РІШЕННЯ

Іменем України

12 січня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Ланкова М.В. суддів Белинчук Т.Г. ІсаєваГ.А. при секретарі Фетісовій Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ВАТ Комерційний банк «Хрещатик» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по апеляційній скарзі ВАТ Комерційний банк «Хрещатик» на рішення Красногвардійського районного суду АР Крим від 28 серпня 2008 року,

встановила:

ВАТ Комерційний банк «Хрещатик» (далі Банк) звернувся із зазначеним позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним між сторонами 29 жовтня 2007 року, на підставі якого відповідачем був отриманий кредит у розмірі 80000 грн. строком на сім років і умовою погашення кредиту не пізніше 28 жовтня 2014 року зі сплатою за користування кредитом 16,5 відсотків річних. Мета кредитування - придбання автомобіля. Відповідач свої зобов'язання по кредитному договору виконував неналежне, неодноразово допускав прострочення по внесенню щомісячних платежів та процентів, про причини невиконання зобов'язань не повідомляв. В якості забезпечення вимог за кредитним договором 29 жовтня 2007 року між сторонами був укладений договір застави транспортного засобу Ford Fiesta, 2006 року випуску, сірого кольору, який внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна у якості Предмета застави. Позивач просив розірвати кредитний договір з відповідачем та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором коштами, а не предметом застави, у сумі 84575,67 грн. та судові витрати.

Рішенням Красногвардійського районного суду АР Крим від 28 серпня 2008 року у задоволенні позову ВАТ Комерційний банк «Хрещатик» - відмовлено.

В апеляційній скарзі на зазначене рішення суду ВАТ Комерційний банк «Хрещатик» з посиланням на незаконність рішення просить скасувати його і постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухав суддю доповідача, вислухав пояснення представника Банку, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що Банк, в порушення умов кредитного договору не звернув стягнення на предмет застави, крім того, на думку суду Банк на надав доказів про повідомлення відповідача про розірвання договору кредиту.

Такі висновки суду протирічать обставинам справи та вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що 29 жовтня 2007 року між сторонами по справі був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 80000 грн. зі сплатою за користування кредитом 16,5 % річних.

Справа №22-ц-312/2009 р. Головуючий у першій

інстанції Дегтярьова В.Ю.

Доповідач Ісаєв Г.А.

Згідно умов договору (п. 4.3, 4.4) позичальник зобов'язався щомісячно до 29 жовтня 2014 року погашати кредит, відсотки та комісії не пізніше останнього дня місяця за який нараховуються відсотки.

Пунктом 5.3.12 договору передбачено, якщо у разі неможливості виконання зобов'язань щодо своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, за 10 днів до настання терміну платежу відповідач зобов'язаний повідомити про це Банк.

Станом на 08 квітня 2008 року відповідачка систематично не вносить щомісячні платежі, не сплачує проценти за користування кредитом. За нею числиться заборгованість у розмірі 84575 грн.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

ОСОБА_1, в порушення умов кредитного договору не вносить щомісячні платежі, не сплачує відсотки за користування кредитом, у зв'язку з чим Банк має право на розірвання кредитного договору і стягнення суми заборгованості.

Твердження суду першої інстанції про те, що Банк у разі несплати платежів по кредитному договору зобов'язаний звернути стягнення на предмет застави, не грунтується на вимогах закону.

Відповідно до вимог п. 5.2.9 договору у разі невиконання умов договору банк має право звернути стягнення на предмет застави. Тобто, це право, а не обов'язок Банку.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що Банк реалізував своє право на розірвання кредитного договору і стягнення суми заборгованості, оскільки позичальник систематично порушує умови договору.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову Банку.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ВАТ Комерційний банк «Хрещатик» задовольнити.

Рішення Красногвардійського районного суду АР Крим від 28 серпня 2008 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ВАТ Комерційний банк «Хрещатик» задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ Комерційний банк «Хрещатик» 84575 грн. 67 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в
касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців.