Справа № 2 а- 328/ 2010 р.
П О С Т А Н О В А
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
7 травня 2009 року Суддя Антрацитівского міськрайонного суду
Луганської області Чигрина Л.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду м. Антрацит
справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України Антрацитівського району Луганської області « Про бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Антрацитівському районі Луганської області та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни »,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Антрацитівському районі Луганської області про бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Антрацитівському районі Луганської області та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни».
В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_2 послався на те, що він має правовий статус „дитини війни".
Відповідачем йому недосплачувалось підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".
Просить суд відновити йому пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року до 31.12.2008 року.
Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України Антрацитівського району Луганської області нарахувати і виплатити недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 року у сумі 1426 гр. 13 коп.
Сторони в судове засідання не з’явились.
Позивач ОСОБА_2, звертаючись до суду, під текстом позовної заяви зазначив, що просить справу розглядати у його відсутність у зв’язку з поганим станом здоров’я.
Відповідач позов повністю не визнав, надав свої заперечення, просив розглянути справу у відсутності свого представника.(а.с.13)
7.05.2010 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повно і всебічно з»ясованих обставинах в адміністративній справі та підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважаю позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_2 має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 від 14.03.2006 року та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».(а.с. 6)
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" дитина війни – особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення ( 2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_2 громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено паспортом (а.с.6)
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІУ, що набрав чинності 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_2 у частині підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, за 2006 рік не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року № 3235-IV, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлено, що з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу 7 статті 5 та статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року N 3367-IV, який набрав чинності з 2.04.2006 року, пункт 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було виключено, ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було викладено в наступній редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 ст. 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1.01.2006 року, а ст. 6- у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету», при цьому, Порядок надання пільг, передбачених ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у 2006 році Кабінетом Міністрів України розроблено не було.
Положення наведеної норми неконституційними визнані не були та не скасовувались. Таким чином, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу, як дитині війни, за 2006 рік підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком – є правомірними.
Що стосується вимог позивача ОСОБА_2 у частині підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, за 2007 рік, то суд вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 року» від 19.12.2006 року, який набрав чинності з 1.01.2007 року, статтею 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання .чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 цього Закону, була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення ст.ст. 71,111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
На час розгляду даної справи розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 ч.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. •
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з І січня - 380 гр., з 1 квітня - 387 гр., з 1 жовтня - 395 гр..
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15.03.2007 року «Про Державний бюджет Україна на 2007 рік» та існує в новій редакції з 28.03.2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гр., з 1 квітня - 406 гр., з 1 жовтня – 411 гр..
При цьому, вказана стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 ч.1 цієї статті, збільшений на 1%, що складає відповідно 410 гр. 06 коп.; 415 гр. 11коп..
Таким чином, вважаю, що з 9.07.2007 року, тобто з моменту прийняття рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № 6-рп/2007 , відповідач мав нарахувати позивачу підвищення розміру пенсії, як дитині війни, тому вимоги позивача ОСОБА_2
підлягають задоволенню лише за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року, а не з 1.01.2007 року по 31.12.2007 року, як просив позивач.
Суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_2 у частині підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, за 2008 рік також підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Зазначені зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05. 2008 року N10-рп/2008.
У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін де деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають, чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з рішення Конституційного суду N Ю-рп/2008 від 22 травня 2008 року, суд вважає, що передбачене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком діяло з 22.05.2008 року, оскільки з 1.01.2008 року вказана стаття 6 була викладена в іншій редакції, за якою виплата 30 % підвищення пенсії передбачена не була.
За приписами ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін де деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 ч.1 ст. 28
Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для осіб, які втратили працездатність, затверджений прожитковий мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць: з 1 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року в розмірі 481 гр., з 1 липня 2008 року по 30 вересня 2008 року в розмірі 482 гр., з 1 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 498 гр..
Враховуючи, що позивачу, починаючи з 1.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмiрi 10 % прожиткового мiнiмуму для осіб, які втратили працездатність, а повинні провадити виплати, починаючи з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у розмiрi 30 % мiнiмальної пенсії за віком, а тому суд погоджується з посиланнями позивача на протиправність дій відповідача щодо проведення перерахунку та виплати їй підвищення до пенсії за вказаний період.
Таким чином, вважаю, що лише за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, а не з 1.01.2008 року по 31.12.2008 року, відповідач мав нарахувати позивачу підвищення розміру пенсії, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично виплачених сум, у зв’язку з чим є всі правові підстави для визнання неправомірними дій Управління Пенсійного Фонду України у Антрацитівському районі в порушенні права позивача на отримання підвищення до пенсії у відповідності з вимогами Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого позивач має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В важаю, що відповідач мав провести перерахунок та виплату позивачці підвищення до пенсії тільки з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Вважаю на необхідне поновити позивачу ОСОБА_2 строк звернення до суду з адміністративним позовом за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року , оскільки останній пропустив його з поважної причини.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 є людиною похилого віку, має слабке здоров»я, з 1997 року по 2009 рік щорічно проходить амбулаторне та стаціонарне лікування з приводу хронічних захворювань, про що свідчать медичні епікризи на його ім’я та виписка із його амбулаторної карти. Вказане лікування позивач ОСОБА_2 проходив і у 2007 та 2008 роках.
Про порушення своїх прав дізнався із засобів масової інформації і відразу звернувся за відновленням своїх порушених прав спочатку до відповідача 29.12.2009 року, а потім 18.01.2010 року - до суду. ( а.с.2-5, 8,10)
Вважаю на необхідне зобов’язати вiдповiдача нарахувати та сплатити позивачу пiдвищення до пенсiї, як дитинi війни у розмiрi 30 % мінімальної пенсiї за віком за період з
9.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року , з урахуванням фактично виплачених сум.
Щодо вимог позивача ОСОБА_2 про зобов»язання відповідача нарахувати та виплатити йому недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу у сумі 1426 гр. 13 коп., то прихожу до висновку, що вони є необґрунтованими.
Самостійне здійснення судом перерахунку розміру соціальної допомоги дітям війни стане підміною функції органів Пенсійного Фонду, що неприпустимо відповідно до чинного законодавства.
На підставі викладеного,
керуючись ст. ст. 6, 8,9, 87,94, 99,100,122,160,161,162,163,167 КАС України,
ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року
№ 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року
від 22.05.2008 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2006
рік» № 3235-1У від 20.12.2005 року, ст.ст.62,71 Закону України «Про
Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року,
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рiк та про
внесення змiн до деяких законодавчих актів України» вiд 28.12.2007 рок, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.
1. Поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Антрацитівському районі Луганської області щодо захисту її порушених прав, свобод та інтересів за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року , визнавши причину пропущення строку звернення поважною.
2. Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Антрацитівському районі Луганської області з відмови у виплаті 30% мінімальної пенсії за віком у вигляді доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України Законом України «Про соціальний захист дітей війни»– протиправними.
3. Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в Антрацитівському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2
підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з урахуванням фактично виплачених сум, в решті вимог - відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному суді Луганської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на
апеляційне оскарження.
Суддя Антрацитівського міськрайонного суду Чигрина Л.Г.