УХВАЛА

14 січня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі

Головуючого, судді Шестакової Н.В.,

суддів Летягіної О.В., Берзіньш B.C.,

при секретарі Галіч Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про скасування заходів по забезпеченню позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні і володінні майном, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Алуштинського міського суду АР Крим від 07 липня 2008 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась до суду із , заявою про скасування заходів по забезпеченню позову, а саме зняття арешту з елінгу НОМЕР_1, який належить їй на праві власності.

Ухвалою Алуштинського міського суду АР Крим від 07 липня 2008 року заява ОСОБА_1 задоволена. Знятий арешт з елінгу НОМЕР_1, який розташований за адресою м. Алушта, с. Утьос, споживчий кооператив рекреаційного призначення „Утьос".

Не погодившись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подалі апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянти вказують, що оскільки спір ще не вирішений, то суд не повиний був постановляти ухвалу суду про скасування заходів по забезпеченню позову. Крім того, вважають, що забезпечення позову не перешкоджає власнику володіти та користуватися майном.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи заході по забезпеченню позову, суд виходив з того, що арешт був накладений на елінг НОМЕР_1, який розташований за адресою м. Алушта, с. Утьос , що належить на праві власності не відповідачу по справі, а ОСОБА_1, тобто особі, яка не є стороною у вищевказаній справі.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України, позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб.

З норми цієї статті слідує, що арешт не може бути накладений на приватне майно особи, яка не бере участі у справі.

Головуючий у першій інстанції Куксов В.В.

Справа №22-ц- 847/2009 

Доповідач Летягіна О.В.

З матеріалів справи слідує, що дійсно ухвалою суду по даній справі був накладений арешт на два елінги НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , які розташовані у м. Алушта сел.Утьос.

Судом було встановлено , що елінг НОМЕР_1 належить на праві власності не відповідачу по справі ОСОБА_4, а іншої особі, ОСОБА_1, тобто, особі яка не є стороною спору в даній справі.

Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що судом зроблені законні та обгрунтовані висновки щодо необхідності зняття арешту з майна.

Наведені в апеляційної скарзі доводи не спростовують правильність зроблених судом першої інстанції висновків і не містять правових підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали, оскільки вона постановлена з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 314, ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -відхилити.

Ухвалу Алуштинського міського суду АР Крим від 07 липня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців.