконавшись у правильності вибору типу наркозу, одноосібно прийняв рішення про анестезіологічне забезпечення операції методом загальної анестезії з використанням тотальної внутрішньовенної анестезії із застосуванням медичного препарату «кетамін» зі штучною вентиляцією легень, що не відповідало клінічному стану породіллі та порушувало вимоги клінічного протоколу з акушерської допомоги «Кесарів розтин».

Надалі ОСОБА_1 о 18:18, 18:23 та 19:04 здійснив три невдалі спроби інтубації трахеї ОСОБА_2 для проведення штучної вентиляції легень на фоні застосування міорелаксантів та повідомив про можливість розпочати операцію кесаревого розтину.

О 19:05 лікарями-гінекологами розпочато вказану операцію та о 19:07 видалено плід дитини - живого хлопчика, після чого в ОСОБА_2 о 19:07 констатовано зупинку серця, а о 19:40 - біологічну смерть.

Народжений нею хлопчик ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 о 01:15 був госпіталізований до відділення інтенсивної терапії новонароджених КЗ «Чернігівська обласна дитяча лікарня», де ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер унаслідок незворотних змін у центральній нервовій системі та значних незворотних гіпоксичних ушкоджень головного мозку, мозочку і спинного мозку, які стали наслідком надання ОСОБА_1 некваліфікованої медичної допомоги ОСОБА_2 і через свої ускладнення призвели до смерті дитини.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На думку засудженого, кримінальне провадження було розглянуто в суді першої інстанції незаконним складом суду та з порушенням правил територіальної підсудності.

Вказує, що в матеріалах справи відсутній технічний носій інформації та журнал судового засідання від 11 жовтня 2019 року, коли повинен був проголошуватися повний текст ухвали апеляційного суду.

Звертає увагу на допущену судом першої інстанції неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, які полягають у відмові в задоволенні клопотання сторони захисту про призначення повторної комісійної судової медичної експертизи, та відсутність у вироку обґрунтування, чому при оцінці доказів суд надав перевагу показанням одних свідків та відкинув свідчення інших.

Також просить взяти до уваги дані щодо внесення до ЄРДР відомостей за фактом завідомо неправдивого висновку експерта під час проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Вважає, що при перегляді вироку суд апеляційної інстанції не усунув цих порушень і не дав умотивованих відповідей на всі доводи його апеляційної скарги, а тому ухвалене цим судом рішення не відповідає вимогам статей 370 та 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і підлягає скасуванню.

У запереченнях на касаційну скаргу прокурори Жоголоко Н. Б. та Коломієць О. О., які брали участь у розгляді кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, а також потерпілі ОСОБА_5 і ОСОБА_4 просили залишити цю скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни.

Позиція учасників в суді касаційної інстанції

Прокурор вважав оскаржувані рішення законними та обґрунтованими і просив відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Інших учасників було належним чином повідомлено про розгляд справи в суді касаційної інстанції, однак вони у судове засідання не прибули і клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.

Мотиви Суду

Колегія суддів (далі - Суд), заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При розгляді касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій, а невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповнота судового розгляду, на що посилається засуджений у касаційній скарзі, не є предметом перевірки касаційного суду.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень зроблено з дотриманням вимог ст. 23 КПК на підставі об`єктивно встановлених обставин справи, підтверджених доказами, які було досліджено та перевірено під час судового розгляду, й оцінених судом відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу.

В основу свого рішення місцевий суд обґрунтовано поклав показання потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , експерта ОСОБА_16 та спеціаліста ОСОБА_17 , допитаних у судовому засіданні. Також судом було досліджено дані, які містяться у висновку експерта № 214 від 10 грудня 2016 року, паталогоанатомічних дослідженнях № 078 від 26 липня 2016 року та № 103 від 7 вересня 2016 року, протоколах засідання клініко-експертної комісії при Управлінні охорони здоров`я Чернігівської обласної держаної адміністрації від 19 вересня 2016 року та 24 жовтня 2016 року, протоколі огляду трупа від 26 липня 2016 року, довідці про причини смерті ОСОБА_2 від 26 липня 2016 року, свідоцтві про її смерть, медичному свідоцтві про народження № 53 від 25 липня 2016 року, свідоцтві про народження ОСОБА_3 від 29 липня 2016 року, лікарському свідоцтві про смерть дитини від 8 вересня 2016 року; витягу з графіку роботи та чергування лікарів Сновської ЦРЛ на липень 2016 року, та інші докази.

Наявні в матеріалах кримінального провадження докази є логічними, послідовними і узгоджуються між собою, а тому у Суду немає об`єктивних підстав не довіряти їм.

Отже, встановивши обставини справи на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, районний суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених частинами 1 та 2 ст. 140 КК .

При перевірці вироку за апеляційними скаргами учасників, апеляційний суд дав належну оцінку доводам апеляційної скарги засудженого, зміст яких аналогічний тим, що викладені ним у касаційній скарзі, та навівши умотивовані підстави обґрунтовано їх відхилив.

Зокрема, спростовуючи доводи апеляційної скарги засудженого щодо безпідставної відмови місцевим судом у задоволенні клопотання сторони захисту про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи, а також відмовляючи в аналогічному клопотанні під час апеляційного розгляду, апеляційний суд зазначив, що наявні у кримінальному провадженні експертні висновки є повними та містять відповіді на більшість питань, неведених у клопотанні, яких є цілком достатньо для правильного та об`єктивного встановлення всіх обставин справи. Ці клопотання розглянуті судами першої та апеляційної інстанцій з додержанням вимог ст. 350 КПК, а тому підстав стверджувати про допущене цими судами істотне порушення вимог кримінального процесуального закону при їх вирішенні колегія суддів не вбачає.

Уважно перевірив апеляційний суд і доводи засудженого в апеляційній скарзі про те, що причинами смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стали неналежне виконання своїх професійних обов`язків лікарем-гінекологом ОСОБА_18 та фізіологічні особливості тілобудови потерпілої ОСОБА_2 , на які надав обґрунтовані відповіді в своєму рішенні, зазначивши, що ці обставини спростовуються належними і допустимими доказами, дослідженими в суді першої інстанції, та які вказують на наявність прямого причинного зв`язку між недбалим ставленням ОСОБА_1 до виконання своїх професійних обов`язків лікаря-анестезіолога під час пологів і трагічними наслідками, що настали.

Безпідставними є і доводи засудженого в касаційній скарзі про порушення правил територіальної підсудності при розгляді справи.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, інкримінований ОСОБА_1 злочин був вчинений на території Сновського району Чернігівської області та досудове розслідування в справі проводилось СВ Сновського ВП Менського ВП ГУНП у Чернігівській області. У 2016 році м. Щорськ Чернігівської області було перейменовано в м. Сновськ, тому після завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні обвинувальний акт у справі був скерований для розгляду до Щорського районного суду у межах територіальної юрисдикції якого і було вчинено вказане кримінальне правопорушення. З огляду на це порушення положень ст. 32 КПК при розгляді справи цим судом колегія суддів не вбачає.

Також не можна погодитись і з обґрунтованістю доводів касаційної скарги засудженого про розгляд справи незаконним складом суду.

Із заяв засудженого від 20 жовтня 2018 року та від 26 лютого 2019 року про відвід головуючої у справі судді Шаповал З. О. вбачається, що підставою для відводів стала відмова суду у задоволенні клопотань сторони захисту про призначення в справі повторної комісійної судово-медичної експертизи.

За змістом статей 75, 80 КПК заява про відвід судді повинна бути умотивованою і містити у собі посилання на конкретні обставини, які викликають сумнів у його неупередженості. У той же час, відмова суду в задоволенні клопотання учасників процесу при відправленні правосуддя не може сприйматись як упередженість, оскільки у таких випадках суддя приймає відповідне процесуальне рішення у межах наданих йому повноважень, визначених кримінальним процесуальним законом.

Оскільки незгода учасників процесу з прийнятим судом рішенням не є свідченням упередженості, суддя місцевого суду розглянувши вказані заяви про відвід обґрунтовано відмовив у їх задоволенні.

Посилання засудженого в касаційній скарзі, як істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, на відсутність у матеріалах кримінального провадження технічного носія інформації та журналу судового засідання від 11 жовтня 2019 року, коли апеляційним судом проголошувався повний текст ухвали, не є прийнятним. Як убачається з матеріалів справи, ніхто з учасників провадження на проголошення повного тексту судового рішення до вказаного суду не прибув, про що секретарем судового засідання було складено довідку. За правилами ч. 4 ст. 107 КПК у разі неприбуття в судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів не здійснюється. Таким чином, відсутність у матеріалах провадження зазначених технічного носія та журналу судового засідання в даному випадку не є порушенням закону.

Вирок місцевого суду та ухвала апеляційного суду є належно обґрунтованими та вмотивованими і за змістом відповідають вимогам статей 370, 374 та 419 КПК, у них зазначено відповідні підстави та положення закону, якими керувалися ці суди при ухваленні своїх рішень.

При перевірці оскаржуваних рішень судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень норм матеріального або процесуального права, які можуть тягнути їх зміну чи скасування, а тому підстав для задоволення касаційної скарги засудженого колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Щорського районного суду Чернігівської області від 05 березня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року щодо нього - без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

С. С. Голубицький А. П. Бущенко Т. В. Шевченко



  • Номер: 11-п/4823/72/18
  • Опис: заява про відвід судді Шаповал З.О. по справі по обв. Мохнюка М.А. за ч.1 ст. 140, ч.2 ст. 140 ККУ (підсудність)
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 749/400/17
  • Суд: Чернігівський апеляційний суд
  • Суддя: Голубицький Станіслав Савелійович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 31.10.2018
  • Дата етапу: 31.10.2018
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація