Справа № 565/2129/18

Провадження № 2/565/102/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2020 року                         м.Вараш

       Кузнецовський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого - судді Горегляд О.І.,

з участю:

- секретаря судового засідання - Алексейчик А.О.,

- позивача - ОСОБА_1 ,

- представника позивача - адвоката Полюхович О.І.,

- представника відповідача - Печончик О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м.Вараш Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – міста Вараш) про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – м.Вараш) виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Зокрема, позивач просить суд поновити його на посаді чергового з режиму відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі Територіального центру соціального обслуговування (надання соцыальних послуг) м.Кузнецовськ (нині – м.Вараш) виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області та стягнути з відповідача в його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 04 жовтня 2018 року до дня поновлення на роботі. В обгрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив наступні обставини. З 24 жовтня 2014 року він працював у Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Кузнецовськ (нині – м.Вараш) виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області та займав посаду чергового з режиму віддлення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі. Наказом (розпорядженням) №32-п від 02 жовтня 2018 рок, його було звільнено з роботи із займаної ним посади з 03 жовтня 2018 року згідно з п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку з прогулом без поважних причин 03 вересня 2018 року. Копію цього наказу отримав 04 жовтня 2018 року, про що на ньому є відповідна відмітка. Позивач зазначив, що вважає таке звільнення незаконним. Так, ОСОБА_1 вказав, що 03 вересня 2018 року його робочий день розпочався о 16 годині 00 хвилин і він своєчасно прибув на своє робоче місце. Проте, цього ж дня близько 21 години 04 хвилини йому на робочому місці декілька осіб, в тому числі депутати міської ради в кількості п`яти чоловік, погрожували йому фізичною розправою, а один із них застосував до нього фізичну силу, наніс ряд тілесних ушкоджень. Згідно з доводами позивача, разом із вказаними особами була присутня і директор Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – м.Вараш) виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області Печончик О.М., яка підтримувала останніх. ОСОБА_1 вказав про те, що не міг чинити опір вказаним особам, адже вони значно переважали в кількості, тому побоюючись за власне життя, він був вимушений покинути робоче місце через інший вихід, інакше міг опинится на лікарняному ліжку. При цьому, позивач зазначив про те, що він намагався себе захистити і викликав на допомогу працівників поліції, проте необхідного захисту не отримав. Наступного дня зранку він звернувся до Варашського відділу поліції ГУНП в Рівненській області із письмовою заявою від 04 вересня 2018 року про вчинення відносно нього кримінального правопорушення зазначеними особами. 05 вересня 2018 року подану ним заяву за фактом погроз фізичною розправою було зареєстровано в журналі Єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення за №2917, про що йому стало відомо з листа ГУНП в Рівненській області №11/Р-349Кц від 26 вересня 2018 року, отриманого на звернення від 13 вересня 2018 року. Разом з цим оскільки станом на 07 вересня 2018 року службовими особами Варашського відділу поліції ГУНП в Рівненській області не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинене 03 вересня 2018 року кримінальне правопорушення, то він змушений був звернутись до місцевого суду і скаргою на бездіяльність поліції. Ухвалою суду від 10 вересня 2018 року було зобов`язано службових осіб місцевої поліції внести відомості по його заяві від 04 вересня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 12 вересня 2018 року відкрито кримінальне провадження №12018180050000316 за ч.1 ст.129 КК України за фактом погрози йому фізичною розправою 03 вересня 2018 року. Згідно з доводами ОСОБА_1 , вказані обставини достовірно вказують на наявність поважних причин залишення ним робочого місця 03 вересня 2018 року. Однак, як стверджує позивач, керівником Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – м.Вараш) виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області Печончик О.М. у порушення вимог чинного законодавства (п.4 ч.1 ст.40, ст.ст.147-1, 148, 149 КЗпП України) не було взято до уваги дійсні причини його відсутності на роботі, про які їй було достовірно відомо, та не було нею обгрунтовано у наказі про звільнення відсутності поважних причин. При цьому ОСОБА_1 звертає увагу на те, що керівник відповідача – ОСОБА_2 ще з самого початку роботи в установі упереджено ставилась до нього, неодноразово висловлювалася про те, що не бажає аби він продовжував тут працювати. Раніше вже був випадок, коли він був змушений захищати свої права в суді про поновлення на цій роботі через незаконне звільнення тим же керівником ОСОБА_2 . У підтвердження цих обставин позивач покликається на рішення апеляційного суду Рівненської області від 05 лютого 2016 року про поновлення на роботі та ухвалу суду від 31 грудня 2015 року про зобов`язання прокурора внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо вчинення злочину у виді службового підроблення. Окрім цього, ОСОБА_1 вказав також про те, що через події, які відбулися з ним на робочому місці 03 вересня 2018 року, його стан здоров`я значно погіршився, він став боятися ходити вулицями міста в нічний час, його почали турбувати головні болі та безсоння, знизився імунітет, внаслідок чого він перебував на стаціонарному лікуванні у ДЗ «СМСЧ №3 МОЗ України» у період з 26 вересня 2018 року до 02 жовтня 2018 року включно. Позивач зазначив, що попри перебування на лікуванні, 27 вересня 2018 року керівником відповідача було винесено наказ про його звільнення, намагаючись звільнити з роботи з підстав прогулу 03 вересня 2018 року, про що значиться запис у трудовій книжці за №22 від 28 вересня 2018 року. 02 жовтня 2018 року вказаний запис було скасовано керівником з підстав тимчасової непрацездатності позивача до 02 жовтня 2018 року включно. Разом з цим, як вказав ОСОБА_1 , незважаючи на те, що 02 жовтня 2018 року включно він ще перебував на стаціонарному лікуванні, ОСОБА_2 (керівник відповідача) того ж дня одночасно із наказом про скасування наказу про попереднє звільнення винесла новий наказ (розпорядження) про його звільнення із 03 жовтня 2018 року, тобто з наступного дня. Згідно з доводами позивача, оскільки ОСОБА_2 (керівник відповідача) винесла наказ про його звільнення в день, коли він ще перебував на лікуванні, то це свідчить, що вона не бажала аби він виходив на роботу та не бажала отримувати від нього пояснення, що є грубим порушенням трудового законодавства. Із документами, зазначеними в наказі про звільнення від 02 жовтня 2018 року, його ніхто не ознайомлював і їх зміст – невідомий, що підтверджується запитом від 24 жовтня 2018 року та листом-відповіддю від 24 жовтня 2018 року. На переконання ОСОБА_1 , окрім вказаних обставин, які вказують про наявність поважних причин відсутності перебування на робочому місці 03 вересня 2018 року, оспорюваний наказ від 02 жовтня 2018 року є незаконним ще й у зв`язку з порушенням відповідачем вимог ч.3 ст.40 КЗпП України, відповідно до яких не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Позивач зазначив, що після події, яка відбулась 03 вересня 2018 року має проблеми зі здоров`ям, у період з 03 жовтня 2018 року до 08 жовтня 2018 року він продовжував лікування в КП «Маневицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги», що підтверджується відповідним листком непрацездатності, копія якого додається, тому не міг бути звільненим з роботи з ініціативи власника. За таких обставин, згідно з доводами ОСОБА_1 виданий відповідачем наказ №32-п від 02 жовтня 2018 року є незаконним, порушує його право на працю, а тому підлягає скасуванню і на підставі ст.43 Конституції України, ст.5-1 і ч.2 ст.235 КЗпП України Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – м.Вараш) виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області зобов`язаний поновити його на роботі та виплатити йому заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 04 жовтня 2018 року до дня фактичного поновлення. Покликаючись на ст.27 Закону України «Про оплату праці» і абз.3 п.2, п.5 р.IV, п.8, р.ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року, позивач вказав, що з огляду на те, що його звільнення відбулося 03 жовтня 2018 року, то його середня заробітна плата повинна обчислюватись з виплат, отриманих ним за попередні два місяці роботи, а саме за серпень-вересень 2018 року. При цьому зазначив, що у вказані місяці його заробітна плата становила по 3723 (три тисячі сімсот двадцять три) грн., тому, виходячи із розміру заробітної плати за ці два останні місяці та кількості робочих днів у цих місяцях у сумі 42 (сорок два) дні, його середньоденна заробітна плата становить 177 (сто сімдесят сім) грн. 29 коп. У позовній заяві ОСОБА_1 акцентував увагу суду, що на час звернення з цим позовом він не має достовірної інформації про розмір свого доходу для обрахунку середньоденного заробітку для обчислення розміру заробітку за весь час вимушеного прогулу, оскільки керівник відповідача відмовила йому у видачі довідки про заробіток, а на письмовий запит від 31 жовтня 2018 року до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради, який було направлено останнім для розгляду відповідачу, ще не одержав відповіді. За таких обставин, ним у позовній заяві вказана орієнтовна сума заробітку за час вимушеного прогулу, яка після отримання достовірної інформації буде уточнюватися. То того ж, на переконання позивача, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, оскільки законодавством не передбачено жодних підстав для його зменшення, тому розмір заробітку буде змінено, залежно від кількості днів вимушеного прогулу. В обґрунтування цього ОСОБА_1 послався на правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові від 21 вересня 2017 року у справі №6-2597цс16. Щодо строків звернення до суду з вимогою про поновлення на роботі, то позивач просив суд врахувати положення ст.233 КЗпП України та зазначив, що копію наказу (розпорядження) №32-п від 02 жовтня 2018 року він отримав 04 жовтня 2018 року, про що є відмітка в наказі, тому позов подав своєчасно в межах місячного строку з дня одержання копії вказаного наказу про звільнення, закінчення якого припадає на вихідні дні і відповідно переноситься на наступний робочий день, тобто на 05 листопада 2018 року.

Не змінюючи розміру середньоденної заробітної плати, вказаної у позовній заяві (177 (сто сімдесят сім) грн. 29 коп.), у заяві про збільшення позовних вимог від 25 березня 2019 року, поданій до початку першого судового засідання, позивач ОСОБА_1 збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу до 25 березня 2019 року та просив стягнути з відповідача в його користь 21274 (двадцять одну тисячу двісті сімдесят чотири) грн. 80 коп. та у заяві про збільшення позовних вимог від 20 березня 2020 року збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу до 20 березня 2020 року та просив стягнути з відповідача в його користь 66129 (шістдесят шість тисяч сто двадцять дев`ять) грн. 17 коп.

Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – міста Вараш) не надав відзив на вказану позовну заяву ОСОБА_1 про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

       У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав свої позовні вимоги до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – м.Вараш) виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу до 20 березня 2020 року в сумі 66129 (шістдесят шість тисяч сто двадцять дев`ять) грн. 17 коп. з врахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог.

Під час допиту за згодою як свідка в порядку ст.ст.92, 234 ЦПК України позивач ОСОБА_1 зазначив такі обставини. 03 вересня 2018 року він вчасно приступив до виконання своїх обов`язків чергового з режиму відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, прийняв зміну о 16 годині 00 хвилин та перебував на своєму робочому місці. 03 вересня 2018 року увечері приблизно о 22 годині був вимушений тимчасово покинути своє робоче місце у зв`язку із тим, що в нього виникли реальні побоювання за своє життя та здоров`я, зумовлені вчиненням відносно нього фізичного і психологічного тиску зі сторони депутатів Вараської міської ради Рівненської області ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , керівника відповідача – ОСОБА_2 та інших осіб ОСОБА_5 і ОСОБА_6 . Позивач ОСОБА_1 зазначив, що у період часу приблизно о 21 годині – початок 22 години почався конфлікт, у режимне приміщення вказаного відділення, в якому він чергував та перебував на своєму робочому місці, зайшли сторонні особи приблизно 5 чоловік: депутати Вараської міської ради Рівненської області Денега С.В., ОСОБА_4 , а також інші особи – ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та в подальшому керівник відповідача – ОСОБА_2 , яка відповідно до посадової інструкції не є його безпосереднім керівником і не вправі контролювати. Його робоче місце, на якому він знаходився, розташоване в середині цього відділення у відокремленому приміщенні, двері до якого були зачинені на замок. Однак дружина ОСОБА_3 відкрутила та вирвала замок у дверях, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 і ОСОБА_3 вийняли скло, залазили в середину цього приміщення. Вказані особи мали до нього упередження через його депутатську діяльність, вони штурхали, тягали та били його. Уточнюючи дії зазначених осіб, позивач ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_6 відкрутив болти, вийняв скло в цій відгородженій черговій частині, залазив у середину цього приміщення та наносив тілесні ушкодження, шарпав його, душив, ОСОБА_5 – шарпав його, ОСОБА_2 – руками хватала його за груди та одяг, шарпала, в результаті чого в нього виникли синці на грудях і на ногах. ОСОБА_6 і ОСОБА_3 погрожували фізичною розправою. Потім ці особи його утримували, не відпускали в туалет. Самостійно він не міг їх вигнати із приміщення вказаного відділення, тому зателефонував на спецлінію «102» і викликав поліцію, проте працівники поліції не припинили протиправних дій зазначених осіб і він вимушений був залишити приміщення, вийшов з нього через інший запасний вихід, сів у автомобіль і поїхав до гаража. Згідно з твердженням позивача ОСОБА_1 з огляду на вказані обставини він вимушено покинув своє робоче місце 03 вересня 2018 року приблизно о 22 годині і був відсутній на робочому місці не більше півтори години. Після цього повернувся на своє робоче місце 03 вересня 2018 року приблизно о 23 годині, коли був переконаний, що йому нічого не загрожує і вказані особи залишили приміщення відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі. У момент його повернення у приміщенні відділення був працівник цього ж відділення – ОСОБА_7 , якого викликала ОСОБА_2 , та користувачі послуг відділення ОСОБА_8 і ОСОБА_9 . Згідно з показаннями позивача ОСОБА_1 на робочому місці він перебував до кінця своєї зміни – до 08 години ранку 04 вересня 2018 року, здав свою зміну своєму безпосередньому керівнику – ОСОБА_10 , що підтверджується відповідними записами у журналі реєстрації змін, який зараз зберігається у директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – м.Вараш) виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області Печончик О.М., яка потім спотворила ці записи, після чого звернувся до працівників поліції із письмовою заявою про вчинення відносно нього кримінального правопорушення. Будь-які документи працівниками Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – м.Вараш) виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області 03 вересня 2018 року не складалися, їх складання ініціювала ОСОБА_2 наступного дня – 04 вересня 2018 року, коли прийшли працівники цього ж центру на роботу, спотворюючи реальні факти, як і минулого разу. Позивач також зазначив про те, що після вказаного інциденту в нього погіршився стан здоров`я, піднявся тиск і наступного дня вранці у зв`язку із нанесенням йому тілесних ушкоджень 03 вересня 2018 року під час чергування у Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – м.Вараш) виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області він звернувся за медичною допомогою у приймальне відділення ДЗ «СМСЧ №3 МОЗ України» та до судового медичного експерта ОСОБА_11 , який повідомив про необхідність звернення до медичної установи м.Рівне із приводу нанесених йому тілесних ушкоджень. Позивач ОСОБА_1 вказав, що у нього на тілі були синці та забої, тому він звертався до поліції і в прокуратуру за направленням на судово-медичну експертизу, але йому відмовили. Позивач зазначив про те, що на сьогоднішній день продовжується досудове розслідування за його заявою про вчинення кримінального правопорушення депутатами Вараської міської ради Рівненської області та директором Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – м.Вараш) виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області Печончик О.М. ОСОБА_1 зазначив, що у рамках цього кримінального провадження по зазначеній події він досі не допитаний працівниками поліції. У судовому засіданні позивач також вказав про те, що перебував на денному стаціонарі у ДЗ «СМСЧ №3 МОЗ України» у період із 26 вересня 2018 року до 02 жовтня 2018 року включно, 02 жовтня 2018 року був на прийомі в лікаря та після закриття листка непрацездатності вказаною медичною установою продовжив лікування амбулаторно за зареєстрованим місцем проживання – у КП «Маневицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» з 03 жовтня 2018 року до 08 жовтня 2018 року включно. Зазначив, що повідомляв відповідача про перебування на лікуванні та обидва листки непрацездатності після їх закриття віддав за місцем роботи – у Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – м.Вараш) виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області і вони в оригіналі перебувають у директора цього центру ОСОБА_2 . Позивач ОСОБА_1 вказав про те, що так як він перебував на лікуванні директор Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – м.Вараш) виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області Печончик О.М. скасувала попередній запис у трудовій книжці про звільнення його з роботи та знову звільнила незаконно під час його тимчасової непрацездатності. Згідно з доводами позивача ОСОБА_1 у даному випадку письмові пояснення в нього за місцем роботи не відбирали, 04 жовтня 2018 року він отримав копію наказу №32-п від 02 жовтня 2018 року про звільнення з роботи та трудову книжку. Наказ Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ №15-п від 17 квітня 2018 року не оскаржував, оскільки не одержував його копії. На переконання позивача ОСОБА_1 , наказ Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – м.Вараш) виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області №32-п від 02 жовтня 2018 року є незаконним, адже звільнення з роботи вчинено під час його тимчасової непрацездатності та є безпідставним, оскільки причиною звільнення з роботи відповідачем зазначено прогул без поважних причин, що не відповідає дійсності. Окрім цього, позивач ОСОБА_1 зазначив про погрози, упереджене ставлення до нього з боку директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – м.Вараш) виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області ОСОБА_2 та особисту її неприязнь до нього через його діяльність як депутата Вараської міської ради Рівненської області і його звернення із запитами по майну. Такі незаконні дії директор Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – м.Вараш) виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області ОСОБА_2 вчиняє не вперше, раніше вона вже звільняла його з роботи, проте таке звільнення було визнано судом незаконним і його було поновлено на роботі.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Полюхович О.І. в судовому засіданні повністю підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – м.Вараш) виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу станом на 20 березня 2020 року в сумі 66129 (шістдесят шість тисяч сто двадцять дев`ять) грн. 17 коп. Згідно з поясненнями представника позивача наказ (розпорядження) відповідача №32-п від 02 жовтня 2018 року про припинення трудового договору (контракту), яким з 03 жовтня 2018 року звільнено ОСОБА_1 з посади чергового з режиму відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку з прогулом без поважних причин, є незаконним і винесений з грубим порушенням норм чинного законодавства та прав людини на працю. Так, відповідачем звільнено ОСОБА_1 з роботи 02 жовтня 2018 року з 03 жовтня 2018 року, хоча позивач у цей період часу перебував на лікарняному та повідомляв про це відповідача, що підтверджується показаннями свідків. За таких обставин, звільнення з роботи ОСОБА_1 у період його тимчасової непрацездатності не може бути визнано законним і його право на працю, порушене відповідачем, у даному випадку підлягає відновленню. 03 вересня 2018 року о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_1 вчасно приступив до роботи і прийняв зміну чергування та здав зміну о 08 годині 00 хвилин 04 вересня 2018 року. Під час цієї зміни позивач був змушений тимчасово покинути робоче місце у зв`язку із проникненням у службове приміщення відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, сторонніх осіб, серед яких були: депутат Вараської міської ради Рівненської області Денега С.В., голова громадської ради ОСОБА_5 , громадський діяч ОСОБА_6 . Вказані особи зломали дверні ручки та вийняли віконну раму зі скла, щоб потрапити в середину чергової частини цього відділення, де від них закрився ОСОБА_1 , чинили на нього фізичний і психологічний тиск. Присутніми під час цього були директор Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – м.Вараш) виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області Печончик О.М. та працівники поліції, проте вони не зупинили зазначених осіб та їх протиправних дій відносно ОСОБА_1 . Із цього приводу у слідстві перебуває кримінальне провадження. У зв`язку з цим, маючи реальні побоювання за власне здоров`я і життя, позивач вимушено тимчасово залишив робоче місце через запасний вихід, проте незабаром повернувся, коли сторонні особи покинули приміщення Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – м.Вараш) виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області. ОСОБА_1 перебував на своєму робочому місці до закінчення зміни. У приміщенні відділення знаходився також інший працівник установи – ОСОБА_7 . Представник позивача звернула увагу суду на те, що після вказаної події відповідачем не відсторонено ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків, у подальшому після 03 вересня 2018 року і 04 вересня 2018 року його було допущено до роботи, з чого слідує, що підстав для звільнення позивача на той час не існувало. Проте директор Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – м.Вараш) виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області Печончик О.М. мала чіткий намір звільнити ОСОБА_1 , адже попри попередження позивача про перебування на лікуванні директором цієї установи ОСОБА_2 02 жовтня 2018 року було винесено наказ про звільнення позивача з 03 жовтня 2018 року. Покликання представника відповідача – ОСОБА_2 на ч.3 ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та лист відповідача №1-15/198 від 06 вересня 2018 року представник позивача вважає безпідставним, так як повідомлення місцевої ради про попередження депутата цієї місцевої ради про його звільнення є необхідним лише за умови, що таке попередження встановлене законом, наприклад за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, а для звільнення з роботи за прогул згідно з п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України законом не передбачено такого попередження. Окрім того, у графік роботи чергових з режиму відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, на жовтень місяць 2018 року, що був затверджений 25 вересня 2018 року, тобто до винесення наказу про звільнення, ОСОБА_1 не було включено до вказаного графіку чергування, що також вказує на упередженість директора ОСОБА_2 та її план і намір звільнити позивача. Згідно з доводами представника позивача ОСОБА_1 довів, що він з поважних причин не міг перебувати на роботі та вимушено тимчасово 03 вересня 2018 року залишив своє робоче місце, бо існувала загроза його житттю і здоров`ю. Доказів про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння на робочому місці 03 вересня 2018 року немає. Працівниками поліції, які приїжджали на місце події, не було зафіксовано ні факту перебування ОСОБА_1 у стані алогольного сп`яніння, ні його відмови від проходження відповідного медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. Звільнення позивача з роботи в даному випадку проведено безпідставно. У наказі (розпорядженні) №32-п від 02 жовтня 2018 року про припинення трудового договору (контракту) не наведено обгрунтування звільнення ОСОБА_1 з роботи, а лише зазначено перелік документів. Окрім цього, відповідачем порушено порядок звільнення з роботи. Пояснень у позивача щодо вказаної події не відібрано. Акти Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – м.Вараш) виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області від 03 вересня 2018 року і від 04 вересня 2018 року є неналежними документами, так як складені не працівниками вказаної установи, окрім цього вони спростовуються навіть поясненнями самого представника відповідача – ОСОБА_2 , яка повідомила суду, що не бачила обставин, як ОСОБА_1 закрився у себе на робочому місці у відділенні соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, і як залишав його, бо в той час перебувала в себе в кабінеті в іншому приміщенні, а також показаннями позивача ОСОБА_1 і свідка ОСОБА_10 . Інші акти підписані працівниками відповідача також не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 не зустрічався зі складом вказаної комісії і підписані вони підлеглим персоналом під тиском і впливом керівника – директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – м.Вараш) виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області ОСОБА_2 та за ініціативою останньої. Протокол зборів трудового колективу працівників Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ від 25 вересня 2018 року не має відношення до даного предмету спору, оскільки позивач не був членом профспілкової організації і він не був повідомлений про проведення цих зборів. Право на складення цього документа його підписантами не підтверджено. Даних про обрання головою зборів ОСОБА_2 і секретарем зборів – ОСОБА_12 та списку присутніх працівників у кількості 32 немає. При цьому представник позивача просила суд звернути увагу, що у трудовій книжці останнього попередній запис про звільнення його з роботи, який в подальшому був скасований, був вчинений на підставі наказу №29-р від 27 вересня 2018 року, що свідчить про те, що рішення про звільнення було прийнято до 28 вересня 2018 року, тобто до проведення цих зборів трудового колективу. Позивач ОСОБА_1 не був ознайомлений із жодним із складених відповідачем документів, на запит щодо отримання публічної інформації він не отримав відповіді і затребуваних копій документів. Позивач передав у Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – м.Вараш) виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області оригінали листків непрацездатності, однак де вони знаходяться на даний час невідомо. Пояснення представника відповідача – ОСОБА_2 про те, що вона не отримувала вказані документи є недостовірними, адже вона веде всю документацію і є заінтересованою особою у даному спорі, тому й заперечує цей факт. З наведених обгрунтувань представник позивача просить задоволити позов ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – міста Вараш) про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На думку позивача і його представника, відповідач є належним, підстав для його заміни немає, на момент подачі позову діяв Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області, на момент виникнення спору не було проведено ні ліквідації, ні реорганізації вказаної установи. Відповідач зі зміненою назвою – Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Вараш не є новою юридичною особою. Перейменування юридичної особи і зміна структури, які відбулися пізніше після звільнення ОСОБА_1 з роботи, не впливають на вирішення даного спору. Суд не повинен з`ясовувати наявність вільного попереднього робочого місця, яке займав позивач, а повинен відновити порушені його права. До того ж розпорядженням міського голови м.Вараш Анощенка С.І. №23-р від 25 січня 2019 року «Про зупинення рішень Вараської міської ради» зупинена дія рішень Вараської міської ради Рівненської області №1303 від 05 грудня 2018 року «Про перейменування територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Кузнецовськ, затвердження Положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Вараш в новій редакції та Переліку соціальних послуг, умов та порядку їх надання структурними підрозділами територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Вараш» і №1304 від 05 грудня 2018 року «Про затвердження структури та чисельності працівників територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Вараш» і вказане розпорядження міського голови м.Вараш не скасоване.

