Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #91994816

Ухвала

15 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 705/5748/14-ц

провадження № 61-18840ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04 лютого 2016 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Умань», про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 14 грудня 2020 року засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04 лютого 2016 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, а саме: вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права і надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи.

Особою, яка подала касаційну скаргу, на виконання ухвали Верховного Суду від 24 грудня 2020 року подано уточнену касаційну скаргу.

Разом з тим, на підставі касаційної скарги не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі, особа, яка її подала, підставою, на якій подається касаційна скарга, вказує пункти 1 та 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

Зокрема, посилаючись як на підставу касаційного оскарження на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, зазначає, що суд апеляційної інстанції не урахував висновки Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц та від 29 травня 2019 року у справі № 539/1582/16-ц щодо застосування норми права щодо визначення доказів відповідно до яких встановлюється заборгованість за кредитним договором.

Разом з тим, ОСОБА_1 не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 24 грудня 2020 року щодо зазначення у касаційній скарзі: яку саме норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, на які посилається ОСОБА_1 у касаційній скарзі, застосував суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

З урахуванням викладеного, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права і надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Частиною другою статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Аналіз матеріалів на усунення недоліків свідчить про наявність підстав для продовження строку на усунення недоліків. Тому суд, на підставі частини другої статті 127 ЦПК України, продовжує його.

Керуючись статтями 120, 127, 185, 260, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків касаційної скарги до 05 березня 2021 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат



  • Номер: 22-ц/821/633/19
  • Опис: про зміну стягувача у виконавчому провадженні
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 705/5748/14-ц
  • Суд: Черкаський апеляційний суд
  • Суддя: Крат Василь Іванович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 22.10.2019
  • Дата етапу: 10.12.2019
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація