ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2010 р. Справа № 2-а-4785/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олени Іванівни,
при секретарі судового засідання: Колос М.С.,
за участю представників сторін:
позивача : Цвигуна А.М.,
відповідача : Богачика П.П., Попова В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Приватного підприємства "ХУТІР"
до: в.о. начальника Тростянецької ОДПІ Томіної Наталії Іванівни (відповідач-1), старшого державного податкового ревізора-інспектора ІІІ рангу ДПА у Вінницькій області Попова Віталія Миколайовича (відповідач-2), головного державного податкового ревізора-інспектора радника ІІІ рангу ДПА у Вінницькій області Чеснокова Григорія Васильовича (відповідач - 3)
про: визнання дій посадових осіб ДПА у Вінницькій області протиправними та
ВСТАНОВИВ :
В листопаді 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «ХУТІР» з позовом до в.о. начальника Тростянецької об`єднаної державної податкової інспекції - Томін Наталії Іванівни (відповідач - 1); старшого державного податкового ревізора-інспектора ДПА у Вінницькій області служби ІІІ рангу Попова Віталія Миколайовича (відповідач - 2); головного державного податкового ревізора-інспектора ДПА у Вінницькій області служби ІІІ рангу Чеснокова Григорія Васильовича про визнання протиправними дій ревізорів щодо проведення планової перевірки та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000492308 від 27.09.2010 року та № 0000492308/1 від 01.11.2010 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.09.2010р. та 01.11.2010 року в.о. начальника Тростянецької об`єднаної державної податкової інспекції Томін Наталією Іванівною, на підставі акту перевірки №1105/02/32/23-31250595 від 22.09.2010р., були винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000492308 та № 0000492308/1 відповідно, кожним із яких до ПП "ХУТІР" застосовано штрафні санкції в розмірі 1360 гривень, внаслідок порушення п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що перевірка проведена з порушенням вимог Закону України "Про державну податкову службу" щодо проведення планових перевірок.
На думку позивача, вказані рішення є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, а дії державних податкових ревізорів з проведення перевірки є протиправними.
В судовому засіданні повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позові.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні не погодився із заявленими позовними вимогами з мотивів, викладених в наданих суду письмових запереченнях від 28.12.2010 року вх.№28951. Крім того, зазначив, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Відповідач-2 також заперечував проти задоволення позову, підтримуючи позицію представника відповідача -1.
Відповідач-3 в судове засідання не з`явився, натомість надіслав заяву про розгляд адміністративної справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено наступне.
Відповідно до направлень №103431 та 103427 від 20.09.2010 року старшому державному податковому ревізору-інспектору ДПА у Вінницькій області служби ІІІ рангу Попову В.М. та головному державному податковому ревізору-інспектору ДПА у Вінницькій області служби ІІІ рангу Чеснокову Г.В. було доручено провести перевірку ПП «ХУТІР» за дотриманням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
В результаті проведення перевірки за дотриманням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства встановлено порушення суб`єктом господарювання -ПП "ХУТІР" вимог п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", про що було складено акт перевірки від 22.09.2010р. №1105/02/32/23-31250595 (далі -Акт перевірки) (а.с.6-7).
На підставі Акту перевірки в.о. начальника Тростянецької об`єднаної державної податкової інспекції Томін Наталією Іванівною було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000492308 від 27.09.2010 року, яким до ПП "Хутір" застосовано штрафну санкцію в розмірі 1360 гривень (а.с.8).
З пояснень сторін встановлено, що рішення вказане вище було оскаржено позивачем до Тростянецької ОДПІ, в результаті чого рішенням № 0000492308/1 від 01.11.2010 року залишено в силі застосовані до позивача штрафні санкцій в розмірі 1360 гривень згідно попереднього рішення № 0000492308 від 27.09.2010 року (а.с.9)
Також, встановлено, що позивач, скориставшись досудовим порядком вирішення спору, оскаржував рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000492308 від 27.09.2010 року до Державної податкової адміністрації України, яка своїм рішенням від 12.11.2010 року №12045/6/25-0415 залишила скаргу без задоволення.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача, суд виходить з наступного.
Як встановлено судом, основними підставами для визнання дій працівників податкової інспекції при проведенні перевірки протиправними та скасування рішень щодо застосування штрафних санкцій, на думку позивача, є порушення відповідачами положень ст. 11-1, 11-2 Закону України "Про державну податкову службу", зокрема, щодо того, що ПП "ХУТІР" не було повідомлено про дату початку та закінчення проведення перевірки не пізніше, ніж за десять днів до дня її проведення, щодо недійсності направлень, виданих для проведення перевірки, та щодо періодичності її проведення.
Згідно з п. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу" вiд 04.12.1990 № 509-XII (далі - Закон України вiд 04.12.1990 № 509-XII) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов`язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов`язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Відповідно до ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу" плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов`язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Стаття 11-2 Закону України "Про державну податкову службу" визначає умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок.
Разом із тим, згідно з п. 2 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Право податкових органів здійснювати контроль за дотриманням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачене частиною першою статті 15 цього Закону, відповідно до якої контроль за додержанням суб`єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до пункту 4 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль, зокрема, за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Спірна перевірка не стосується перевірки нарахування і сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), названий Закон не містить імперативної вказівки про те, що право на проведення перевірки дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» пов`язане з обов`язковим повідомленням про перевірку платника податків не пізніше ніж за 10 днів до дня її проведення.
Крім того, П. 3.1 Наказу ДПА України №355 від 27.05.2008 року "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків" працівники органів ДПС здійснюють відповідно до щомісячних планів органу ДПА планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб`єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, передбачених законодавством.
Системний аналіз вищезазначених положень законодавства дає можливість зробити висновок, що законодавець розділяє право органів державної податкової служби здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) платниками податків та проведення заходів з контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, що мали місце по відношенню до ПП "ХУТІР".
Таким чином, з аналізу положень норм чинного законодавства вбачається те, що вимоги для проведення планових та позапланових перевірок, передбачених ст. 11-1, 11-2 Закону України вiд 04.12.1990 № 509-XII, застосовуються лише до планових та позапланових перевірок щодо нарахування і сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), в той час як в даному випадку мова йде про контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), які законодавець в силу п. 2 ст. 11 цього Закону виділяє окремо.
Тобто при здійсненні контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) в частині дотримання умов допуску посадових осіб органів державної податкової служби, ці органи керуються вимогами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та чинними наказами ДПА України, якими контроль за проведенням готівкових розрахунків покладено на органи державної податкової служби, а не статтею 11-2 Закону України вiд 04.12.1990 № 509-XII.
Відтак, вимоги ст. 11-1 та 11-2 Закону України вiд 04.12.1990 № 509-XII не можуть бути застосовані до проведення перевірок щодо додержання суб`єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари.
У зв`язку із викладеним, не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що перевірка проведена за відсутності передбачених законом правових підстав для проведення такої перевірки, з порушеннями порядку її проведення, визначеному ст. 11-1 та ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Крім того, з наведених вище підстав також не беруться до уваги доводи позивача відносно порушення періодичності проведення перевірок, оскільки дана перевірка не належить до планових перевірок і по своїй суті є контролем за проведенням готівкових розрахунків, тому проводилася відповідно положень п. 3.1 Наказу ДПА України №355 від 27.05.2008 року "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків", згідно із яким працівники органів ДПС здійснюють відповідно до щомісячних планів органу ДПА планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб`єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, передбачених законодавством.
Що стосується зазначення у самих направленнях "планова перевірки", то це пояснюється тим, що контроль за проведенням готівкових розрахунків відповідно до зазначених вище положень Наказу ДПА України №355 від 27.05.2008 року здійснюється відповідно до щомісячних планів органу ДПА.
Таким чином, зазначені позивачем обставини не можуть бути визнані достатніми підставами для визнання перевірки незаконною, і як наслідок - визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийнятих на підставі Акту перевірки, а дій перевіряючих протиправними.
Також, помилковим є твердження позивача, що до нього двічі за одне порушення було застосовано штраф у розмірі 1360 грн. рішенням санкцій № 0000492308 від 27.09.2010 року та № 0000492308/1 від 01.11.2010 року, оскільки, судом з`ясовано, що штраф, який підлягає стягненню з відповідача становить лише 1360 гривень відповідно до рішення № 0000492308 від 27.09.2010 року, в той час як рішення № 0000492308/1 від 01.11.2010 року є результатом перегляду правомірності винесення попереднього рішення, про що свідчить «/1» його нумерації.
А тому, говорити про подвійне притягнення до юридичної відповідальності одного виду підстав немає.
Як встановлено, судом позивач оскаржував рішення про застосування штрафних санкцій та дії відповідачів щодо проведення перевірки саме в контексті додержання відповідачами норм законодавства, які регулюють процедуру проведення перевірки.
Відтак, у суду є всі підстави вважати, що позивач, не заперечуючи проти встановлених перевіркою порушень п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", фактично погодився із ними.
Крім того, в силу ч. 2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. А тому, суд не досліджує встановлені перевіркою факти порушень позивачем вимог п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки це не належить до предмету розгляду справи.
У зв`язку із цим, на думку суду, відповідачі при перевірці діяли законно, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є правомірними.
Частина друга статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб`єкти владних повноважень зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні встановлено, що оскаржувані дії та рішення відповідачів відповідають критеріям щодо правомірності дій та рішень суб`єкта владних повноважень, в контексті статті 2 КАС України, з боку відповідачів надано достатніх аргументів та доводів, які свідчать, що оскаржувані дії та рішення (вчинені) прийняте в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, а також за відсутності витрат позивача, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб`єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання суб`єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови оформлено: 30.12.10
Суддя Іващук Олена Іванівна
28.12.2010