       Представники відповідача – ОСОБА_2 та адвокат Невідомський О.А. повністю не визнали позовні вимоги ОСОБА_1 та просили суд відмовити в його задоволенні через безпідставність.

Представник відповідача – ОСОБА_2 надала суду пояснення, в яких вказала про такі обставини. Наказом Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ №32-п від 02 жовтня 2018 року позивача ОСОБА_1 , який працював черговим з режиму відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, 03 жовтня 2018 року звільнено з роботи у зв`язку з прогулом без поважних причин відповідно до вимог чинного законодавства. У цьому наказі не вказано фактичних обставин прогулу, проте зазначено перелік документів, які підтверджують наявність підстави для звільнення позивача з роботи. Представник відповідача –  ОСОБА_2  пояснила суду, що до 22 години 03 вересня 2018 року позивач  ОСОБА_1  був на роботі на своєму робочому місці у відділенні соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі. 03 вересня 2018 року у період часу приблизно з 20 години до 21 години її як керівника Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ викликали на роботу депутати Вараської міської ради Рівненської області та представники правоохоронних органів, які повідомили, що ОСОБА_1  не впускає їх до вказаного відділення, поводить себе неадекватно та імовірно перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Їй телефонував депутат Вараської міської ради Рівненської області  ОСОБА_3  чи хтось інший. Прибувши на роботу 03 вересня 2018 року приблизно о 20 годині, вона виявила, що позивач перебував на своєму робочому місці, він зачинився у приміщенні кабінету чергового із середини, всунув ключі у скважину і не відчиняв дверей. У приміщенні відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, біля кабінету чергового з режиму вже перебували депутати Вараської міської ради Рівненської області:  ОСОБА_3  і ОСОБА_4 , працівники поліції:  ОСОБА_13 ,  ОСОБА_14 , громадські діячі:  ОСОБА_6  і ОСОБА_5  та користувачі послуг:  ОСОБА_15  і ОСОБА_16 , який підійшов згодом. У її присутності цими особами було знято скло з віконною рамою у кабінеті чергового з режиму, де перебував  ОСОБА_1 , і вони зайшли у вказаний кабінет. Позивача не штурхали, не спричиняли йому тілесних ушкоджень і не погрожували фізичною розправою. Від нього було чути запах алкоголю, він поводив себе як депутат Вараської міської ради Рівненської області, а не як працівник, кричав, погрожував їй звільненням з роботи, говорив, що його керівником є  ОСОБА_10 , телефонував до т.в.о.міського голови м.Вараш  ОСОБА_17   ОСОБА_1  міг спричинити шкоду собі, або іншим особам. Якби не депутати Вараської міської ради Рівненської області він би заснув. У журналі чергувань вже були наявні відповідні записи чергового з режиму ОСОБА_1  про його зміну з 16 години 03 вересня 2018 року до 08 години 04 вересня 2018 року. Ці записи вона не анулювала. Пізніше 03 вересня 2018 року у період часу з 21 години до 22 години тоді, коли вже не було на місці позивача, у цьому журналі вона також зробила свій запис про те, що він імовірно перебував у стані алкогольного сп`яніння і що він покинув своє робоче місце. У цей час, як вона вчиняла цей запис, іншого чергового з режиму  ОСОБА_7  ще не було. 03 вересня 2018 року приблизно о 21 годині вона пішла до свого робочого кабінету в інше приміщення Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ, яке розташоване в гуртожитку №1, для документування описаної події та необхідності проведення медичного освідчення ОСОБА_1 , а повернулась назад 03 вересня 2018 року приблизно о 22 годині. Біля позивача залишились депутати Вараської міської ради Рівненської області та інші особи, зокрема:  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5  і ОСОБА_6 . Вказаним особам позивач сказав, що відійде в туалет, а сам через пожежний вихід покинув робоче місце. Особисто вона не була присутня у приміщенні відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, коли ОСОБА_1  залишив своє робоче місце. У цей час у приміщенні відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, також були присутні користувачі послуг:  ОСОБА_15 ,  ОСОБА_16  і напевно  ОСОБА_18 та представники правоохоронних органів:  ОСОБА_13  і ОСОБА_14 . У цей час працівники Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ були відсутні, бо в них закінчився робочий час. У приміщенні відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, з 22 години 03 вересня 2018 року до 08 години 04 вересня 2018 року був присутній черговий  ОСОБА_7 , якого вона викликала в телефонному режимі близько 22 години 03 вересня 2018 року для виконання обов`язків чергового. Представник відповідача – ОСОБА_2  зазначила, що особисто вона була присутня на роботі приблизно до 03 години – 04 години 04 вересня 2018 року та в подальшому до 08 години 04 вересня 2018 року телефонувала черговому ОСОБА_7  Депутати і інші особи спочатку перебували разом з нею у приміщенні відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, та біля нього на вулиці, а де в подальшому вони були їй невідомо, оскільки за ними вона не слідкувала. Було складено 2 акти, а саме: про перебування  ОСОБА_1  у стані алкогольного сп`яніння і про його відсутність на роботі з 22 години 03 вересня 2018 року до 08 години 04 вересня 2018 року. Позивача було звільнено з роботи 03 жовтня 2018 року наказом відповідача №32-п від 02 жовтня 2018 року за прогул – його відсутність на робочому місці без поважних причин з 22 години 03 вересня 2018 року до 08 години 04 вересня 2018 року. Перший акт був складений нею увечері 03 вересня 2018 року тоді, коли вона пішла до себе в кабінет документувати цю подію, а другий акт був складений нею у своєму кабінеті 04 вересня 2018 року у період часу з 08 години до 09 години.  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5  і ОСОБА_6  не є працівниками Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ. Відсутність позивача на робочому місці 03 вересня 2018 року та 04 вересня 2018 року із працівників Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ фіксувала вона, черговий ОСОБА_7 і ОСОБА_10 04 вересня 2018 року вона не була присутня на робочому місці ОСОБА_1 і не заходила у приміщення відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, акт від 04 вересня 2018 року складала в себе в кабінеті приблизно о 08 годині. 04 вересня 2018 року зміну приймала ОСОБА_10 . У зв`язку з цим були внесені зміни в графік чергувань у вересні 2018 року і в табелі робочого часу був поставлений прогул чергового ОСОБА_1 за 03 вересня 2018 року і 04 вересня 2018 року. Згідно з доводами представника відповідача – ОСОБА_2 звільнення ОСОБА_1 здійснено за прогул, оскільки його не було освідчено. Протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за перебування на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння працівниками поліції не було складено з невідомих для неї причин. Позивач відмовився отримувати повідомлення про надання письмового пояснення і давати пояснення, тому про це були складені відповідні акти. Особисто вона не була присутня 06 вересня 2018 року при врученні ОСОБА_1 такого повідомлення. Цим займалася ОСОБА_10 . У цей час, коли працівники Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ вручали повідомлення про надання письмового пояснення ОСОБА_1 чергував у відділенні соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, із 16 години 06 вересня 2018 року до 08 години 07 вересня 2018 року. Оскільки позивач був депутатом Вараської міської ради Рівненської області, то згідно з ч.3 ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» листом Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ №1-15/198 від 06 вересня 2018 року було повідомлено Вараську міську раду Рівненської області та її секретаря ОСОБА_17 про відсутність позивача на роботі 03 вересня 2018 року і 04 вересня 2018 року та наступне його звільнення з роботи. Представник відповідача – ОСОБА_2 вказала, що необхідно було витримати вказану процедуру і надати таке повідомлення не менш як за 15 днів до звільнення, тому після зазначеної події 03 вересня 2018 року і 04 вересня 2018 року ОСОБА_1 не було відсторонено від роботи і він був допущений до виконання своїх трудових обов`язків згідно з графіком на вересень 2018 року та продовжував працювати у Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ черговим з режиму відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, до 26 вересня 2018 року, а саме: 06 вересня 2018 року, 07 вересня 2018 року, 09 вересня 2018 року, 10 вересня 2018 року, 12 вересня 2018 року, 13 вересня 2018 року, 15 вересня 2018 року, 16 вересня 2018 року, 18 вересня 2018 року, 19 вересня 2018 року, 21 вересня 2018 року, 22 вересня 2018 року, 24 вересня 2018 року і 25 вересня 2018 року. У спростування своєї упередженості відносно позивача представник відповідача – ОСОБА_2 зазначила, що питання звільнення ОСОБА_1 з роботи за прогул 03 вересня 2018 року з 22 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин 04 вересня 2018 року без поважних причин згідно п.4 ст.40 КЗпП України було винесено нею на збори трудового колективу Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ 25 вересня 2018 року, на яких 28 працівників проголосували – «за», 1 працівник – «проти» і 3 працівники – «утримались». Позивач не був присутній на цих зборах трудового колективу, повідомив, що дуже хворий. На цих зборах трудового колективу були присутні не всі працівники Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ. Приблизно 15-17 працівників відповідача були відсутні. Із 28 вересня 2018 року позивача було звільнено з роботи, проте в подальшому наказ №29-п від 27 вересня 2018 року було скасовано, так як ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 26 вересня 2018 року до 02 жовтня 2018 року включно згідно з листком непрацездатності ДЗ «СМСЧ №3 МОЗ України» №850458. Цей листок непрацездатності позивач надав 02 жовтня 2018 року у період часу приблизно з 16 години до 17 години після звернення Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ до ДЗ «СМСЧ №3 МОЗ України» із відповідним запитом. Після цього, довідавшись про закриття вказаного листка непрацездатності, 02 жовтня 2018 року відповідачем було видано новий наказ №32-п про припинення трудового договору та звільнення з роботи ОСОБА_1 03 жовтня 2018 року. ОСОБА_1 було повідомлено, що його буде звільнено. Позивач знав про цей наказ, проте 03 жовтня 2018 року він відмовився отримувати копію вказаного наказу і відмовився від підписання цього наказу та від отримання трудової книжки, про що були складені відповідні акти. 04 жовтня 2018 року ОСОБА_1 отримав копію зазначеного наказу, написав, що з ним він не згідний і одержав трудову книжку. Складаючи 25 вересня 2018 року графік чергування працівників на жовтень 2018 року, ОСОБА_1 у цей графік включено не було, оскільки планувалося його звільнення з роботи. Представник відповідача – ОСОБА_2 пояснила, що до цього випадку ОСОБА_1 був поновлений на роботі рішенням апеляційного суду Рівненської області, яке набрало законної сили. Вказала, що вона не переслідувала ОСОБА_1 , з ним не перебуває в жодних стосунках, до нього ставиться неупереджено, хоча останній дзвонив на гарячу лінію в інспекцію праці, написав багато звернень у прокуратуру, в поліцію, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та в різні служби щодо її діяльності, ініціював кримінальні провадження та перевірки. На всі запити позивача надана відповідь, інформацію про заробітну плату йому надала бухгалтер. Листок непрацездатності ОСОБА_1 у період з 03 жовтня 2018 року до 08 жовтня 2018 року, виданий КП «Маневицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги», позивач їй не надавав. Після 08 жовтня 2018 року ОСОБА_1 до неї не приходив, він приходив у Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ до інших працівників, заходив до них у кабінети. Листки непрацездатності працівників відповідача приймає комісія соціального страхування. Про існування вказаного листка непрацездатності їй стало відомо лише із позовної заяви ОСОБА_1 . Вважає цей листок непрацездатності підробленим, а позов ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – міста Вараш) про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу – безпідставним та необгрунтованим.

       Окрім цього, у наданих суду поясненнях представники відповідача – ОСОБА_2 і адвокат Невідомський О.А. зазначили, що юридична особа – Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ, де працював позивач ОСОБА_1 , не припинила свого існування, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1417 від 29 грудня 2009 року «Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг) рішенням Вараської міської ради Рівненської області №1303 від 05 грудня 2018 року було здійснено перейменування цієї установи, зокрема: у назві слово Кузнецовськ змінено на Вараш, змінено структуру і код економічної діяльності. У нових функціях вказаної установи немає соціальної адаптації. Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Вараш є правонаступником Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ. Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ не був ліквідований, його лише перейменували.

       Представник відповідача – адвокат Невідомський А.А. в судове засідання 20 березня 2020 року на продовження розгляду справи не з`явився. Під час судового розгляду справи адвокат Невідомський О.А. повністю не визнавав позов ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – міста Вараш) про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зазначав про безпідставність і необгрунтованість вимог позивача та підтримував позицію і доводи представника відповідача – ОСОБА_2 .

       Згідно з п.3 ч.3 ст.233 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник.

       У даному випадку суд врахував, що представник відповідача – адвокат Невідомський О.А., який не з`явився у судове засідання 20 березня 2020 року, був належним чином повідомлений про це судове засідання, окрім цього, у судове засідання з`явився інший представник відповідача – ОСОБА_2 . Отже, за таких обставин на підставі п.3 ч.3 ст.233 ЦПК України розгляд цивільної справи необхідно продовжити у відсутності одного із представників відповідача – адвоката Невідомського О.А.

Із показань свідка ОСОБА_10 , наданих під час допиту у судовому засіданні, встановлено, що до березня 2019 року, в тому числі у вересні 2018 року та в жовтні 2018 року, вона працювала на посаді завідувача відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – міста Вараш) і в цей період часу черговий з режиму вказаного відділення ОСОБА_1 був її підлеглим персоналом і їй підконтрольним. 03 вересня 2018 року о 16 годині вона здала зміну ОСОБА_1 , який був у тверезому стані. Жодних явних ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 в той час не було, інакше вона б не змогла здати йому зміну і піти додому. Наступного дня 04 вересня 2018 року вранці приблизно за 10-15 хвилин до 08 години вона прийшла на роботу та о 08 годині прийняла зміну від ОСОБА_1 . Вранці 04 вересня 2018 року позивач був тверезий, будь-яких ознак алкогольного сп`яніння (запаху алкоголю, хитання, нечіткої вимови слів чи неадекватної поведінки) у нього не було. У цей час у відділенні соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, було двоє чергових з режиму: ОСОБА_1 і ОСОБА_7 . На запитання, чому їх двоє, ОСОБА_7 їй повідомив, що вночі на роботу його викликала ОСОБА_2 і він прибув у відділення чи о 23 годині 03 вересня 2018 року, чи о 03 годині 04 вересня 2018 року, а ОСОБА_1 повідомив, що він всю ніч перебував на робочому місці. Свідок ОСОБА_10 зазначила, що в позаробочий час їй телефонувала ОСОБА_2 , але це вона побачила пізніше, так як її телефон був відключений, особисто не була присутньою на роботі у нічний час, тому не бачила хто фактично чергував у відділенні соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – міста Вараш) та чи був відсутній на робочому місці ОСОБА_1 . Ствердила, що увечері 03 вересня 2018 року та вранці 04 вересня 2018 року позивач був на своєму робочому місці. Потім ОСОБА_1 зайшов до неї у кабінет і почав пояснювати, що сталося, однак поговорити та з`ясувати всі обставини їй завадив депутат Вараської міської ради Рівненської області ОСОБА_3 , який 04 вересня 2018 року після 08 години увірвався в її робочий кабінет, агресивно себе поводив, кричав, нецензурно висловлювався, погрожував їй і позивачу звільненням з роботи, намагався вчинити бійку із ОСОБА_1 . У відокремленій кімнаті для чергового з режиму, яка має двері, що зазвичай чергові з режиму не зачиняють на замок, було вийняте скло. Пізніше із пояснень ОСОБА_2 стало відомо, що в приміщенні відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – міста Вараш) перебували депутати Вараської міської ради Рівненської області, ОСОБА_6 та інші особи. Потім ОСОБА_1 розповів їй, що сталося увечері 03 вересня 2018 року, а саме, що відносно нього ОСОБА_3 і ОСОБА_6 чинили психологічний і фізичний тиск, ображали та били його. Через день позивач показував їй синяк на обличчі, казав, що його вдарив ОСОБА_6 . На переконання свідка ОСОБА_10 , вказані особи не мали права проникати у приміщення Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – міста Вараш) та виймати шибку у кабінеті чергового з режиму. 04 вересня 2018 року о 08 годині 00 хвилин у приміщенні відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – міста Вараш) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не було. ОСОБА_3 прийшов пізніше після 08 години приблизно через 10 хвилин. У журналі прийому передачі змін чергових з режиму відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, записи мають право вчиняти лише чергові з режиму у хронологічному порядку. Якщо ОСОБА_7 чергував 03 вересня 2018 року і 04 вересня 2018 року, то він мав би вчинити відповідні записи у цьому журналі за ці дати, проте такі записи ОСОБА_7 у вказаному журналі – відсутні. 04 вересня 2018 року після обіду в цьому журналі були наявні виправлені записи чергового з режиму ОСОБА_1 і після них запис директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ ОСОБА_2 . Хто виправив записи позивача ОСОБА_1 свідку ОСОБА_10 невідомо. Журнал обліку щодобового надання послуг з облаштування на нічліг бездомних та звільнених осіб відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, веде черговий з режиму, який до 24 години має знати хто із користувачів послуг буде ночувати у відділенні. Акт про перебування ОСОБА_1 в нетверезому стані від 03 вересня 2018 року свідок ОСОБА_10 не підтвердила та вважає його неправомірним у зв`язку з непроведенням медичного освідчення позивача. Вказала, що вона передала ОСОБА_1 виклик ОСОБА_2 у гуртожиток №1, що був здійснений по телефону, проте їй невідомо чи позивач ходив туди і чи давав письмові пояснення. Свідок ОСОБА_10 не пам`ятає письмового повідомлення Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ про надання письмового пояснення №1-15/199 від 06 вересня 2018 року, разом з цим підтвердила підписання нею акту про відмову від підпису про отримання повідомлення від 06 вересня 2018 року та акту про відмову надати пояснення від 20 вересня 2018 року. Свідок ОСОБА_10 зазначила, що їй ОСОБА_1 повідомив, що він був на роботі, прогулу не вчиняв, то чому має щось пояснювати. Збори трудового колективу, що відбулися 25 вересня 2018 року з ініціативи директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ ОСОБА_2 з приводу звільнення позивача, є нелегітимними, так як такі питання не вирішуються на зборах трудового колективу. ОСОБА_1 не був присутній на цих зборах, вона проголосувала «проти», а більшість присутніх працівників проголосували «за», тому що директором ОСОБА_2 чинився тиск і проти останньої ніхто із працівників не наважився б виступити. Причина звільнення позивача з роботи свідку ОСОБА_10 невідома. При цьому вказала, що ОСОБА_1 був депутатом Вараської міської ради Рівненської області і напевно заважав директору Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ ОСОБА_2 . Остання постійно погрожувала закрити відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, хоча у його діяльності була потреба. Свідок ОСОБА_10 не пам`ятає, чи був 03 жовтня 2018 року ОСОБА_1 у відділенні соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі. Наказ №32-п від 02 жовтня 2018 року приносили у відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, лише один раз. Графіки роботи чергових з режиму відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, складались нею наперед, з ними вона ознайомлювала чергових з режиму під підпис та контролювала їх виконання. Після проведення вказаних зборів трудового колективу ОСОБА_2 дала їй вказівку не вносити ОСОБА_1 у графік роботи чергових з режиму відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, на жовтень 2018 року, повідомивши, що його буде звільнено. У табелі обліку використання робочого часу за вересень 2018 року поставила ОСОБА_1 прогул 03 вересня 2018 року та 04 вересня 2018 року за вказівкою директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ ОСОБА_2 , особисто цього прогулу не бачила. За вересень 2018 року був складений нею додатковий табель обліку використання робочого часу, так як ОСОБА_1 перебував на лікуванні та надав листок непрацездатності ДЗ «СМСЧ №3 МОЗ України». 03 жовтня 2018 року ОСОБА_1 був на лікуванні, однак у табелі обліку використання робочого часу за жовтень 2018 року 03 жовтня 2018 року йому відмічено як робочий день, оскільки цього числа згідно з наказом №32-п від 02 жовтня 2018 року він звільнений, а звільнення має відбуватися в робочий день. Позивач – інвалід 3 групи, часто хворів на ГРЗ і ГРВІ, у жовтні 2018 року він повідомляв про те, що лікується у Маневицькій лікарні та показував їй листок непрацездатності. Зазвичай листки непрацездатності працівники відповідача надають у бухгалтерію. Проте ОСОБА_1 вона порадила занести цей листок непрацездатності безпосередньо директору Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ ОСОБА_2 , так як згідно з встановленими в установі правилами лише вона мала право вчиняти розпорядчі дії. При цьому свідок ОСОБА_10 зазначила, що вона не мала права навіть заповнити листок непрацездатності і свої листки непрацездатності також надавала безпосередньо директору Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ ОСОБА_2 .

У наданих в судовому засіданні показаннях свідок ОСОБА_19 зазначила, що вона з 2011 року займає посаду головного бухгалтера Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – міста Вараш), працює під безпосереднім керівництвом ОСОБА_2 та зазначила, що причиною звільнення ОСОБА_1 був прогул без поважної причини понад 8 (вісім) годин чи 10 (десять) годин. При цьому, свідок вказала, що 03 і 04 вересня 2018 року вона не була присутньою у відділенні соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, тому обставини вказаної події їй невідомі, про них їй наступного дня розповідала директор Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ ОСОБА_2 . Згідно з показаннями свідка ОСОБА_19 спочатку позивача мали звільнити у вересні 2018 року, проте у зв`язку з тим, що він перебував на лікуванні, попередній наказ про звільнення з роботи був анульований, а ОСОБА_1 звільнили пізніше – у жовтні. Свідок пояснила, що листки непрацездатності працівник відповідача має надати або завідувачу відділення, або працівнику з кадрів, потім листок непрацездатності розглядається на комісії по непрацездатності і його разом із протоколом передають у бухгалтерію для оплати. У Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ є спеціаліст з кадрової роботи ОСОБА_20 , яка має заповнити верхню частину листка непрацездатності. Свій листок непрацездатності вона надавала спеціалісту з кадрової роботи ОСОБА_21 вересні 2018 року та в жовтні 2018 року вона також працювала головним бухгалтером Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ. Здійснювала нарахування та оплату листків непрацездатності по факту їх передачі в бухгалтерію, що є останньою стадією. Окрім неї у бухгалтерії працювала бухгалтер ОСОБА_22 , яка входить в комісію соціального страхування, проте вона могла бачити листок непрацездатності вже наприкінці його оформлення в установі. За 5 днів тимчасової непрацездатності оплачує установа, а інші дні – Фонд соціального страхування. За наданим листком непрацездатності ОСОБА_1 до 02 жовтня 2018 року оплата вчинялася лише за рахунок установи. Від ДЗ «СМСЧ №3 МОЗ України» надійшло повідомлення про закриття листка непрацездатності і директор Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ ОСОБА_2 підготувала наказ про звільнення позивача з роботи. При звільненні ОСОБА_1 був оплачений листок непрацездатності. Інших листків непрацездатності їй позивач і комісія по соціальному страхуванню не давали. Про наявність другого листка непрацездатності ОСОБА_1 із 03 жовтня 2018 року до 08 жовтня 2018 року дізналась від директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ ОСОБА_2 після початку судового розгляду даної справи.

       Свідок ОСОБА_23  надала в судовому засіданні показання, в яких повідомила про такі обставини. Із листопада 2016 року до теперішнього часу працює виконувачем обов`язків інспектора з кадрів, діловода в Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – міста Вараш). Вона не готувала наказ про звільнення  ОСОБА_1 , цим займалась безпосередньоособисто директор Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ ОСОБА_2 . Свідок ОСОБА_23 вказала, що вона перебуває у безпосередньому підпорядкуванні у директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – м.Вараш) ОСОБА_2 , їй підконтрольна і підзвітна. Директор Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ ОСОБА_2 надала їй вказаний наказ про звільнення з роботи ОСОБА_1 , а вона лише внесла записи до трудової книжки позивача. Із 03 вересня 2018 року до 26 вересня 2018 року перебувала у відпустці. Обставини події 03 вересня 2018 року і 04 вересня 2018 року та підстави звільнення з роботи ОСОБА_1 – невідомі. Після виходу з відпустки від директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ  ОСОБА_2  стало відомо, що планується звільнення з роботи позивача у зв`язку з тим, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 повідомив, що він хворіє та здав листок непрацездатності, виданий ДЗ «СМСЧ №3 МОЗ України». Інший листок непрацездатності, виданий КП «Маневицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги», під час звільнення з роботи позивач їй не надав і не показував, а після звільнення з роботи ОСОБА_1 казав, що він перебуває на лікуванні. 03 жовтня 2018 року вона телефонувала позивачу та просила його прийти і забрати трудову книжку, на що ОСОБА_1 повідомив, що за день, коли його звільнили з роботи, є листок непрацездатності. Їй невідомо чи надавав ОСОБА_1 цей листок непрацездатності директору Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ ОСОБА_2 . Зазвичай працівник Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ повідомляє про перебування на лікуванні директора, а в разі його відсутності – завідувача відділення. Свідок ОСОБА_23 пояснила, що вона лише заповнює надані листки непрацездатності та передає їх в комісію соціального страхування та в бухгалтерію. Згідно з показаннями свідка ОСОБА_23 у відповідача не ведеться облік зданих працівниками листків непрацездатності і працівник ніде не розписується за те, що він надав листок непрацездатності працедавцеві, тому працівник не може підтвердити, що він надав такий листок. Не пам`ятає чи входила в якусь комісію та чи підписувала будь-які документи в даному випадку, бо ОСОБА_1 звільняють з роботи вже другий раз. Проте зауважила, що нести у відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, наказ про звільнення ОСОБА_1 з роботи та його трудову книжку вона не могла, так як ці документи зберігалися у сейфі в директора Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ  ОСОБА_2 04 жовтня 2018 року позивач прийшов у Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ і забрав трудову книжку та розписався в журналі руху трудових книжок. У жовтні 2018 року ОСОБА_12 перебувала у відпустці приблизно 10 днів.

       Згідно з показаннями свідка ОСОБА_12 , наданими в судовому засіданні, на момент звільнення з роботи позивача вона працювала у Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ соціальним працівником, була головою соціального страхування та реєструвала в журналі передані їй листки непрацездатності працівників Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ. Заповнені листки непрацездатності їй надавала ОСОБА_23 . Після реєстрації листки непрацездатності передавались в бухгалтерію. У наказі №112 від 30 грудня 2016 року «Про створення комісії соціального страхування» не зазначено обов`язки членів цієї комісії. Із 26 вересня 2018 року до 02 жовтня 2020 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні, за цей період часу він надав листок непрацездатності. Свідок ОСОБА_12 зазначила, що із 01 жовтня 2018 року до 11 жовтня 2018 вона перебувала у відпустці і в цей період часу в її відсутність ніхто не виконував її обов`язки. Очевидцем подій, що відбулись 03 вересня 2018 року і 04 вересня 2018 року у відділенні соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, не була. Присутність чи відсутність ОСОБА_1 на робочому місці з 22 години 03 вересня 2018 року до 08 години 04 вересня 2018 року не фіксувала. Підтвердила належність їй підписів в акті про відмову від підпису про отримання повідомлення від 06 вересня 2018 року і в акті про відмову надати пояснення від 20 вересня 2018 року, те, що ОСОБА_1 не надав пояснень з приводу даної події, а також факт проведення 25 вересня 2018 року зборів трудового колективу Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ з приводу звільнення позивача.

З`ясувавши обставини, на які покликаються сторони і їх представники, суд безпосередньо дослідив показання позивача, пояснення представників сторін, показання свідків та письмові докази, надав їм правову оцінку щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також їх достатності і взаємного зв`язку, та прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – міста Вараш) про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає задоволенню в повному обсязі.

Зазначений висновок суду ґрунтується на встановлених фактичних обставинах і правових підставах.

       Наказом (розпорядженням) директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Кузнецовськ (нині – м.Вараш) Печончик О.М. №32-п від 02 жовтня 2018 року про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 – чергового з режиму відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, звільнено у зв`язку з прогулом без поважних причин згідно з п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України.

На підставі цього наказу в трудовій книжці позивача серії УКР №1959402 вчинено запис №24 від 03 жовтня 2018 року про звільнення у зв`язку з прогулом без поважних причин, п.ч ч.1 ст.40 КЗпП України.

Вказаний наказ відповідача №32-п від 02 жовтня 2018 року не містить фактичних даних про дату і час вчиненого ОСОБА_1 прогулу без поважних причин, за який його було звільнено з роботи. Разом з цим у дослідженому наказі підставами звільнення зазначено: акт про відсутність на роботі чергового з режиму ОСОБА_1 від 04 вересня 2018 року; повідомлення про надання письмового пояснення від 06 вересня 2018 року; акт про відмову від підпису про отримання повідомлення від 06 вересня 2018 року; акт про відмову надавати пояснення від 20 вересня 2018 року; протокол зборів трудового колективу працівників територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Кузнецовстк від 25 вересня 2018 року; копія листка ДЗ «СМСЧ-№3 МОЗ України» від 02 жовтня 2018 р. №984; копія листка непрацездатності №850458.

       03 вересня 2018 року директором Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ Печончик О. складено і затверджено акт про перебування ОСОБА_1 в нетверезому стані, який був підписаний свідками: ОСОБА_5 , депутатом Вараської міської ради Денегою С.В. і ОСОБА_6 та працівниками Варашського відділу поліції Ловин В.Б. і ОСОБА_14 . У вказаному акті ОСОБА_2 зазначила, що цей акт складено нею о 21 годині 30 хвилин 03 вересня 2018 року про те, що черговий з режиму відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, ОСОБА_1 о 20 годині 00 хвилин 03 вересня 2018 року знаходився на робочому місці у стані, який не дозволяє йому виконувати обов`язки чергового з режиму, у нього було чути запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву (звичайне почервоніння), поведінка, що не відповідає обстановці, і своїми діями працівник може заподіяти шкоду оточуючим і самому собі. За вказаними зовнішніми ознаками, як зазначено ОСОБА_2 у даному акті, можна припустити, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, що робить його поведінку неадекватною. При цьому в акті вказано, що черговому з режиму ОСОБА_1 запропоновано звернутися до лікаря ДЗ СМСЧ-3 і пройти медичний огляд із приводу такого стану та пояснити причини перебування у вищезазначеному стані. Черговий з режиму ОСОБА_1 відмовився дати пояснення та пройти медичний огляд. Цей акт не має даних про ознайомлення з ним позивача, а відомості про відмову ОСОБА_1 від його підписання не засвідчені свідками.

       Отже, зазначеним актом директором Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста ОСОБА_24 підтверджується перебування чергового з режиму відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, ОСОБА_1 о 20 годині 00 хвилин 03 вересня 2018 року на робочому місці. Решта викладених у цьому акті обставин про перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння ґрунтується на припущеннях, що прямо зазначено в самому акті. Доказів, підтверджуючих перебування ОСОБА_1 на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння 03 вересня 2018 року, представниками відповідача суду не надано. Із пояснень представника відповідача – ОСОБА_2 , наданих у судовому засіданні, слідує, що 03 вересня 2018 року позивач не був відсторонений від роботи, що в свою чергу посилює обґрунтований сумнів щодо зазначених в акті обставин про перебування ОСОБА_1 о 20 годині 00 хвилин 03 вересня 2018 року на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння, у стані, який не дозволяє йому виконувати обов`язки чергового з режиму, та про можливість заподіяння ним шкоди оточуючим і самому собі. В цій частині відомості акту спростовуються показаннями свідка ОСОБА_10 , наданими в судовому засіданні, якими доведено, що при здачі зміни 03 вересня 2018 року о 16 годині 00 хвилин та прийнятті зміни о 08 годині 00 хвилин ОСОБА_1 був тверезий і жодних ознак алкогольного сп`яніння не мав.

       В акті Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ про відсутність на роботі чергового з режиму відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, ОСОБА_1 від 04 вересня 2018 року, затвердженому директором Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ Печончик О. 04 вересня 2018 року, вказано, що складений він депутатом Вараської міської ради Денегою С.В., депутатом Вараської міської ради Мензулом О.П., головою громадської ради ОСОБА_5 , громадським діячем ОСОБА_6 і директором Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ ОСОБА_2 в тому, що 03 вересня 2018 року з 22 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин 04 вересня 2018 року черговий з режиму відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, ОСОБА_1 після складання акту «Про перебування ОСОБА_1 в нетверезому стані» від 03 вересня 2018 року та відмови працівникам правоохоронних органів у освідченні стану алкогольного сп`яніння, покинув робоче місце, був відсутній на роботі (як на своєму робочому місці, так і в установі в цілому) протягом робочого часу, згідно графіку роботи чергових з режиму на вересень місяць 2018 року 03 вересня 2018 року з 22 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин 04 вересня 2018 року. Про наявність поважних причин, що пояснюють відсутність на роботі, протягом робочого часу 03 вересня 2018 року, 04 вересня 2018 року ОСОБА_1 жодними засобами зв`язку не повідомляв директора територіального центру. В телефонній розмові з депутатом Вараської міської ради ОСОБА_3 погрожував, висловлювався невиразною мовою. Своїми діями працівник може заподіяти шкоду оточуючим і самому собі.

       Оцінюючи цей документ на предмет його достовірності, суд врахував його суперечність іншим доказам.

       Надаючи суду показання під час допиту як свідок, позивач ОСОБА_1 заперечив обставини, викладені в зазначеному акті від 03 вересня 2018 року, пояснивши, що увечері приблизно о 22 годині 03 вересня 2018 року він був вимушений тимчасово покинути своє робоче місце та вийшов із приміщення відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, через інший – запасний вихід у зв`язку із протиправними діями депутатів Вараської міської ради Рівненської області ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , керівника відповідача – ОСОБА_2 та інших осіб ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , які чинили відносно нього фізичний і психологічний тиск та зумовили виникнення в нього реальних побоювань за своє життя та здоров`я. Згідно з показаннями позивача ОСОБА_1 він був відсутній на робочому місці не більше півтори години, повернувся на своє робоче місце 03 вересня 2018 року приблизно о 23 годині, коли був переконаний, що йому нічого не загрожує і вказані особи залишили приміщення відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі. У момент його повернення у приміщенні відділення був працівник цього ж відділення – ОСОБА_7 , якого викликала ОСОБА_2 , та користувачі послуг відділення ОСОБА_8 і ОСОБА_9 . На робочому місці, як вказав позивач ОСОБА_1 , він перебував до кінця своєї зміни – до 08 години ранку 04 вересня 2018 року, здав свою зміну своєму безпосередньому керівнику – ОСОБА_10 , що підтверджується відповідними записами у журналі реєстрації змін, який зараз зберігається у директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – м.Вараш) виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області Печончик О.М., яка потім спотворила ці записи, після чого звернувся до працівників поліції із письмовою заявою про вчинення відносно нього кримінального правопорушення.

       Із пояснень представника Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – міста Вараш) – Печончик О.М., наданих суду, встановлено, що особисто вона не була присутня у приміщенні відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, 03 вересня 2018 року в той час, коли ОСОБА_1 залишив своє робоче місце, та була присутня на роботі лише приблизно до 03 години – 04 години 04 вересня 2018 року і їй невідомо де в подальшому перебували депутати Вараської міської ради Рівненської області та інші особи, які підписали вказаний акт. Таким чином, на недостовірність зазначеного доказу вказує, навіть, сама особа, яка підписала цей документ – директор Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – міста Вараш) – Печончик О.М., яка в даній справі є представником відповідача.

Окрім цього, невідповідність дійсності обставин, наведених у зазначеному акті, підтверджується показаннями свідка ОСОБА_10 , наданими в судовому засіданні, якими засвідчено факт перебування позивача ОСОБА_1 на його робочому місці у відділенні соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ під час її приходу на роботу в межах його зміни 04 вересня 2018 року з 07 години 45 хвилин до 08 години 00 хвилин та відсутність у вказаному місці в цей період часу осіб, які підписали досліджуємий акт: директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ – Печончик О.М., депутатів Вараської міської ради Рівненської області – Денеги С.В. і ОСОБА_4 та інших осіб – ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .

Вказана недостовірність цього документу у зазначеній частині викладених у ньому обставин викликає обґрунтований сумнів до нього в цілому.

Суд критично оцінює цей доказ також з тих мотивів, що підписаний він виключно заінтересованими та упередженими в даній ситуації особами (директором Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ – Печончик О.М., депутатами Вараської міської ради Рівненської області – Денегою С.В. і ОСОБА_4 та іншими особами – ОСОБА_5 і ОСОБА_6 ). Факт відсутності позивача ОСОБА_1 на робочому місці у відділенні соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – міста Вараш) з 22 години 00 хвилин 03 вересня 2018 року до 08 години 00 хвилин 04 вересня 2018 року не засвідчено черговим з режиму відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – міста Вараш) ОСОБА_7 , користувачами послуг цього відділення: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 і ОСОБА_25 та працівниками Варашського відділу поліції: Ловином В.В. і ОСОБА_14 , про присутність яких на місці досліджуємої події в різний період часу вказували позивач ОСОБА_1 , свідок ОСОБА_10 та представник відповідача – ОСОБА_2 у наданих суду показаннях і поясненнях відповідно.

       На заінтересованість та упередженість підписантів вказаного акта від 04 вересня 2018 року вказують такі обставини.

Ухвалою слідчого судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Ковтуновича М.І. від 31 грудня 2015 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, зобов`язано прокурора Кузнецовського відділу Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що зазначені в повідомленні ОСОБА_1 поданому до відділу прокуратури 28 грудня 2015 року щодо вчинення злочину у виді службового підроблення, відмовлено в задоволенні скарги в частині щодо зобов`язання прокурора розпочати розслідування, закрито провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Кузнецовського відділу Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області щодо невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що зазначені в повідомленні ОСОБА_1 поданому до відділу прокуратури 28 грудня 2015 року в частині щодо вчинення кримінального правопорушення у виді завідомо неправдивих показань свідків. Зміст вказаної ухвали слідчого судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Ковтуновича М.І. від 31 грудня 2015 року свідчить, що в повідомленні (заяві) про вчинення кримінального правопорушення, поданій 28 грудня 2015 року ОСОБА_1 до Кузнецовського відділу Сарненської місцевої прокуратури, він повідомив прокурору про те, що свідки в цивільній справі №565/1547/15-ц та в кримінальному провадженні №12015180050000859 ОСОБА_2 , ОСОБА_19 , ОСОБА_26 дали неправдиві показання, також повідомлялося про відмінність відомостей у графіках чергувань чергових з режиму, табелі виходу на роботу, акті за 02 листопада 2015 року, журналі чергувань, інформації, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження №12015180050000859, з аналізованого повідомлення вбачається, що ОСОБА_1 заявляв і про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 КК України (службове підроблення). Згідно з наданим витягом з кримінального провадження №12015180050001035 вбачається, що органом досудового розслідування було внесено відомості до ЄРДР про те, що службові особи Територіального центру соціального обслуговування міста Кузнецовськ надають завідомо неправдиві показання з метою штучного створення обставин та штучних доказів по справі. Отже, із обставин справи вбачається, що в комплексі дії прокурора (начальника відділу місцевої прокуратури), яким 28 грудня 2015 року надіслано до Кузнецовського відділу подану вищезазначену заяву ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення, та слідчим Кузнецовського відділу поліції ГУНП в Рівненській області призвели до внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 в частині кримінального правопорушення щодо дачі завідомо неправдивих показань свідками. Тобто, у такий спосіб досягнуто первинної мети даного кримінального провадження – здійснення його обліку в ЄРДР.

Записи в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 №20 від 02 жовтня 2015 року і №22 від 28 вересня 2018 року свідчать, що до 03 жовтня 2018 року позивач був двічі звільнений з роботи наказами директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ Печончик О.М. №16-п від 02 жовтня 2015 року та №29-п від 27 вересня 2018 року.

Вказані звільнення позивача з роботи визнані незаконними.

Так, рішенням апеляційного суду Рівненської області від 05 лютого 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Кузнецовського міського суду від 22 грудня 2015 року у частині поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано, позов ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовська про поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу задоволено, поновлено ОСОБА_1 на посаді чергового з режиму відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовська з 2 жовтня 2015 року, стягнуто з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовська на користь ОСОБА_1 9903 (дев`ять тисяч дев`ятсот три) грн. 52 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а на користь держави – 2046 (дві тисячі сорок шість) грн. 24 коп. судового збору. Рішення апеляційного суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання. В решті рішення місцевого суду залишено без змін.

У зв`язку з цим запис №20 було визнано недійсним і ОСОБА_1 поновлено на посаді чергового з режиму, про що відповідачем видано наказ №06-п від 08 лютого 2016 року, як вказано у записі №21 від 08 лютого 2016 року трудової книжки позивача серії УКР №1959402.

Наказом відповідача №31-п від 02 жовтня 2018 року відповідно до ч.3 ст.40 КЗпП України в зв`язку з тимчасовою втратою працездатності чергового з режиму відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі територіального центру ОСОБА_1 з 26 вересня 2018 року до 02 жовтня 2018 року скасовано дію наказу №29-п від 27 вересня 2018 року на підставі листка непрацездатності №850458 і копії листа ДЗ «СМСЧ №3 МОЗ України» №984 від 02 жовтня 2018 року. На підставі цього наказу запис №22 скасовано, про що в трудовій книжці позивача серії УКР №1959402 вчинено запис №23 від 02 жовтня 2018 року.

Про заінтересованість та упередженість директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – міста Вараш) ОСОБА_2 також свідчать лист Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ №1-15/198 від 06 вересня 2018 року, протокол зборів трудового колективу працівників територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Кузнецовськ 25 вересня 2018 року, лист Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ №1/15-216 від 02 жовтня 2018 року.

Зокрема, у листі Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ №1-15/198 від 06 вересня 2018 року директор вказаної установи ОСОБА_2 повідомла Вараську міську раду, секретаря Вараської міської ради Шумрі І.В. та депутатів Вараської міської ради VII скликання про те, що ОСОБА_1 буде звільнено з посади чергового з режиму відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі територіального центру за прогул 03 вересня 2018 року з 22 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин 04 вересня 2018 року без поважних причин згідно ст.40 п.4 КЗпП України до 03 жовтня 2018 року.

Покликання представника відповідача – ОСОБА_2 у наданих у судовому засіданні поясненнях на ч.3 ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» як на підставу видачі листа Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ №1-15/198 від 06 вересня 2018 року є неспроможними.

Частиною 3 ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що депутат місцевої ради може бути звільнений з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу від займаної посади, виключений з навчального закладу за умови його попередження в порядку, встановленому законом. Про таке попередження відповідний власник або уповноважений ним орган письмово повідомляє не менш ніж за 15 днів відповідну місцеву раду.

Отже, вказана норма права не регулює спірні правовідносини сторін, які склалися між ними, і на даний випадок не поширюється, оскільки законом не встановлений порядок персонального попередження працівника у разі звільнення з роботи з ініціативи власника або уповноваженого органу від займаної посади за прогул без поважних причин і в даному випадку відповідач не попереджав позивача ОСОБА_1 про його наступне вивільнення. В інших випадках, коли таке попередження працівника встановлене законом і відповідно є обов`язковим, згідно з ч.3 ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» власник або уповноважений ним орган має попередити працівника-депутата місцевої ради про його наступне вивільнення у порядку, встановленому законом, та письмово повідомити відповідну місцеву раду не менш ніж за 15 днів про те, що працівник-депутат місцевої ради попереджений про наступне його вивільнення.

Із змісту протоколу зборів трудового колективу працівників територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Кузнецовськ 25 вересня 2018 року вбачається, що на вказаних зборах розглядалося лише питання про звільнення з посади чергового з режиму відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі територіального центру ОСОБА_1 за прогул 03 вересня 2018 року з 22 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин 04 вересня 2018 року без поважних причин згідно ст.40 п.4 КЗпП України, ініційоване директором Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ Печончик О.М., яка у своєму виступі в наказовий спосіб зазначила про необхідність звільнення позивача ОСОБА_1 з посади чергового з режиму відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі територіального центру ОСОБА_1 за прогул 03 вересня 2018 року з 22 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин 04 вересня 2018 року без поважних причин згідно ст.40 п.4 КЗпП України 28 вересня 2018 року.

Разом з цим суд прийняв до уваги, що чинним законодавством України не передбачено вирішення зборами трудового колективу установи питання звільнення працівника з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за прогул без поважних причин, тому цей протокол зборів трудового колективу не створює жодних правових наслідків. До того ж суд врахував відсутність на вказаних зборах 15-17 працівників Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – міста Вараш), як повідомила суду представник відповідача ОСОБА_2 у своїх поясненнях, а також відсутність на цих зборах трудового колективу самого позивача ОСОБА_1 і відсутність доказів, підтверджуючих вручення йому відповідачем будь-якого запрошення на вказані збори трудового колективу.

Лист Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ №1/15-216 від 02 жовтня 2018 року свідчить, що директор зазначеної установи ОСОБА_2 зверталась до начальника ДЗ «СМСЧ-3» Коцюбинського О.В. за інформацією про отримання позивачем ОСОБА_1 листка непрацездатності за вересень-жовтень 2018 року. І в подальшому, отримавши копію листка непрацездатності №850458 про перебування позивача ОСОБА_1 в період з 26 вересня 2018 року до 02 жовтня 2018 року в денному стаціонарі ДЗ «СМСЧ №3 МОЗ України», як зазначено в листі ДЗ «СМСЧ №3 МОЗ України» №984 від 02 жовтня 2018 року, того ж дня – 02 жовтня 2018 року, незважаючи, що в цей день позивач ОСОБА_1 був відсутній на роботі і за станом свого здоров`я був непрацездатним, наказом №32-п від 02 жовтня 2018 року звільнила його з роботи з 03 жовтня 2018 року.

