Справа № 2-1011/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

19 травня 2010 р.                   Алуштинський міський суд АР Крим

в складі

головуючого  судді    Скісова Є.М.

при секретарі              Малой Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Алушті справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 17.10.2009 року уклала шлюб з відповідачем. З лютого 2010 року разом не проживають, спільного господарства не ведуть. Шлюбне життя з відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння та почуття любові. Вважає, що подальше спільне життя з відповідачем неможливе, спору стосовно спільного майна немає. Просить розірвати шлюб між нею та відповідачем.

Відповідач в суді заперечував проти розірвання шлюбу.

Вислухавши позивача, відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 17 жовтня 2009 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про шлюб НОМЕР_1, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Алуштинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим 17 жовтня 2009 року (а.с. 6).

Спільно мешкали в квартирі, що належить позивачу, після чого з лютого 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією родиною не проживають, відповідач постійно мешкає в селі Новоандріївка Сімферопольського району, спільних дітей немає. Шлюб розпався через різні погляди на права та обов’язки подружжя в шлюбі, відсутність взаємоповаги.

Спору стосовно спільного майна та місця проживання дитини немає.

Згідно ст.112 ч.2 Сімейного Кодексу суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо  буде встановлено, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам однієї з них.

Суд дійшов висновку про те, що формальне збереження шлюбу не відповідає інтересам позивача. Сторони прожили у шлюбі нетривалий час. У позивача є двоє дітей від першого шлюбу, які за словами позивача не сприймають відповідача, постійним місцем проживання якого є село Новоандріївка Сімферопольського району. Відповідач не приймає участі у веденні домашнього господарства. З урахуванням категоричної незгоди позивача відновити шлюбно-родинні стосунки з відповідачем, суд вважає збереження шлюбу неможливим.

Керуючись статтями 110-112 Сімейного Кодексу України, статтями 10, 60, 209, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 17 жовтня 2009 року у відділі РАЦСу Алуштинського міського управління юстиції АРК, актовий запис № 287, - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 витрати на користь держави в розмірі 8 гривень 50 копійок, з ОСОБА_1 витрати на користь держави в розмірі 8 гривень 50 копійок.

Рішення може бути оскаржене в порядку ст.294 ЦПК України.

Суддя: