ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-97/11/1609 Номер провадження 22-ц/814/291/21Головуючий у 1-й інстанції Шаповал  Т.В. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: судді Кривчун Т.О.

Суддів: Дряниці Ю.В., Чумак О.В.

секретар: Ряднина І.В.

за участю представника стягувача– ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 24 листопада 2020 року (повний текст складено 27.11.2020 року)

у справі за скаргою ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій та рішень державного виконавця, зобов`язання усунути порушення.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 24 листопада 2020 року у задоволенні скарги ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій та рішень державного виконавця, зобов`язання усунути порушення, відмовлено.

З цією ухвалою не погодилася скаржник, яка у поданій апеляційній скарзі, посилаючись напорушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу районного суду скасувати та задовольнити її скаргу в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що державний виконавець не мав права відкривати виконавче провадження 06.06.2013 року та здійснювати його до 30.12.2014 року, оскільки 21.05.2013 року судом було встановлено відстрочку виконання рішення суду, що виключає можливість здійснення виконавчого провадження.

Зазначає, що копію ухвали суду від 21.05.2013 року по справі №2-97/11 про відстрочку виконання рішення суду представник «Укргазбанк» Шух С.В. отримав 22.05.2013 року. Відтак, вважає, що саме ПАТ АБ «Укргазбанк», достовірно знаючи про надану відстрочку виконання рішення суду, не повідомив державного виконавця про наявність відповідної ухвали суду, а тому саме він повинен нести наслідки, пов`язані з не вчиненням відповідних дій.

Окрім того, вважає, що Шух С.В. є неналежним представником ПАТ АБ «Укргазбанк», оскільки доказів, які б дозволяли встановити обсяг його процесуальних повноважень, не надано.

У судовому засіданні представник стягувача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та прохав її відхилити.

Апеляційний суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду, вислухавши пояснення представника стягувача, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, у вересні 2020 року ОСОБА_3 звернулась до місцевого суду із вказаною скаргою, в якій прохала:

- визнати неправомірними дії та рішення державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Полтавській області Карпенко Т.О. щодо відкриття виконавчих проваджень 06.06.2013 року та їх здійснення до 30.12.2014 року, а саме: - ВП №38274183 з виконання виконавчого листа №2-97/11 від 16.01.2012 року Київського районного суду м. Полтава про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» боргу в сумі 29610,03 доларів США, шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме автомобіль марки «Opel Vektra» д.н.з. НОМЕР_1 ; - ВП №38274325 з виконання виконавчого листа №2-97/11 від 16.01.2012 року Київського районного суду м. Полтава про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» боргу у сумі 1820 грн. та здійснення виконавчих проваджень ВП»38274183 та ВП № 38274325 від 30.12.2014 року;

зобов`язати Київський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень від 06.06.2013 року, постанови про зупинення виконавчих проваджень від 25.12.2013 року, постанови про повернення виконавчого документу від 30.12.2014 року по виконавчих провадження №38274183, ВП №38274325 (а.с.1-6).

У подальшому, як зазначено вище, ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 24 листопада 2020 року у задоволенні даної скарги відмовлено (а.с.95-100).

Відмовляючи у задоволенні скарги, районний суд правомірно виходив із того, що вимоги скарги є необґрунтованими, оскільки на момент відкриття спірних виконавчих проваджень ухвала суду про відстрочення виконання рішення суду не набрала законної сили, адже була оскаржена до апеляційного суду Полтавської області, та, у подальшому, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасована. Також, у матеріалах скарги відсутні докази того, що ОСОБА_3 письмово повідомляла державного виконавця про наявність ухвали суду про відстрочку виконання рішення суду, у передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.

Такий висновок місцевого суду відповідає встановленим по справі обставинам та ґрунтується на законі, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.5-6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з нормою ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За змістом ч.ч.1-2 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

За приписом ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі-Закон), передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Місцевим судом установлено, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 21.11.2011 року у цивільній справі за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ПАТ АБ «Укргазбанк» про визнання недійсним кредитного договору, первісні позовні вимоги задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 386 к-ф від 18 лютого 2008 року в сумі 29610,03 доларів США, шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме: автомобіль марки Opel Vektra 0ZCF69, 2008 року випуску, тип легковий седан, номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_3 , на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого Полтавським ВРЕР 16 лютого 2008 року та понесені судові витрати у розмірі 1820,00 грн.

Додатковим рішенням Київського районного суду м. Полтави від 03.10.2012 року у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 , відмовлено.

       Як убачається з матеріалів справи, 16.01.2012 року на виконання вказаного рішення суду від 21.11.2011 року Київським районним судом м. Полтави видано виконавчі листи, а саме:

1) про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором №386 к-ф від 18 лютого 2008 року в сумі 29610,03 доларів США, шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме: автомобіль марки «Opel Vektra 0ZCF69», 2008 року випуску, тим легковий седан, номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ,, виданого Полтавським ВРЕР 16 лютого 2008 року (а.с.7);

2) про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» судових витрат у розмірі 1820,00 грн. (а.с.8).

Відповідно до повідомлення Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 03.10.2019 року №53407 (а.с.11), встановлено, що, згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження у відділі на виконанні перебували виконавчі провадження:

- ВП №31384960 з виконання виконавчого листа №2-97 від 16.01.2012 року, виданого Київським районним судом м. Полтави, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» боргу у сумі 29610,03 доларів США (236575,26 грн.) шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме автомобіль марки «Opel Vektra» д.н.з. НОМЕР_1 , відкрите 23.02.2012 року, постанова про зупинення виконавчого провадження винесена 18.07.2012 року, згідно п.4 ч.1 ст.38 Законом України «Про виконавче провадження» порядку (розшук боржника, транспортних засобів або розшуку дитини);

- ВП №31385131 з виконання виконавчого листа №2-97 від 16.01.2012 року, виданого Київським районним судом м. Полтави, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» боргу у розмірі 1820,00 грн., відкрите 23.02.2012 року, постанова про зупинення виконавчого провадження винесена 18.07.2012 року, згідно п.4 ч.1 ст.38 Законом України «Про виконавче провадження» порядку (розшук боржника, транспортних засобів або розшуку дитини).

У подальшому, постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Пилипенка О.М. від 19.12.2012 року, виконавчий лист №2-97, виданий Київським районним судом м. Полтави від 16.01.2012 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» боргу у сумі 29610,03 доларів США (236575,26 грн.) шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме автомобіль марки «Opel Vektra» д.н.з. НОМЕР_1 повернуто органу, що його видав на підставі ч.1 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.9).

Постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Пилипенка О.М. від 19.12.2012 року виконавчий лист №2-97, виданий Київським районним судом м. Полтави від 16.01.2012 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» боргу у сумі 1820 грн., повернуто органу, що його видав, на підставі ч.1 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.9).

Як убачається з повідомлення Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 03.10.2019 року №53407 (а.с.11):

-по ВП №38274183 з виконання виконавчого листа №2-97 від 16.01.2012 року Київського районного суду м. Полтави, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» боргу у сумі 29610,03 доларів США (236575,26 грн.) шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме автомобіль марки «Opel Vektra» д. н. з. НОМЕР_1 , яке відкрите 06.06.2013 року, винесена постанова про зупинення виконавчого провадження від 25.12.2013 року за п.4 ч.1 ст.38 ЗУ «Про виконавче провадження» (розшук боржника, транспортних засобів або розшуку дитини);

-по ВП №38274325 з виконання виконавчого листа №2-97 від 16.01.2012 року Київського районного суду м. Полтави, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» боргу у розмірі 1820 грн., яке відкрите 06.06.2013 року, винесена постанова про зупинення виконавчого провадження від 18.07.2012 року, за п.4 ч.1 ст.38 ЗУ «Про виконавче провадження» (розшук боржника, транспортних засобів або розшуку дитини).

Також, місцевим судом установлено та не заперечується сторонами по справі, що 30.12.2014 року у даних виконавчих провадженнях винесено постанови про повернення виконавчого документа згідно п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

       У подальшому, постановою головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Карпенко Т.О. від 14.05.2015 року відкрито виконавче провадження №47502232 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» судових витрат у розмірі 1820,00 грн. (а.с.10), після чого, 13.11.2015 року винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п.4 ч.1 ст.38 Закону України « Про виконавче провадження».

       Також, постановою головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Карпенко Т.О. від 14.05.2015 року відкрито виконавче провадження №47501772 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» боргу у сумі 29610,03 доларів США (236575,26 грн.) шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме автомобіль марки «Opel Vektra» д. н .з. НОМЕР_1 (а.с.10), після чого, 13.11.2015 року винесено постанову про зупинення виконавчого провадження, згідно п.4 ч.1 ст.38 Закону України « Про виконавче провадження».

Також, місцевим судом установлено, що 09.08.2018 року у даних виконавчих провадженням винесено постанови про повернення виконавчого документа згідно п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, в подальшому, матеріали виконавчих проваджень №38274325 та № 38274183 знищені відповідно до п.п. 99 та 9.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженої наказом Міністерства юстиції №3374/5 від 25.12.2008 року та Переліку типових документів, що створюються рід час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організації, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 578/5 від 12.04.2012 року (а.с.76-81).

Окрім того, установлено, що ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 21.05.2013 року, заяву ОСОБА_3 про відстрочку виконання судового рішення задоволено. Відстрочено на 12 місяців виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 21.11.2011 року.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 13.06.2013 року ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 21.05.2013 року, залишено без змін (а.с.12-13).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.10.2013 року, касаційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк», задоволено частково. Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 21.05.2013 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 13.06.2013 року, скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.14-15).

Так, за нормами Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті провадження у разі якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, який постановив рішення.

Згідно п.13 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.

Апеляційний суд, аналізуючи наявні у справі матеріали, погоджується з висновком місцевого суду стосовно того, що при винесенні постанов про відкриття виконавчих проваджень №38274183, № 38274325 від 06.06.2013 року, була наявна ухвала Київського районного суду м. Полтави від 21.05.2013 року про відстрочку виконання рішення суду, на виконання якого і було відкрито вказані виконавчі провадження.

       Проте, як вірно установлено, на момент відкриття вказаних виконавчих проваджень ухвала Київського районного суду м. Полтави від 21.05.2013 року не набрала законної сили, та була оскаржена до апеляційного суду Полтавської області. В подальшому, ухвала Київського районного суду м. Полтави від 21.05.2013 року була скасована ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.10.2013 року.

При цьому, процесуальними обов`язками, за положеннями Закону України «Про виконавче провадження», наділений не вище державний виконавець, а й, зокрема, боржник.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов`язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов`язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Як убачається з матеріалів справи, заявником не надано жодних належних чи допустимих доказів обізнаності державного виконавця про факт постановлення судом ухвали про відстрочку виконання судового рішення, звернутого до виконання.

Твердження апелянта про те, що копію ухвали суду від 21.05.2013 року по справі №2-97/11 про відстрочку виконання рішення суду представник «Укргазбанк» Шух С.В. отримав 22.05.2013 року, відтак, саме ПАТ АБ «Укргазбанк» достовірно знаючи про надану відстрочку виконання рішення суду, не повідомив державного виконавця про наявність відповідної ухвали суду, а тому саме він повинен нести наслідки, пов`язані з не вчиненням відповідних дій, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки кожна особа повинна добросовісно користуватися своїми правами та нести обов`язки, а тому, оскільки саме для скаржника ОСОБА_3 повідомлення державного виконавця про наявність ухвали суду про відстрочення виконання рішення суду мало вирішальне значення, то саме вона повинна була здійснити всі необхідні дії для максимальної реалізації своїх права та не перекладати відповідний обов`язок на інших.

Так, з наведеного вбачається, що державним виконавцем належним чином вчинялись дії, спрямовані на виконання рішення суду, обов`язковість чого закріплена в Конституції України, доказів наявності підстав для зупинення чи не відкриття виконавчих проваджень він не мав, відтак, протиправність дій державного виконавця матеріалами даної справи не встановлена.

З огляду на викладене, місцевим судом було правомірно відмовлено у задоволенні даної скарги, оскільки матеріалами справи не встановлено протиправної діяльності державного виконавця при вчиненні виконавчих дій.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що Шух С.В. є неналежним представником ПАТ АБ «Укргазбанк», оскільки доказів, які б дозволяли встановити обсяг його процесуальних повноважень, не надано, колегія суддів до уваги не приймає, з урахуванням наступного.

Відповідно доп.1. ч.1 ст.62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч.3 ст.62 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідно до ст.248 ЦПК України представництво за довіреністю припиняється у разі: 1) закінчення строку довіреності; 2) скасування довіреності особою, яка її видала; 3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю; 4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність; 5) припинення юридичної особи, якій видана довіреність; 6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

При цьому, матеріалами справи установлено, що наявна довіреність на представництво інтересів ПАТ АБ «Укргазбанк» на ім`я ОСОБА_1 видана уповноваженою особою – ОСОБА_4 , на строк до 30.11.2022 року та на даний час її не скасовано у встановленому законом порядку.

Повноваження ОСОБА_1 на вчинення дій від імені юридичної особи - ПАТ АБ «Укргазбанк»-підтверджуються також наданим даним представником у судовому засіданні та наявним у матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 12.01.2021р.

Твердження апелянта про те, що доказом, який би дозволяли встановити обсяг процесуальних повноважень ОСОБА_1 може бути трудовий договір, статут, положення, тощо, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки вказане суперечить положенням наведених вище норм закону, зокрема, ч.3 ст.62 ЦПК України.

       Інші доводи апеляційної також не спростовують висновків суду, не ґрунтуються на нормах права, тому судом до уваги не беруться.

       Колегія суддів вважає, що за наведених вище обставин оскаржувану ухвалу суду постановлено з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування не вбачається.

       Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст.ст.368, 375, 382,383,384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 24 листопада 2020 року, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ:                                                                Т.О. Кривчун

СУДДІ:                                                                        Ю.В. Дряниця

                                                                               О.В. Чумак

Повний текст постанови виготовлено 12.02.2021 року.