Окрім цього, заінтересованість і упередженість директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – міста Вараш) ОСОБА_2 підтверджується показання позивача ОСОБА_1 , допитаного за його згодою як свідка, показання свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_23 та пояснення представника відповідача – ОСОБА_2 , наданими в судовому засіданні.

Зокрема, в наданих суду показаннях позивач ОСОБА_1 зазначив про погрози, упереджене ставлення до нього з боку директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – м.Вараш) виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області ОСОБА_2 та особисту її неприязнь до нього через його діяльність як депутата Вараської міської ради Рівненської області і його звернення із запитами по майну.

Із показань свідка ОСОБА_10  встановлено, що директор Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ  ОСОБА_2  постійно погрожувала закрити відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, в якому працював депутат Вараської міської ради Рівненської області ОСОБА_1 , хоча у функціонуванні цього відділення була потреба, а також про те, що після проведення зборів трудового колективу 25 вересня 2018 року директор Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ  ОСОБА_2  надала їй вказівку не вносити ОСОБА_1  у графік роботи чергових з режиму відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, на жовтень 2018 року, повідомивши, що його буде звільнено.

Показаннями свідка ОСОБА_23 підтверджується, що після 26 вересня 2018 року – виходу з відпустки їй стало відомо від директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ ОСОБА_2 , що планується звільнення з роботи позивача. У наданих суду поясненнях представник відповідача – ОСОБА_2 зазначила, що ОСОБА_1 дзвонив на гарячу лінію в інспекцію праці, написав багато звернень у прокуратуру, в поліцію, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та в різні служби щодо її діяльності, ініціював кримінальні провадження та перевірки.

       Із наданих позивачем письмових доказів судом встановлено, що 04 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Вараського відділу поліції ГУНП у Рівненській області Кір`янова С.Г. із заявою від 04 вересня 2018 року, в якій повідомив про вчинення кримінального правопорушення депутатами міської ради ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 та директором територіального центру ОСОБА_2 , зазначивши, що 03 вересня 2018 року біля 21 години 04 хвилини вищевказані громадяни в присутності працівників Вараського відділу поліції погрожували йому фізичною розправою, тому він був змушений покинути робоче місце для захисту свого життя.

       Із листа ГУ Національної поліції в Рівненській області №11/Р-349Кц від 26 вересня 2018 року слідує, що 05 вересня 2018 року заяву ОСОБА_1 за фактом погроз фізичною розправою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_32 та ОСОБА_2 зареєстровано в журналі Єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Вараського ВП ГУНП в Рівненській області за №2917 та розглянуто згідно Закону України «Про звернення громадян», про що поінформовано. Разом з тим, 12 вересня 2018 року за ухвалою Кузнецовського міського суду №565/1732/18 від 10 лютого 2018 року слідчим відділенням Вараського ВП ГУНП внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018180050000316 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України. Проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018180050000316 доручено старшому слідчому СВ Вараського ВП ГУНП Двораку С.Д. На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії та інші процесуальні дії направлені на розкриття даного кримінального правопорушення та прийняття законного процесуального рішення у розумні строки.

       Ухвалою слідчого судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Зейкана І.Ю. від 10 вересня 2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено, зобов`язано службових осіб Варського ВП ГУНП у Рівненській області уповноважених на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, вказані в повідомленні ОСОБА_1 від 04 вересня 2018 року та розпочати досудове розслідування за фактом погрози вбивством.

       Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018180050000316 від 12 вересня 2018 року підтверджує внесення до ЄРДР 12 вересня 2018 року о 17 годині 52 хвилин 28 секунд слідчим Варашського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області Двораком С.Д. відомостей щодо погрози вбивством ОСОБА_1 .

       Таким чином, окрім заінтересованості та упередженості осіб, які підписали акт від 04 вересня 2018 року (директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ – Печончик О.М., депутатів Вараської міської ради Рівненської області – Денеги С.В. і ОСОБА_4 та інших осіб – ОСОБА_5 і Дерев`янчука О.М.), заява ОСОБА_1 від 04 вересня 2018 року, лист ГУ Національної поліції в Рівненській області №11/Р-349Кц від 26 вересня 2018 року, ухвала слідчого судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Зейкана І.Ю. від 10 вересня 2018 року і витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018180050000316 від 12 вересня 2018 року в сукупності та взаємному зв`язку із наданими суду показаннями позивача ОСОБА_1 , допитаного за його згодою як свідка, показаннями свідка ОСОБА_10 та поясненнями представника відповідача – ОСОБА_2 вказують про поважність причин тимчасової відсутності ОСОБА_1 на робочому місці у період його зміни з огляду на обставини, які передували цьому та змусили позивача 03 вересня 2018 року тимчасово залишити робоче місце чергового з режиму відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – міста Вараш).

       Так, у наданих суду показаннях позивач ОСОБА_1 вказав 03 вересня 2018 року він прийняв зміну о 16 годині 00 хвилин та перебував на своєму робочому місці, проте увечері приблизно о 22 годині був вимушений тимчасово покинути своє робоче місце у зв`язку із вчиненням відносно нього фізичного і психологічного тиску зі сторони депутатів Вараської міської ради Рівненської області ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , керівника відповідача – ОСОБА_2 та інших осіб ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , Позивач зазначив, що в цей час перебував на своєму робочому місці у відокремленому приміщенні, двері до якого були зачинені на замок, розташованому в середині відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі. Однак вказані особи зайшли в режимне приміщення цього відділення. Дружина ОСОБА_3 відкрутила та вирвала замок у дверях, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 і ОСОБА_3 вийняли скло, залазили в середину цього приміщення. Вказані особи мали до нього упередження через його депутатську діяльність, вони штурхали, тягали та били його. ОСОБА_6 відкрутив болти, вийняв скло в цій відгородженій черговій частині, залазив у середину цього приміщення та наносив тілесні ушкодження, шарпав його, душив, ОСОБА_5 – шарпав його, ОСОБА_2 – руками хватала його за груди та одяг, шарпала, в результаті чого в нього виникли синці на грудях і на ногах. ОСОБА_6 і ОСОБА_3 погрожували фізичною розправою. Потім ці особи його утримували, не відпускали в туалет. Самостійно він не міг їх вигнати із приміщення вказаного відділення, тому зателефонував на спецлінію «102» і викликав поліцію, проте працівники поліції не припинили протиправних дій зазначених осіб, тому побоюючись за своє життя та здоров`я він вимушений був залишити приміщення, вийшов з нього через інший запасний вихід. Після цього повернувся на своє робоче місце 03 вересня 2018 року приблизно о 23 годині, коли був переконаний, що йому нічого не загрожує і вказані особи залишили приміщення відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі.

       Показаннями свідка ОСОБА_10 підтверджується, що вранці 04 вересня 2018 року у відокремленій кімнаті для чергового з режиму, яка має двері, що зазвичай чергові з режиму не зачиняють на замок, було вийняте скло. Пізніше їй стало відомо із пояснень ОСОБА_2 , що в приміщенні відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – міста Вараш) перебували депутати Вараської міської ради Рівненської області, ОСОБА_6 та інші особи. Потім ОСОБА_1 розповів їй, що сталося увечері 03 вересня 2018 року, а саме, що відносно нього ОСОБА_3 і ОСОБА_6 чинили психологічний і фізичний тиск, ображали та били його. Через день позивач показував їй синяк на обличчі, казав, що його вдарив ОСОБА_6 . На переконання свідка ОСОБА_10 , вказані особи не мали права проникати у приміщення Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – міста Вараш) та виймати шибку у кабінеті чергового з режиму.

У наданих суду поясненнях представник відповідача – ОСОБА_2 підтвердила, що прибувши на роботу 03 вересня 2018 року приблизно о 20 годині, у приміщенні відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, вона виявила позивача ОСОБА_1 , який перебував на своєму робочому місці, зачинився у приміщенні кабінету чергового із середини, всунув ключі у скважину і не відчиняв дверей, а також депутатів Вараської міської ради Рівненської області: ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , працівників поліції: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , громадських діячів: ОСОБА_6 і ОСОБА_5 , які перебували біля кабінету чергового з режиму. У її присутності цими особами було знято скло з віконною рамою у кабінеті чергового з режиму, де перебував ОСОБА_1 , і вони зайшли у вказаний кабінет. 03 вересня 2018 року приблизно о 21 годині вона пішла до свого робочого кабінету в інше приміщення Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ, яке розташоване в гуртожитку №1, для оформлення документів, а повернулась назад 03 вересня 2018 року приблизно о 22 годині. У цей час біля позивача залишились депутати Вараської міської ради Рівненської області та інші особи, зокрема: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 . Отже, директор Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – міста Вараш) ОСОБА_2 , як слідує з її пояснень, не не бачила дій вказаних осіб ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 ) у приміщенні відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, приблизно з 21 години до 22 години 03 вересня 2018 року та не була очевидцем обставин, які безпосередньо передували тимчасовому залишенню свого робочого місця позивачем ОСОБА_1 .

За таких обставин, вказаний акт від 04 вересня 2018 року не може бути визнаний судом достовірним доказом вчинення позивачем ОСОБА_1 прогулу без поважних причин. Таким чином, звільнення позивача ОСОБА_1 за прогул без поважних причин згідно з п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, яке фактично ґрунтується на єдиному документі – вказаному акті від 04 вересня 2018 року, є безпідставним. Протилежного відповідачем та його представниками не доведено.

Інші документи: повідомлення про надання письмового пояснення від 06 вересня 2018 року, акт про відмову від підпису про отримання повідомлення від 06 вересня вересня 2018 року, акт про відмову надавати пояснення від 20 вересня 2018 року, протокол зборів трудового колективу працівників територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Кузнецовськ від 25 вересня 2018 року, копія листа ДЗ «СМСЧ-№3 МОЗ України» №984 від 02 жовтня 2018 року, копія листка непрацездатності №850458, які зазначені в наказі (розпорядженні) відповідача №32-п від 02 жовтня 2018 року про припинення трудового договору (контракту) в якості підстави звільнення позивача ОСОБА_1 з роботи, стосуються подальших дій відповідача та процедури після 03 вересня 2018 року і 04 вересня 2018 року та не є доказами, фіксуючими вчинення позивачем ОСОБА_1 прогулу без поважних причин протягом його зміни 03 вересня 2018 року і 04 вересня 2018 року.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

З системного аналізу викладених положень законодавства вбачається, що дисциплінарне стягнення – це передбачена законом міра примусу, що застосовується певним органом до працівника, який порушив трудову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку: об`єкта, суб`єкта, об`єктивної сторони, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення (ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника, тощо) (постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року по справі №359/3507/17 та від 11 квітня 2018 року по справі №804/8092/16).

Порушення трудової дисципліни – це невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Трудові обов`язки працівника визначаються у посадовій (робочій) інструкції. КЗпП України не містить переліку випадків, в яких може застосовуватися догана чи звільнення. Притягнення до дисциплінарної відповідальності і накладення стягнення – це право роботодавця, а не його обов`язок. При визначенні виду стягнення враховуються попередня робота працівника, його ставлення до праці. Власник підприємства зобов`язаний, застосовуючи певний вид дисциплінарного стягнення, видати наказ (розпорядження), в якому в обов`язковому порядку зазначити мотиви застосування стягнення.

Правовою підставою дисциплінарної відповідальності за трудовим законодавством є трудове правопорушення. Дисциплінарний проступок визначається як винне протиправне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Об`єктивна сторона трудового правопорушення передбачає неправомірне діяння (протиправну поведінку чи бездіяльність) суб`єкта, шкідливі наслідки, а також причинний зв]язок між протиправною поведінкою правопорушника та шкідливими наслідками, що настали. Неправомірність діяння виявляється у невиконанні трудових обов`язків, що є змістом трудових функцій працівника, та порушенні норм трудового права. Суб`єктивну сторону трудового правопорушення характеризує вина, тобто психічне ставлення особи до своїх протиправних дій та їх шкідливих результатів. Вина є обов`язковою умовою притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`сування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Згідно з п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06 листопада 1992 року із подальшими змінами роз`яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1,148,149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Як роз`яснено у п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06 листопада 1992 року із подальшими змінами, при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст.40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Факт відсутності працівника на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня має бути належним чином зафіксований власником або уповноваженим ним органом, щоб унеможливити порушення трудових прав працівника та його безпідставне притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Крім встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи є з`ясування поважності причин його відсутності. Законодавством не визначено перелік обставин, за яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, а тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, звільненого за п.4 ст.40 КЗпП України, суд виходить з конкретних обставин, встановлених на підставі наданих доказів, передбачених ст.76 ЦПК України, та визнає поважними причинами ті причини, що виключають вину працівника.

З огляду на предмет позову обов`язок доведення вини працівника у порушенні трудової дисципліни в установі покладено на роботодавця – відповідача. Проте в даному випадку наказ Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Кузнецовськ №32-п від 02 жовтня 2018 року про припинення трудового договору (контракту) не відповідає вимогам трудового законодавства, так як в ньому не зазначено жодних фактичних даних про те, які саме трудові обов`язки порушив позивач ОСОБА_1 , в чому конкретно полягає його вина та коли і за яких обставин мав місце прогул без поважних причин.

Отже, притягнення позивача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді його звільнення з роботи із займаної посади чергового з режиму відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Кузнецовськ (нині – міста Вараш) є немотивованим, що неприпустимо.

Факт вчинення позивачем ОСОБА_1 порушення трудової дисципліни у виді прогулу без поважних причин з його вини не підтверджений доказами, представленими суду відповідачем.

Відповідно до вимог ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно – правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства – суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, – із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

У ст.4 Конвенції Міжнародної організації праці №158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, спрямованої на захист прав працівника, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України №3933-XII від 04 лютого 1994 року, передбачено, що трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

За змістом п.1 ст.6 зазначеної Конвенції Міжнародної організації праці №158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року тимчасова відсутність на роботі у зв`язку з хворобою або травмою не є законною підставою для звільнення.

Відповідно до п.2 ст.9 вказаної Конвенції Міжнародної організації праці №158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в статті 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавцеві.

Згідно з ч.ч.4, 6 ст.43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Частиною 1 ст.2 КЗпП України визначено, що право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. 

Однією з державних гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений ст.5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Отже, трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством.

Крім того, ч.3 ст.43 КЗпП України передбачено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

У даному випадку всупереч вказаній забороні, встановленій ч.3 ст.40 КЗпП України, звільнення позивача з роботи було проведено в період його тимчасової непрацездатності. Так наказом Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Кузнецовськ №32-п від 02 жовтня 2018 року про припинення трудового договору (контракту) звільнено 03 жовтня 2018 року ОСОБА_1 чергового з режиму відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, у зв`язку з прогулом без поважних причин п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України. Проте 02 жовтня 2018 року, тобто в день видачі вказаного наказу відповідача, та 03 жовтня 2018 року, тобто в день, з якого звільнено з роботи позивача, ОСОБА_1 був непрацездатним, що підтверджується листком непрацездатності серії АДН №850458, виданим Державним закладом «Спеціалізована медико-санітарна частина №3 Міністерства охорони здоров`я», листком непрацездатності серії АДМ №217677, виданим Комунальним підприємством «Маневицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» та листом Комунального підприємства «Маневицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» №0836/01-13/2-19 від 01 жовтня 2019 року.

Листок непрацездатності серії АДН №850458, виданий Державним закладом «Спеціалізована медико-санітарна частина №3 Міністерства охорони здоров`я», який розташований за місцем роботи позивача – у м.Вараш Рівненської області, свідчить, що ОСОБА_1 у зв`язку з хворобою лікувався амбулаторно та перебував на денному стаціонарі у вказаному медичному закладі з 26 вересня 2018 року до 02 жовтня 2018 року включно і в цей період часу був тимчасово непрацездатним. Однак цей листок непрацездатності вказаний у наказі Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Кузнецовськ №32-п від 02 жовтня 2018 року про припинення трудового договору (контракту) як підстава звільнення ОСОБА_1 з роботи.

Листок непрацездатності серії АДМ №217677, виданий Комунальним підприємством «Маневицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги», який розташований за зареєстрованим місцем проживання позивача – у Маневицькому районі Волинської області, підтверджує факт тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 з 03 жовтня 2018 року до 08 жовтня 2018 року включно та його амбулаторне лікування в цьому медичному закладі у зв`язку з хворобою. Із листа Комунального підприємства «Маневицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» №0836/01-13/2-19 від 01 жовтня 2019 року слідує, що згідно даних електронного реєстру листків непрацездатності «Укрмедсофт» ОСОБА_1 з 03 жовтня 2018 року по 08 жовтня 2018 року перебував на амбулаторному лікуванні в сімейного лікаря Маневицької АЗПСМ КП «Маневицький РЦПМСД» ОСОБА_33 з діагнозом: ГРВІ. Факт видачі вказаного листка непрацездатності ОСОБА_34 підтверджується корінцем листка непрацездатності АДМ №217677 від 02 жовтня 2018 року. Окрім цього, Комунальним підприємством «Маневицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» зазначено, що п.1.14 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я від 13 листопада 2001 року №455, передбачено, що у разі втрати листка непрацездатності за рішенням ЛКК лікувально-профілактичного закладу, в якому його видано, видається новий листок непрацездатності з позначкою «дублікат» на підставі довідки з місця роботи про те, що за період тимчасової непрацездатності виплата допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю не здійснювалась. Інших підстав для видачі вищевказаного документу інструкцією не передбачено, а тому для прийняття рішення ЛКК КП «Маневицький РЦПМСД» щодо видачі листка непрацездатності з позначкою «дублікат» необхідна довідка з місця роботи про те, що за період тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 виплата допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю не здійснювалась.

Наведені обставини достовірно вказують про тимчасову непрацездатність позивача ОСОБА_1 з 26 вересня 2018 року до 08 жовтня 2018 року включно, в тому числі в період його звільнення з роботи.

Отже, звільнення позивача ОСОБА_1 з роботи чергового з режиму відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, здійснене наказом Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Кузнецовськ №32-п від 02 жовтня 2018 року про припинення трудового договору (контракту) 03 жовтня 2018 року у зв`язку з прогулом без поважних причин п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, є безпідставним і незаконним.

За таких обставин, порушені права позивача ОСОБА_1 підлягають захисту в судовому порядку шляхом його поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5, 7 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Таким чином, аналіз зазначених фактичних обставин та наведених правових норм у їх сукупності дає підстави суду для висновку, що ОСОБА_1 підлягає поновленню на попередній роботі у зв`язку з незаконним звільненням.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 27 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд керується Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року, який підлягає застосуванню.

Відповідно до п.2 р.ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Згідно з п.8 р.IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Із наданої представником відповідача відомості Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Кузнецовськ (нині – м.Вараш) про заробітну плату ОСОБА_1 за період з січня 2018 року до жовтня 2018 року включно слідує, що позивач в останні 2 календарні місяці роботи, які передували його звільненню, – у серпні 2018 року перебував у відпустці, а у вересні 2018 року перебував у відпустці і на лікарняному. За таких обставин, в даному випадку для розрахунку середньої місячної заробітної плати позивачу необхідно брати його заробіток за інші попередні 2 календарні місяці роботи, а саме: за червень 2018 року – в сумі 4023 грн. 59 коп. і за липень 2018 року – в сумі 4073 грн. 40 коп.

Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача за червень 2018 року і липень 2018 року становить: 192 (сто дев`яносто дві) грн. 79 коп. (4023 грн. 59 коп. (заробітна плата у червні 2018 року) + 4073 грн. 40 коп. (заробітна плата у липні 2018 року) : ((20 (кількість робочих днів у червні 2018 року) + 22 (кількість робочих днів у липні 2018 року)) = 8096 грн. 99 коп. : 42 дні = 192,79 грн.

Середньомісячне число робочих днів позивача за червень 2018 року і липень 2018 року становить: (20 (кількість робочих днів у червні 2018 року) + 22 (кількість робочих днів у липні 2018 року) : 2 = 21 день.

За таких обставин, середня місячна заробітна плата ОСОБА_35 обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати в сумі 192 (сто дев`яносто дві) грн. 79 коп., на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді, тобто на 21 день, що дорівнює 4048 (чотири тисячі сорок вісім) 59 коп.

Станом на 20 березня 2020 року вимушений прогул ОСОБА_1 становить 17 місяців і 17 днів. Визначений за вказаний період часу вимушеного прогулу середній заробіток ОСОБА_1 складає 72103 (сімдесят дві тисячі сто три) 46 коп. (4048,59х17 місяців)+(192,79х17 днів).

Проте згідно із заявленими позовними вимогами та наведеними обґрунтуваннями, як у позовній заяві, так і заявах про їх збільшення позивач ОСОБА_1 вказав, що його середньоденний заробіток становить 177 (сто сімдесят сім) грн. 29 коп. та просив стягнути з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Кузнецовськ (нині – м.Вараш) в його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період, починаючи з 04 жовтня 2018 року, в сумі 66129 (шістдесят шість тисяч сто двадцять дев`ять) грн. 17 коп.

З урахуванням зазначеного, виходячи із засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд вважає за належне задоволити позов ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Кузнецовськ (нині – м.Вараш) в частині вимог про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 04 жовтня 2018 року, в межах заявлених позивачем вимог, тобто в сумі 66129 (шістдесят шість тисяч сто двадцять дев`ять) грн. 17 коп.

При цьому суд взяв до уваги, що представники відповідача визнали розмір середньоденного заробітку, зазначений позивачем, і будь-яких спростувань чи заперечень проти правильності обрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу не зазначили в судовому засіданні і в суд не подали.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд також керувався такими нормами права.

Відповідно до ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

За приписами ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

       Проте всупереч цим нормам у день звільнення позивачу не видано трудової книжки, не проведено всіх виплат і письмово ОСОБА_1 не повідомлено про нараховані суми, належні йому при звільненні.

Окрім цього, суд врахував, що позовна заява ОСОБА_1 про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини позивача ОСОБА_1 , тому суд визнав за належне прийняти рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Враховуючи, що позивач отримав копію наказу відповідача про припинення трудового договору №32-п від 02 жовтня 2018 року 04 жовтня 2018 року, то строки звернення до суду з позовом ним не пропущені.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Кузнецовськ (нині – м.Вараш) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на встановлені судом обставини, на підставі ч.ч.1, 6 ст.43 Конституції України, ст.5-1, п.4 ч.1 і ч.3 ст.40, ч.1 ст.147, ч.1 ст.148, ч.ч.1, 3 ст.149, ч.ч.1, 2, 7 ст.235 КЗпП України, керуючись ст.ст.5, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання – Волинська область, Маневицький район, с.Нічогівка, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 ) до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – міста Вараш) (місцезнаходження – Рівненська область, м.Вараш, мікрорайон Будівельників, будинок №1, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 34988435) про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу – задоволити повністю.

Поновити ОСОБА_1 на посаді чергового з режиму відділення соціальної адаптації та реінтеграції бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – міста Вараш).

Стягнути із Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – міста Вараш) в користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 66129 (шістдесят шість тисяч сто двадцять дев`ять) гривень 17 копійок.

Стягнути із Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Кузнецовськ (нині – міста Вараш) в дохід держави судовий збір в сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду в частині поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Складення повного рішення суду відкладено на 24 березня 2020 року.

Головуючий суддя                                                                    О.І.Горегляд